Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Де́сять за́повідей» (англ. The Ten Commandments, 1956) — американський кінофільм у жанрі пеплум. Екранізація твору . Фільм також є своєрідним переробленим римейком однойменної стрічки Сесіла Де Мілля 1923 року. Премія «Оскар» за найкращі спецефекти. Хоча на створення фільму було витрачено гігантську на той час суму — 13 млн доларів, «Десять заповідей» мали шалений касовий успіх, який багато років займав друге місце після касових зборів «Розвіяних вітром» (1939), і неодноразово були запущені у повторний прокат у США та інших країнах.
| Десять заповідей | |
|---|---|
| The Ten Commandments | |
 | |
| Жанр | драма, пригодницький, історичний |
| Режисер | Сесіль Блаунт Де Мілль |
| Продюсери | Сесіль Блаунт Де Мілль Генрі Вілкоксон |
| Сценаристи | |
| У головних ролях | Чарлтон Гестон Юл Бріннер |
| Оператор | |
| Композитор | Елмер Бернстайн |
| Монтаж | |
| Художник | |
| Кінокомпанія | Paramount Pictures |
| Дистриб'ютор | Paramount Pictures і Netflix |
| Тривалість | 220 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1956 |
| Кошторис | $13 282 712 |
| Касові збори | $65 500 000 |
| IMDb | ID 0049833 |
| paramount.com/movies/ten-commandments | |
 Десять заповідей у Вікісховищі | |
Сюжет
Євреї перебувають в єгипетському рабстві вже чотириста років. Побоюючись можливого бунту через збільшення кількості єврейського населення, фараон Рамзес I наказує вбити усіх єврейських хлопчиків-первістків. Для уникнення такої ж долі для свого сина, молода єврейка Йохаведа кладе немовля у кошик і відпускає у плавання по водах Ніла. Хлопчика рятує дочка фараона — бездітна вдова Біфія, яка нарекла його Мойсеєм, тобто «вийнятим з води», і виховала, як свого сина при дворі її брата — фараона Сеті І.
З роками Мойсей став хоробрим воїном, талановитим будівником, милосердним до підданих принцом, чим завоював прихильність фараона Сеті, а також кохання прекрасної царівни Нефертарі. Сеті майже оголосив Мойсея своїм спадкоємцем, а Нефертарі готується до весілля з ним. Але рідний син Сеті, підступний принц Рамзес, не збирається віддавати кузену трон і Нефертарі, в яку він також закоханий. За допомогою продажного шпигуна Дафана, Рамзес дізнається, що Мойсей — єврей, і викриває його перед батьком. На Мойсея чекає страта: не тільки через єврейське походження, а й через вбивство головного наглядача за рабами. Однак розважливий Рамзес вигадує для Мойсея витонченішу розправу: він відпускає його блукати в пустелі, щоб той, або загинув там, або жив, як нікчемний вигнанець. Ледь не померши від голоду і спраги, Мойсей все ж знаходить прихисток у мадіамського священника, який, бачачи мужність і розум колишнього принца, видає за нього свою старшу дочку, Сепфору. Протягом наступних кількох років, Мойсей веде мирне життя зі своєю дружиною і сином, поки одного разу, піднявшись на гору Синай до неопалимої купини, не почув голос Господа, який наказував йому повернутися до Єгипту і вивести свій народ з рабства.
В Єгипті на той час, після смерті Сеті I, правив Рамзес II, який одружився з царівною Нефертарі й також мав з нею сина. Перша спроба Мойсея здобути євреям свободу провалилася: Рамзес тільки посміявся, а в покарання за зухвалість наказав рабам виготовляти цеглу без соломи. У відповідь, Господь опустив на Єгипет Кари: криваву воду, сарану, мошок, град, темряву та ін. Під натиском своїх радників, Рамзес вирішує відпустити юдеїв, але Нефертарі, яка досі плекала надію повернути кохання Мойсея, підбурила свого чоловіка не робити цього, бо ж, відпустивши рабів, він занапастить своє царство. Тому, після чергового візиту Мойсея, розлючений Рамзес видає указ: до ранку всі єврейські первістки мають загинути. Нефертарі ж, почувши це і не бажаючи бути причетною до смерті Мойсеєвого сина, відправляє хлопчика разом з Сепфорою додому. Вона певна, що цей благородний вчинок прихилить до неї серце її колишнього коханого. Однак Мойсей, довідавшись про плани Рамзеса, сповіщає Нефертарі, що загинуть не єврейські первістки, а єгипетські, починаючи з первістка фараона. У відчайдушній спробі врятувати життя єдиного сина, Рамзес нарешті відпускає єврейський народ, але принц все одно помирає. Десятки тисяч євреїв, взявши у єгиптян золото й інші коштовності, на чолі з Мойсеєм покидають Єгипет, щоб віднайти щастя в Землі Обітованій.
