Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Джалал Але Ахмадجلال آل احمدДжалал Але АхмадІм я при народженніДжалал Але АхмадНародився2 грудня 1923 1923 12 02 Тег

Джалал Але Ахмад

Джалал Але Ахмад

Джалал Але Ахмад
جلال آل احمد
image
Джалал Але Ахмад
Ім'я при народженніДжалал Але Ахмад
Народився2 грудня 1923(1923-12-02)
Тегеран, Іран
Помер9 вересня 1969(1969-09-09)[1][2] (45 років)
Асалем, Іран
Країнаimage Іран[1]
Діяльністьписьменник, публіцист, громадський діяч
Alma materГарвардський університет
Мова творівперська
Роки активності1945–1969
Жанрромани, оповідання, есе
Magnum opus«Історія вуликів», «Західництво» (або «Преклоніння перед Заходом»)
Конфесіяіслам
У шлюбі зd
Автографimage
image Джалал Але Ахмад у Вікісховищі

Джалал Але Ахмад (перс. جلال آل احمد‎; *2 грудня 1923, Тегеран — †9 вересня 1969, Асалем, Іран) — іранський письменник, публіцист і громадський діяч, критик «євроцентризму».

Життєпис

Джалал Але Ахмад народився у реліґійній сім'ї. Після початкової школи працював підмайстром у годинникаря і торговця маслом на базарі, а ввечері навчався у вечірній школі. На момент завершення другої світової війни (1939-1945), підчас якої Іран був окупований військами Союзників, Ахмад закінчив філолоґійний факультут Тегеранського університету та працював вчителем у середній школі. У цей період він познайомився з марксизмом і став активістом Народної партії Ірану (ТУДЕ), одночасно входячи до гуртка реліґійного оновлення «Анджомане еслах».

Незабаром Ахмад почав працювати журналістом і друкуватися у журналалах «Мардом» і «Махнамейє мардом», ґазеті «Рахбар». Вийшли перші збірки його оповідь і статей «Зустрічі» (1945) й «Чому ми страждаємо?» (1946). На початку 1950-х Ахмад був учасником Національного фронту, створеного Мохаммедом Мосаддиком (1882-1967), і був членом партії «Третя сила». Державний переворот (1953) і поразка Мосаддика стали тяжким ударом по іранському національно-демократичному руху, після чого Ахмад відійшов від партійної політики, але продовжував виступати як публіцист.

1954 року вийшов його роман «Історія вуликів», що в ньому автор переосмислив недавню боротьбу іранців за свої нафтові багатства (образ бджіл, відчужених від створюваного ними меду), 1958 року — збірка літературно-критичних статей «Три нові статті» і повість «Директор школи», що містили нищівну критику системи шкільної освіти.

Коли 1960 року в щомісячнику «Кейхане мах» з’явилась перша глава його книги «Західництво» (або «Преклоніння перед Заходом»), журнал був заборонений на півроку. Книга вийшла друком нелєґально 1962 року. Того ж року Ахмад їздив від міністерства просвіти до Західної Європи вивчати тамтешній досвід видання підручників. 1964 року відвідав СРСР (VII Міжнародний конґрес етноґрафів у Москві), 1965 — США (літній літературно-політичний семінар у Гарварді). Помер від серцевого нападу у власному будинку.

Ідейна спадщина

Ісламська концепція антизахідництва, розроблена Ахмадом у «Західництві», містить у собі характерні протиріччя і вади войовничого консервативного ісламського націоналізму. Ахмад звертає свій погляд до реліґії і бачить єдиний вихід для країни у відродженні політичної ролі раннього шиїзму та морального авторитету ісламу. Аналізуючи причини економічної, політичної та культурної залежности Ірану від імперіялістичного Заходу, Ахмад трактує «західництво» як соціяльне захворювання, епідемію, що вразила всі галузі життя країни й уми нації. Катастрофічна відсталість і деґрадація Ірану пояснюються насамперед розмірами та глибиною «західництва». Шахський режим для Ахмада є перш за все провідником західного, розтлінного впливу, а Захід — втіленням «диявольської машинізації, що вбила власну цивілізацію».

