День святого Мартина (англ. St. Martin's Day) — міжнародне свято на честь дня пам'яті про єпископа Мартина Турського. Відзначається щорічно 11 листопада у багатьох країнах, переважно католицьких. Святкові заходи включають в себе урочисті ходи вулицями, дитячі ліхтарики з гарбуза або сучасних матеріалів зі свічкою всередині, подання на вечерю печеного гусака і кондитерської випічки.
День святого Мартина | |
Країна | Німеччина, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Ірландія, Італія, Нідерланди, Португалія і Латвія |
---|---|
На честь | Мартін Турський |
День | 11 листопада |
День святого Мартина у Вікісховищі |
Історія
Язичницькі корені
У кельтській общині існувало свято Самайн, яке під час християнізації Європи трансформувалося у — День вшанування святого Мартина. Язичники відзначали час закінчення збору врожаю і початку зими — розведенням багать, ритуальними піснями та святкуваннями, принесенням у жертву тварин з подальшим бенкетом.
Християнське свято
Святитель Мартин народився в Паннонії на початку IV століття. Вступив на військову службу кавалеристом. Після того як він залишив службу, навернувся на християнство і почав проповідувати західним галлам. Він був першим християнським святим, який не помер насильницькою смертю. З цього моменту починається поширення культу його особистості.
Язичницькі боги починають заміщатися християнськими святими і Мартин Турський стає покровителем жебраків, військових, текстильників, домашніх тварин і птахів. У V столітті на місці його поховання було створено абатство. Після християнізації франків, святий Мартин став покровителем цього народу і його плащ брали з собою під час військових походів. Як і в минулі століття, так і зараз у віруючих французів найшанованішим святим є — Мартин Турський, який вважається символом і покровителем аристократії і лицарства.
Традиції
Як свідчить легенда, традиція подавати печеного гусака склалася ще за життя Мартина Турського. Під час однієї з його проповідей поруч знаходяться гуси, що підняли шум і єпископ Мартин наказав зробити з них печеню. Відтоді, щорічно 1 листопада сім'ї печуть гусака і подають його до столу як пам'ять про цього святого. Додатково до цього готуються солодкі чотирикутні вафлі або булки у вигляді підкови, які носять назву — «ріжки святого Мартина» або «Мартинів ріг». Близько ста п'ятдесяти років тому ще існував звичай, за яким під стелею кімнати підвішувалися паперові кульки з яблуками, горіхами, родзинками, зернами пшениці, вівса, гороху. Додатково до кожного пакету кріпилися паперові смужки, які підпалювали і вміст пакетів висипалося на святкуючих. Все це символізувало закінчення врожаю, радість достатку врожаю.
Особливості святкування
Німеччина та Австрія
Листопад був примітний тим, що з пасовищ поверталася худоба, а святий Мартин був покровителем тварин. Також в листопаді починався забій худоби для заготівлі м'яса на зиму.
В Австрії, 11 листопада знаменувалося завершенням сільськогосподарського року. До цього дня закінчують всі основні роботи, повертався худобу, розраховуються з найманими робітниками, сплачують податки. На честь святого Мартина пастухи ходили і били гілками (ялівцевими, липовими або березовими) худобу, після чого передавали їх на зберігання господарями живності. В альпійській області розвинений образ чорного Мартина, який стукає у вікна і двері і закидає людей горохом і бобами. Увечері проводяться ярмарки, чоловіки і жінки переодягаються в костюми, співають пісні з бубнами або дзвіночками у руках. У цей час діти збираються великими групами тримаючи в руках видовбані в гарбузі або ріпі особи, які висвітлюються зсередини свічкою. Більш давнім обрядом на день святого Мартина була гра «Спущений вовк». У вечірній час, юнаки ходили вулицями і кричали: «Вовка спустили» (Wolfablassen). Після цього старші віком чоловіки, одягнені в шкіри тварин, нападали на них і зав'язувалася бійка.
День святого Мартина святкується 11 листопада. Цей день також вважається днем збирання врожаю, його особливо люблять діти. Саме 11 листопада відбувається знаменна хода із запаленими ліхтарями і факелами. Діти задовго до свята готують паперові ліхтарики своїми руками, куди потім будуть вставлені свічки. За легендою, молодий солдат Мартин зігрів своїм плащем замерзаючого жебрака. Згодом односельці шукали його з факелами та ліхтарями для того, щоб віддячити за добру справу.
