Дефе́кти зварни́х з'єднань (англ. welding defect) — будь-які відхилення від заданих нормативними документами параметрів з'єднань при зварюванні, що утворилися внаслідок порушення вимог до зварювальних матеріалів, підготовки, складання і зварювання деталей, термічної та механічної обробки зварних з'єднань й конструкції в цілому.
Основні причини
За даними Американського товариства інженерів-механіків (ASME) причини дефектів зварювання розподіляються так: 45 % — помилки вибору технології зварювання, 32 % — помилки зварювальника, 12 % — збої у роботі зварного обладнання, 10 % — неправильно підібрані зварювальні матеріали, 1 % — інше.
Класифікація дефектів за геометричними ознаками
Класификація дефектів викладена у ДСТУ 3491-96, а також у ДСТУ EN ISO 6520-1:2015, що відповідає стандарту ISO 6520.
Дефекти, що виникають при утворенні зварних з'єднань, поділяють на шість груп:
- Тріщини (код дефекту за ДСТУ 3491-96 — 100, код дефекту за класифікацією Міжнародного інституту зварювання — E) — порушення суцільності, викликане місцевим розривом шва, що може виникнути в результаті охолодження або впливу навантажень.
- Пори (200, A)) — порушення суцільності довільної форми, утворене газами, що затримались у розплавленому металі, яка не має кутів.
- Тверді включення (300) — тверді сторонні металеві чи неметалеві речовини у металі зварного шва. Включення, які мають хоча б один гострий кут, називаються гострокутними включеннями.
- Несплавлення (401) та непровар (402) — відсутність з'єднання між металом зварного шва і основним металом або між окремими валиками зварного шва.
- Порушення форми шва (500) — відхилення форми зовнішніх поверхонь зварного шва або геометрії з'єднання від усталеного значення.
- Інші дефекти (600)— усі дефекти, що не можуть бути віднесені до однієї з перелічених вище груп.
Тріщини
Тріщини, що виникають у зварних з'єднаннях можуть виникати у металі зварного шва, зоні термічного впливу та основному металі.
Класифікація тріщин за розташуванням
Залежно від орієнтації тріщини поділяються на:
- поздовжні (101, Ea) — зорієнтовані паралельно до осі зварного шва. Переважно обумовлюються високими усадковими механічними напруженнями;
- поперечні (102, Eb) — зорієнтовані упоперек до осі зварного шва. Зазвичай, утворюються в результаті поздовжньої усадки металу з низькою пластичністю і, зазвичай не є глибокими;
- радіальні (103, E) — радіально розбіжні з однієї точки. Тріщини цього типу, які розходяться в різні сторони, відомі як зіркоподібні тріщини.
Крім цього, окремо виділяють такі види тріщин:
- розташовані у кратері зварного шва (104, Ec);
- відокремлені (105, E);
- розгалужені (106, E);
- мікротріщини (1001), що виявляються фізичними методами при не менш ніж 50-кратному збільшенні.
Класифікація тріщин за механізмом утворення
- Холодні тріщини
Холодні тріщини — локальні міжкристалічні руйнування металу зварних з'єднань у вигляді тріщин, що виникають у шві або пришовній зоні під дією власних залишкових механічних напружень, спричинених зварюванням.
Основними причинами схильності до появи холодних тріщин є:
- природна схильність структури металу, наприклад, мартенситної чи перлітної, до тріщиноутворення;
- присутність у структурі металу водню (воднева крихкість);
- значний (від -100 до +100 °С) діапазон робочих температур експлуатації з'єднання;
- висока жорсткість конструкції з'єднань;
- помилки у виборі технології зварювання.
- Гарячі тріщини
Гарячі тріщини — це крихкі міжкристалічні руйнування металу шва і у пришовній зоні. Вони виникають у твердо-рідкому стані в процесі кристалізації і при високих температурах у твердому стані. Розташовуються на межі зерен.