Захід гниє, його губить засилля техніки, що вихолощує в людині духовний початок і цілісне сприйняття зовнішнього світу. Перевага Сходу полягає у реліґійному почутті, нерозчленованій свідомості, що рятують особистість від уніфікації і перетворення на додаток до машини. Ахмад закликає закритися від Заходу, а потрібні технічні та наукові навички отримувати з таких країн, як Японія та Індія.

Траґедія країн, що розвиваються, таких як Іран, вважає Ахмад, полягає не просто в їхній відсталості, а в істнуванні у них ілюзії, буцімто відставання можна ліквідувати за допомогою сліпого копіювання західних моделей. Але підпорядкування Заходу, орієнтація на його тип розвитку обумовлюють не тільки економічну залежність, а й політичне безсилля і духовно-культурну неспроможність. Ахмад виступає за історичну творчість на основі національних соціокультурних коренів.

Він різко критикує інтелєктуалів за їхнє поголовне «преклоніння перед Заходом» і говорить про «зраду інтелєктуалів». І в Ірані, і в інших країнах Азії й Африки «західництво» відповідальне за те, що людство розділено на два світи — розвинений і відсталий, багатий і бідний. Хоча основну увагу в книжці приділено критиці шахського режиму та впливу імперіялізму на Іран, Ахмад так само безжальний і до середньої буржуазії, позбавленої, на його думку, сміливости, ініціятиви та життєздатности. Соціяльний песимізм Ахмада змушує його оглядатися назад і шукати рішень щодо майбутнього країни в минулому.

Усвідомлюючи відсталість своєї батьківщини, Ахмад відкидав і всю ірананську культурну традицію, вважаючи її мертвим вантажем: вона не породила жодної конструктивної моделі розвитку. Просякнута антимонархічним і антиімперіялістичним пафосом, книжка Ахмада малює емоційно насичену картину кризи влади, що мимоволі підводить читача до висновку про неминучість і необхідність революційного перевороту. Цей переворот має повернути шиїтському духовенству владу над народом і державою і у такий спосіб звільнити іранське суспільство від описаних негараздів. Ахмад показує, що шахський режим надіється на зв'язки із західним капіталом і спирається на допомогу імперіялістичних блоків, а для управління країною, для проведення податкової, фінансової й аґрарної політики використовує апарат насильства — поліцію й армію. Те саме завдання — виховання покірних громадян — виконує офіційна культура та система освіти, що свідомо орієнтують особистість на запозичені, чужі народу цінності.

Позитивна проґрама Ахмада спиралася на слабке «озахіднення» іранського суспільства — воно ще не зруйноване «механістичною» буржуазною цивілізацією. Ми, писав Ахмад, ще по-справжньому не знайомі з машиною, ми ще не відчуваємо на собі її випливу, що примусово реґляментує життя инших. Вихід для іранців полягає у поверненні до «витоків», до коріння, до ісламської реліґійної мудрості, до шиїзму як фундаменту іранського націоналізму. Ахмад вважав помилкою духовенства його угодовська позиція по відношенню до влади. Відступ реліґії після революції 1905-1911 рр. є стратеґічним прорахунком, що полегшив проникнення в Іран західного імперіялізму та його впливу на країну. Вихід з кризи Ахмад бачив у створенні єдности реліґійної і політичної влади. Ці ідеї великою мірою були втілені на практиці Ісламською революцією в Ірані (1978-1979).

Головні твори

  • Історія вуликів (1954).
  • Західництво (1962).
  • Інтелектуали — слуги та зрадники (1977).

