Джеймс Белламі

Джеймс Белламі (англ. James Bellamy, нар. 11 вересня 1881, Лондон — пом. 30 березня 1969, Лондон) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Джим Белламі
Особисті дані
Повне ім'я	Джеймс Френсіс Белламі
Народження	11 вересня 1881(1881-09-11)
	Лондон, Англія
Смерть	30 березня 1969(1969-03-30) (87 років)
	Лондон, Англія
Громадянство	Велика Британія  Сполучене Королівство
Позиція	півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) ? 3 (2) ? ? (?) ?–1903 «Редінг»  ? (?) 1903–1907 «Вулвіч Арсенал» 29 (4) 1907–1908 «Портсмут» 6 (3) 1908 «Норвіч Сіті» 17 (5) 1908–1912 «Данді» 118 (44) 1912 «Мотервелл» 8 (1) 1912–1914 «Бернлі»  ? (?) 1914 «Фулгем»  ? (?) 1917–1918 «Данді Гайберніан»  ? (?) ? «Саутенд Юнайтед» 6 (0) ? «Еббу-Вейл» ? (?) ? ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1926–1928 «Брешія» 1929–1931 «Барселона»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Белламі.

Ігрова кар'єра

Першими клубами Джеймса були , та «Редінг», що не були членами Футбольної ліги.

Першим клубом з Футбольної ліги для Белламі став «Вулвіч Арсенал», до складу якого футболіст приєднався 1903 року, проте новачку довелося чекати до останньої гри сезону 1904/05, щоб дебютувати за «канонірів» і допомогти команді перемогти з рахунком 2:1 «Евертон». З початку наступного сезону Белламі став основним гравцем лондонців, зігравши в 15 з 17 перших матчів чемпіонату і забив в двобоях проти «Сандерленда» і «Мідлсбро». Лише прихід у грудні Вільяма Гарбатта змусив Белламі покинути основний склад, куди він зміг повернутись лише на початку 1906/07, але знову був прибраний з основи, коли Гарбатт відновився після травми.

Белламі провів свою останню гру в першій команді для «Арсеналу» проти «Блекберн Роверз» у березні 1907 року, незабаром після чого був переведений у «Портсмут».

У 1908 році Белламі недовго пограв за «Норвіч Сіті», а потім став гравцем шотландського «Данді», з яким виграв 1910 року фінал Кубка Шотландії. Після двох нічийних матчів (2:2 і 0:0) у другому переграванні Белламі забив перший гол у ворота «Клайда» і допоміг своїй команді виграти 2:1 та здобути перший в своїй історії трофей.

Белламі покинув «Данді» в травні 1912 року і перейшов у «Мотервелл», але того ж року повернувся в Англію, приєднавшись до «Бернлі» в жовтні 1912 року.

У липні 1914 року став гравцем «Фулгема», після чого виступав за «Данді Гайберніан», «Саутенд Юнайтед» та «Еббу-Вейл».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі .

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 1926 року, очоливши тренерський штаб італійської «Брешії», де пропрацював два сезони.

У березні 1929 року Белламі очолив «Барселону», яка тільки розпочала участь в історичному першому чемпіонаті Іспанії і після шести турів займала восьме місце. Англійський наставник почав з нищівної поразки 1:5 від «Атлетіка» (Більбао), яка опустила каталонців на передостаннє дев'яте місце, але цей програш став для клубу останнім у чемпіонаті. Джим Белламі поставив у ворота небагатослівного Франца Платко, і «Барса» видала дивовижний спурт з 11 матчів (9 перемог і 2 нічиї), 4 з яких виграла з великим рахунком, додавши до всього цього мінімальну перемогу в дербі над Мадридом у гостях. У результаті, каталонці поступово піднімалися вгору по турнірній таблиці, прийшовши в результаті до фінішу першими з відривом у два очки від другого місця, яке зайняли саме «вершкові». Перемога Барси в Прімері стала досить несподіваною, оскільки команда вступала в кризовий період своєї історії, і не мала в складі великих гравців (як, наприклад, «Атлетік» з Більбао): справжніх зірок на каталонському небосхилі було тільки дві — Хосеп Самітьєр і . У двох наступних сезонах з Белламі на посаді тренера «Барселона» займала в іспанському чемпіонаті друге та четверте місця, але незмінно вигравали чемпіонат Каталонії, який хоч і втратив у ціні після створення Ла Ліги, але все ще продовжував розігруватись. Крім того разом з англійцем «Барселона» зазнала найбільшої поразки у своїй історії, 8 лютого 1931 року «блаугранас» програли на Сан-Мамес «Атлетіко» з рахунком 1:12. У 1931 році Белламі покинув команду.

Повернувшись до Англії, Белламі був призначений тренером у лютому 1933 року, але був звільнений через три місяці. Пізніше він стверджував, що звільнення було незаконне, але програв у суді.

Помер 30 березня 1969 року на 88-му році життя в Лондоні.

Титули і досягнення

Як гравця

• Володар Кубка Шотландії (1):

«Данді Юнайтед»: 1910

Як тренера

• Чемпіон Іспанії (1):

«Барселона»:

Примітки

1. . Arsenal F.C. Архів оригіналу за 27 липня 2010. Процитовано 10 листопада 2015.
2. Latest signatures. The Evening Telegraph and Post. Dundee. Процитовано 10 листопада 2015 — через British Newspaper Archive.
3. . Dundee F.C. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
4. Bellamy, of Dundee, is transferred to Motherwell. The Courier. Dundee. 1 травня 1912. Процитовано 10 листопада 2015 — через British Newspaper Archive.
5. Sporting paragraphs. The Nottingham Evening Post. 8 жовтня 1912. Процитовано 10 листопада 2015 — через British Newspaper Archive.
6. Bellamy goes to Fulham. The Courier. Dundee. 4 липня 1914. Процитовано 10 листопада 2015 — через British Newspaper Archive.
7. [1] [ 23 липня 2012 у Wayback Machine.] El Mundo Deportivo, 27 March 1929 release
8. . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
9. . FC Barcelona. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
10. [2] [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.] El Mundo Deportivo, 6 December 1931 release
11. 'Jimmy' Bellamy loses action. The Courier and Advertiser. Dundee. 9 березня 1934. Процитовано 12 листопада 2015 — через British Newspaper Archive.

Посилання

• Джеймс Белламі на сайті Soccerbase (англ.)