Гарячі тріщини в основному зумовлені дією двох факторів: наявністю рідких прошарків між зернами металу в процесі кристалізації і усадковими деформаціями. У процесі тверднення відбувається переміщення домішок і шлаків у межзеренні простори, що знижує деформаційну спроможність шва та пришовної зони. Нерівномірність усадки шва і основного металу при охолодженні викликає внутрішні напруження і, як наслідок, появу мікро- і макроскопічних тріщин.
Методи боротьби з утворенням тріщин
Методами зниження тріщиноутворення при зварюванні є:
- прожарювання флюсів перед зварюванням;
- попереднє підігрівання заготовок до 250…450 °С;
- зварювання у режимі з оптимальними параметрами;
- повільне охолодження металу після зварювання;
- проведення після зварювання м'якого відпалу з метою зняття залишкових напружень.
Для зменшення появи холодних тріщин використовують різноманітні технологічні прийоми, наприклад, зварювання переривчастим швом, багатопрохідне зварювання тощо.
До зменшення утворення гарячих тріщин приводять такі технологічні прийоми як:
- зменшення об'єму провокуючих домішок (сірка, фосфор та ін.) у металі заготовок, що зварюються;
- зменшення у металі шва елементів, що утворюють хімічні сполуки з низькою температурою тверднення (хром, молібден, ванадій, вольфрам, титан), що порушують зв'язок між зернами;
- зниження жорсткості закріплення зварюваних заготовок і конструктивної жорсткості зварного вузла, що чинять опір деформуванню елементів при остиганні.
Пори і порожнини
Класифікація пор
Виникнення пор при зварюванні переважно зумовлюється газами, що затримались у розплавленому металі. За розташуванням вони поділятися на:
- рівномірно розподілені по зварному шву (2012);
- розташовані скупченням (2013) — група газових порожнин (три або більше), розміщених купчасто з відстанню між ними меншою за три максимальні розміри найбільшої з порожнин;
- розташовані ланцюжком (2014) — ряд газових пор, розміщених в лінію, звичайно паралельно до осі зварного — шва, з відстанню між ними, меншою за три максимальні розміри найбільшої з пор.
До порожнин також, належать:
- довгаста порожнина (2015, Ab) — несуцільність, витягнута вздовж осі зварного шва. Довжина несуцільності не менше ніж у два рази перевищує висоту;
- свищ (2016, Ab) — трубчаста порожнина в металі зварного шва, викликана виділенням газу. Форма та положення свища визначаються режимом твердіння та джерелом газу. Звичайно свищі групуються у скупчення та розподіляються ялинкоподібно;
- поверхнева пора (2017) — газова пора, що порушує суцільність по верхні зварного шва
- усадкова раковина (202, R) — порожнина, що утворюється внаслідок зсідання під час твердіння.
Окремим випадком усадочної раковини є кратер (2024, K) — усадкова раковина на кінці валика зварного шва, не заварена до або під час виконання наступних проходів.
Методи зниження пористості
При зварюванні під флюсом появу водневих пор попереджують, в основному, очищенням зварювальних матеріалів та основного металу від водневих сполук та введенням до флюсу фториду кальцію.
Тверді включення
Виділяють такі види твердих включень:
- шлакове включення (301, Ba) — шлак, що потрапив у метал зварного шва;
- флюсове включення (302, G) — флюс, що потрапив у метал зварного шва;
- оксидні включення (303, J) — оксид металу, що потрапив у метал зварного шва під час тверднення;
- металеве включення (304, H) — частинка чужорідного металу, що потрапила в метал зварного шва (вольфрамова, мідна тощо).
Несплавлення та непровар
Виділяють такі типи несплавлення або відсутностей з'єднання між металом шва і основним металом або між окремими валиками зварного шва:
- по боковій поверхні;
- між валиками;
- у корені зварного шва.
Терміном «непровар» або «неповний провар», називають відсутність сплавлення основного металу на ділянці або по всій довжині шва, що з'являється через нездатність розплавленого металу проникнути в корінь з'єднання, заповнюючи зазор між деталями.
