Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День святого Трифона (Три́фонів день) — день у народному календарі слов'ян, який припадає на 1 (14) лютого; напівсвято у східних та південних слов'ян, пов'язане із наближенням весни. Особливо відзначається в Болгарії, Північній Македонії та Сербії, де має характер свята із численними обрядами. Вважається передвесняним святом виноградарів, оскільки святий Трифон вважається їх покровителем. У слов'ян він виступав у ролі покровителя мисливців на пернатую дичину. У південних слов'ян перші три дні лютого (Трифонів день, Стрітення, день святого Симеона) вважають межею між зимою та весною.
| День святого Трифона | |
|---|---|
 Трифон Апамейский у супроводі сокола (Диво святого Трифона про сокола). Ікона, до XX ст. | |
| Інші назви | Трифон Зарізан Трифон мишогон |
| Ким святкується | слов'яни |
| Дата | 1 (14) лютого |
| Святкування | світкування з великою кількістю вина |
 День святого Трифона у Вікісховищі | |
Інші назви
- рос. Трифон, Трифоны Перезимники, Трифон Звездистый, Трифон с кошкой, День Трифона — заклинатель мишей, Трифон-мороз, Трифон Перезимник, Звездопад, Мышегон, Предпразднество Сретения;
- біл. Грамнічны бацька;
- болг. Три́фун Зареза́н, Три́фоновден, Св. Три́фон, Три́фун Зарезо́й, Трифон пия́ница, Трифон чи́пият (курносый), Зарезановден;
- серб. Свети Тривун, Свети Трива, Свети Трипо, Трипун-пиjаница, Трифон Орезач, Заризој, Триша.
Цього дня православними слов'янами шануються у тому числі Трифон Нікейський та Петро Галатийський, чиї імена присутні у назвах дня.
Трифон мишогон
Святому Трифону моляться при нападі шкідників на посіви й насадження. У числі інших негараздів та напастей святому моляться про заступництво сімейного вогнища, любові й миру подружжя, у скорботі, журі та зневірі, про гарних женихів та наречених, про позбавлення від хропіння, хвороб очей, про вигнання лукавих духів від людини, про позбавлення від чародійства.
На Русі на Трифона заговорювали мишей та мишарники — місця, де миші знаходили собі прожиток й тепло.
Йшов знахар зі своєю кішкою до стогів з мишарниками. Там він виймав з середини заклинаємих по снопу (або по клоку, якщо йдеться про сіно) з усіх чотирьох боків, «з чотирьох вітрів», дбайливо складав все це до купу — з особливими нашіптування – й ніс до запросившої його хати. Там розміщував принесене у чисто виметеній та жарко натопленій печі та розпалював розжареною кочергою. Залишки золи після спалених снопів ретельно вигрібав й переносив на тік, де й всипав до тих місць, звідки було взято снопи. Знахар, всипав золу у відповідні місця, читав спеціальні замовляння. Вважалося, що після цього уводив їх мишачий цар геть.
Сільські дівиці молилися Трифону про наречених — ймовірно тому — лютий — весільний місяць.
Примічали погоду цього вечора: якщо небо буде зоряним — вважалося, що зима ще довго триватиме, й весна буде пізньою.
Трифон Зарізан
Назва свята в Болгарії, Македонії та східній Сербії — Зарізан або Орізач — з причини того, що святкується під час першої обрізки виноградника. У південних слов'ян поширений переказ про Трифона та Богородицю, якій присвячений наступний день й які вважалися братом та сестрою. За легендою Богородиця прокляла Трифона за образу, завдану їй і дитині дорогою до церкви, після чого святий відрізав собі ніс. За іншою версією Трифона називають Зарізан, бо коли у підвипившому стані він підрізав лозу, помилково порізав собі ніс. Звідси інша народна назва — Трифон-п'яниця. Свято входить до циклу трьох послідовних днів, відомих як Трифунці (1, 2, 3 лютого).
На Трифона у болгарських храмах звучить особлива молитва. У ній парафіяни називаються «лозою Господньою», а у молитві йдеться про те, щоб «благодать зійшла на кожну лозу», тобто на кожного парафіянина. У храмах освячується вода, у деяких місцях, читають спеціальну молитву від шкідників.
