Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Депортація угорців до СРСР у 1956 році — перевезення заарештованих в Угорщині під час Угорської революції 1956 року в листопаді 1956 року до в'язниць у СРСР.
Придушення революції розпочалося введенням вранці 4 листопада 1956 року в Будапешт нових радянських військових частин. В ході проведення операції «Вихор» з 4 до 12 листопада 1956 року об'єднані збройні сили країн Варшавського договору розбили сили повстанців по всій Угорщині.
Арешти в Угорщині
Операція «Вихор» одночасно супроводжувалася арештами як учасників збройного повстання, так і захоплених на вулиці звичайних перехожих. Майбутнє розслідування показало, що 39 % заарештованих були зовсім непричетними до повстання. Ці арешти мали на меті здійснити контроль над населенням Угорщини та ізолювати найактивніших представників угорського суспільства.
Внаслідок численних арештів тюрми в Угорщині були переповнені. Для контролю над ними не вистачало необхідної кількості працівників силових структур. Повстанці розпустили органи, створені при просталінському режимі Матяша Ракоші. Тимчасовий робітничо-селянський уряд Яноша Кадара був нездатний до самостійних радикальних дій. Тому ще 4-5 листопада 1956 року була видана усна вказівка по лінії КДБ, МВС та МО СРСР про переміщення активних учасників революції на радянську територію для проведення слідчих дій.
Депортація заарештованих угорців до радянських тюрем
Депортацією керував тодішній голова КДБ СРСР Іван Сєров. 8 листопада він дав вказівку особливим відділам КДБ дивізій формувати групи в'язнів для переміщення через кордон. Відповідальність за депортацію була покладена на КДБ СРСР та МВС СРСР за підтримки угорських органів держбезпеки. У цей же день перша група з 22 заарештованих із Дебрецена та Мішкольца була доставлена поїздом до Чопа, а далі на автомобілях до ужгородської в'язниці. До 15 листопада депортація була завершена. Для утримання угорців було також готували в'язниці в Станіславі, Чернівцях та Дрогобичу, але до них не привозили.
У доповіді до ЦК КПРС від 19 листопада 1956 року керівник КДБ І. Сєров вказав, що було затримано 4 тис. 700 осіб, з них 1 тис. 400 заарештували. До Ужгорода перевезли 846 угорців. З них 463 етапували до Стрия, а 54 повернули до Угорщини через брак доказів вини.
Склад депортованих
Депортованих заарештували у різних містах Угорщини. Найбільше було з Будапешту та його околиць (548), Веспрема (90), Капошвару (45), Сомбатгея (55), Мішкольца (20). Серед ув'язнених було 68 неповнолітніх (1939—1942 років народження), з них — 9 дівчат. Серед депортованих опинилося троє громадян Західної Німеччини.
Заарештовані угорські громадяни були з різних верств угорського суспільства. Серед були робітники, рядові військовослужбовці (200 солдат) та офіцери (46 осіб), інтелігенти, партійні працівники, учні та студенти (79 осіб), викладачі, священнослужителі (2 осіб). 239 осіб були затримані як члени національної гвардії.
Умови утримання та слідство
В ужгородській в'язниці 349 заарештованих розмістили в 92-х камерах. У них перебувало від 1 до 14 осіб, в залежності від особливостей слідства. У шпиталі в'язниці лікувалися 8 заарештованих через поранення в боях з радянськими військами в Угорщині.
Ув'язнені, як вказав начальник УМВС у Закарпатській області полковник О. Бойко у листі начальнику обласного УКДБ підполковник П. Савчуку, проявляли випадки непокори тюремній адміністрації, заявляли про їхнє незаконне утримання, демонстративно співали пісні угорською мовою. Були спроби організації повстання.
У доповідній записці заступника міністра внутрішніх справ СРСР Н. Холодков, який займався прийомом заарештованих угорців, було сказано, що на більшість заарештованих угорських громадян документи не були належним чином оформлені. Він вважав, що могли бути необґрунтовані арешти, так як серед доставлених були і неповнолітні від 15 до 17 років. Він просив привезти угорських спеціалістів, які допомогли б звільнити безпідставно заарештованих осіб та полегшити побут ув'язнених угорців. Його позицію розкритикували голова КДБ СРСР І. Сєров та маршал І. Конєв, який керував діями військових в Угорщині.