Порушення форми шва
До порушень форми шва за ДСТУ 3491-96 відносять:
- підріз неперервний (5011, F) або підріз переривчастий (512, F) — поздовжня заглибина на зовнішній поверхні валика зварного шва, що утворюється при зварюванні;
- усадкова канавка (5013) — підріз з боку кореня одностороннього зварного шва, викликаний зсіданням по межі сплавлення;
- перевищення випуклості стикового (502) і кутового (503) швів — надлишок наплавленого металу на лицьовій стороні шва (стикового і кутового, відповідно) понад установлене значення;
- перевищення проплаву (504) — надлишок наплавленого металу на зворотній стороні стикового шва понад установлене значення;
- неправильний профіль зварного шва (505) — кут між поверхнею основного металу і площиною, дотичною до поверхні зварного шва, менший від установленого значення;
- наплав (506) — надлишок наплавленого металу, що натік на поверхню основного металу, але не сплавлений з ним;
- лінійне зміщення (507) — зміщення між двома зварюваними елементами, при якому їх поверхні розташовані паралельно, але не на потрібному рівні;
- кутове зміщення (508) — зміщення між двома зварюваними елементами, при якому їх поверхні розташовані під кутом, що відрізняється від потрібного;
- натікання (509) — метал зварного шва, який осів внаслідок дії сили тяжіння і не має сплавлення зі з'єднуваною поверхнею. Натікання часто виникають при зварюванні кутових або стикових швів у горизонтальному положенні;
- пропалювання (510) — витікання металу зварювальної ванни, внаслідок якого утворюється наскрізний отвір у зварному шві;
- неповне заповнення розроблення крайок (511) — поздовжня неперервна або переривчаста канавка на поверхні зварного шва через недостатність присаджувального металу при зварюванні;
- надмірна асиметрія кутового шва (512) — надмірне перевищення розмірів одного катета над іншим;
- нерівномірна ширина шва (513) — відхилення ширини від установленого значення уздовж зварного шва;
- нерівна поверхня (514) — груба нерівномірність форми поверхні підсилення шва по довжині;
- угнутість кореня шва (515) — неглибока канавка з боку кореня одностороннього зварного шва, яка утворилась внаслідок усадки;
- пористість кореня зварного шва (516) — наявність пор у корені зварного шва внаслідок виникнення бульбашок під час затвердіння металу;
- відновлення (517) — місцева нерівність поверхні в місці відновлення зварювання.
- Поперечна усадка
- Поздовжня усадка
- Кутове зміщення
- Кутове зміщення
- Спотворення форми
Інші дефекти
До інших, згідно з ДСТУ 3491-96, відносять усі дефекти, що не увійшли до перелічених вище груп. Наприклад:
- випадкова дуга (601) — місцеве пошкодження поверхні основного металу, що прилягає до зварного шва, яке виникло в результаті випадкового горіння дуги;
- бризки металу (602) — краплі наплавленого або присаджувального металу, які утворились під час зварювання і прилипли до поверхні затверділого металу зварного шва або навколо — шовної зони основного металу;
- поверхневі задирки (603) — пошкодження поверхні, викликане видаленням тимчасово привареного пристрою;
- потоншення металу (604) — зменшення товщини металу до значення, меншого за допустиме, при механічному обробленні
Див. також
Примітки
- Matthews, Clifford (2001), , ASME Press, с. 211, ISBN , архів оригіналу за 23 січня 2022, процитовано 18 серпня 2020.
- ДСТУ 3491-96 (ГОСТ 30242-97) Дефекти з'єднань при зварюванні металів плавленням. Класифікація, позначення та визначення.
