Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Якопоне да Тоді (1230, Тоді –1236(?) — 1306), Коллаццоне) — італійський поет та францисканський містик, пізніше беатифікований Римо-католицькою Церквою.
| Якопоне да Тоді | |
|---|---|
 Якопоне да Тоді, фреска Паоло Уччелло | |
| блаженний | |
| Iacobus de Benedictis | |
| У миру: | Якоппо Бенедетті |
| У чернецтві: | Якопоне да Тоді |
| Народився | 1230-1236, Тоді, Умбрія Тоді, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія[1] |
| Помер | 25 грудня 1306, Коллаццоне, Італія Коллаццоне, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія[1] |
| Поховання | Умбрія |
| Шанується | Францисканці |
| У лику | святий |
| Головна святиня | Церква Сан-Фортунато, Тоді, Умбрія |
| Патрон | Тоді, Умбрія |
| Праці | Стабат Матер |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Життя
Народився у другій половині 1230-х років у Тоді, Умбрія, в сім'ї Якопоне дей Бенедетті. Був членом благородного сімейства. Він вивчав право в Болоньї і став успішним адвокатом. У якийсь момент в його кінці 20-х років, він одружився з молодою дворянкою на ім'я Ванна, яка була благочестивою і щедрою жінкою. Через репутацію Якоппо як мирської і жадібної людини, вона взяла на себе обітницю, щоб умертвляти плоть в спокутування його поведінки. Здобув юридичну освіту був адвокатом, після трагічної смерті дружини, в 1268 році, вступив в чернечий орден францисканців. Категорично виступав проти папи Боніфація VIII, через що його було відлучено від церкви і ув'язнено. Народні легенди зображували Якопоне юродивим.
Помер 25 грудня 1306 року в Коллаццоне.
Тіло Якопоне було спочатку поховане в монастирській церкві. У 1433 році його могила була виявлена і його останки перенесені в склеп до францисканської церкви Сан Фортунато в Тоді.
Творчість
Поезія Якопоне да Тоді пов'язана з масовими релігійними рухами XIII століття, виявляла їхні настрої та ідеали. В духовних піснях (лаудах), що були написані умбрійським діалектом, він захищав аскетичне нехтування земних благ. Прославляв убогість та з захопленням засвідчував свою любов до Бога, широко використовуючи образи світської лірики. Написав близько 100 лауд — їхні основні мотиви і бажання душі померти разом з Христом, розчинення душі у Богові (лауда «Як душа за допомогою священного самознищення та любові досягає невідомого та невимовного стану»). Одна з найкращих лауд — «Пані з Едему» («Плач Мадонни») — своєрідна драма про страту Христа. Крім лауд, що були написані умбрійським діалектом, Якопоне писав гімни й латинською мовою, в тому числі «Stabat Mater».
Серед образів християнства присутні й світські мотиви. так, особливо яскраво видима любов до померлої дружини Ванні:
| Lauda III. "Audite una 'ntenzone" | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| Recordo d'una femena ch'era bianca, vemiiglia, vestita, omata, morbeda, ch'era una maraviglia; le sue belle fateze lo pensier m'asutiglia. | Я пам’ятаю обрис жінки, Троянди запах навкруги, І голос, що лунає дзвінко, І руки білі, як сніги. І очі, зорями налиті, І брівки – чайки два крила. І хочу лиш одного в світі: Хоча б цілунок до чола... |
В богословських поемах оспівує християнські чесноти в дусі св. Франциска. Вище за все ставить любов до Бога і цілковите самозречення.
| Лауда LXXX.Sapete voi novelle de ramore.". | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| L'abundanza non sc p6 occultare, loco si se forma el iubilare. prorompe en canto che 6 sibilare, che vidde Elia. | Самодостатню віру не сховати, І радість віри не сховають серця шати. Вона прорветься в пісні у пророчій, Як у Іллі в прадавні чисті ночі.... |
Одним із головним принципів свого життя проголосив відмову від грошей, роздав усі збереження бідним.
