Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеміні ано Джаком еллі італ Geminiano Giacomelli або Якомеллі італ Jacomelli 28 травня 1692 Колорно 25 січня 1740 Лорет

Джемініано Джакомеллі

Джемініано Джакомеллі

Джеміні'ано Джаком'еллі (італ. Geminiano Giacomelli) або Якомеллі (італ. Jacomelli) (28 травня 1692, Колорно — 25 січня 1740, Лорето) — італійський бароковий композитор. Був одним з найпопулярніших оперних композиторів свого часу.

Джемініано Джакомеллі
image
Geminiano Giacomelli, Jacomelli
Основна інформація
Дата народження28 травня 1692(1692-05-28)
Місце народженняКолорно, Провінція Парма, Емілія-Романья
Дата смерті25 січня 1740(1740-01-25) (47 років)
Місце смертіЛорето, Провінція Анкона, Марке, Папська держава
Громадянствоimage Італія
Національністьіталієць
Професіякомпозитор
Відомі учніd
Жанропера, арія, мотет, меса
image Файли у Вікісховищі

Найвідоміший твір — опера «Цезар у Єгипті» (Cesare in Egitto) 1735.

Між 1724 та 1740 роками створив 19 опер. Був дуже шанований сучасниками

Біографія

Джемініано Джакомеллі народився у Колорно, поблизу Парми 28 травня 1692 прку в сім'ї Джузеппе та Марії Тей. Замолоду навчався співу, контрапункту та грі на клавесині у , органіста і композитора при дворі Фарнезе та капельмейстера Пармського собору. Рано переїхав до П'яченци де посів місце капельмейстера герцогської парафіяльної церкви Сан Фермо.

8 лютого 1718 року оженився з Франческою Маркі, з якою мав дев'ятеро дітей.

З 1 березня 1719 року до лютого 1727 року був капельмейстером при дворі Фарнезе у Пармі та одночасно (27 березня 1719) обійняв аналогічну посаду в [it].

У 1724 році написав свою першу оперу «Ipermestra». Деякі біографи зазначають, що внаслідок успіху опери, герцог Парми [en] своїм коштом послав Джакомеллі до Неаполя вчитися у Алессандро Скарлатті.

3 січня 1727 року за вимогою герцога Франческо Фарнезе композитор переїхав до П'яченци, де був призначений довічним капельмейстером церкви Сан Джованні з річною грошовою допомогою у 2000 п'яченцьких лір. Маючи привілей відлучатися з місця служби за своїм бажанням при умові, що він забезпечить на час своєї відсутності заступника та необхідну кількість творів, Джакомеллі продовжував інтенсивно працювати у головних театрах Італії, не занехаюючи також службу при дворі: так у 1728 році він написав оперу «Scipione in Cartaginenuova» (Фругоні, Парма, герцогський театр; відновлення — весна 1730 року в П'яченці для урочистого в'їзду герцогині [it]), а у наступному році «Lucio Papiriodittatore» (Парма, герцогський театр, весна 1729 року) з нагоди візиту [it] герцога моденського.

Після ліквідації капели Сан Джованні у 1732 році у зв'язку з браком коштів, Джакомеллі повернувся до Парми на подвійне місце капельмейстера герцогського двору та Стеккати, де перебував до 1737 року. Згідно з Фетисом, він направився до Відня, де знаходився декілька років на службі у імператора Карла VI; допевне був у Граці, де у 1737 році був директором спектаклів та керував постановками «Цезаря у Єгипті».

22 серпня 1738 року був призначений капельмейстером [it] у Лорето, заступивши , де й залишався до смерті, що сталася 25 січня 1740 року.

Музика та стиль

Джакомеллі зажив широкої популярності по всій Італії завдяки видатному театральному чуттю поєднаному з простою та традиційною музичною мовою. Він жив у період найбільшого розвитку віртуозності бельканто і контактував з виконавцями міжнародного рівня. У ті часи успіх опери залежав переважно від майстерності співаків, і Джакомеллі умів задовольняти вимоги зірок, пишучі арії під їх вокальні можливості. Він створював музику у манері, що виявляла найкращі сторони таланту співака (від легкості арій для [en] до патетичності для [sh] або сентиментальності та віртуозності для Фарінеллі); негайно входив у резонанс зі смаками публіки, легко досягав її прихильності і завжди мав великий успіх як композитор.