- ДСТУ EN ISO 6520-1:2015 (EN ISO 6520-1:2007, IDT; ISO 6520-1:2007, IDT) Зварювання та споріднені процеси. Класифікація геометричних дефектів у металевих матеріалах. Частина 1. Зварювання плавленням
- BS EN ISO 6520-1: «Welding and allied processes — Classification of geometric imperfections in metallic materials — Part 1: Fusion welding»(2007)
- Тут і далі по тексту у дужках вказуються цифровий код дефекту за ДСТУ і через кому — літерний код дефекту за класифікацією Міжнародного інституту зварювання
- Raj, Jayakumar, Thavasimuthu, 2002, с. 128.
- Cary, Helzer, 2005, с. 404—405.
- Bull, Steve (16 березня 2000), Factors promoting hot cracking, University of Newcastle upon Tyne, архів оригіналу за 6 грудня 2009, процитовано 6 грудня 2009.
- Гаєвський В. О. Прогнозування стійкості швів до водневої пористості як фактор зменшення технологічних ризиків при зварюванні під флюсом[недоступне посилання]. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. — Київ, 2015. — 20 с.
- Rampaul, 2003, с. 216.
Джерела
- Биковський О. Г. Довідник зварника / О. Г. Биковський, І. В. Піньковський. — К.: Техніка, 2002. — 336 с. —
- Палаш, В. М. Металознавчі аспекти зварності залізовуглецевих сплавів: навч. посіб. / В. М. Палаш. — Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2003. — 236 с. —
- Роянов В. О. Дефекти та якість при зварюванні і споріднених процесах: підруч. для студ. зварюв. та машинобуд. напрямків вищ. навч. закл. / В. О. Роянов, В. Я. Зусін, С. С. Самотугін ; Приазов. держ. техн. ун-т. — Маріуполь: Рената, 2010. — 226 с. — 300 прим. —
- Howard B. Cary, Scott C. Helzer. Modern Welding Technology. — Pearson Education, 2005. — .
- Baldev Raj, T. Jayakumar, М. Thavasimuthu. — 2nd. — Woodhead Publishing, 2002. — . з джерела 23 січня 2022
- Hoobasar Rampaul. — 2nd. — Industrial Press, 2003. — . з джерела 23 січня 2022
- Moreno, Preto (2013), Welding Defects (вид. 1st), Aracne, ISBN
- Weman, Klas (2003), Welding processes handbook, New York, NY: CRC Press, ISBN
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл.
Посилання
- Щебеко Л. П., Яковлев А. П.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Defe kti zvarni h z yednan angl welding defect bud yaki vidhilennya vid zadanih normativnimi dokumentami parametriv z yednan pri zvaryuvanni sho utvorilisya vnaslidok porushennya vimog do zvaryuvalnih materialiv pidgotovki skladannya i zvaryuvannya detalej termichnoyi ta mehanichnoyi obrobki zvarnih z yednan j konstrukciyi v cilomu Neyakisno vikonane zvarne z yednannya ne povnij provar nerivna poverhnya ta nerivnomirna shirina shva brizki metalu Osnovni prichiniZa danimi Amerikanskogo tovaristva inzheneriv mehanikiv ASME prichini defektiv zvaryuvannya rozpodilyayutsya tak 45 pomilki viboru tehnologiyi zvaryuvannya 32 pomilki zvaryuvalnika 12 zboyi u roboti zvarnogo obladnannya 10 nepravilno pidibrani zvaryuvalni materiali 1 inshe Klasifikaciya defektiv za geometrichnimi oznakamiKlasifikaciya defektiv vikladena u DSTU 3491 96 a takozh u DSTU EN ISO 6520 1 2015 sho vidpovidaye standartu ISO 6520 Defekti sho vinikayut pri utvorenni zvarnih z yednan podilyayut na shist grup Trishini kod defektu