| Lauda XX, "O me lasso, dolentc" | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| Per la mala ricchezza ch'a sto mondo agio avuta, so visso en tanta alteza, I'alma n'agio pcrduta. | Все золото, неначе зло, Що заробив в мирській роботі. В гордині серце замело, Душа замерзла у польоті... |
Минуле вважається Якопо тягарем, джерелом зла, спокуси. Очевидно, голова роль у переосмисленні цінностей належала смерті дружини.
| Lauda XX, "O me lasso, dolentc" | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| Lo mangiare e lo here h stato el mio deletto, e posare e gaudere e dormire a lo letto; | «Я іншу радість і не знав, Лише як їв і випивав, У поцілунках ніжив очі, У насолоді спав до ночі... |
Він є крайнім містиком. Прагне підняти душу до Божества шляхом повного знищення особистості. Заради любові до Бога, він готовий перенести найбільші муки, він благає про них Бога, щоб задовольнити цим божественну справедливість; він хоче прийняти на себе покарання за гріхи всього світу, і навіть за диявола; він молить послати йому і на землі всілякі страждання і хвороби і перераховує їх з якимось жорстоким хтивістю.
| Лауда XLVIII, «O Signor, per cortesia...». | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| Signor, per cortesia, niandame la malsania A me la freve quartana, la contina e la terzana, la doppia cotidiana colla grande idropesia. . . A me lo morbo caduco de cadere en acqua e 'n foco, e giamai non tro\T loco ch'io afflitto non ce sia | Молю я, Господи тебе! Покари дай мені з небес! Усі хвороби на землі Нехай зійдуть у цій імлі! Дай день за днем в холоднім поті Мені промарить в грішній плоті, Подай падучої мені, Страждать у водах і в огні, Я від скорботи нині кволий. І не зцілюся вже ніколи!.. |
Описуючи свою містичну любов до Христа, він користується словами, що вживаються для вираження самої палкої земної пристрасті. Він закликає всіх люблячих Бога до танців на честь Його, закликає їх обійняти Його в полум'яної пристрасті, в сп'янінні любові. Писав для народу, зневажав усяку штучність і умовність виразу. Його натхнення черпалося в народній наївній вірі, також як форма його вірша запозичена їм з народної пісні. Він навмисне намагається приховати свою неаби яку вченість.
| Лауда LXXX.Sapete voi novelle de ramore.". | Художній переклад О. Лук'яненка |
|---|---|
| Parlar de tale amor faccio follia, diota me conosco en teologia, I'amor me constregnc en sua pazia c fammc bannirc. . . . | Вибачте, та я дурненький, В теології слабенький, Я для вас дивакуватий, Мені книжність не пізнати. Та причина тут проста: Щира віра у Христа... |
Він живе в постійному безпосередньому спілкуванні з предметами своєї віри, говорить з Богом, Марією і святими як з рідними, близькими йому істотами, описує їх живими фарбами, з ніжною, дитячому наївною любов'ю.
В культурі
У 2014 р. у Полтаві у видавництві «Друкарська майстерня» вийшла у світ історична драма О. Лук'яненка «Stabat Mater». Драма-каяття розкриває історії життів двох геніїв, пов'язаних крізь століття трагічним коханням, духовними пошуками та натхненною творчістю. Один із них — чернець-францисканець Якопо Бенедетті, автор відомого на весь світ гімну Богородиці «Stabat Mater», який жив у ХІІІ столітті. Інший — талановитий композитор XVIII століття Джованні Баттіста Перголезі, автор уславленої кантати на слова святого. Доля першого з них перетинається з долями видатних людей сучасного йому світу: батьків