Для ведення слідства в Ужгороді та Стрию були створені оперативні групи з числа співробітників та перекладачів слідчого управління КДБ СРСР. Групи були доповнені працівниками з слідчих відділів УКДБ Закарпатської, Дрогобицької, Херсонської та Сталінської областей при Раді Міністрів Української РСР. Слідством керував начальник слідчого управління КДБ СРСР генерал-майор юстиції М. Маляров, який перебував в Ужгороді.
Через те, що за 2-3 тижні проводилися слідчі дії щодо більше, ніж 800 осіб, радянське слідство виявилось досить поверхневим. Ув'язненим вдавалося приховати від слідчих КДБ чимало інформації про себе. Тому причетність 333 заарештованих (39 % від усіх ув'язнених) до революційних подій не була доведена. Тому було прийняте рішення про проведення слідства стосовно цих осіб на території Угорщини. За період з кінця листопада 1956 року до початку січня 1957 року всіх заарештованих угорців невеликими групами репатріювали до місць їх попереднього затримання.
Міжнародна реакція
Про депортацію угорських громадян радянське керівництво намагалося приховати не тільки від зарубіжних країн, а й від маріонеткового уряду Яноша Кадара. Західні інформаційні агентства, зокрема радіо «Вільна Європа», повідомили про утримання затриманих угорців у радянських в'язницях. Вони своїми повідомлення привернули керівництво багатьох держав до цієї проблеми. Кубинська та іспанська делегації в Організації Об'єднаних Націй підняли питання про масові перевезення угорців до Радянського Союзу. До них згодом долучились США та Велика Британія. Міністр закордонних справ СРСР Д. Шепілов на пленарній сесії ООН 19 листопада 1956 року різко виступив проти спроб поставити на порядок денний резолюцію щодо масових депортацій угорців, назвавши це «втручання в угорські справи».
Вивчення депортації та вшанування
Інформація про депортацію приховувалася. Доступ до неї став відкритий після розсекречення документів КДБ УРСР у 2009 році. Український історик Олександр Пагірі опрацював в архівах СБУ 22 томи слідчих справ на депортованих у 1956 році до СРСР угорців. Разом з угорським істориком Мікловшом Горватом, професором Будапештського католицького університету імені Пейтера Пазманя підготував та видав кКнигу «Примусова висилка до СРСР. Угорські депортовані в застінках КДБ: рік 1956-й». У книзі представлений 141 документ із згадками про 860 угорських громадян. Книга була представлена 6 березня 2012 року в Буді в офісі Угорського інституту дослідження комунізму ХХ століття. Книга видана угорською мовою накладом в 1 тисячу примірників. Заплановане видання українською мовою не було здійснене через відсутність фінансування архівом СБУ.
У 2006 році на Ужгородському слідчому ізоляторі, де утримувалися депортовані з Угорщини, було відкрито меморіальну дошку — знак шани і пам'яті Угорським борцям за свободу і незалежність.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
Джерела
- Депортація угорців до СРСР під час угорської кризи 1956 року [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Закарпатець став співавтором видання про долі депортованих до СРСР угорців [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Успішне дослідження істориків України та Угорщини [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deportaciya ugorciv do SRSR u 1956 roci perevezennya zaareshtovanih v Ugorshini pid chas Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku v listopadi 1956 roku do v yaznic u SRSR Pridushennya revolyuciyi rozpochalosya vvedennyam vranci 4 listopada 1956 roku v Budapesht novih radyanskih vijskovih chastin V hodi provedennya operaciyi Vihor z 