za DSTU 3491 96 100 kod defektu za klasifikaciyeyu Mizhnarodnogo institutu zvaryuvannya E porushennya sucilnosti viklikane miscevim rozrivom shva sho mozhe viniknuti v rezultati oholodzhennya abo vplivu navantazhen Pori 200 A porushennya sucilnosti dovilnoyi formi utvorene gazami sho zatrimalis u rozplavlenomu metali yaka ne maye kutiv Tverdi vklyuchennya 300 tverdi storonni metalevi chi nemetalevi rechovini u metali zvarnogo shva Vklyuchennya yaki mayut hocha b odin gostrij kut nazivayutsya gostrokutnimi vklyuchennyami Nesplavlennya 401 ta neprovar 402 vidsutnist z yednannya mizh metalom zvarnogo shva i osnovnim metalom abo mizh okremimi valikami zvarnogo shva Porushennya formi shva 500 vidhilennya formi zovnishnih poverhon zvarnogo shva abo geometriyi z yednannya vid ustalenogo znachennya Inshi defekti 600 usi defekti sho ne mozhut buti vidneseni do odniyeyi z perelichenih vishe grup Trishini Zoni zvarnogo z yednannya Osnovnij metal svitlo sirij Zona termichnogo vplivu sirij Metal zvarnogo shva temno sirij Varianti roztashuvannya trishin u zvarnomu z yednanni Trishini sho vinikayut u zvarnih z yednannyah mozhut vinikati u metali zvarnogo shva zoni termichnogo vplivu ta osnovnomu metali Klasifikaciya trishin za roztashuvannyam Zalezhno vid oriyentaciyi trishini podilyayutsya na pozdovzhni 101 Ea zoriyentovani paralelno do osi zvarnogo shva Perevazhno obumovlyuyutsya visokimi usadkovimi mehanichnimi napruzhennyami poperechni 102 Eb zoriyentovani upoperek do osi zvarnogo shva Zazvichaj utvoryuyutsya v rezultati pozdovzhnoyi usadki metalu z nizkoyu plastichnistyu i zazvichaj ne ye glibokimi radialni 103 E radialno rozbizhni z odniyeyi tochki Trishini cogo tipu yaki rozhodyatsya v rizni storoni vidomi yak zirkopodibni trishini Krim cogo okremo vidilyayut taki vidi trishin roztashovani u krateri zvarnogo shva 104 Ec vidokremleni 105 E rozgaluzheni 106 E mikrotrishini 1001 sho viyavlyayutsya fizichnimi metodami pri ne mensh nizh 50 kratnomu zbilshenni Klasifikaciya trishin za mehanizmom utvorennya Holodni trishini Dokladnishe Holodni trishini Holodni trishini lokalni mizhkristalichni rujnuvannya metalu zvarnih z yednan u viglyadi trishin sho vinikayut u shvi abo prishovnij zoni pid diyeyu vlasnih zalishkovih mehanichnih napruzhen sprichinenih zvaryuvannyam Osnovnimi prichinami shilnosti do poyavi holodnih trishin ye prirodna shilnist strukturi metalu napriklad martensitnoyi chi perlitnoyi do trishinoutvorennya prisutnist u strukturi metalu vodnyu vodneva krihkist znachnij vid 100 do 100 S diapazon robochih temperatur ekspluataciyi z yednannya visoka zhorstkist konstrukciyi z yednan pomilki u vibori tehnologiyi zvaryuvannya Garyachi trishini Dokladnishe Garyachi trishini Garyachi trishini ce krihki mizhkristalichni rujnuvannya metalu shva i u prishovnij zoni Voni vinikayut u tverdo ridkomu stani v procesi kristalizaciyi i pri visokih temperaturah u tverdomu stani Roztashovuyutsya na mezhi zeren Garyachi trishini v osnovnomu zumovleni diyeyu dvoh faktoriv nayavnistyu ridkih prosharkiv mizh zernami metalu v procesi kristalizaciyi i usadkovimi deformaciyami U procesi tverdnennya vidbuvayetsya