італійської романтичної поезії короля Енцо та поета Гвідо Гвініцеллі, королів Карла Кульгавого Неаполітанського та його сина короля Угорщини Карла Мартела, стовпів католицької церкви, понтифіків Целестина V, Боніфація VIII та кардиналом Колонна. Доля другого пов'язує молодого митця з композитором Франческо Фео, домом Скарлатті та аристократичною родиною Колонна. Духовні пошуки обох митців приводять їх до усвідомлення значення і глибини материнської Любові лише під кінець життя кожного з них. Проте останні місяці їхнього земного буття були пов'язані з написанням твору, який увічнив їхнє ім'я — з кантатою Божій Матері «Stabat Mater…»
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Catholic Encyclopedia|title=Jacopone da Todi[недоступне посилання з липня 2019]
- EVELYN UNDERHILL. JACOPONE da TODI POET AND MYSTIC— 1228-1306 A SPIRITUAL BIOGRAPHY WITH A SELECTION FROM THE SPIRITUAL SONGS THE ITALIAN TEXT TRANSLATED INTO ENGLISH VERSE BY Mrs. THEODORE BECK. J. M. DENT & SONS LTD. LONDON AND TORONTO. NEW YORK: E. P. DUTTON & CO. — 1919
- Лук'яненко О. В. Stabat Mater...: історична драма-каяття на три дії. — Полтава, 2014. — с.81
- EVELYN UNDERHILL. JACOPONE da TODI...LONDON AND TORONTO. NEW YORK: - 1919
- Лук'яненко О. В. Stabat Mater...: історична драма-каяття на три дії. — Полтава, 2014. — с.110
- Лук'яненко О. В. Stabat Mater...: історична драма-каяття на три дії. — Полтава, 2014. — с.111
- Лук'яненко О. В. Stabat Mater...: історична драма-каяття на три дії. — Полтава, 2014. — с.72
- Лук'яненко О. В. Stabat Mater...: історична драма-каяття на три дії. — Полтава, 2014. — с.104
Посилання
- Католицька енциклопедія [ 5 липня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Todi znachennya Yakopone da Todi 1230 Todi 1236 1306 Kollaccone italijskij poet ta franciskanskij mistik piznishe beatifikovanij Rimo katolickoyu Cerkvoyu Yakopone da TodiYakopone da Todi freska Paolo UchchelloblazhennijIacobus de BenedictisU miru Yakoppo BenedettiU chernectvi Yakopone da TodiNarodivsya1230 1236 Todi Umbriya Todi Provinciya Perudzha Umbriya Italiya 1 Pomer25 grudnya 1306 Kollaccone Italiya Kollaccone Provinciya Perudzha Umbriya Italiya 1 PohovannyaUmbriyaShanuyetsyaFranciskanciU likusvyatijGolovna svyatinyaCerkva San Fortunato Todi UmbriyaPatronTodi UmbriyaPraciStabat MaterMediafajli na VikishovishiZhittyaNarodivsya u drugij polovini 1230 h rokiv u Todi Umbriya v sim yi Yakopone dej Benedetti Buv chlenom blagorodnogo simejstva Vin vivchav pravo v Bolonyi i stav uspishnim advokatom U yakijs moment v jogo kinci 20 h rokiv vin odruzhivsya z molodoyu dvoryankoyu na im ya Vanna yaka bula blagochestivoyu i shedroyu zhinkoyu Cherez reputaciyu Yakoppo yak mirskoyi i zhadibnoyi lyudini vona vzyala na sebe obitnicyu shob umertvlyati plot v spokutuvannya jogo povedinki Zdobuv yuridichnu osvitu buv advokatom pislya tragichnoyi smerti druzhini v 1268 roci vstupiv v chernechij orden franciskanciv Kategorichno vistupav proti papi Bonifaciya VIII cherez sho jogo bulo vidlucheno vid cerkvi i uv yazneno Narodni legendi zobrazhuvali Yakopone yurodivim Mogila Yakoppo u Todi Pomer 25 grudnya 1306 roku v Kollaccone Tilo Yakopone bulo spochatku pohovane v monastirskij cerkvi U 1433 roci jogo mogila bula viyavlena i jogo ostanki pereneseni v sklep do franciskanskoyi cerkvi San Fortunato v Todi TvorchistPlosha u Todi de Yakopo chitav svoyi laudi Poeziya Yakopone da Todi pov yazana z masovimi