Державний лад Азербайджану визначається Конституцією Азербайджану.
Основні параметри
Азербайджан — формально демократична, правова, світська республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. У республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, а в зовнішніх — тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є.
Державна влада організується на основі принципу розподілу влади:
- Законодавчу владу здійснюють однопалатні Національні збори — Міллі-Меджліс азерб. Milli Məclis Азербайджанської Республіки, що складається зі 125 депутатів, які обираються на 5 років загальним голосуванням.
- Виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки. Посада введена у 1991 році. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років. Нинішній президент Азербайджану — Ільхам Алієв. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів, що призначається президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади регламентуються республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.
- Судову владу здійснюють суди: Конституційному Суду, Верховному Суду, Вищому Економічному Суду. Законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень. Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. До складу Суду входять палати по карних і цивільних справах. Судочинство здійснюють місцеві суди.
Адміністративний поділ
Територіально Азербайджан поділяється на 59 районів (множина азерб. rayonlar, однина азерб. rayon), 11 міст (множина азерб. şəhərlər, однина азерб. şəhər) і 1 автономну республіку (азерб. muxtar respublika) — Нахічеваньську Автономну Республіку. Автономія Нагірного Карабаху була офіційно ліквідована в 1991 році. Фактично більша частина території автономії непідконтрольна центральній владі.
Політичні партії
Після лютого 1988, коли почалася війна з Вірменією через Нагірний Карабах, на хвилі вірмено-азербайджанського конфлікту виникло кілька політичних партій і груп. Одночасно з розпадом СРСР стався крах Комуністичної партії Азербайджану. 14 вересня 1991 році на XXIII надзвичайному з'їзді була прийнята резолюція про її саморозпуск. Проте багато колишніх комуністів зберегли керівні посади в уряді, державних і місцевих органах влади. У 1992 році був ухвалений Закон про політичні партії. Зараз діють понад 30 партій. З 1995 року провідною політичною силою країни стала партія «Новий Азербайджан» під керівництвом Гейдара Алієва. Їй належить більшість місць в парламенті.
Зовнішня політика
Азербайджанська Республіка налагодила дипломатичні відносини зі 160 країнами світу. У столиці Азербайджані — Баку діють 38 посольств, 2 головних консульства, 12 представництв міжнародних організацій, 7 почесних консульств. У республіці також акредитовані керівники 43 дипломатичних представництв, резиденції яких знаходяться в інших містах Азербайджану (Маммедьяров). Налагодження політико-дипломатичних та економічних відносин з країнами-членами цієї організації — Саудівською Аравією, ОАЕ, Кувейтом , Катаром , Оманом та Бахрейном займає особливе місце у зовнішній політиці Азербайджану — в межах об'єднання ССАГПЗ (1981).
Нахічеванська Автономна Республіка
Нахічеванська АР — автономна держава у складі Азербайджау, на території якої діють Конституція та закони країни, укази Президента та постанови Кабінету Міністрів. Влада в Нахічеванській АР складає основі принципу поділу влади: законодавча влада належить Верховним Зборам (Алі Меджліс), виконавча — Кабінету Міністрів Нахічеванської АР, а судова — судам Нахічеванської АР.
На території Нахічеванської АР діє Конституція Нахічеванської АР, яка представляється Президентом країни, Національними Зборами та затверджується конституційним законом.
Конституція та закони Нахічеванської АР приймаються Вищими Зборами з відповідністю до Конституції та законів Азербайджанської Республіки; Кабінет Міністрів Нахічеванської АР приймає постанови, які також не суперечать Конституції та законам Азербайджанської Республіки, указам Президента та постановам Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 21 грудня 2015.