peremishennya domishok i shlakiv u mezhzerenni prostori sho znizhuye deformacijnu spromozhnist shva ta prishovnoyi zoni Nerivnomirnist usadki shva i osnovnogo metalu pri oholodzhenni viklikaye vnutrishni napruzhennya i yak naslidok poyavu mikro i makroskopichnih trishin Metodi borotbi z utvorennyam trishin Metodami znizhennya trishinoutvorennya pri zvaryuvanni ye prozharyuvannya flyusiv pered zvaryuvannyam poperednye pidigrivannya zagotovok do 250 450 S zvaryuvannya u rezhimi z optimalnimi parametrami povilne oholodzhennya metalu pislya zvaryuvannya provedennya pislya zvaryuvannya m yakogo vidpalu z metoyu znyattya zalishkovih napruzhen Dlya zmenshennya poyavi holodnih trishin vikoristovuyut riznomanitni tehnologichni prijomi napriklad zvaryuvannya pererivchastim shvom bagatoprohidne zvaryuvannya tosho Do zmenshennya utvorennya garyachih trishin privodyat taki tehnologichni prijomi yak zmenshennya ob yemu provokuyuchih domishok sirka fosfor ta in u metali zagotovok sho zvaryuyutsya zmenshennya u metali shva elementiv sho utvoryuyut himichni spoluki z nizkoyu temperaturoyu tverdnennya hrom molibden vanadij volfram titan sho porushuyut zv yazok mizh zernami znizhennya zhorstkosti zakriplennya zvaryuvanih zagotovok i konstruktivnoyi zhorstkosti zvarnogo vuzla sho chinyat opir deformuvannyu elementiv pri ostiganni Pori i porozhnini Klasifikaciya por Viniknennya por pri zvaryuvanni perevazhno zumovlyuyetsya gazami sho zatrimalis u rozplavlenomu metali Za roztashuvannyam voni podilyatisya na rivnomirno rozpodileni po zvarnomu shvu 2012 roztashovani skupchennyam 2013 grupa gazovih porozhnin tri abo bilshe rozmishenih kupchasto z vidstannyu mizh nimi menshoyu za tri maksimalni rozmiri najbilshoyi z porozhnin roztashovani lancyuzhkom 2014 ryad gazovih por rozmishenih v liniyu zvichajno paralelno do osi zvarnogo shva z vidstannyu mizh nimi menshoyu za tri maksimalni rozmiri najbilshoyi z por Do porozhnin takozh nalezhat dovgasta porozhnina 2015 Ab nesucilnist vityagnuta vzdovzh osi zvarnogo shva Dovzhina nesucilnosti ne menshe nizh u dva razi perevishuye visotu svish 2016 Ab trubchasta porozhnina v metali zvarnogo shva viklikana vidilennyam gazu Forma ta polozhennya svisha viznachayutsya rezhimom tverdinnya ta dzherelom gazu Zvichajno svishi grupuyutsya u skupchennya ta rozpodilyayutsya yalinkopodibno poverhneva pora 2017 gazova pora sho porushuye sucilnist po verhni zvarnogo shva usadkova rakovina 202 R porozhnina sho utvoryuyetsya vnaslidok zsidannya pid chas tverdinnya Okremim vipadkom usadochnoyi rakovini ye krater 2024 K usadkova rakovina na kinci valika zvarnogo shva ne zavarena do abo pid chas vikonannya nastupnih prohodiv Metodi znizhennya poristosti Pri zvaryuvanni pid flyusom poyavu vodnevih por poperedzhuyut v osnovnomu ochishennyam zvaryuvalnih materialiv ta osnovnogo metalu vid vodnevih spoluk ta vvedennyam do flyusu ftoridu kalciyu Tverdi vklyuchennya Vidilyayut taki vidi tverdih vklyuchen shlakove vklyuchennya 301 Ba shlak sho potrapiv u metal zvarnogo shva flyusove vklyuchennya 302 G flyus sho potrapiv u metal zvarnogo shva oksidni vklyuchennya 303 J oksid metalu sho potrapiv u