Цього дня вино ллється без обмежень. На трапезу кожен несе флягу з вином, до якої опускаються виноградні гілочки. Наприкінці частування розвеселі й добре почастовані чоловіки вирушають до села. Відповідно до обряду обходять будинки, де їх знову пригощають вином. «Царя» несуть на руках, при цьому постійно поливаючи вином. «Як вино ллється, так нехай лози ростуть», — приговорюють усі.
У церковному живописі сербських й болгарських етнічних районів святий зображується у вигляді юнака, який тримає спеціальний ніж для підрізання лози. Болгарське свято виноградарів вважається залишком культу фригійском-фракійського бога родючості й природи Сабазія (Діоніса). Болгари про цей день говорять: «Святий Трифон вкладає голову у землю й вона починає зігріватися» (болг. Св. Трифон забива главата си в земята и по този начин я затопля), тобто з цього дня природа починає готуватися до весни.
День Трифона Зарізана святкують болгарські поселення України. Бессарабське село Кубей організовує 14 лютого святкову ходу вулицями, люди їдуть в ошатних традиційних возах, із музикою. «Хода Трифонів» — чоловіки на підводах, господині пішки. У розпалі свята серед господарів обирають найвправнішого та одягають йому на голову корону «Царя Трифона».
Приказки та прикмети
- Яка погода у перший день лютого, такий і весь лютий.
- Початок лютого погожий — весну чекай ранню, пригожу.
- На Трифона звездісто — весна пізня.
- На Трифона зірок багато — весни довга дорога.
- Якщо на небі з'явиться багато зірок, то зима ще довго триватиме й весна буде пізня.
- На Трифона заговорюють мишей, щоб не псували скирти з хлібом.
Див. також
Зноски
- Агапкина Т. А. под общ. ред. Н. И. Толстого. Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. — Москва : Межд. отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепёлка). — С. 606–610. — .
- Узенёва Е. С. под общ. ред. Н. И. Толстого. Трифон св. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. — Москва : Межд. отношения, 2012. — Т. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). — С. 318–320. — .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2020.
- Котович О. В., Крук И. И. Золотые правила народной культуры. — Мн. : Адукацыя i выхаванне, 2010. — С. 592. — 3000 прим. — .
- Алина БЕРЕСТЕНЬ (14 лютого 2020). (рос.). . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 2020-4-26.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
Література
- Февраль / Агапкина Т. А. и др. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2012. — Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). — С. 396–398. — .
- Башаров И. П. Русская промысловая культура Восточного Прибайкалья (конец XIX — начало XX в.). — Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 2005. — 162 с. — .
- Ермолов А. С. Народная сельскохозяйственная мудрость в пословицах, поговорках и приметах. — СПб.: Типография А.С.Суворина, 1901. — Т. 1. Всенародный меяцеслов. — 691 с.
- Колева Т. А. Болгары // Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Конец XIX — начало XX в. Весенние праздники. — М.: Наука, 1977. — С. 274–295. — 360 с.
- Коринфский А. А. Февраль-бокогрей; Сретенье // Народная Русь : Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа. — М.: Издание книгопродавца М. В. Клюкина, 1901. — С. 128—142, 143—148.
- Некрылова А. Ф. Круглый год. — М.: Правда, 1991. — 496 с. — .
- Мясников А. Л. Летописный календарь России. — СПб.: Александр ПРИНТ, 2004. — 768 с. — .
- Некрылова А. Ф. Русский традиционный календарь: на каждый день и для каждого дома. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — 765 с. — .
- Рожнова П. К. Радоница. Русский народный календарь: обряды, обычаи, травы, заговорные слова. — М.: Дружба народов, 1992. — 174 с. — .
- Сахаров И. П. Сказания русского народа. Народный дневник. Праздники и обычаи. — СПб.: Издательство МГУ, 1885. — 245 с.
- Усов В. В. Русский народный православный календарь. — М.: Издательский Дом МСП, 1997. — Т. 1. — 512 с. — .
- Энциклопедия обрядов и обычаев / Сост.: Л. И. Брудная, З. М. Гуревич, О. Л. Дмитриева. — СПб.: Респект, 1996. — 552 с. — .
- Вакарелски Христо. Етнография на България. — София: Наука и изкуство, 1977. — 680 с. (болг.)