Вбитий горем Рамзес готовий змиритися з поразкою, але Нефертарі вимагає, щоб він помстився Мойсею. Рамзес збирає армію і вирушає навздогін втікачам. Діставшись Червоного моря, євреї помічають погоню за ними єгипетських колісниць і починають панікувати. Тоді Мойсей звертається з молитвою до Бога, і води моря розступаються перед юдеями. Колишні раби вільно проходять по дну Червоного моря. Коли ж дном моря поїхали колісниці єгиптян, хвилі затопили їх, знищивши військо Рамзеса. Сам же Рамзес, який був свідком цих чудес, повертається до Нефертарі й визнає, що Бог Мойсея — Істинний Бог.
Мойсей з євреями щасливо дісталися гори Синай, де Мойсей отримав від Бога скрижалі з Десятьма Заповідями. Проте, протягом сорока днів, що їх Мойсей провів на горі у пості й молитвах, народ почав сумніватися в ньому, розбестився і створив Золотого Тельця для поклоніння. Побачивши це, Мойсей розбив перші скрижалі, знищивши Тельця і підбурювачів народу. У покарання за це, жоден єврей, старший двадцяти років, не міг ступити в Землю Обітовану, тому Мойсей водив своїх людей пустелею наступні сорок років, поки покоління рабів не вимерло.
У фіналі фільму, виконавши свою місію і привівши юдеїв в Землю Обітовану, Мойсей вирушає в останню путь — до Господа Бога.
У ролях
- Чарлтон Гестон — Мойсей
- Юл Бріннер — Рамзес II
- Енн Бакстер — Нефертарі
- Едвард Робінсон — Датан
- Івонн де Карло — Сепфора
- — Іохаведа
- — Ісус Навин
- — Лілія
- — Біфія
- Вінсент Прайс — Бака
- — Аарон
- Джудіт Андерсон — Мемнет
Премії та нагороди
- 1957 — Премія Оскар
- Номінації на премію Оскар
- 1957 — номінація на премію «Золотий Глобус»
- Найкращий актор (Чарльтон Хестон)
- 1956 — Премія Національної ради кінокритиків США
- Найкращий актор (Юл Бріннер)
Цікаві факти
- Спочатку роль Нефертарі мала грати Одрі Гепберн, але Сесіл Де Мілль вважав, що вона занадто худа для цього. Тоді роль Нефертарі перейшла до Енн Бакстер, яка проходила проби на роль Сепфори.
- З 1973 року американський телеканал АВС щорічно показує «Десять заповідей» на Пасху.
- На відміну від більшості класичних фільмів «Десять заповідей» закінчуються не традиційним «The End», а ключовою фразою цього фільму — «So it was written, so it shall be done».