Література

  • В. Кляшторина. Джелал Але Ахмад // Иранская революция 1978-1979 гг. Причины и уроки.— Москва: «Наука», 1989. — С. 78-82.
  • Р. Тиса. Ахмад Джалал Але // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 42.
  • J. Al-e Ahmad. Gharbzadegi: Weststruckness. Brekley: Mizan, 1984.
  • M. Boroujerdi. Iranian Intellectuals and the West: The Tormented Triumph of Nativism. Syracuse University Press, 1996.
  • H. Dabashi. Theology of Discontent: The Ideological Foundations of the Islamic Revolution in Iran. New York University Press, 1993.
  • B. Hanson, "The 'Westoxication' of Iran: Depictions and Reactions of Behrangi, Al-e Ahmad and Shariati", International Journal of Middle East Studies. vol. 15, no. 1, 1983, pp. 1–23.
  • M. Mahmoodi, "Orientalized from within: Modernity and Modern Anti-Imperial Iranian Intellectual Gharbzadegi and the Roots of Mental Wretchedness", Asian Culture and History, vol. 3, no. 2 (July 2011), pp. 19–28.
  • R. Mottahedeh. The Mantle of the Prophet: Religion and Politics in Iran. Oxford: One World, 2000.

Див. також

Посилання

  • Джалал Але Ахмад. Упадання перед технікою (1962) [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 52. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  2. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Dzhalal Ale Ahmadجلال آل احمدDzhalal Ale AhmadIm ya pri narodzhenniDzhalal Ale AhmadNarodivsya2 grudnya 1923 1923 12 02 Tegeran IranPomer9 veresnya 1969 1969 09 09 1 2 45 rokiv Asalem IranKrayina Iran 1 Diyalnistpismennik publicist gromadskij diyachAlma materGarvardskij universitetMova tvorivperskaRoki aktivnosti1945 1969Zhanrromani opovidannya eseMagnum opus Istoriya vulikiv Zahidnictvo abo Prekloninnya pered Zahodom KonfesiyaislamU shlyubi zdAvtograf Dzhalal Ale Ahmad u Vikishovishi Dzhalal Ale Ahmad pers جلال آل احمد 2 grudnya 1923 Tegeran 9 veresnya 1969 Asalem Iran iranskij pismennik publicist i gromadskij diyach kritik yevrocentrizmu ZhittyepisDzhalal Ale Ahmad narodivsya u religijnij sim yi Pislya pochatkovoyi shkoli pracyuvav pidmajstrom u godinnikarya i torgovcya maslom na bazari a vvecheri navchavsya u vechirnij shkoli Na moment zavershennya drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 pidchas yakoyi Iran buv okupovanij vijskami Soyuznikiv Ahmad zakinchiv filologijnij fakultut Tegeranskogo universitetu ta pracyuvav vchitelem u serednij shkoli U cej period vin poznajomivsya z marksizmom i stav aktivistom Narodnoyi partiyi Iranu TUDE odnochasno vhodyachi do gurtka religijnogo onovlennya Andzhomane eslah Nezabarom Ahmad pochav pracyuvati zhurnalistom i drukuvatisya u zhurnalalah Mardom i Mahnamejye mardom gazeti Rahbar Vijshli pershi zbirki jogo opovid i statej Zustrichi 1945 j Chomu mi strazhdayemo 1946 Na pochatku 1950 h Ahmad buv uchasnikom Nacionalnogo frontu stvorenogo Mohammedom Mosaddikom 1882 1967 i buv chlenom partiyi Tretya sila Derzhavnij perevorot 1953 i porazka Mosaddika stali tyazhkim udarom po iranskomu nacionalno demokratichnomu ruhu pislya chogo Ahmad vidijshov vid partijnoyi politiki ale prodovzhuvav vistupati yak publicist 1954 roku vijshov jogo roman Istoriya