Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джамбатісто Маріно народився 14 жовтня 1569 році в Неаполі Італія відомий італійський поет яскравий представник епохи ба

Джамбаттіста Маріно

Джамбаттіста Маріно

Джамбатісто Маріно народився 14 жовтня 1569 році в Неаполі, Італія — відомий італійський поет, яскравий представник епохи бароко.

Джамбатісто Маріно
італ. Giambattista Marino
image
Народився14 жовтня 1569[1]
Неаполь, Неаполітанське королівство[4][5][5]
Помер25 березня 1625(1625-03-25)[1][2][…] (55 років)
Неаполь, Неаполітанське королівство[4][5]
Країнаimage Неаполітанське королівство
Діяльністьпоет, письменник, драматург
Знання мовіталійська[2][6]
Членствоd і d
Роки активності1590[7] — 1625[7]
Напрямокбароко
Жанрd, Канцона, сонет і Мадригал
Magnum opusd і d

Біографія

Аби не йти по стопах батька і вивчати право, Маріно не рідко перепродував ті книги з юриспруденції, що давав йому батько, і на виручені гроші купував збірки віршів, в результаті чого врешті-решт був вигнаний з дому. Служив у знатних неаполітанців. Сходження Маріно до слави було затьмарене позбавленням волі (його кохана померла в результаті аборту); ще більшими неприємностями загрожувало йому друге ув'язнення (рятуючи приятеля, Маріно підробив архієпископську грамоту). В результаті поетові довелося покинути Неаполь і перебратися в Рим, де він знайшов собі покровителя в особі кардинала П'єтро Альдобрандіні. У свиті кардинала побував в Равенні, потім в Турині. У 1602—1603 роках жив у Венеції. Завоювавши розташування герцога Савойї Карла Еммануїла, був удостоєнний в 1609 ордена Великого христа Святих Моріса і Лазаря; відтоді звався кавалер Маріно. У 1609 на життя Маріно зазіхав його суперник при Савойському дворі, поет Гаспаре Муртола; різка полеміка двох поетів відбилася в циклі Маріно «Муртолеіда» (Murtoleide, 1619), що включає в себе 81 сатиричний сонет. До 1615 року служив при Савойському дворі, проте, безпідставно звинувачений у наклепі на герцога, знову опинився у в'язниці. У 1615 прибув до Франції на запрошення Марії Медічі. Можливо, відвідував салон пані Рамбуйє, спілкувався з Вуатюр, Гезом де Бальзаком. Людовик XIII призначив йому платню в розмірі 2000 екю, що дозволило поетові придбати собі віллу в Позіліппо, а також колекціонувати живопис. У 1623 році повернувся в Неаполь. Протягом багатьох років Джамбаттіста Маріно пов'язувала багаторічна дружба з Клавдіо Акілліні, який також пробував свої сили в поезії, і, на думку ряду критиків, вірші останнього являли собою наслідування Маріно.

Творчість

image
Lira, 1674

Лірика

Маріно складав вірші з юних років. Перша поетична збірка (Rime) вийшла у 1602 році. Найбільш відомі його збірки «Ліра» (La Lira, 1608—1614) і «Цівниця» (La Sampogna, 1620). До зразків придворної поезії слід віднести збірник «Епіталаму» (Epitalami, 1616). Відповідає смаку Маринізму і навіяний захопленням Маріно-збирача живопису збірник «Галерея» (La Galleria, 1619) включає в себе зразки Екфрасіса, описів реальних (в числі їх авторів — Тіціан, Мікеланджело, Рафаель, Параміджаніно, Гвідо Рені) і вигаданих живописних полотен і скульптур. Сам Маріно особливо високо цінував свою витриману в дусі сакрального бароко поему «Побиття немовлят» (La Strage degli innocenti, написана близько 1605 р опублікована посмертно в 1632 р .; була переведена на російську мову Я. Б. Княжніна (1779), потім І. Восленського (1811)). У наслідування Франческо Берні Маріно написав терцинами ряд сатиричних віршів (Капітолій), в тому числі «Про чобіт» (Dello stivale). Під явним впливом Тассо він почав працювати над двома героїчними поемами: «Зруйнований Єрусалим» (Gerusalemme distrutta, опубл. В 1626) і «Звільнений Антверпен» (L'Anverse liberata, опубл. В 1956), проте не довів їх до кінця. Для поезії Маріно, що віддавав перевагу жанрам Мадригал і канони (рідше він складав сонети, а в «Галереї» активно вдавався до епіграми), характерні: витонченість стилю, велика кількість несподіваних метафор і кончетті, підвищена музикальність, поєднання метричних і ритмічних експериментів з міцної вкоріненості в поетичній традиції. Всі ці особливості були взяті на озброєння італійськими поетами XVII століття, яких прийнято називати мариністами.