Посилання
- огляд і критика фільму на сайті[недоступне посилання з квітня 2019] variety
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Desyat zapovidej znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Desyat zapovidej znachennya De syat za povidej angl The Ten Commandments 1956 amerikanskij kinofilm u zhanri peplum Ekranizaciya tvoru Film takozh ye svoyeridnim pereroblenim rimejkom odnojmennoyi strichki Sesila De Millya 1923 roku Premiya Oskar za najkrashi specefekti Hocha na stvorennya filmu bulo vitracheno gigantsku na toj chas sumu 13 mln dolariv Desyat zapovidej mali shalenij kasovij uspih yakij bagato rokiv zajmav druge misce pislya kasovih zboriv Rozviyanih vitrom 1939 i neodnorazovo buli zapusheni u povtornij prokat u SShA ta inshih krayinah Desyat zapovidejThe Ten Commandments source source source source source source source source Zhanrdrama prigodnickij istorichnijRezhiserSesil Blaunt De MillProdyuseriSesil Blaunt De Mill Genri VilkoksonScenaristiU golovnih rolyahCharlton Geston Yul BrinnerOperatorKompozitorElmer BernstajnMontazhHudozhnikKinokompaniyaParamount PicturesDistrib yutorParamount Pictures i NetflixTrivalist220 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1956Koshtoris 13 282 712Kasovi zbori 65 500 000IMDbID 0049833paramount com movies ten commandments Desyat zapovidej u VikishovishiSyuzhetYevreyi perebuvayut v yegipetskomu rabstvi vzhe chotirista rokiv Poboyuyuchis mozhlivogo buntu cherez zbilshennya kilkosti yevrejskogo naselennya faraon Ramzes I nakazuye vbiti usih yevrejskih hlopchikiv pervistkiv Dlya uniknennya takoyi zh doli dlya svogo sina moloda yevrejka Johaveda klade nemovlya u koshik i vidpuskaye u plavannya po vodah Nila Hlopchika ryatuye dochka faraona bezditna vdova Bifiya yaka narekla jogo Mojseyem tobto vijnyatim z vodi i vihovala yak svogo sina pri dvori yiyi brata faraona Seti I Z rokami Mojsej stav horobrim voyinom talanovitim budivnikom miloserdnim do piddanih princom chim zavoyuvav prihilnist faraona Seti a takozh kohannya prekrasnoyi carivni Nefertari Seti majzhe ogolosiv Mojseya svoyim spadkoyemcem a Nefertari gotuyetsya do vesillya z nim Ale ridnij sin Seti pidstupnij princ Ramzes ne zbirayetsya viddavati kuzenu tron i Nefertari v yaku vin takozh zakohanij Za dopomogoyu prodazhnogo shpiguna Dafana Ramzes diznayetsya sho Mojsej yevrej i vikrivaye jogo pered batkom Na Mojseya chekaye strata ne tilki cherez yevrejske pohodzhennya a j cherez vbivstvo golovnogo naglyadacha za rabami Odnak rozvazhlivij Ramzes vigaduye dlya Mojseya vitonchenishu rozpravu vin vidpuskaye jogo blukati v pusteli shob toj abo zaginuv tam abo zhiv yak nikchemnij vignanec Led ne pomershi vid golodu i spragi Mojsej vse zh znahodit prihistok u madiamskogo svyashennika yakij bachachi muzhnist i rozum kolishnogo princa vidaye za nogo svoyu starshu dochku Sepforu Protyagom nastupnih kilkoh rokiv Mojsej vede mirne zhittya zi svoyeyu druzhinoyu i sinom poki odnogo razu pidnyavshis na goru Sinaj do neopalimoyi kupini ne pochuv golos Gospoda yakij nakazuvav jomu povernutisya do Yegiptu i vivesti svij narod z rabstva V Yegipti na toj chas pislya smerti Seti I praviv Ramzes II yakij odruzhivsya z carivnoyu Nefertari j takozh mav z neyu sina Persha sproba Mojseya zdobuti yevreyam svobodu provalilasya Ramzes tilki posmiyavsya a v pokarannya za zuhvalist nakazav rabam vigotovlyati ceglu bez solomi U vidpovid Gospod opustiv na Yegipet Kari krivavu vodu saranu moshok grad temryavu