Державна таємниця України

Див. також: Класифікована інформація (держави НАТО)

Державна таємниця в Україні (або ще секретна інформація, скор. ДТ) — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, , державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці та які визнані у порядку, встановленому Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Особливості визначення державної таємниці в Україні

В Україні підхід до визначення державної таємниці багато в чому схожий з радянським — об'єктивною причиною для цього був розпад СРСР і перехід частини його державних секретів до незалежної України. Інформацію з обмеженим доступом віднесену до ДТ в Україні можна зіставити з трьома вищими рівнями класифікації чутливої інформації (згідно з національним законодавством держав-учасниць НАТО).

Характерно для законодавства держав-учасниць НАТО є те, що в ньому, на відміну від законодавства України, немає розподілу інформації з обмеженим доступом на державну таємницю та іншу передбачену законом таємницю — там існує єдина класифікація (аналог інформації з обмеженим доступом) з відповідними грифами обмеження доступу до неї.

Законодавче забезпечення

Основним документом щодо охорони ДТ в Україні є Закон України «Про державну таємницю». Безпосередній порядок забезпечення захисту ДТ визначається рядом постанов КМУ.

Інформація, яка належить до ДТ публікується у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.

Не належить до державної таємниці інформація:

• про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
• про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
• про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
• про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;
• про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
• інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних договорів не може бути засекречена.

Обмеження доступу до ДТ здійснюється шляхом надання відповідного грифу обмеження доступу матеріальному носієві інформації, що становить ДТ. Є такі грифи обмеження доступу: Таємно; Цілком таємно; Особливої важливості.

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється державними експертами з питань таємниць. Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена така інформація, чи зміни до нього.

Охорона ДТ

Система охорони державної таємниці України триланкова, до неї входять такі основні суб'єкти:

1. Вищі органи державної влади (визначення політики ОДТ та напрямків її реалізації, координація дій): Президент України; Рада національної безпеки і оборони України при Президентові України; Верховна Рада України; Кабінет міністрів України
2. Центральні ОДВ: Міністерства та відомства — галузева ОДТ; Служба безпеки України — спеціально уповноважений орган в галузі ОДТ.
3. Місцевий рівень (виконання політики ОДТ): Місцеві органи ДВ та місцевого самоврядування; Режимно-секретні органи об'єктів інформаційної діяльності, на яких обробляється ДТ.

Розголошення державної таємниці переслідується за законодавством,

Див. також

• Класифікована інформація
• Режим секретності

Примітки

1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну таємницю [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.], ст. 1
2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну таємницю [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.], ст. 8
3. СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, НАКАЗ від 12.08.2005 №440 (ВТРАТА ЧИННОСТІ)
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст 212²
5. Кримінальний кодекс України, ст.328, 329

Посилання

• Державна таємниця [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
• Таємна інформація [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
• Звід відомостей, що становлять державну таємницю [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] затверджено наказом Служби безпеки України 12.08.2005 № 440, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 р. за № 902/11182