- Васілевіч Ул. А. Беларускі народны каляндар // Паэзія беларускага земляробчага календара. / Склад. Ліс А.С.. — Мн., 1992. — С. 554—612. — . Архивировано 11 мая 2012 года. (белор.)
- Мышь // Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882.
- Иванова Р. Свети Валентин vs. Свети Трифон или две в едно. Етнографски институт с музей при БАН, София // Гласник етнографског института LV (1) / главни и одговорни уредник Драгана Радојичић. — Београд: Етнографски институт САНУ, 2007. — ISSN 0350-0861. (болг.)
- Календарни празници и обичаи на българите: Енциклопедия / Състав. В. Д. Бенина-Маринкова, З. А. Паприкова-Крутилин, И. Ц. Антонова. — София: Българска академия на науките, 2000. — 97 с. — . (болг.)
- Петровић П. Ж. Трифундан // Српски митолошки речник. — Београд: Нолит, 1970. — С. 299. (сербохорв.)
- Попов Р. Български народен календар. — София: Свят. Наука, 1997. — 111 с. — (Етнология). — . (болг.)
Посилання
- Трифонов день // Российский этнографический музей
- Православний календар. 14 лютого [ 30 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- И снова Трифон Зарезан: как это было в Повеляново
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den svyatogo Trifona Tri foniv den den u narodnomu kalendari slov yan yakij pripadaye na 1 14 lyutogo napivsvyato u shidnih ta pivdennih slov yan pov yazane iz nablizhennyam vesni Osoblivo vidznachayetsya v Bolgariyi Pivnichnij Makedoniyi ta Serbiyi de maye harakter svyata iz chislennimi obryadami Vvazhayetsya peredvesnyanim svyatom vinogradariv oskilki svyatij Trifon vvazhayetsya yih pokrovitelem U slov yan vin vistupav u roli pokrovitelya mislivciv na pernatuyu dichinu U pivdennih slov yan pershi tri dni lyutogo Trifoniv den Stritennya den svyatogo Simeona vvazhayut mezheyu mizh zimoyu ta vesnoyu Den svyatogo TrifonaDen svyatogo TrifonaTrifon Apamejskij u suprovodi sokola Divo svyatogo Trifona pro sokola Ikona do XX st Inshi nazviTrifon Zarizan Trifon mishogonKim svyatkuyetsyaslov yaniData1 14 lyutogoSvyatkuvannyasvitkuvannya z velikoyu kilkistyu vina Den svyatogo Trifona u VikishovishiInshi nazviros Trifon Trifony Perezimniki Trifon Zvezdistyj Trifon s koshkoj Den Trifona zaklinatel mishej Trifon moroz Trifon Perezimnik Zvezdopad Myshegon Predprazdnestvo Sreteniya bil Gramnichny backa bolg Tri fun Zareza n Tri fonovden Sv Tri fon Tri fun Zarezo j Trifon piya nica Trifon chi piyat kurnosyj Zarezanovden serb Sveti Trivun Sveti Triva Sveti Tripo Tripun pijanica Trifon Orezach Zarizoј Trisha Cogo dnya pravoslavnimi slov yanami shanuyutsya u tomu chisli Trifon Nikejskij ta Petro Galatijskij chiyi imena prisutni u nazvah dnya Trifon mishogonSvyatomu Trifonu molyatsya pri napadi shkidnikiv na posivi j nasadzhennya U chisli inshih negarazdiv ta napastej svyatomu molyatsya pro zastupnictvo simejnogo vognisha lyubovi j miru podruzhzhya u skorboti zhuri ta zneviri pro garnih zhenihiv ta narechenih pro pozbavlennya vid hropinnya hvorob ochej pro vignannya lukavih duhiv vid lyudini pro pozbavlennya vid charodijstva Na Rusi na Trifona zagovoryuvali mishej ta misharniki miscya de mishi znahodili sobi prozhitok j teplo Jshov znahar zi svoyeyu kishkoyu do stogiv z misharnikami Tam vin vijmav z seredini zaklinayemih po snopu abo po kloku yaksho jdetsya pro sino z usih chotiroh bokiv z chotiroh vitriv dbajlivo skladav vse ce do kupu z osoblivimi nashiptuvannya j