ta in Pid natiskom svoyih radnikiv Ramzes virishuye vidpustiti yudeyiv ale Nefertari yaka dosi plekala nadiyu povernuti kohannya Mojseya pidburila svogo cholovika ne robiti cogo bo zh vidpustivshi rabiv vin zanapastit svoye carstvo Tomu pislya chergovogo vizitu Mojseya rozlyuchenij Ramzes vidaye ukaz do ranku vsi yevrejski pervistki mayut zaginuti Nefertari zh pochuvshi ce i ne bazhayuchi buti prichetnoyu do smerti Mojseyevogo sina vidpravlyaye hlopchika razom z Sepforoyu dodomu Vona pevna sho cej blagorodnij vchinok prihilit do neyi serce yiyi kolishnogo kohanogo Odnak Mojsej dovidavshis pro plani Ramzesa spovishaye Nefertari sho zaginut ne yevrejski pervistki a yegipetski pochinayuchi z pervistka faraona U vidchajdushnij sprobi vryatuvati zhittya yedinogo sina Ramzes nareshti vidpuskaye yevrejskij narod ale princ vse odno pomiraye Desyatki tisyach yevreyiv vzyavshi u yegiptyan zoloto j inshi koshtovnosti na choli z Mojseyem pokidayut Yegipet shob vidnajti shastya v Zemli Obitovanij Vbitij gorem Ramzes gotovij zmiritisya z porazkoyu ale Nefertari vimagaye shob vin pomstivsya Mojseyu Ramzes zbiraye armiyu i virushaye navzdogin vtikacham Distavshis Chervonogo morya yevreyi pomichayut pogonyu za nimi yegipetskih kolisnic i pochinayut panikuvati Todi Mojsej zvertayetsya z molitvoyu do Boga i vodi morya rozstupayutsya pered yudeyami Kolishni rabi vilno prohodyat po dnu Chervonogo morya Koli zh dnom morya poyihali kolisnici yegiptyan hvili zatopili yih znishivshi vijsko Ramzesa Sam zhe Ramzes yakij buv svidkom cih chudes povertayetsya do Nefertari j viznaye sho Bog Mojseya Istinnij Bog Mojsej z yevreyami shaslivo distalisya gori Sinaj de Mojsej otrimav vid Boga skrizhali z Desyatma Zapovidyami Prote protyagom soroka dniv sho yih Mojsej proviv na gori u posti j molitvah narod pochav sumnivatisya v nomu rozbestivsya i stvoriv Zolotogo Telcya dlya pokloninnya Pobachivshi ce Mojsej rozbiv pershi skrizhali znishivshi Telcya i pidburyuvachiv narodu U pokarannya za ce zhoden yevrej starshij dvadcyati rokiv ne mig stupiti v Zemlyu Obitovanu tomu Mojsej vodiv svoyih lyudej pusteleyu nastupni sorok rokiv poki pokolinnya rabiv ne vimerlo U finali filmu vikonavshi svoyu misiyu i privivshi yudeyiv v Zemlyu Obitovanu Mojsej virushaye v ostannyu put do Gospoda Boga U rolyahCharlton Geston Mojsej Yul Brinner Ramzes II Enn Bakster Nefertari Edvard Robinson Datan Ivonn de Karlo Sepfora Iohaveda Isus Navin Liliya Bifiya Vinsent Prajs Baka Aaron Dzhudit Anderson MemnetPremiyi ta nagorodiYul Brinner v roli faraona Ramzesa II 1957 Premiya Oskar Najkrashi vizualni efekti Nominaciyi na premiyu Oskar Najkrasha robota hudozhnika postanovnika Najkrasha operatorska robota Najkrashij film roku Najkrashij dizajn kostyumiv Najkrashij montazh Najkrashij zvuk 1957 nominaciya na premiyu Zolotij Globus Najkrashij aktor Charlton Heston 1956 Premiya Nacionalnoyi radi kinokritikiv SShA Najkrashij aktor Yul Brinner Cikavi faktiSpochatku rol Nefertari mala grati Odri Gepbern ale Sesil De Mill vvazhav sho vona zanadto huda dlya cogo Todi rol Nefertari perejshla do Enn Bakster yaka prohodila probi na rol Sepfori Z 1973 roku amerikanskij telekanal AVS shorichno pokazuye Desyat zapovidej na Pashu Na vidminu vid bilshosti klasichnih filmiv Desyat zapovidej zakinchuyutsya ne tradicijnim The End a klyuchovoyu frazoyu cogo filmu So it was written so it shall be done Posilannyaoglyad i kritika filmu na sajti nedostupne posilannya z kvitnya 2019 variety