- Техран Гусейнова (Азербайджан) Налаживание дипломатических связей между членамисовета сотрудничества Азербайджанской Республики с арабскими государствами Персидского залива (ССАГПЗ)
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 14 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij lad Azerbajdzhanu viznachayetsya Konstituciyeyu Azerbajdzhanu Osnovni parametriAzerbajdzhan formalno demokratichna pravova svitska respublika sho rozvivayetsya na zasadah ekonomichnih rinkovih vidnosin U respublici derzhavna vlada obmezhuyetsya u vnutrishnih pitannyah tilki pravom a v zovnishnih tilki polozhennyami sho viplivayut z mizhnarodnih dogovoriv uchasnikom yakih vona ye Derzhavna vlada organizuyetsya na osnovi principu rozpodilu vladi Zakonodavchu vladu zdijsnyuyut odnopalatni Nacionalni zbori Milli Medzhlis azerb Milli Meclis Azerbajdzhanskoyi Respubliki sho skladayetsya zi 125 deputativ yaki obirayutsya na 5 rokiv zagalnim golosuvannyam Vikonavcha vlada nalezhit Prezidentu Azerbajdzhanskoyi Respubliki Posada vvedena u 1991 roci Prezident obirayetsya na zagalnih viborah tayemnim golosuvannyam na 5 rokiv Ninishnij prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev Vishij organ vikonavchoyi vladi Kabinet ministriv sho priznachayetsya prezidentom a takozh zatverdzhuyetsya Milli Medzhlisom Diyi organiv vladi reglamentuyutsya respubliki prijnyatoyu na referendumi v listopadi 1995 Sudovu vladu zdijsnyuyut sudi Konstitucijnomu Sudu Verhovnomu Sudu Vishomu Ekonomichnomu Sudu Zakonodavcha vikonavcha i sudova vladi vzayemodiyut vidpovidno do polozhen Konstituciyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki i nezalezhni v mezhah svoyih povnovazhen Sudova sistema krayini zagalom blizka do tiyeyi sho isnuvala v kolishnomu SRSR Vishim sudovim organom ye Verhovnij sud sho obirayetsya parlamentom na p yatirichnij termin Do skladu Sudu vhodyat palati po karnih i civilnih spravah Sudochinstvo zdijsnyuyut miscevi sudi Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Azerbajdzhanu Teritorialno Azerbajdzhan podilyayetsya na 59 rajoniv mnozhina azerb rayonlar odnina azerb rayon 11 mist mnozhina azerb seherler odnina azerb seher i 1 avtonomnu respubliku azerb muxtar respublika Nahichevansku Avtonomnu Respubliku Avtonomiya Nagirnogo Karabahu bula oficijno likvidovana v 1991 roci Faktichno bilsha chastina teritoriyi avtonomiyi nepidkontrolna centralnij vladi Politichni partiyiDokladnishe Politichni partiyi Azerbajdzhanu Pislya lyutogo 1988 koli pochalasya vijna z Virmeniyeyu cherez Nagirnij Karabah na hvili virmeno azerbajdzhanskogo konfliktu viniklo kilka politichnih partij i grup Odnochasno z rozpadom SRSR stavsya krah Komunistichnoyi partiyi Azerbajdzhanu 14 veresnya 1991 roci na XXIII nadzvichajnomu z yizdi bula prijnyata rezolyuciya pro yiyi samorozpusk Prote bagato kolishnih komunistiv zberegli kerivni posadi v uryadi derzhavnih i miscevih organah vladi U 1992 roci buv uhvalenij Zakon pro politichni partiyi Zaraz diyut ponad 30 partij Z 1995 roku providnoyu politichnoyu siloyu krayini stala partiya Novij Azerbajdzhan pid kerivnictvom Gejdara Aliyeva Yij nalezhit bilshist misc v parlamenti Zovnishnya politikaDokladnishe Zovnishnya politika Azerbajdzhanu Azerbajdzhanska Respublika nalagodila diplomatichni vidnosini zi 160 krayinami svitu U stolici Azerbajdzhani Baku diyut 38 posolstv 2 golovnih konsulstva 12 predstavnictv mizhnarodnih organizacij 7 pochesnih konsulstv U respublici takozh akreditovani kerivniki 43 diplomatichnih predstavnictv rezidenciyi yakih znahodyatsya v inshih mistah Azerbajdzhanu Mammedyarov Nalagodzhennya politiko diplomatichnih ta ekonomichnih vidnosin z krayinami chlenami ciyeyi organizaciyi Saudivskoyu Araviyeyu OAE Kuvejtom Katarom Omanom ta Bahrejnom zajmaye osoblive misce u zovnishnij politici Azerbajdzhanu v mezhah ob yednannya SSAGPZ 1981 Nahichevanska Avtonomna RespublikaNahichevanska AR avtonomna derzhava u skladi Azerbajdzhau na teritoriyi yakoyi diyut Konstituciya ta zakoni krayini ukazi Prezidenta ta postanovi Kabinetu Ministriv Vlada v Nahichevanskij AR skladaye osnovi principu podilu vladi zakonodavcha vlada nalezhit Verhovnim Zboram Ali Medzhlis vikonavcha Kabinetu Ministriv Nahichevanskoyi AR a sudova sudam Nahichevanskoyi AR Na teritoriyi Nahichevanskoyi AR diye Konstituciya Nahichevanskoyi AR yaka predstavlyayetsya Prezidentom krayini Nacionalnimi Zborami ta zatverdzhuyetsya konstitucijnim zakonom Konstituciya ta zakoni Nahichevanskoyi AR prijmayutsya Vishimi Zborami z vidpovidnistyu do Konstituciyi ta zakoniv Azerbajdzhanskoyi Respubliki Kabinet Ministriv Nahichevanskoyi AR prijmaye postanovi yaki takozh ne superechat Konstituciyi ta zakonam Azerbajdzhanskoyi Respubliki ukazam Prezidenta ta postanovam Kabinetu Ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki Primitki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2015 Tehran Gusejnova Azerbajdzhan Nalazhivanie diplomaticheskih svyazej mezhdu chlenamisoveta sotrudnichestva Azerbajdzhanskoj Respubliki s arabskimi gosudarstvami Persidskogo zaliva SSAGPZ Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 14 chervnya 2022