nis do zaprosivshoyi jogo hati Tam rozmishuvav prinesene u chisto vimetenij ta zharko natoplenij pechi ta rozpalyuvav rozzharenoyu kochergoyu Zalishki zoli pislya spalenih snopiv retelno vigribav j perenosiv na tik de j vsipav do tih misc zvidki bulo vzyato snopi Znahar vsipav zolu u vidpovidni miscya chitav specialni zamovlyannya Vvazhalosya sho pislya cogo uvodiv yih mishachij car get Silski divici molilisya Trifonu pro narechenih jmovirno tomu lyutij vesilnij misyac Primichali pogodu cogo vechora yaksho nebo bude zoryanim vvazhalosya sho zima she dovgo trivatime j vesna bude piznoyu Trifon ZarizanSv Trifon z nozhem dlya pidrizki vinogradnoyi lozi Ikona XVIII st Serbiya Nazva svyata v Bolgariyi Makedoniyi ta shidnij Serbiyi Zarizan abo Orizach z prichini togo sho svyatkuyetsya pid chas pershoyi obrizki vinogradnika U pivdennih slov yan poshirenij perekaz pro Trifona ta Bogorodicyu yakij prisvyachenij nastupnij den j yaki vvazhalisya bratom ta sestroyu Za legendoyu Bogorodicya proklyala Trifona za obrazu zavdanu yij i ditini dorogoyu do cerkvi pislya chogo svyatij vidrizav sobi nis Za inshoyu versiyeyu Trifona nazivayut Zarizan bo koli u pidvipivshomu stani vin pidrizav lozu pomilkovo porizav sobi nis Zvidsi insha narodna nazva Trifon p yanicya Svyato vhodit do ciklu troh poslidovnih dniv vidomih yak Trifunci 1 2 3 lyutogo Na Trifona u bolgarskih hramah zvuchit osobliva molitva U nij parafiyani nazivayutsya lozoyu Gospodnoyu a u molitvi jdetsya pro te shob blagodat zijshla na kozhnu lozu tobto na kozhnogo parafiyanina U hramah osvyachuyetsya voda u deyakih miscyah chitayut specialnu molitvu vid shkidnikiv Cogo dnya vino llyetsya bez obmezhen Na trapezu kozhen nese flyagu z vinom do yakoyi opuskayutsya vinogradni gilochki Naprikinci chastuvannya rozveseli j dobre pochastovani choloviki virushayut do sela Vidpovidno do obryadu obhodyat budinki de yih znovu prigoshayut vinom Carya nesut na rukah pri comu postijno polivayuchi vinom Yak vino llyetsya tak nehaj lozi rostut prigovoryuyut usi U cerkovnomu zhivopisi serbskih j bolgarskih etnichnih rajoniv svyatij zobrazhuyetsya u viglyadi yunaka yakij trimaye specialnij nizh dlya pidrizannya lozi Bolgarske svyato vinogradariv vvazhayetsya zalishkom kultu frigijskom frakijskogo boga rodyuchosti j prirodi Sabaziya Dionisa Bolgari pro cej den govoryat Svyatij Trifon vkladaye golovu u zemlyu j vona pochinaye zigrivatisya bolg Sv Trifon zabiva glavata si v zemyata i po tozi nachin ya zatoplya tobto z cogo dnya priroda pochinaye gotuvatisya do vesni Den Trifona Zarizana svyatkuyut bolgarski poselennya Ukrayini Bessarabske selo Kubej organizovuye 14 lyutogo svyatkovu hodu vulicyami lyudi yidut v oshatnih tradicijnih vozah iz muzikoyu Hoda Trifoniv choloviki na pidvodah gospodini pishki U rozpali svyata sered gospodariv obirayut najvpravnishogo ta odyagayut jomu na golovu koronu Carya Trifona Prikazki ta prikmetiYaka pogoda u pershij den lyutogo takij i ves lyutij Pochatok lyutogo pogozhij vesnu chekaj rannyu prigozhu Na Trifona zvezdisto vesna piznya Na Trifona zirok bagato vesni dovga doroga Yaksho na nebi z yavitsya bagato zirok to zima she dovgo trivatime j vesna bude piznya Na Trifona zagovoryuyut mishej shob ne psuvali skirti z hlibom Div takozhImbolkZnoskiAgapkina T A pod obsh red N I Tolstogo Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Moskva Mezhd otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepyolka S 606 610 ISBN 5 7133 1207 0 Uzenyova E S pod obsh red N I Tolstogo Trifon sv Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Moskva Mezhd otnosheniya 2012 T T 5 S Skazka Ya Yasherica S 318 320 ISBN 978 5 7133 1380 7 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2022 Procitovano 25 kvitnya 2020 Kotovich O V Kruk I I Zolotye pravila narodnoj kultury Mn Adukacyya i vyhavanne 2010 S 592 3000 prim ISBN 978 985 471 335 9 Alina BERESTEN 14 lyutogo 2020 ros Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 2020 4 26 Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 LiteraturaFevral Agapkina T A i dr Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2012 T 5 S Skazka Ya Yasherica S 396 398 ISBN 978 5 7133 1380 7 Basharov I P Russkaya promyslovaya kultura Vostochnogo Pribajkalya konec XIX nachalo XX v Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2005 162 s ISBN 5 7925 0165 3 Ermolov A S Narodnaya selskohozyajstvennaya mudrost v poslovicah pogovorkah i primetah SPb Tipografiya A S Suvorina 1901 T 1 Vsenarodnyj meyaceslov 691 s Koleva T A Bolgary Kalendarnye obychai i obryady v stranah zarubezhnoj Evropy Konec XIX nachalo XX v Vesennie prazdniki M Nauka 1977 S 274 295 360 s Korinfskij A A Fevral bokogrej Sretene Narodnaya Rus Kruglyj god skazanij poverij obychaev i poslovic russkogo naroda M Izdanie knigoprodavca M V Klyukina 1901 S 128 142 143 148 Nekrylova A F Kruglyj god M Pravda 1991 496 s ISBN 5 253 00598 6 Myasnikov A L Letopisnyj kalendar Rossii SPb Aleksandr PRINT 2004 768 s ISBN 5 7580 0087 6 Nekrylova A F Russkij tradicionnyj kalendar na kazhdyj den i dlya kazhdogo doma SPb Azbuka klassika 2007 765 s ISBN 5352021408 Rozhnova P K Radonica Russkij narodnyj kalendar obryady obychai travy zagovornye slova M Druzhba narodov 1992 174 s ISBN 5 285 00135 8 Saharov I P Skazaniya russkogo naroda Narodnyj dnevnik Prazdniki i obychai SPb Izdatelstvo MGU 1885 245 s Usov V V Russkij narodnyj pravoslavnyj kalendar M Izdatelskij Dom MSP 1997 T 1 512 s ISBN 5 7578 0028 3 Enciklopediya obryadov i obychaev Sost L I Brudnaya Z M Gurevich O L Dmitrieva SPb Respekt 1996 552 s ISBN 5 7345 0063 1 Vakarelski Hristo Etnografiya na Blgariya Sofiya Nauka i izkustvo 1977 680 s bolg Vasilevich Ul A Belaruski narodny kalyandar Paeziya belaruskaga zemlyarobchaga kalendara Sklad Lis A S Mn 1992 S 554 612 ISBN 5 343 00676 0 Arhivirovano 11 maya 2012 goda belor Mysh Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka v 4 t avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 Ivanova R Sveti Valentin vs Sveti Trifon ili dve v edno Etnografski institut s muzej pri BAN Sofiya Glasnik etnografskog instituta LV 1 glavni i odgovorni urednik Dragana Radoјichiћ Beograd Etnografski institut SANU 2007 ISSN 0350 0861 bolg Kalendarni praznici i obichai na blgarite Enciklopediya Sstav V D Benina Marinkova Z A Paprikova Krutilin I C Antonova Sofiya Blgarska akademiya na naukite 2000 97 s ISBN 954 430 710 9 bolg Petroviћ P Zh Trifundan Srpski mitoloshki rechnik Beograd Nolit 1970 S 299 serbohorv Popov R Blgarski naroden kalendar Sofiya Svyat Nauka 1997 111 s Etnologiya ISBN 954 8223 31 7 bolg PosilannyaTrifonov den Rossijskij etnograficheskij muzej Pravoslavnij kalendar 14 lyutogo 30 kvitnya 2012 u Wayback Machine I snova Trifon Zarezan kak eto bylo v Povelyanovo