Італія
День св. Мартина в Італії з традиційної точки зору вважається початком зими. Оскільки до 11 листопада урожай вже повністю зібраний, до цього торжества починається розлив вина з чанів для приготування по бочках і пляшках, а також подальша дегустація. Характерними для святкування є італійські прислів'я «на святого Мартина відкривай бочку і пробуй вино», «На святого Мартина одягається великий і малий», а також пісні:
У цьому будинку є все,
Ковбаса і шинка,
Пьячентинський сир,
Слава, слава святому Мартину.
Компанії людей, головним чином, молодь, ходить від хати до хати, наспівуючи різні пісні та вимагає частувань.
Іспанія
В Іспанії святкування Дня святого Мартина найрозвиненіше на півночі країни і в Каталонії. Сільські жителі шанують його як покровителя виноробства і збору винограду, перелітних птахів. У день пам'яті про нього влаштовуються народні гуляння, в більшості випадків готується свинина і подається вино.
Нідерланди
День святого Мартина відзначається голландцями, фламандцями і валлонами. Під час святкування ходять вулицями, готують святкові страви, серед яких — печений гусак і солодощі. Діти в Нідерландах збираються групами, одягнені в святкові костюми вони пересуваються від дому до дому з ліхтариками в одній руці і кошиком для солодощів в іншій. За частуванням вони співають пісень про святого Мартина. Весь захід починаються 11 листопада ближче до вечора. День святого Мартина є частиною низки зимових свят з листопада по січень, які мають загальну назву — мідвінтерфеест (нід. midwinterfeest). Як і в інших країнах, день святого Мартина у Нідерландах знаменує собою закінчення збору врожаю і перший день зими. Діти, які носять ліхтарики з вогнем всередині є відлунням культу шанування сонця і вогню.
Велика Британія
В Англії та Шотландії святкування 11 листопада знаменувалося не тільки днем шанування святого Мартина, але й особливим періодом — «часом бійні» (англ. time of slaughter). За 44 дні, від дня святого Мартина і до Різдва Христового починався забій худоби та заготівлі м'яса на весь зимовий період. У народі цей святий вважається покровителем тваринництва. Протягом цього часу влаштовувалися різні свята та обряди з незмінним атрибутом — багаттям. У деяких місцях Шотландії і в XX столітті дотримуються ці традиції і 11 листопада здійснюють забій биків з подальшою їх заготівлею м'яса на зиму.
В епоху Середньовіччя в Англії й Шотландії це свято було днем оплати праці сезонних робітників за наймом. Отримавши значну суму на руки, останні влаштовували гуляння і пригощали один одного хлібом, сиром, віскі або елем з танцями під музику волинки або скрипки.
Скандинавські країни
У Норвегії, Швеції та Фінляндії святкування дня святого Мартина знаменує собою початок зими. Чоловіки починають святкувати окремо від жінок і всі разом з'єднуються ближче до вечора. У селах чоловіки збираються за столом і розпиваючи вино бажають один одному наступного врожайного року. Жінки в цей час зайняті підготовкою гусака до святкового столу. У жителів скандинавських країн своя інтерпретація легенди про святого Мартина і гуся, згідно з якою чоловік ховався в коморі, а птахи видали його своїм шумом. Саме через це гусей повинні були з'їсти і саме в день цього святого гусак обов'язково має бути на столі. На «Мартинів день» поширені також ворожіння про успіх майбутнього врожаю, особистої долі і передбачуваної погоди.
У фінів та естонців день святого Мартина починався 10 і закінчувався 11 листопада. Увечері 10 листопада діти збиралися групами, вбиралися в лахміття і старий одяг і ходили з торбами просити милостиню, наслідуючи скромності святого Мартина. Ранок 11 листопада символізувало закінчення збирання та заготівлі врожаю, припинення лову риби у відкритих водоймах, розрахунок з пастухами за сезонну роботу. Жінки заготовляли до цього дня лляну пряжу. Фіни традиційно топили баню, ходили в гості і вітали один одного, на стіл виставлялись обов'язково м'ясні страви.
У слов'ян
У західних слов'ян у цей день Мартин «приїжджає на білому коні», що пов'язано з першим снігом. Ср. пол. «Św. Marcin tylko nа bialym koniu jeździ po chmurach, a wtcdy pada śnieg» (Св. Мартин скаче в хмарах на білому коні, і тоді йде сніг), словац. «Martin přijedze na biel'im koňu» (Мартин приїжджає на білому коні).