4 do 12 listopada 1956 roku ob yednani zbrojni sili krayin Varshavskogo dogovoru rozbili sili povstanciv po vsij Ugorshini Areshti v UgorshiniOperaciya Vihor odnochasno suprovodzhuvalasya areshtami yak uchasnikiv zbrojnogo povstannya tak i zahoplenih na vulici zvichajnih perehozhih Majbutnye rozsliduvannya pokazalo sho 39 zaareshtovanih buli zovsim neprichetnimi do povstannya Ci areshti mali na meti zdijsniti kontrol nad naselennyam Ugorshini ta izolyuvati najaktivnishih predstavnikiv ugorskogo suspilstva Vnaslidok chislennih areshtiv tyurmi v Ugorshini buli perepovneni Dlya kontrolyu nad nimi ne vistachalo neobhidnoyi kilkosti pracivnikiv silovih struktur Povstanci rozpustili organi stvoreni pri prostalinskomu rezhimi Matyasha Rakoshi Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Yanosha Kadara buv nezdatnij do samostijnih radikalnih dij Tomu she 4 5 listopada 1956 roku bula vidana usna vkazivka po liniyi KDB MVS ta MO SRSR pro peremishennya aktivnih uchasnikiv revolyuciyi na radyansku teritoriyu dlya provedennya slidchih dij Deportaciya zaareshtovanih ugorciv do radyanskih tyuremDeportaciyeyu keruvav todishnij golova KDB SRSR Ivan Syerov 8 listopada vin dav vkazivku osoblivim viddilam KDB divizij formuvati grupi v yazniv dlya peremishennya cherez kordon Vidpovidalnist za deportaciyu bula pokladena na KDB SRSR ta MVS SRSR za pidtrimki ugorskih organiv derzhbezpeki U cej zhe den persha grupa z 22 zaareshtovanih iz Debrecena ta Mishkolca bula dostavlena poyizdom do Chopa a dali na avtomobilyah do uzhgorodskoyi v yaznici Do 15 listopada deportaciya bula zavershena Dlya utrimannya ugorciv bulo takozh gotuvali v yaznici v Stanislavi Chernivcyah ta Drogobichu ale do nih ne privozili U dopovidi do CK KPRS vid 19 listopada 1956 roku kerivnik KDB I Syerov vkazav sho bulo zatrimano 4 tis 700 osib z nih 1 tis 400 zaareshtuvali Do Uzhgoroda perevezli 846 ugorciv Z nih 463 etapuvali do Striya a 54 povernuli do Ugorshini cherez brak dokaziv vini Sklad deportovanihDeportovanih zaareshtuvali u riznih mistah Ugorshini Najbilshe bulo z Budapeshtu ta jogo okolic 548 Vesprema 90 Kaposhvaru 45 Sombatgeya 55 Mishkolca 20 Sered uv yaznenih bulo 68 nepovnolitnih 1939 1942 rokiv narodzhennya z nih 9 divchat Sered deportovanih opinilosya troye gromadyan Zahidnoyi Nimechchini Zaareshtovani ugorski gromadyani buli z riznih verstv ugorskogo suspilstva Sered buli robitniki ryadovi vijskovosluzhbovci 200 soldat ta oficeri 46 osib inteligenti partijni pracivniki uchni ta studenti 79 osib vikladachi svyashennosluzhiteli 2 osib 239 osib buli zatrimani yak chleni nacionalnoyi gvardiyi Umovi utrimannya ta slidstvoV uzhgorodskij v yaznici 349 zaareshtovanih rozmistili v 92 h kamerah U nih perebuvalo vid 1 do 14 osib v zalezhnosti vid osoblivostej slidstva U shpitali v yaznici likuvalisya 8 zaareshtovanih cherez poranennya v boyah z radyanskimi vijskami v Ugorshini Uv yazneni yak vkazav nachalnik UMVS u Zakarpatskij oblasti polkovnik O Bojko u listi nachalniku oblasnogo UKDB pidpolkovnik P Savchuku proyavlyali vipadki nepokori tyuremnij administraciyi zayavlyali pro yihnye nezakonne utrimannya demonstrativno spivali pisni ugorskoyu movoyu Buli sprobi organizaciyi povstannya U dopovidnij zapisci zastupnika ministra vnutrishnih sprav SRSR N Holodkov yakij zajmavsya prijomom zaareshtovanih ugorciv bulo skazano sho na bilshist zaareshtovanih ugorskih gromadyan dokumenti ne buli nalezhnim chinom oformleni Vin vvazhav sho mogli buti neobgruntovani areshti tak yak sered dostavlenih buli i nepovnolitni vid 15 do 17 rokiv Vin prosiv privezti ugorskih