[en], у огляді авторів, що репрезентували Венецію у 1724 році, відмічає живу творчу уяву Джакомеллі, і передусім його особливу манеру поводитися з руладами, яка немало вплинула на подальший музичний смак. Його мелодія загалом легка та довільна, надзвичайно наспівна, оздоблена вокалізами та колоратурами відповідно до тогочасної практики; гармонія — помірна, забарвлена різноманітністю модуляцій, що пожвавлюють динаміку твору. Через такі властивості музики Джакомеллі його арії мали велику популярність і Багато з них включалися до італійських та іноземних пастичо XVIII століття.

Опера «Merope», написана композитором у 1734 році, являє собою яскравий зразок його музичного стилю:

Драматургічне цікаві зусилля Джакомеллі передати психологічні риси персонажа.

Твори

Опери

Пастичо

Сакральна музика

  • Ораторії, Генуя, 1739
    • La conversione di s. Margherita da Cortona
    • S. Giuliana dei Falconieri
  • Багатоголосна меса (Kyrie)
  • Мотети для чоловічих голосів
    • Egredimini
    • Domine
    • Gloria sicut erat
  • Мотет Domine noster, на три голоси
  • Псалом VIII, для двох тенорів та баса
    • Літанії для трьох голосів та Літанії для трьох голосів та органа
  • Мотет Quam admirabile, для двох тенорів та баса

Авторство Джакомеллі щодо Магніфікату на чотири голоси з органом фа мажор (Magnificat a 4 voci con organo in fa maggiore) виключається Джованні Тебальдіні, він приписує його Франческо Дуранте.

Деякі окремі твори

  • Кантати та арії у La muse lyrique italienne avec des paroles françoises, Париж, 1773
  • Арії (F. Häbock, Die Gesangskunst der Kastraten, Відень, 1923)
    • Se non ti moro a lato
    • Amor dover rispetto
    • Mancare Dio mi sento
    • Quell'usignolo che innamorato

Примітки

  1. A.Della Corte e G.M.Gatti, Dizionario di musica, Paravia, 1956, p. 255.
  2. Дані Біографічного словника італійців, італ. та англ. Вікіпедія вказує П'яченцу.
  3. Дані Біографічного словника італійців, італ. та англ. Вікіпедія дає 1724
  4. Лібрето А. Сальві, Венеція, театр Ґрімані ін с. Джованні Ґрізостомо.
  5. G.F. Bussani, Milano, teatro Ducale, carnevale 1735
  6. p. 51

Бібліографія

  • C. Anguissola, G. G. e Sebastiano Nasolini musicisti piacentini, Piacenza 1935, pp. 5-12
  • A. Yorke-Long, Music at court, London 1954, p. 16
  • G. Fiori, Un illustre compositore del '700: G. G. di Colorno (1692—1740), in Aurea Parma, LVII (1973), pp. 214—221
  • Storia del teatro Regio di Torino, I, M.-T. Bouquet, Il teatro di corte dalle origini al 1788, Torino 1976,pp. 132 s.
  • R. Strohm, Italienische Opernarien des frühen Settecento (1720—1730), in Analecta musicologica, XVI (1976), 2, pp. 169 ss., 271 ss., 277, 279, 282—285
  • M. Rinaldi, Due secoli di musica al teatro Argentina, I, Roma 1978, pp. 16 ss.
  • ; L. Balestrieri, Feste e spettacoli alla corte dei Farnesi, in Quaderni parmigiani, VI (1981), pp. 69, 124
  • S. Mami, Il teatro alla moda dei rossignoli, saggio introduttivo alla Merope, Milano 1984, pp. I-CV;
  • Ch. Burney, A general history of music, IV, London 1789, p. 537
  • E. Ferrari-Barassi, Il trionfo del melodramma, in Storia dell'opera, I, 1, Torino 1977, pp. 462 s.
  • F.-J. Fétis, Biogr. univ. des musiciens, III, pp. 476 s.
  • Jacomelli); U. Manferrari, Diz. univ. delle opere melodrammatiche, II, pp. 53 s.; Enc. dello spettacolo, V, coll. 1207 s.
  • G. Tebaldini, L'Archivio musicale della Cappella Lauretana, Loreto 1921
  • The New Grove Dict. of music and musicians, VII, pp. 344 s.
  • C. Sartori, I libretti italiani a stampa dalle origini al 1800, Cuneo 1990, ad indicem