metal zvarnogo shva pid chas tverdnennya metaleve vklyuchennya 304 H chastinka chuzhoridnogo metalu sho potrapila v metal zvarnogo shva volframova midna tosho Nesplavlennya ta neprovar Vidilyayut taki tipi nesplavlennya abo vidsutnostej z yednannya mizh metalom shva i osnovnim metalom abo mizh okremimi valikami zvarnogo shva po bokovij poverhni mizh valikami u koreni zvarnogo shva Terminom neprovar abo nepovnij provar nazivayut vidsutnist splavlennya osnovnogo metalu na dilyanci abo po vsij dovzhini shva sho z yavlyayetsya cherez nezdatnist rozplavlenogo metalu proniknuti v korin z yednannya zapovnyuyuchi zazor mizh detalyami Porushennya formi shva Do porushen formi shva za DSTU 3491 96 vidnosyat pidriz neperervnij 5011 F abo pidriz pererivchastij 512 F pozdovzhnya zaglibina na zovnishnij poverhni valika zvarnogo shva sho utvoryuyetsya pri zvaryuvanni usadkova kanavka 5013 pidriz z boku korenya odnostoronnogo zvarnogo shva viklikanij zsidannyam po mezhi splavlennya perevishennya vipuklosti stikovogo 502 i kutovogo 503 shviv nadlishok naplavlenogo metalu na licovij storoni shva stikovogo i kutovogo vidpovidno ponad ustanovlene znachennya perevishennya proplavu 504 nadlishok naplavlenogo metalu na zvorotnij storoni stikovogo shva ponad ustanovlene znachennya nepravilnij profil zvarnogo shva 505 kut mizh poverhneyu osnovnogo metalu i ploshinoyu dotichnoyu do poverhni zvarnogo shva menshij vid ustanovlenogo znachennya naplav 506 nadlishok naplavlenogo metalu sho natik na poverhnyu osnovnogo metalu ale ne splavlenij z nim linijne zmishennya 507 zmishennya mizh dvoma zvaryuvanimi elementami pri yakomu yih poverhni roztashovani paralelno ale ne na potribnomu rivni kutove zmishennya 508 zmishennya mizh dvoma zvaryuvanimi elementami pri yakomu yih poverhni roztashovani pid kutom sho vidriznyayetsya vid potribnogo natikannya 509 metal zvarnogo shva yakij osiv vnaslidok diyi sili tyazhinnya i ne maye splavlennya zi z yednuvanoyu poverhneyu Natikannya chasto vinikayut pri zvaryuvanni kutovih abo stikovih shviv u gorizontalnomu polozhenni propalyuvannya 510 vitikannya metalu zvaryuvalnoyi vanni vnaslidok yakogo utvoryuyetsya naskriznij otvir u zvarnomu shvi nepovne zapovnennya rozroblennya krajok 511 pozdovzhnya neperervna abo pererivchasta kanavka na poverhni zvarnogo shva cherez nedostatnist prisadzhuvalnogo metalu pri zvaryuvanni nadmirna asimetriya kutovogo shva 512 nadmirne perevishennya rozmiriv odnogo kateta nad inshim nerivnomirna shirina shva 513 vidhilennya shirini vid ustanovlenogo znachennya uzdovzh zvarnogo shva nerivna poverhnya 514 gruba nerivnomirnist formi poverhni pidsilennya shva po dovzhini ugnutist korenya shva 515 negliboka kanavka z boku korenya odnostoronnogo zvarnogo shva yaka utvorilas vnaslidok usadki poristist korenya zvarnogo shva 516 nayavnist por u koreni zvarnogo shva vnaslidok viniknennya bulbashok pid chas zatverdinnya metalu vidnovlennya 517 misceva nerivnist poverhni v misci vidnovlennya zvaryuvannya Poperechna usadka Pozdovzhnya usadka Kutove zmishennya Kutove zmishennya Spotvorennya formi Inshi defekti Do inshih zgidno z DSTU 3491 96 vidnosyat usi defekti sho