specialistiv yaki dopomogli b zvilniti bezpidstavno zaareshtovanih osib ta polegshiti pobut uv yaznenih ugorciv Jogo poziciyu rozkritikuvali golova KDB SRSR I Syerov ta marshal I Konyev yakij keruvav diyami vijskovih v Ugorshini Dlya vedennya slidstva v Uzhgorodi ta Striyu buli stvoreni operativni grupi z chisla spivrobitnikiv ta perekladachiv slidchogo upravlinnya KDB SRSR Grupi buli dopovneni pracivnikami z slidchih viddiliv UKDB Zakarpatskoyi Drogobickoyi Hersonskoyi ta Stalinskoyi oblastej pri Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR Slidstvom keruvav nachalnik slidchogo upravlinnya KDB SRSR general major yusticiyi M Malyarov yakij perebuvav v Uzhgorodi Cherez te sho za 2 3 tizhni provodilisya slidchi diyi shodo bilshe nizh 800 osib radyanske slidstvo viyavilos dosit poverhnevim Uv yaznenim vdavalosya prihovati vid slidchih KDB chimalo informaciyi pro sebe Tomu prichetnist 333 zaareshtovanih 39 vid usih uv yaznenih do revolyucijnih podij ne bula dovedena Tomu bulo prijnyate rishennya pro provedennya slidstva stosovno cih osib na teritoriyi Ugorshini Za period z kincya listopada 1956 roku do pochatku sichnya 1957 roku vsih zaareshtovanih ugorciv nevelikimi grupami repatriyuvali do misc yih poperednogo zatrimannya Mizhnarodna reakciyaPro deportaciyu ugorskih gromadyan radyanske kerivnictvo namagalosya prihovati ne tilki vid zarubizhnih krayin a j vid marionetkovogo uryadu Yanosha Kadara Zahidni informacijni agentstva zokrema radio Vilna Yevropa povidomili pro utrimannya zatrimanih ugorciv u radyanskih v yaznicyah Voni svoyimi povidomlennya privernuli kerivnictvo bagatoh derzhav do ciyeyi problemi Kubinska ta ispanska delegaciyi v Organizaciyi Ob yednanih Nacij pidnyali pitannya pro masovi perevezennya ugorciv do Radyanskogo Soyuzu Do nih zgodom doluchilis SShA ta Velika Britaniya Ministr zakordonnih sprav SRSR D Shepilov na plenarnij sesiyi OON 19 listopada 1956 roku rizko vistupiv proti sprob postaviti na poryadok dennij rezolyuciyu shodo masovih deportacij ugorciv nazvavshi ce vtruchannya v ugorski spravi Vivchennya deportaciyi ta vshanuvannyaInformaciya pro deportaciyu prihovuvalasya Dostup do neyi stav vidkritij pislya rozsekrechennya dokumentiv KDB URSR u 2009 roci Ukrayinskij istorik Oleksandr Pagiri opracyuvav v arhivah SBU 22 tomi slidchih sprav na deportovanih u 1956 roci do SRSR ugorciv Razom z ugorskim istorikom Miklovshom Gorvatom profesorom Budapeshtskogo katolickogo universitetu imeni Pejtera Pazmanya pidgotuvav ta vidav kKnigu Primusova visilka do SRSR Ugorski deportovani v zastinkah KDB rik 1956 j U knizi predstavlenij 141 dokument iz zgadkami pro 860 ugorskih gromadyan Kniga bula predstavlena 6 bereznya 2012 roku v Budi v ofisi Ugorskogo institutu doslidzhennya komunizmu HH stolittya Kniga vidana ugorskoyu movoyu nakladom v 1 tisyachu primirnikiv Zaplanovane vidannya ukrayinskoyu movoyu ne bulo zdijsnene cherez vidsutnist finansuvannya arhivom SBU U 2006 roci na Uzhgorodskomu slidchomu izolyatori de utrimuvalisya deportovani z Ugorshini bulo vidkrito memorialnu doshku znak shani i pam yati Ugorskim borcyam za svobodu i nezalezhnist Div takozhUgorska revolyuciya 1956 roku ta ZakarpattyaPrimitki Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2016 DzherelaDeportaciya ugorciv do SRSR pid chas ugorskoyi krizi 1956 roku 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaZakarpatec stav spivavtorom vidannya pro doli deportovanih do SRSR ugorciv 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Uspishne doslidzhennya istorikiv Ukrayini ta Ugorshini 20 serpnya 2016 u Wayback Machine