Джерела

  • Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) — том 54 (2000)(італ.) [ 16 грудня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhemini ano Dzhakom elli ital Geminiano Giacomelli abo Yakomelli ital Jacomelli 28 travnya 1692 Kolorno 25 sichnya 1740 Loreto italijskij barokovij kompozitor Buv odnim z najpopulyarnishih opernih kompozitoriv svogo chasu Dzheminiano DzhakomelliGeminiano Giacomelli JacomelliOsnovna informaciyaData narodzhennya28 travnya 1692 1692 05 28 Misce narodzhennyaKolorno Provinciya Parma Emiliya RomanyaData smerti25 sichnya 1740 1740 01 25 47 rokiv Misce smertiLoreto Provinciya Ankona Marke Papska derzhavaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitorVidomi uchnidZhanropera ariya motet mesa Fajli u Vikishovishi Najvidomishij tvir opera Cezar u Yegipti Cesare in Egitto 1735 Mizh 1724 ta 1740 rokami stvoriv 19 oper Buv duzhe shanovanij suchasnikamiBiografiyaDzheminiano Dzhakomelli narodivsya u Kolorno poblizu Parmi 28 travnya 1692 prku v sim yi Dzhuzeppe ta Mariyi Tej Zamolodu navchavsya spivu kontrapunktu ta gri na klavesini u organista i kompozitora pri dvori Farneze ta kapelmejstera Parmskogo soboru Rano pereyihav do P yachenci de posiv misce kapelmejstera gercogskoyi parafiyalnoyi cerkvi San Fermo 8 lyutogo 1718 roku ozhenivsya z Francheskoyu Marki z yakoyu mav dev yatero ditej Z 1 bereznya 1719 roku do lyutogo 1727 roku buv kapelmejsterom pri dvori Farneze u Parmi ta odnochasno 27 bereznya 1719 obijnyav analogichnu posadu v it U 1724 roci napisav svoyu pershu operu Ipermestra Deyaki biografi zaznachayut sho vnaslidok uspihu operi gercog Parmi en svoyim koshtom poslav Dzhakomelli do Neapolya vchitisya u Alessandro Skarlatti 3 sichnya 1727 roku za vimogoyu gercoga Franchesko Farneze kompozitor pereyihav do P yachenci de buv priznachenij dovichnim kapelmejsterom cerkvi San Dzhovanni z richnoyu groshovoyu dopomogoyu u 2000 p yachenckih lir Mayuchi privilej vidluchatisya z miscya sluzhbi za svoyim bazhannyam pri umovi sho vin zabezpechit na chas svoyeyi vidsutnosti zastupnika ta neobhidnu kilkist tvoriv Dzhakomelli prodovzhuvav intensivno pracyuvati u golovnih teatrah Italiyi ne zanehayuyuchi takozh sluzhbu pri dvori tak u 1728 roci vin napisav operu Scipione in Cartaginenuova Frugoni Parma gercogskij teatr vidnovlennya vesna 1730 roku v P yachenci dlya urochistogo v yizdu gercogini it a u nastupnomu roci Lucio Papiriodittatore Parma gercogskij teatr vesna 1729 roku z nagodi vizitu it gercoga modenskogo Pislya likvidaciyi kapeli San Dzhovanni u 1732 roci u zv yazku z brakom koshtiv Dzhakomelli povernuvsya do Parmi na podvijne misce kapelmejstera gercogskogo dvoru ta Stekkati de perebuvav do 1737 roku Zgidno z Fetisom vin napravivsya do Vidnya de znahodivsya dekilka rokiv na sluzhbi u imperatora Karla VI dopevne buv u Graci de u 1737 roci buv direktorom spektakliv ta keruvav postanovkami Cezarya u Yegipti 22 serpnya 1738 roku buv priznachenij kapelmejsterom it u Loreto