Хорвати, вважаючи св. Мартина покровителем виноробів, у цей день закінчували збір винограду, в Далмації говорили: «Святий Мартин, продірявте бочечку!» (хорв. Sveti Martin, provrti karatil!) і пробували нове вино.
У західних слов'ян, хорватів і словенців святий Мартин вважається покровителем гусей. В цей день їх ріжуть і готують печеного гусака. У Хорватії в цей день починають відгодовувати гусака до різдвяного столу. По грудній кістці печеного мартинського гусака, а в Чехії, Моравії та Словенії також по його нутрощах ворожать про майбутню зиму. Також ворожили про майбутню погоду по замерзлих водоймах: «Якщо на Мартина гусак на воді, на Різдво буде на льоду» (пол. Gdy Marcinowa gęś po wodzie, będzie Boże Narodzenie po lodzie) і навпаки «На Мартина гуси на льоду, на Святки будуть на воді» (пол. Na Marcina gęś po lodzie, w gody będą na wodzie.
На українських землях культ святого Мартина традиційно побутував на Закарпатті. Так, у сучасному Мукачеві щороку 11 листопада офіційно святкується день святого Мартина, під час якого відбуваються урочиста хода з ліхтариками до міської ратуші, реконструкції лицарських турнірів, святковий ярмарок, концерти тощо. Звичай пов'язаний з тим, що святий Мартин вважається патроном Мукачева ще з середньовічних часів (так, грамотою королеви Ержебет від 22 травня 1376 р. місту було надано гербову печатку з зображенням цього святого).
У південних слов'ян святий Мартин вважався покровителем вовків. У болгар вважається, що вовки біснуються (болг. бесуват) і особливо небезпечні в мартинські ночі (11-17 листопада).
Примітки
- Philippe Walter, Claude Lecouteux. Christian Mythology: Revelations of Pagan Origins. — Inner Traditions / Bear & Co, 2014. — 224 с. — .
- Джон Арнотт Маккалох. Религия древних кельтов. — М : ЗАО Центрполиграф, 2004. — 334 с. — .
- Научно-редакционный совет. Иллюстрированная энциклопедия «Руссика». История Средних веков / ред. Чубарьян А.О. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2004. — С. 499. — .
- Л.П. Карсавин. Культура средних веков. — Рипол Классик, 2013. — С. 67. — .
- Елена Федотова. Италия. История искусства. — Litres, 2016. — С. 180. — .
- ЧЕКУЛАЕВА ЕЛЕНА ОЛЕГОВНА. 100 ВЕЛИКИХ ПРАЗДНИКОВ. — 100 великих. — М : Вече, 2009. — 432 с. — .
- Акад наук СССР, Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы XIX-начало XX в. Зимние праздники / Токарев С.А. — М : Наука, 1973. — С. 18.
- Дана пісня є актуальною для жителів півночі і центру Італійського півострова, оскільки, на відміну від півдня — тут похолодання настає швидше.
- Толстой, 1995, с. 153.
- Гура: Гусь, 1995, с. 573.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Гура: Волк, 1995, с. 413–414.
Література
- Волк / Гура А. В. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1995. — Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). — С. 411—418. — ISBN 5-7133-0704-2.
- Гусь / Гура А. В. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1995. — Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). — С. 572—575. — ISBN 5-7133-0704-2.