vulikiv sho v nomu avtor pereosmisliv nedavnyu borotbu iranciv za svoyi naftovi bagatstva obraz bdzhil vidchuzhenih vid stvoryuvanogo nimi medu 1958 roku zbirka literaturno kritichnih statej Tri novi statti i povist Direktor shkoli sho mistili nishivnu kritiku sistemi shkilnoyi osviti Koli 1960 roku v shomisyachniku Kejhane mah z yavilas persha glava jogo knigi Zahidnictvo abo Prekloninnya pered Zahodom zhurnal buv zaboronenij na pivroku Kniga vijshla drukom nelyegalno 1962 roku Togo zh roku Ahmad yizdiv vid ministerstva prosviti do Zahidnoyi Yevropi vivchati tamteshnij dosvid vidannya pidruchnikiv 1964 roku vidvidav SRSR VII Mizhnarodnij kongres etnografiv u Moskvi 1965 SShA litnij literaturno politichnij seminar u Garvardi Pomer vid sercevogo napadu u vlasnomu budinku Idejna spadshinaIslamska koncepciya antizahidnictva rozroblena Ahmadom u Zahidnictvi mistit u sobi harakterni protirichchya i vadi vojovnichogo konservativnogo islamskogo nacionalizmu Ahmad zvertaye svij poglyad do religiyi i bachit yedinij vihid dlya krayini u vidrodzhenni politichnoyi roli rannogo shiyizmu ta moralnogo avtoritetu islamu Analizuyuchi prichini ekonomichnoyi politichnoyi ta kulturnoyi zalezhnosti Iranu vid imperiyalistichnogo Zahodu Ahmad traktuye zahidnictvo yak sociyalne zahvoryuvannya epidemiyu sho vrazila vsi galuzi zhittya krayini j umi naciyi Katastrofichna vidstalist i degradaciya Iranu poyasnyuyutsya nasampered rozmirami ta glibinoyu zahidnictva Shahskij rezhim dlya Ahmada ye persh za vse providnikom zahidnogo roztlinnogo vplivu a Zahid vtilennyam diyavolskoyi mashinizaciyi sho vbila vlasnu civilizaciyu Zahid gniye jogo gubit zasillya tehniki sho viholoshuye v lyudini duhovnij pochatok i cilisne sprijnyattya zovnishnogo svitu Perevaga Shodu polyagaye u religijnomu pochutti nerozchlenovanij svidomosti sho ryatuyut osobistist vid unifikaciyi i peretvorennya na dodatok do mashini Ahmad zaklikaye zakritisya vid Zahodu a potribni tehnichni ta naukovi navichki otrimuvati z takih krayin yak Yaponiya ta Indiya Tragediya krayin sho rozvivayutsya takih yak Iran vvazhaye Ahmad polyagaye ne prosto v yihnij vidstalosti a v istnuvanni u nih ilyuziyi bucimto vidstavannya mozhna likviduvati za dopomogoyu slipogo kopiyuvannya zahidnih modelej Ale pidporyadkuvannya Zahodu oriyentaciya na jogo tip rozvitku obumovlyuyut ne tilki ekonomichnu zalezhnist a j politichne bezsillya i duhovno kulturnu nespromozhnist Ahmad vistupaye za istorichnu tvorchist na osnovi nacionalnih sociokulturnih koreniv Vin rizko kritikuye intelyektualiv za yihnye pogolovne prekloninnya pered Zahodom i govorit pro zradu intelyektualiv I v Irani i v inshih krayinah Aziyi j Afriki zahidnictvo vidpovidalne za te sho lyudstvo rozdileno na dva sviti rozvinenij i vidstalij bagatij i bidnij Hocha osnovnu uvagu v knizhci pridileno kritici shahskogo rezhimu ta vplivu imperiyalizmu na Iran Ahmad tak samo bezzhalnij i do serednoyi burzhuaziyi pozbavlenoyi na jogo dumku smilivosti iniciyativi ta zhittyezdatnosti Sociyalnij pesimizm Ahmada zmushuye jogo oglyadatisya nazad i shukati rishen shodo majbutnogo krayini v minulomu Usvidomlyuyuchi vidstalist