Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.
Джованні Скіапареллі | |
---|---|
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli | |
Джованні Вірджиніо Скіапареллі | |
Народився | 14 березня 1835[1][2][…] Савільяно, Кунео, П'ємонт, Італія[4][5] |
Помер | 4 липня 1910[1][2][…] (75 років) Мілан, Королівство Італія[4][5] |
Поховання | Монументальне кладовище[6] |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | астроном, політик |
Alma mater | Туринський університет |
Галузь | астрономія, математика[7], Біблійне богослов'я[7] і Критика Біблії[7] |
Заклад | Пулковська обсерваторія d |
Посада | d |
Науковий керівник | Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович |
Членство | Лондонське королівське товариство Академія делла Круска Баварська академія наук Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей Прусська академія наук Леопольдина d Національна академія наук США Туринська академія наук[5] |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
Джованні Скіапареллі у Вікісховищі |
Біографія
У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.
Скіапареллі спостерігав за подвійними зорями й об'єктами Сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році він вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.
У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіанські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.
Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марса залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21,9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи.
У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.
Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.
Науковий доробок
Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904 року).
Нагороди й відзнаки
- 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
- 1902 — Медаль Кетрін Брюс
Див. також
- 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого.
- Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».
- Теорія гомоцентричних сфер
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117225967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- www.accademiadellescienze.it
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Moore 1977, Guide to Mars, p. 120
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhova nni Virdzhi nio Skiapare lli ital Giovanni Virginio Schiaparelli 14 bereznya 1835 4 lipnya 1910 italijskij astronom Dzhovanni Skiaparelliital Giovanni Virginio SchiaparelliDzhovanni Virdzhinio SkiaparelliNarodivsya14 bereznya 1835 1835 03 14 1 2 Savilyano Kuneo P yemont Italiya 4 5 Pomer4 lipnya 1910 1910 07 04 1 2 75 rokiv Milan Korolivstvo Italiya 4 5 PohovannyaMonumentalne kladovishe 6 Krayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistastronom politikAlma materTurinskij universitetGaluzastronomiya matematika 7 Biblijne bogoslov ya 7 i Kritika Bibliyi 7 ZakladPulkovska observatoriya dPosadadNaukovij kerivnikJogann Franc Enke i Struve Otto VasilovichChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Akademiya della Kruska Bavarska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Prusska akademiya nauk Leopoldina d Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 5 Brati sestridNagorodipremiya Lalanda 1890 Medal Koteniusa 1876 medal Ketrin Bryus 1902 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 26 listopada 1896 premiya Lalanda 1867 Dzhovanni Skiaparelli u VikishovishiBiografiyaU 1854 roci Skiaparelli zakinchiv Turinskij universitet pislya chogo pochav pracyuvati v Berlini U 1859 1860 rokah pracyuvav u Pulkivskij observatoriyi u 1862 roci stav direktorom observatoriyi Brera yaka roztashovana v Milani Skiaparelli sposterigav za podvijnimi zoryami j ob yektami Sonyachnoyi sistemi zokrema planetoyu Mars 26 kvitnya 1861 roku Skiaparelli vdalosya znajti asteroyid 69 Gesperiya U 1866 roci vin vpershe pokazav sho meteorni potoki Leonidi j Perseyidi pov yazani z kometami U 1877 roci Skiaparelli vdalosya vidnajti marsianski kanali vin nazvav yih pryamimi liniyami na poverhni planeti Zavdyaki takij nazvi naprikinci XIX na pochatku XX stolittya stala poshirenoyu tochka zoru pro shtuchne viniknennya kanaliv ta isnuvannya civilizaciyi na Marsi Desho piznishe bulo dovedeno sho kanali ye optichnoyu ilyuziyeyu Skiaparelli takozh pomitiv sho deyaki ob yekti na poverhni Marsa zalishayutsya chitkimi navit protyagom potuzhnih pilovih bur na osnovi chogo vin vinis virne pripushennya pro yih znachnu visotu Sogodni odin z cih ob yektiv gora Olimp 21 9 km vidomij yak najvisha gora Sonyachnoyi sistemi U 1872 roci Skiaparelli buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Korolivskogo astronomichnogo tovaristva Na jogo chest nazvani krateri na Misyaci ta Marsi Skiaparelli dyadko vidomogo modelyera Elzi Skiaparelli Naukovij dorobokVidomij svoyeyu teoriyeyu meteoriv i vidkrittyam kanaliv na Marsi Pochesnij chlen Peterburzkoyi AN z 1904 roku Nagorodi j vidznaki1872 Zolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva angl Gold Medal of the Royal Astronomical Society 1902 Medal Ketrin BryusDiv takozh4062 Skiaparelli asteroyid nazvanij na chest vchenogo Skiaparelli spusknij aparat spusknij aparat priznachenij dlya posadki na poverhnyu Marsa u ramkah kosmichnoyi programi Ekzomars Teoriya gomocentrichnih sferPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117225967 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Skiaparelli Dzhovanni Virdzhinio Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Moore 1977 Guide to Mars p 120 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaI G Kolchinskij A A Korsun M G Rodriges Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiyiv Naukova dumka 1977 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s