- Белый цвет / Толстой H. И. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1995. — Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). — С. 151—154. — ISBN 5-7133-0704-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den svyatogo Martina angl St Martin s Day mizhnarodne svyato na chest dnya pam yati pro yepiskopa Martina Turskogo Vidznachayetsya shorichno 11 listopada u bagatoh krayinah perevazhno katolickih Svyatkovi zahodi vklyuchayut v sebe urochisti hodi vulicyami dityachi lihtariki z garbuza abo suchasnih materialiv zi svichkoyu vseredini podannya na vecheryu pechenogo gusaka i konditerskoyi vipichki Den svyatogo Martina source source source source source source Krayina Nimechchina Velika Britaniya Avstriya Belgiya Chehiya Daniya Estoniya Irlandiya Italiya Niderlandi Portugaliya i Latviya Na chestMartin Turskij Den11 listopada Den svyatogo Martina u VikishovishiIstoriyaYazichnicki koreni U keltskij obshini isnuvalo svyato Samajn yake pid chas hristiyanizaciyi Yevropi transformuvalosya u Den vshanuvannya svyatogo Martina Yazichniki vidznachali chas zakinchennya zboru vrozhayu i pochatku zimi rozvedennyam bagat ritualnimi pisnyami ta svyatkuvannyami prinesennyam u zhertvu tvarin z podalshim benketom Hristiyanske svyato Svyatitel Martin narodivsya v Pannoniyi na pochatku IV stolittya Vstupiv na vijskovu sluzhbu kavaleristom Pislya togo yak vin zalishiv sluzhbu navernuvsya na hristiyanstvo i pochav propoviduvati zahidnim gallam Vin buv pershim hristiyanskim svyatim yakij ne pomer nasilnickoyu smertyu Z cogo momentu pochinayetsya poshirennya kultu jogo osobistosti Yazichnicki bogi pochinayut zamishatisya hristiyanskimi svyatimi i Martin Turskij staye pokrovitelem zhebrakiv vijskovih tekstilnikiv domashnih tvarin i ptahiv U V stolitti na misci jogo pohovannya bulo stvoreno abatstvo Pislya hristiyanizaciyi frankiv svyatij Martin stav pokrovitelem cogo narodu i jogo plash brali z soboyu pid chas vijskovih pohodiv Yak i v minuli stolittya tak i zaraz u viruyuchih francuziv najshanovanishim svyatim ye Martin Turskij yakij vvazhayetsya simvolom i pokrovitelem aristokratiyi i licarstva TradiciyiYak svidchit legenda tradiciya podavati pechenogo gusaka sklalasya she za zhittya Martina Turskogo Pid chas odniyeyi z jogo propovidej poruch znahodyatsya gusi sho pidnyali shum i yepiskop Martin nakazav zrobiti z nih pechenyu Vidtodi shorichno 1 listopada sim yi pechut gusaka i podayut jogo do stolu yak pam yat pro cogo svyatogo Dodatkovo do cogo gotuyutsya solodki chotirikutni vafli abo bulki u viglyadi pidkovi yaki nosyat nazvu rizhki svyatogo Martina abo Martiniv rig Blizko sta p yatdesyati rokiv tomu she isnuvav zvichaj za yakim pid steleyu kimnati pidvishuvalisya paperovi kulki z yablukami gorihami rodzinkami zernami pshenici vivsa gorohu Dodatkovo do kozhnogo paketu kripilisya paperovi smuzhki yaki pidpalyuvali i vmist paketiv visipalosya na svyatkuyuchih Vse ce simvolizuvalo zakinchennya vrozhayu radist dostatku vrozhayu Osoblivosti svyatkuvannyaNimechchina ta Avstriya Svyatkuvannya dnya svyatogo Martina FRN 1949 rik Listopad buv primitnij tim sho z pasovish povertalasya hudoba a svyatij Martin buv pokrovitelem tvarin Takozh v listopadi pochinavsya zabij hudobi dlya zagotivli m yasa na zimu V Avstriyi 11 listopada znamenuvalosya zavershennyam silskogospodarskogo roku Do cogo dnya zakinchuyut vsi osnovni roboti povertavsya hudobu rozrahovuyutsya z najmanimi robitnikami splachuyut podatki Na chest svyatogo Martina pastuhi hodili i bili gilkami yalivcevimi lipovimi abo berezovimi hudobu pislya chogo peredavali yih na zberigannya gospodaryami zhivnosti V alpijskij oblasti rozvinenij obraz chornogo Martina yakij stukaye u vikna i dveri i zakidaye lyudej gorohom i bobami Uvecheri provodyatsya yarmarki choloviki i zhinki pereodyagayutsya v kostyumi spivayut pisni z bubnami abo dzvinochkami u rukah U cej chas diti zbirayutsya velikimi grupami trimayuchi v rukah vidovbani v garbuzi abo ripi osobi yaki visvitlyuyutsya zseredini svichkoyu Bilsh davnim obryadom na den svyatogo Martina bula gra Spushenij