svoyeyi batkivshini Ahmad vidkidav i vsyu iranansku kulturnu tradiciyu vvazhayuchi yiyi mertvim vantazhem vona ne porodila zhodnoyi konstruktivnoyi modeli rozvitku Prosyaknuta antimonarhichnim i antiimperiyalistichnim pafosom knizhka Ahmada malyuye emocijno nasichenu kartinu krizi vladi sho mimovoli pidvodit chitacha do visnovku pro neminuchist i neobhidnist revolyucijnogo perevorotu Cej perevorot maye povernuti shiyitskomu duhovenstvu vladu nad narodom i derzhavoyu i u takij sposib zvilniti iranske suspilstvo vid opisanih negarazdiv Ahmad pokazuye sho shahskij rezhim nadiyetsya na zv yazki iz zahidnim kapitalom i spirayetsya na dopomogu imperiyalistichnih blokiv a dlya upravlinnya krayinoyu dlya provedennya podatkovoyi finansovoyi j agrarnoyi politiki vikoristovuye aparat nasilstva policiyu j armiyu Te same zavdannya vihovannya pokirnih gromadyan vikonuye oficijna kultura ta sistema osviti sho svidomo oriyentuyut osobistist na zapozicheni chuzhi narodu cinnosti Pozitivna programa Ahmada spiralasya na slabke ozahidnennya iranskogo suspilstva vono she ne zrujnovane mehanistichnoyu burzhuaznoyu civilizaciyeyu Mi pisav Ahmad she po spravzhnomu ne znajomi z mashinoyu mi she ne vidchuvayemo na sobi yiyi viplivu sho primusovo reglyamentuye zhittya inshih Vihid dlya iranciv polyagaye u povernenni do vitokiv do korinnya do islamskoyi religijnoyi mudrosti do shiyizmu yak fundamentu iranskogo nacionalizmu Ahmad vvazhav pomilkoyu duhovenstva jogo ugodovska poziciya po vidnoshennyu do vladi Vidstup religiyi pislya revolyuciyi 1905 1911 rr ye strategichnim prorahunkom sho polegshiv proniknennya v Iran zahidnogo imperiyalizmu ta jogo vplivu na krayinu Vihid z krizi Ahmad bachiv u stvorenni yednosti religijnoyi i politichnoyi vladi Ci ideyi velikoyu miroyu buli vtileni na praktici Islamskoyu revolyuciyeyu v Irani 1978 1979 Golovni tvoriIstoriya vulikiv 1954 Zahidnictvo 1962 Intelektuali slugi ta zradniki 1977 LiteraturaV Klyashtorina Dzhelal Ale Ahmad Iranskaya revolyuciya 1978 1979 gg Prichiny i uroki Moskva Nauka 1989 S 78 82 R Tisa Ahmad Dzhalal Ale Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 42 J Al e Ahmad Gharbzadegi Weststruckness Brekley Mizan 1984 M Boroujerdi Iranian Intellectuals and the West The Tormented Triumph of Nativism Syracuse University Press 1996 H Dabashi Theology of Discontent The Ideological Foundations of the Islamic Revolution in Iran New York University Press 1993 B Hanson The Westoxication of Iran Depictions and Reactions of Behrangi Al e Ahmad and Shariati International Journal of Middle East Studies vol 15 no 1 1983 pp 1 23 M Mahmoodi Orientalized from within Modernity and Modern Anti Imperial Iranian Intellectual Gharbzadegi and the Roots of Mental Wretchedness Asian Culture and History vol 3 no 2 July 2011 pp 19 28 R Mottahedeh The Mantle of the Prophet Religion and Politics in Iran Oxford One World 2000 Div takozhAli Shariyati Iranska revolyuciya 1978 1979 PosilannyaDzhalal Ale Ahmad Upadannya pered tehnikoyu 1962 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 52 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355

Дата публікації:
Топ