ne uvijshli do perelichenih vishe grup Napriklad vipadkova duga 601 misceve poshkodzhennya poverhni osnovnogo metalu sho prilyagaye do zvarnogo shva yake viniklo v rezultati vipadkovogo gorinnya dugi brizki metalu 602 krapli naplavlenogo abo prisadzhuvalnogo metalu yaki utvorilis pid chas zvaryuvannya i prilipli do poverhni zatverdilogo metalu zvarnogo shva abo navkolo shovnoyi zoni osnovnogo metalu poverhnevi zadirki 603 poshkodzhennya poverhni viklikane vidalennyam timchasovo privarenogo pristroyu potonshennya metalu 604 zmenshennya tovshini metalu do znachennya menshogo za dopustime pri mehanichnomu obroblenniDiv takozhNerujnivnij kontrolPrimitkiMatthews Clifford 2001 ASME Press s 211 ISBN 978 0 7918 0155 0 arhiv originalu za 23 sichnya 2022 procitovano 18 serpnya 2020 DSTU 3491 96 GOST 30242 97 Defekti z yednan pri zvaryuvanni metaliv plavlennyam Klasifikaciya poznachennya ta viznachennya DSTU EN ISO 6520 1 2015 EN ISO 6520 1 2007 IDT ISO 6520 1 2007 IDT Zvaryuvannya ta sporidneni procesi Klasifikaciya geometrichnih defektiv u metalevih materialah Chastina 1 Zvaryuvannya plavlennyam BS EN ISO 6520 1 Welding and allied processes Classification of geometric imperfections in metallic materials Part 1 Fusion welding 2007 Tut i dali po tekstu u duzhkah vkazuyutsya cifrovij kod defektu za DSTU i cherez komu liternij kod defektu za klasifikaciyeyu Mizhnarodnogo institutu zvaryuvannya Raj Jayakumar Thavasimuthu 2002 s 128 Cary Helzer 2005 s 404 405 Bull Steve 16 bereznya 2000 Factors promoting hot cracking University of Newcastle upon Tyne arhiv originalu za 6 grudnya 2009 procitovano 6 grudnya 2009 Gayevskij V O Prognozuvannya stijkosti shviv do vodnevoyi poristosti yak faktor zmenshennya tehnologichnih rizikiv pri zvaryuvanni pid flyusom nedostupne posilannya Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata tehnichnih nauk Kiyiv 2015 20 s Rampaul 2003 s 216 Dzherela Bikovskij O G Dovidnik zvarnika O G Bikovskij I V Pinkovskij K Tehnika 2002 336 s ISBN 966 575 168 9 Palash V M Metaloznavchi aspekti zvarnosti zalizovuglecevih splaviv navch posib V M Palash Lviv KINPATRI LTD 2003 236 s ISBN 966 95090 5 X Royanov V O Defekti ta yakist pri zvaryuvanni i sporidnenih procesah pidruch dlya stud zvaryuv ta mashinobud napryamkiv vish navch zakl V O Royanov V Ya Zusin S S Samotugin Priazov derzh tehn un t Mariupol Renata 2010 226 s 300 prim ISBN 978 966 7329 91 4 Howard B Cary Scott C Helzer Modern Welding Technology Pearson Education 2005 ISBN 0 13 113029 3 Baldev Raj T Jayakumar M Thavasimuthu 2nd Woodhead Publishing 2002 ISBN 978 1 85573 600 9 z dzherela 23 sichnya 2022 Hoobasar Rampaul 2nd Industrial Press 2003 ISBN 978 0 8311 3141 8 z dzherela 23 sichnya 2022 Moreno Preto 2013 Welding Defects vid 1st Aracne ISBN 978 88 548 5854 1 Weman Klas 2003 Welding processes handbook New York NY CRC Press ISBN 0 8493 1773 8 Buchinskij M Ya Gorik O V Chernyavskij A M Yahin S V OSNOVI TVORENNYa MAShIN Za redakciyeyu O V Gorika doktora tehnichnih nauk profesora zasluzhenogo pracivnika narodnoyi osviti Ukrayini Harkiv Vid vo NTMT 2017 448 s 52 il ISBN 978 966 2989 39 7PosilannyaShebeko L P Yakovlev A P