Проза

Серед прозових творів Маріно: насичений вишуканою риторикою бароко цикл «Священні проповіді» (Dicerie sacre, 1614); надзвичайно диверсифікований у стилістичному відношенні епістолярій, що включає як бурлескні послання («До татка Носа», Al padre Naso), так і іронічний звіт про паризьку мораль, і досить практичні вмовляння «сильних світу цього»; і, нарешті, похмурий лист із в'язниці, що нагадує аналогічні твори Якопоне да Тоді та Кампанелли.

Поема «Адоніс»

Найзначнішим твором Маріно є широка любовно-міфологічна поема в двадцяти піснях «Адоніс» (L'Adone, розпочата в кінці XVI століття, завершена близько 1620, опублікована в 1632 році в Парижі за підтримки Людовика XIII). Поема була задумана як змагання з поемою Тассо «Звільнений Єрусалим» і — в меншій мірі — з «Несамовитим Орландо» Аріосто. Як і зазначені твори, «Адоніс» написаний октавою, але за своїм характером вона сильно відрізняється від великих зразків. Поема включає в себе, поряд з міфологічними епізодами (пов'язаними, в першу чергу, з любов'ю Адоніса і Венери), справжню енциклопедію початку сеіченто: в «Адонісі» так чи інакше відображені й новітні природничо-наукові досягнення, і географічні відкриття, й актуальні політичні події, і велика літературна традиція (від Овідія і Апулея до Петрарки, Боккаччо і Франческо Колона), в тому числі пасторальна й епічна. Як показали сучасні дослідження, велична будівля «Адоніса» збудована за законами не тільки барокової, а й ренесансної архітектоніки; зокрема, в структуру поеми закладено принцип золотого перетину. У той же час в поемі помітно вплив ідей пізньоренесансної натурфілософії, поглядів знаменитого вільнодумця Ваніні, а також «натуральної магії» Дж. Делла Порта. Маріно вставив в поему велику вставну новелу, назвавши її «новелетою» — це поетична версія популярного в мистецтві Ренесансу міфу про Амура та Психею…

Див. також

Примітки

  1. Martini A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2008. — Vol. 70.
    d:Track:Q1128537d:Track:Q57019766
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118577921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Посилання