religijnimi ruhami XIII stolittya viyavlyala yihni nastroyi ta ideali V duhovnih pisnyah laudah sho buli napisani umbrijskim dialektom vin zahishav asketichne nehtuvannya zemnih blag Proslavlyav ubogist ta z zahoplennyam zasvidchuvav svoyu lyubov do Boga shiroko vikoristovuyuchi obrazi svitskoyi liriki Napisav blizko 100 laud yihni osnovni motivi i bazhannya dushi pomerti razom z Hristom rozchinennya dushi u Bogovi lauda Yak dusha za dopomogoyu svyashennogo samoznishennya ta lyubovi dosyagaye nevidomogo ta nevimovnogo stanu Odna z najkrashih laud Pani z Edemu Plach Madonni svoyeridna drama pro stratu Hrista Krim laud sho buli napisani umbrijskim dialektom Yakopone pisav gimni j latinskoyu movoyu v tomu chisli Stabat Mater Sered obraziv hristiyanstva prisutni j svitski motivi tak osoblivo yaskravo vidima lyubov do pomerloyi druzhini Vanni Lauda III Audite una ntenzone Hudozhnij pereklad O Luk yanenka Recordo d una femena ch era bianca vemiiglia vestita omata morbeda ch era una maraviglia le sue belle fateze lo pensier m asutiglia Ya pam yatayu obris zhinki Troyandi zapah navkrugi I golos sho lunaye dzvinko I ruki bili yak snigi I ochi zoryami naliti I brivki chajki dva krila I hochu lish odnogo v sviti Hocha b cilunok do chola V bogoslovskih poemah ospivuye hristiyanski chesnoti v dusi sv Franciska Vishe za vse stavit lyubov do Boga i cilkovite samozrechennya Obkladinka istorichnoyi drami kayattya Oleksandra Luk yanenka pro zhittya Yakoppo Benedetti Lauda LXXX Sapete voi novelle de ramore Hudozhnij pereklad O Luk yanenka L abundanza non sc p6 occultare loco si se forma el iubilare prorompe en canto che 6 sibilare che vidde Elia Samodostatnyu viru ne shovati I radist viri ne shovayut sercya shati Vona prorvetsya v pisni u prorochij Yak u Illi v pradavni chisti nochi Odnim iz golovnim principiv svogo zhittya progolosiv vidmovu vid groshej rozdav usi zberezhennya bidnim Lauda XX O me lasso dolentc Hudozhnij pereklad O Luk yanenka Per la mala ricchezza ch a sto mondo agio avuta so visso en tanta alteza I alma n agio pcrduta Vse zoloto nenache zlo Sho zarobiv v mirskij roboti V gordini serce zamelo Dusha zamerzla u poloti Minule vvazhayetsya Yakopo tyagarem dzherelom zla spokusi Ochevidno golova rol u pereosmislenni cinnostej nalezhala smerti druzhini Lauda XX O me lasso dolentc Hudozhnij pereklad O Luk yanenka Lo mangiare e lo here h stato el mio deletto e posare e gaudere e dormire a lo letto Ya inshu radist i ne znav Lishe yak yiv i vipivav U pocilunkah nizhiv ochi U nasolodi spav do nochi Vin ye krajnim mistikom Pragne pidnyati dushu do Bozhestva shlyahom povnogo znishennya osobistosti Zaradi lyubovi do Boga vin gotovij perenesti najbilshi muki vin blagaye pro nih Boga shob zadovolniti cim bozhestvennu spravedlivist vin hoche prijnyati na sebe pokarannya za grihi vsogo svitu i navit za diyavola vin molit poslati jomu i na zemli vsilyaki strazhdannya i hvorobi i pererahovuye yih z yakimos zhorstokim htivistyu Lauda XLVIII O Signor per cortesia Hudozhnij pereklad O Luk yanenka Signor per cortesia niandame la malsania A me la freve quartana la contina e la terzana la doppia cotidiana colla grande idropesia A me lo morbo caduco de cadere en acqua e n foco e giamai non tro T loco ch io afflitto non ce sia Molyu ya Gospodi tebe Pokari daj meni z nebes Usi hvorobi na zemli Nehaj zijdut u cij imli Daj den za dnem v holodnim poti Meni promarit v grishnij