zastupivshi de j zalishavsya do smerti sho stalasya 25 sichnya 1740 roku Muzika ta stilDzhakomelli zazhiv shirokoyi populyarnosti po vsij Italiyi zavdyaki vidatnomu teatralnomu chuttyu poyednanomu z prostoyu ta tradicijnoyu muzichnoyu movoyu Vin zhiv u period najbilshogo rozvitku virtuoznosti belkanto i kontaktuvav z vikonavcyami mizhnarodnogo rivnya U ti chasi uspih operi zalezhav perevazhno vid majsternosti spivakiv i Dzhakomelli umiv zadovolnyati vimogi zirok pishuchi ariyi pid yih vokalni mozhlivosti Vin stvoryuvav muziku u maneri sho viyavlyala najkrashi storoni talantu spivaka vid legkosti arij dlya en do patetichnosti dlya sh abo sentimentalnosti ta virtuoznosti dlya Farinelli negajno vhodiv u rezonans zi smakami publiki legko dosyagav yiyi prihilnosti i zavzhdi mav velikij uspih yak kompozitor en u oglyadi avtoriv sho reprezentuvali Veneciyu u 1724 roci vidmichaye zhivu tvorchu uyavu Dzhakomelli i peredusim jogo osoblivu maneru povoditisya z ruladami yaka nemalo vplinula na podalshij muzichnij smak Jogo melodiya zagalom legka ta dovilna nadzvichajno naspivna ozdoblena vokalizami ta koloraturami vidpovidno do togochasnoyi praktiki garmoniya pomirna zabarvlena riznomanitnistyu modulyacij sho pozhvavlyuyut dinamiku tvoru Cherez taki vlastivosti muziki Dzhakomelli jogo ariyi mali veliku populyarnist i Bagato z nih vklyuchalisya do italijskih ta inozemnih pasticho XVIII stolittya Opera Merope napisana kompozitorom u 1734 roci yavlyaye soboyu yaskravij zrazok jogo muzichnogo stilyu uvertyura trichastinna allegro andante allegro akompanovani rechitativi vikoristovuyutsya malo voni prosti j nasicheni ekspresiyeyu ariyi naspivni ta patetichni perevazhno u formi da capo z pershoyu chastinoyu bagato ozdoblenoyu vokalizami ta z bilsh lokanichnoyu drugoyu instrumentuvannya strunnij kvartet z basso continuo do yakogo v urochisti momenti dodayutsya valtorni ta mislivski trubi Dramaturgichne cikavi zusillya Dzhakomelli peredati psihologichni risi personazha TvoriOperi Ipermestra Veneciya 1724 Scipione in Cartagine Scipion u Karfageni Veneciya 1728 Zidiana Milan 1728 Astianatte Astianakt Alessandriya 1729 Gianguir Veneciya 1729 Lucio Papirio dittatore Diktator Parma 1729 Scipione in Cartagine nuova P yachenca 1730 Semiramide riconosciuta Milan 1730 Annibale Ganibal Rim 1731 Epaminonda Veneciya 1732 Rosbale Rim 1732 Alessandro Severo Aleksandr Sever P yachenca 1732 Adriano in Siria Adrian v Siriyi Veneciya 1733 Il Tigrane P yachenca 1733 La caccia in Etolia Polyuvannya v Etoliyi Viden 1733 La Merope Veneciya 1734 Artaserse Artakserks Gromadskij Teatr Pizi 1734 Cesare in Egitto Cezar v Yegipti Milan 1735 Nitocri regina d Egitto Nitokri koroleva Yegiptu Rim 1736 Catone in Utica Katon v Utici Milanskij Gercogskij Teatr 1736 Arsace Prato 1736 Demetrio Turinskij Korolivskij Teatr 1736 La costanza vincitrice in amore Virnist peremozhnicya v kohanni muzichna pastoral Parma 1738 Achille in Aulide Ahil v Avlidi Rimskij Teatr Ardzhentina 1739 