Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеральд Стенфорд Джеррі Ґуральник ɡ ʊ ˈ r æ l n ɪ k 17 вересня 1936 26 квітня 2014 був професором фізики в Університеті

Джеральд Ґуральник

Джеральд Ґуральник

Джеральд Стенфорд «Джеррі» Ґуральник ([ɡʊˈrælnɪk]; 17 вересня 1936 — 26 квітня 2014) був професором фізики в Університеті Брауна. У 1964 році він став одним з тих, хто відкрив механізм Гіґґза і бозон Гіґґза спільно з Карлом Гейґеном і . В рамках святкування 50-річчя журналу Physical Review Letters це відкриття відзначалось, як етапна робота в історії фізики. Хоча широко вважається автором найбільш повної з з теорії Гіґґза, ці дослідники не були включені до номінантів Нобелівської премії з фізики 2013 року.

Джеральд Ґуральник
image
Народився(1936-09-17)вересня 17, 1936
Сідар-Фолс, Блек-Гок, Айова, США
Померквітня 26, 2014(2014-04-26) (у віці 77 років)
Країнаimage США
Діяльністьфізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater
ЗакладБраунський університет
Науковий керівникВолтер Гілберт[1]
Аспіранти, докторантиd
d[1]
d[1]
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Сакураї (2010)

image Джеральд Ґуральник у Вікісховищі

У 2010 році Ґуральник був нагороджений премією Американського фізичного товариства імені Дж. Сакураї за «з'ясування властивостей спонтанного порушення симетрії в чотиривимірній релятивістській калібрувальній теорії та механізму послідовного породження мас .

Ґуральник здобув ступінь бакалавра в Массачусетському технологічному інституті в 1958 р., тоді ступінь доктора філософії — у Гарвардському університеті в 1964 р.. Він вступив у докторантуру до Імперського коледжу в Лондоні за підтримки Національного наукового фонду, а потім став докторантом в Рочестерському університеті. Восени 1967 року Ґуральник відвідував університет Брауна, а також Імперський коледж та Національну лабораторію Лос-Аламоса, де був співробітником з 1985 по 1987 рік. Перебуваючи в Лос-Аламосі, він провів велику роботу щодо розробки та застосування обчислювальних методів до теорії КХД на ґратці.

Ґуральник помер від серцевого нападу у віці 77 років у 2014 році.

Див. також

Список літератури

 

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  3. Guralnik, G.; Hagen, C.; Kibble, T. (1964). Global Conservation Laws and Massless Particles. Physical Review Letters. 13 (20): 585. Bibcode:1964PhRvL..13..585G. doi:10.1103/PhysRevLett.13.585.
  4. Guralnik, G. S. (2009). The History of the Guralnik, Hagen and Kibble development of the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge Particles. . 24 (14): 2601—2627. arXiv:0907.3466. Bibcode:2009IJMPA..24.2601G. doi:10.1142/S0217751X09045431.
  5. Guralnik, G. S. (Fall 2011). The Beginnings of Spontaneous Symmetry Breaking in Particle Physics. {{}}: |arxiv= є обов'язковим параметром ()
  6. Guralnik, G. S. (Fall 2001). (PDF). Brown University. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2011. Процитовано 22 березня 2012.
  7. Guralnik, G. S.; Hagen, C. R.; Kibble, T. W. B. (1968). Broken Symmetries and the Goldstone Theorem. У ; Marshak, R. E. (ред.). Advances in Particle Physics. Т. 2. . с. 567—708. ISBN .
  8. . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
  9. Physical Review Letters - 50th Anniversary Milestone Papers. Physical Review Letters. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 22 березня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  11. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 червня 2021.
  12. . Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
  13. . Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
  14. . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 11 червня 2021.
  15. Guralnik, G. S; Hagen, C. R (2014). Where have all the Goldstone bosons gone?. Modern Physics Letters A. 29 (9): 1450046. arXiv:1401.6924. Bibcode:2014MPLA...2950046G. doi:10.1142/S0217732314500461.
  16. . The New York Times. 3 травня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  17. . The New York Times. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  18. . American Physical Society. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
  19. Luttrell, S. K. (March–April 2010). . Technology Review. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 22 березня 2012.
  20. . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
  21. . . 1 травня 2014. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  22. . Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 11 червня 2021.