ploti Podaj paduchoyi meni Strazhdat u vodah i v ogni Ya vid skorboti nini kvolij I ne zcilyusya vzhe nikoli Opisuyuchi svoyu mistichnu lyubov do Hrista vin koristuyetsya slovami sho vzhivayutsya dlya virazhennya samoyi palkoyi zemnoyi pristrasti Vin zaklikaye vsih lyublyachih Boga do tanciv na chest Jogo zaklikaye yih obijnyati Jogo v polum yanoyi pristrasti v sp yaninni lyubovi Pisav dlya narodu znevazhav usyaku shtuchnist i umovnist virazu Jogo nathnennya cherpalosya v narodnij nayivnij viri takozh yak forma jogo virsha zapozichena yim z narodnoyi pisni Vin navmisne namagayetsya prihovati svoyu neabi yaku vchenist Lauda LXXX Sapete voi novelle de ramore Hudozhnij pereklad O Luk yanenka Parlar de tale amor faccio follia diota me conosco en teologia I amor me constregnc en sua pazia c fammc bannirc Vibachte ta ya durnenkij V teologiyi slabenkij Ya dlya vas divakuvatij Meni knizhnist ne piznati Ta prichina tut prosta Shira vira u Hrista Vin zhive v postijnomu bezposerednomu spilkuvanni z predmetami svoyeyi viri govorit z Bogom Mariyeyu i svyatimi yak z ridnimi blizkimi jomu istotami opisuye yih zhivimi farbami z nizhnoyu dityachomu nayivnoyu lyubov yu V kulturiU 2014 r u Poltavi u vidavnictvi Drukarska majsternya vijshla u svit istorichna drama O Luk yanenka Stabat Mater Drama kayattya rozkrivaye istoriyi zhittiv dvoh geniyiv pov yazanih kriz stolittya tragichnim kohannyam duhovnimi poshukami ta nathnennoyu tvorchistyu Odin iz nih chernec franciskanec Yakopo Benedetti avtor vidomogo na ves svit gimnu Bogorodici Stabat Mater yakij zhiv u HIII stolitti Inshij talanovitij kompozitor XVIII stolittya Dzhovanni Battista Pergolezi avtor uslavlenoyi kantati na slova svyatogo Dolya pershogo z nih peretinayetsya z dolyami vidatnih lyudej suchasnogo jomu svitu batkiv italijskoyi romantichnoyi poeziyi korolya Enco ta poeta Gvido Gvinicelli koroliv Karla Kulgavogo Neapolitanskogo ta jogo sina korolya Ugorshini Karla Martela stovpiv katolickoyi cerkvi pontifikiv Celestina V Bonifaciya VIII ta kardinalom Kolonna Dolya drugogo pov yazuye molodogo mitcya z kompozitorom Franchesko Feo domom Skarlatti ta aristokratichnoyu rodinoyu Kolonna Duhovni poshuki oboh mitciv privodyat yih do usvidomlennya znachennya i glibini materinskoyi Lyubovi lishe pid kinec zhittya kozhnogo z nih Prote ostanni misyaci yihnogo zemnogo buttya buli pov yazani z napisannyam tvoru yakij uvichniv yihnye im ya z kantatoyu Bozhij Materi Stabat Mater PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Catholic Encyclopedia title Jacopone da Todi nedostupne posilannya z lipnya 2019 EVELYN UNDERHILL JACOPONE da TODI POET AND MYSTIC 1228 1306 A SPIRITUAL BIOGRAPHY WITH A SELECTION FROM THE SPIRITUAL SONGS THE ITALIAN TEXT TRANSLATED INTO ENGLISH VERSE BY Mrs THEODORE BECK J M DENT amp SONS LTD LONDON AND TORONTO NEW YORK E P DUTTON amp CO 1919 Luk yanenko O V Stabat Mater istorichna drama kayattya na tri diyi Poltava 2014 s 81 EVELYN UNDERHILL JACOPONE da TODI LONDON AND TORONTO NEW YORK 1919 Luk yanenko O V Stabat Mater istorichna drama kayattya na tri diyi Poltava 2014 s 110 Luk yanenko O V Stabat Mater istorichna drama kayattya na tri diyi Poltava 2014 s 111 Luk yanenko O V Stabat Mater istorichna drama kayattya na tri diyi Poltava 2014 s 72 Luk yanenko O V Stabat Mater istorichna drama kayattya na tri diyi Poltava 2014 s 104PosilannyaKatolicka enciklopediya 5 lipnya 2007 u Wayback Machine angl