  • Маріно Джамбаттіста // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 120. — .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhambatisto Marino narodivsya 14 zhovtnya 1569 roci v Neapoli Italiya vidomij italijskij poet yaskravij predstavnik epohi baroko Dzhambatisto Marinoital Giambattista MarinoNarodivsya14 zhovtnya 1569 1 Neapol Neapolitanske korolivstvo 4 5 5 Pomer25 bereznya 1625 1625 03 25 1 2 55 rokiv Neapol Neapolitanske korolivstvo 4 5 Krayina Neapolitanske korolivstvoDiyalnistpoet pismennik dramaturgZnannya movitalijska 2 6 Chlenstvod i dRoki aktivnosti1590 7 1625 7 NapryamokbarokoZhanrd Kancona sonet i MadrigalMagnum opusd i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAbi ne jti po stopah batka i vivchati pravo Marino ne ridko pereproduvav ti knigi z yurisprudenciyi sho davav jomu batko i na virucheni groshi kupuvav zbirki virshiv v rezultati chogo vreshti resht buv vignanij z domu Sluzhiv u znatnih neapolitanciv Shodzhennya Marino do slavi bulo zatmarene pozbavlennyam voli jogo kohana pomerla v rezultati abortu she bilshimi nepriyemnostyami zagrozhuvalo jomu druge uv yaznennya ryatuyuchi priyatelya Marino pidrobiv arhiyepiskopsku gramotu V rezultati poetovi dovelosya pokinuti Neapol i perebratisya v Rim de vin znajshov sobi pokrovitelya v osobi kardinala P yetro Aldobrandini U sviti kardinala pobuvav v Ravenni potim v Turini U 1602 1603 rokah zhiv u Veneciyi Zavoyuvavshi roztashuvannya gercoga Savojyi Karla Emmanuyila buv udostoyennij v 1609 ordena Velikogo hrista Svyatih Morisa i Lazarya vidtodi zvavsya kavaler Marino U 1609 na zhittya Marino zazihav jogo supernik pri Savojskomu dvori poet Gaspare Murtola rizka polemika dvoh poetiv vidbilasya v cikli Marino Murtoleida Murtoleide 1619 sho vklyuchaye v sebe 81 satirichnij sonet Do 1615 roku sluzhiv pri Savojskomu dvori prote bezpidstavno zvinuvachenij u naklepi na gercoga znovu opinivsya u v yaznici U 1615 pribuv do Franciyi na zaproshennya Mariyi Medichi Mozhlivo vidviduvav salon pani Rambujye spilkuvavsya z Vuatyur Gezom de Balzakom Lyudovik XIII priznachiv jomu platnyu v rozmiri 2000 ekyu sho dozvolilo poetovi pridbati sobi villu v Pozilippo a takozh kolekcionuvati zhivopis U 1623 roci povernuvsya v Neapol Protyagom bagatoh rokiv Dzhambattista Marino pov yazuvala bagatorichna druzhba z Klavdio Akillini yakij takozh probuvav svoyi sili v poeziyi i na dumku ryadu kritikiv virshi ostannogo yavlyali soboyu nasliduvannya Marino TvorchistLira 1674 Lirika Marino skladav virshi z yunih rokiv Persha poetichna zbirka Rime vijshla u 1602 roci Najbilsh vidomi jogo zbirki Lira La Lira 1608 1614 i Civnicya La Sampogna 1620 Do zrazkiv pridvornoyi poeziyi slid vidnesti zbirnik Epitalamu Epitalami 1616 Vidpovidaye smaku Marinizmu i naviyanij zahoplennyam Marino zbiracha zhivopisu zbirnik Galereya La Galleria 1619 vklyuchaye v sebe zrazki Ekfrasisa opisiv realnih v chisli yih avtoriv Tician Mikelandzhelo Rafael Paramidzhanino Gvido Reni i vigadanih zhivopisnih poloten i skulptur Sam Marino osoblivo visoko cinuvav svoyu vitrimanu v dusi sakralnogo baroko poemu Pobittya nemovlyat La Strage degli innocenti napisana blizko 1605 r opublikovana posmertno v 1632 r bula perevedena na rosijsku movu Ya B Knyazhnina 1779 potim I Voslenskogo 1811 U nasliduvannya Franchesko Berni Marino napisav tercinami ryad satirichnih virshiv Kapitolij v tomu chisli Pro chobit Dello stivale Pid yavnim vplivom Tasso vin pochav pracyuvati nad dvoma geroyichnimi poemami Zrujnovanij Yerusalim Gerusalemme distrutta opubl V 1626 i Zvilnenij Antverpen L Anverse liberata opubl V 1956 prote ne doviv yih do kincya Dlya poeziyi Marino sho viddavav perevagu zhanram Madrigal i kanoni ridshe vin skladav soneti a v Galereyi aktivno vdavavsya do epigrami harakterni vitonchenist stilyu velika kilkist nespodivanih metafor i konchetti pidvishena muzikalnist poyednannya metrichnih i ritmichnih eksperimentiv z micnoyi vkorinenosti v poetichnij tradiciyi Vsi ci osoblivosti buli vzyati na ozbroyennya italijskimi poetami XVII stolittya yakih prijnyato nazivati marinistami Proza Sered prozovih tvoriv Marino nasichenij vishukanoyu ritorikoyu baroko cikl Svyashenni propovidi Dicerie sacre 1614 nadzvichajno diversifikovanij u stilistichnomu vidnoshenni epistolyarij sho vklyuchaye yak burleskni poslannya Do tatka Nosa Al padre Naso tak i ironichnij zvit pro parizku moral i dosit praktichni vmovlyannya silnih svitu cogo i nareshti pohmurij list iz v yaznici sho nagaduye analogichni tvori Yakopone da Todi ta Kampanelli Poema Adonis Najznachnishim tvorom Marino ye shiroka lyubovno mifologichna poema v dvadcyati pisnyah Adonis L Adone rozpochata v kinci XVI stolittya zavershena blizko 1620 opublikovana v 1632 roci v Parizhi za pidtrimki Lyudovika XIII Poema bula zadumana yak zmagannya z poemoyu Tasso Zvilnenij Yerusalim i v menshij miri z Nesamovitim Orlando Ariosto Yak i zaznacheni tvori Adonis napisanij oktavoyu ale za svoyim harakterom vona silno vidriznyayetsya vid velikih zrazkiv Poema vklyuchaye v sebe poryad z mifologichnimi epizodami pov yazanimi v pershu chergu z lyubov yu Adonisa i Veneri spravzhnyu enciklopediyu pochatku seichento v Adonisi tak chi inakshe vidobrazheni j novitni prirodnicho naukovi dosyagnennya i geografichni vidkrittya j aktualni politichni podiyi i velika literaturna tradiciya vid Ovidiya i Apuleya do Petrarki Bokkachcho i Franchesko Kolona v tomu chisli pastoralna j epichna Yak pokazali suchasni doslidzhennya velichna budivlya Adonisa zbudovana za zakonami ne tilki barokovoyi a j renesansnoyi arhitektoniki zokrema v strukturu poemi zakladeno princip zolotogo peretinu U toj zhe chas v poemi pomitno vpliv idej piznorenesansnoyi naturfilosofiyi poglyadiv znamenitogo vilnodumcya Vanini a takozh naturalnoyi magiyi Dzh Della Porta Marino vstaviv v poemu veliku vstavnu novelu nazvavshi yiyi noveletoyu ce poetichna versiya populyarnogo v mistectvi Renesansu mifu pro Amura ta Psiheyu Div takozhPrimitkiMartini A Dizionario Biografico degli Italiani 2008 Vol 70 d Track Q1128537d Track Q57019766 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118577921 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517PosilannyaMarino Dzhambattista Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 120 ISBN 966 692 744 6

Дата публікації:
Топ