Pasticho Lucio Papirio dittatore Diktator Lyucij Papirij z muzikoyu Dzhakomelli ta Gendelya Londonskij Korolivskij Teatr King s Theatre 1732 Circe Gamburzkij Theather am Gansemarkt 1734 Sakralna muzika Oratoriyi Genuya 1739 La conversione di s Margherita da Cortona S Giuliana dei Falconieri Bagatogolosna mesa Kyrie Moteti dlya cholovichih golosiv Egredimini Domine Gloria sicut erat Motet Domine noster na tri golosi Psalom VIII dlya dvoh tenoriv ta basa Litaniyi dlya troh golosiv ta Litaniyi dlya troh golosiv ta organa Motet Quam admirabile dlya dvoh tenoriv ta basa Avtorstvo Dzhakomelli shodo Magnifikatu na chotiri golosi z organom fa mazhor Magnificat a 4 voci con organo in fa maggiore viklyuchayetsya Dzhovanni Tebaldini vin pripisuye jogo Franchesko Durante Deyaki okremi tvori Kantati ta ariyi u La muse lyrique italienne avec des paroles francoises Parizh 1773 Ariyi F Habock Die Gesangskunst der Kastraten Viden 1923 Se non ti moro a lato Amor dover rispetto Mancare Dio mi sento Quell usignolo che innamoratoPrimitkiA Della Corte e G M Gatti Dizionario di musica Paravia 1956 p 255 Dani Biografichnogo slovnika italijciv ital ta angl Vikipediya vkazuye P yachencu Dani Biografichnogo slovnika italijciv ital ta angl Vikipediya daye 1724 Libreto A Salvi Veneciya teatr Grimani in s Dzhovanni Grizostomo G F Bussani Milano teatro Ducale carnevale 1735 p 51BibliografiyaC Anguissola G G e Sebastiano Nasolini musicisti piacentini Piacenza 1935 pp 5 12 A Yorke Long Music at court London 1954 p 16 G Fiori Un illustre compositore del 700 G G di Colorno 1692 1740 in Aurea Parma LVII 1973 pp 214 221 Storia del teatro Regio di Torino I M T Bouquet Il teatro di corte dalle origini al 1788 Torino 1976 pp 132 s R Strohm Italienische Opernarien des fruhen Settecento 1720 1730 in Analecta musicologica XVI 1976 2 pp 169 ss 271 ss 277 279 282 285 M Rinaldi Due secoli di musica al teatro Argentina I Roma 1978 pp 16 ss L Balestrieri Feste e spettacoli alla corte dei Farnesi in Quaderni parmigiani VI 1981 pp 69 124 S Mami Il teatro alla moda dei rossignoli saggio introduttivo alla Merope Milano 1984 pp I CV Ch Burney A general history of music IV London 1789 p 537 E Ferrari Barassi Il trionfo del melodramma in Storia dell opera I 1 Torino 1977 pp 462 s F J Fetis Biogr univ des musiciens III pp 476 s Jacomelli U Manferrari Diz univ delle opere melodrammatiche II pp 53 s Enc dello spettacolo V coll 1207 s G Tebaldini L Archivio musicale della Cappella Lauretana Loreto 1921 The New Grove Dict of music and musicians VII pp 344 s C Sartori I libretti italiani a stampa dalle origini al 1800 Cuneo 1990 ad indicemDzherelaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 54 2000 ital 16 grudnya 2012 u Wayback Machine PosilannyaDzhakomelli Sposa non mi conosci 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Chechiliya Bartoli Vilni noti avtorstva Dzheminiano Dzhakomelli na sajti International Music Score Library Project IMSLP

Дата публікації:
Топ