Література

  • Kibble, T. (2009). . Scholarpedia. 4 (1): 6441. Bibcode:2009SchpJ...4.6441K. doi:10.4249/scholarpedia.6441. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
  • Kibble, T. (2009). . Scholarpedia. 4 (1): 8741. Bibcode:2009SchpJ...4.8741K. doi:10.4249/scholarpedia.8741. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
  • Tang, J. (2010). . Brown University. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 березня 2012.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzherald Stenford Dzherri Guralnik ɡ ʊ ˈ r ae l n ɪ k 17 veresnya 1936 26 kvitnya 2014 buv profesorom fiziki v Universiteti Brauna U 1964 roci vin stav odnim z tih hto vidkriv mehanizm Giggza i bozon Giggza spilno z Karlom Gejgenom i V ramkah svyatkuvannya 50 richchya zhurnalu Physical Review Letters ce vidkrittya vidznachalos yak etapna robota v istoriyi fiziki Hocha shiroko vvazhayetsya avtorom najbilsh povnoyi z z teoriyi Giggza ci doslidniki ne buli vklyucheni do nominantiv Nobelivskoyi premiyi z fiziki 2013 roku Dzherald GuralnikNarodivsya 1936 09 17 veresnya 17 1936 Sidar Fols Blek Gok Ajova SShAPomerkvitnya 26 2014 2014 04 26 u vici 77 rokiv Krayina SShADiyalnistfizik vikladach universitetu fizik teoretikAlma materMIT BS Harvard University PhDZakladBraunskij universitetNaukovij kerivnikVolter Gilbert 1 Aspiranti doktorantid d 1 d 1 Nagorodichlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Premiya Sakurayi 2010 Dzherald Guralnik u Vikishovishi U 2010 roci Guralnik buv nagorodzhenij premiyeyu Amerikanskogo fizichnogo tovaristva imeni Dzh Sakurayi za z yasuvannya vlastivostej spontannogo porushennya simetriyi v chotirivimirnij relyativistskij kalibruvalnij teoriyi ta mehanizmu poslidovnogo porodzhennya mas Guralnik zdobuv stupin bakalavra v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti v 1958 r todi stupin doktora filosofiyi u Garvardskomu universiteti v 1964 r Vin vstupiv u doktoranturu do Imperskogo koledzhu v Londoni za pidtrimki Nacionalnogo naukovogo fondu a potim stav doktorantom v Rochesterskomu universiteti Voseni 1967 roku Guralnik vidviduvav universitet Brauna a takozh Imperskij koledzh ta Nacionalnu laboratoriyu Los Alamosa de buv spivrobitnikom z 1985 po 1987 rik Perebuvayuchi v Los Alamosi vin proviv veliku robotu shodo rozrobki ta zastosuvannya obchislyuvalnih metodiv do teoriyi KHD na gratci Guralnik pomer vid sercevogo napadu u vici 77 rokiv u 2014 roci Div takozhRoboti 1964 z rujnuvannya simetriyi PRL Mehanizm Giggza Bozon GiggzaSpisok literaturi Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 Guralnik G Hagen C Kibble T 1964 Global Conservation Laws and Massless Particles Physical Review Letters 13 20 585 Bibcode 1964PhRvL 13 585G doi 10 1103 PhysRevLett 13 585 Guralnik G S 2009 The History of the Guralnik Hagen and Kibble development of the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge Particles 24 14 2601 2627 arXiv 0907 3466 Bibcode 2009IJMPA 24 2601G doi 10 1142 S0217751X09045431 Guralnik G S Fall 2011 The Beginnings of Spontaneous Symmetry Breaking in Particle Physics a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite arXiv title Shablon Cite arXiv cite arXiv a arxiv ye obov yazkovim parametrom dovidka Guralnik G S Fall 2001 PDF Brown University Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2011 Procitovano 22 bereznya 2012 Guralnik G S Hagen C R Kibble T W B 1968 Broken Symmetries and the Goldstone Theorem U Marshak R E red Advances in Particle Physics T 2 s 567 708 ISBN 0470170573 Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2021 Physical Review Letters 50th Anniversary Milestone Papers Physical Review Letters Arhiv originalu za 10 sichnya 2010 Procitovano 22 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 11 chervnya 2021 Guralnik G S Hagen C R 2014 Where have all the Goldstone bosons gone Modern Physics Letters A 29 9 1450046 arXiv 1401 6924 Bibcode 2014MPLA 2950046G doi 10 1142 S0217732314500461 The New York Times 3 travnya 2014 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 The New York Times 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 bereznya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 American Physical Society Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 Luttrell S K March April 2010 Technology Review Arhiv originalu za 28 lyutogo 2010 Procitovano 22 bereznya 2012 Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2021 1 travnya 2014 Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 11 chervnya 2021 LiteraturaKibble T 2009 Scholarpedia 4 1 6441 Bibcode 2009SchpJ 4 6441K doi 10 4249 scholarpedia 6441 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2021 Kibble T 2009 Scholarpedia 4 1 8741 Bibcode 2009SchpJ 4 8741K doi 10 4249 scholarpedia 8741 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2021 Tang J 2010 Brown University Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 PosilannyaStatti Dzh Guralnika na Google Scholar 1 11 chervnya 2021 u Wayback Machine Statti Dzh Guralnika 3 bereznya 2016 u Wayback Machine u bazi danih INSPIRE HEP 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Video vruchennya premiyi Sakurayi 2 lyutogo 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