vovk U vechirnij chas yunaki hodili vulicyami i krichali Vovka spustili Wolfablassen Pislya cogo starshi vikom choloviki odyagneni v shkiri tvarin napadali na nih i zav yazuvalasya bijka Den svyatogo Martina svyatkuyetsya 11 listopada Cej den takozh vvazhayetsya dnem zbirannya vrozhayu jogo osoblivo lyublyat diti Same 11 listopada vidbuvayetsya znamenna hoda iz zapalenimi lihtaryami i fakelami Diti zadovgo do svyata gotuyut paperovi lihtariki svoyimi rukami kudi potim budut vstavleni svichki Za legendoyu molodij soldat Martin zigriv svoyim plashem zamerzayuchogo zhebraka Zgodom odnoselci shukali jogo z fakelami ta lihtaryami dlya togo shob viddyachiti za dobru spravu Italiya Den sv Martina v Italiyi z tradicijnoyi tochki zoru vvazhayetsya pochatkom zimi Oskilki do 11 listopada urozhaj vzhe povnistyu zibranij do cogo torzhestva pochinayetsya rozliv vina z chaniv dlya prigotuvannya po bochkah i plyashkah a takozh podalsha degustaciya Harakternimi dlya svyatkuvannya ye italijski prisliv ya na svyatogo Martina vidkrivaj bochku i probuj vino Na svyatogo Martina odyagayetsya velikij i malij a takozh pisni U comu budinku ye vse Kovbasa i shinka Pyachentinskij sir Slava slava svyatomu Martinu Kompaniyi lyudej golovnim chinom molod hodit vid hati do hati naspivuyuchi rizni pisni ta vimagaye chastuvan Ispaniya V Ispaniyi svyatkuvannya Dnya svyatogo Martina najrozvinenishe na pivnochi krayini i v Kataloniyi Silski zhiteli shanuyut jogo yak pokrovitelya vinorobstva i zboru vinogradu perelitnih ptahiv U den pam yati pro nogo vlashtovuyutsya narodni gulyannya v bilshosti vipadkiv gotuyetsya svinina i podayetsya vino Niderlandi Den svyatogo Martina vidznachayetsya gollandcyami flamandcyami i vallonami Pid chas svyatkuvannya hodyat vulicyami gotuyut svyatkovi stravi sered yakih pechenij gusak i solodoshi Diti v Niderlandah zbirayutsya grupami odyagneni v svyatkovi kostyumi voni peresuvayutsya vid domu do domu z lihtarikami v odnij ruci i koshikom dlya solodoshiv v inshij Za chastuvannyam voni spivayut pisen pro svyatogo Martina Ves zahid pochinayutsya 11 listopada blizhche do vechora Den svyatogo Martina ye chastinoyu nizki zimovih svyat z listopada po sichen yaki mayut zagalnu nazvu midvinterfeest nid midwinterfeest Yak i v inshih krayinah den svyatogo Martina u Niderlandah znamenuye soboyu zakinchennya zboru vrozhayu i pershij den zimi Diti yaki nosyat lihtariki z vognem vseredini ye vidlunnyam kultu shanuvannya soncya i vognyu Velika Britaniya V Angliyi ta Shotlandiyi svyatkuvannya 11 listopada znamenuvalosya ne tilki dnem shanuvannya svyatogo Martina ale j osoblivim periodom chasom bijni angl time of slaughter Za 44 dni vid dnya svyatogo Martina i do Rizdva Hristovogo pochinavsya zabij hudobi ta zagotivli m yasa na ves zimovij period U narodi cej svyatij vvazhayetsya pokrovitelem tvarinnictva Protyagom cogo chasu vlashtovuvalisya rizni svyata ta obryadi z nezminnim atributom bagattyam U deyakih miscyah Shotlandiyi i v XX stolitti dotrimuyutsya ci tradiciyi i 11 listopada zdijsnyuyut zabij bikiv z podalshoyu yih zagotivleyu m yasa na zimu V epohu Serednovichchya v Angliyi j Shotlandiyi ce svyato bulo dnem oplati praci sezonnih robitnikiv za najmom Otrimavshi znachnu sumu na ruki ostanni vlashtovuvali gulyannya i prigoshali odin odnogo hlibom sirom viski abo elem z tancyami pid muziku volinki abo skripki Skandinavski krayini Vipichka do dnya svyatogo Martina U Norvegiyi Shveciyi ta Finlyandiyi svyatkuvannya dnya svyatogo Martina znamenuye soboyu pochatok zimi Choloviki pochinayut svyatkuvati okremo vid zhinok i vsi razom z yednuyutsya blizhche do vechora U selah choloviki zbirayutsya za stolom i rozpivayuchi vino bazhayut odin odnomu nastupnogo vrozhajnogo roku Zhinki v cej chas zajnyati pidgotovkoyu gusaka do svyatkovogo stolu U zhiteliv skandinavskih krayin svoya interpretaciya legendi pro svyatogo Martina i gusya zgidno z yakoyu cholovik hovavsya v komori a ptahi vidali jogo svoyim shumom Same cherez ce gusej povinni buli z yisti i same v den cogo svyatogo gusak obov yazkovo maye buti na stoli Na Martiniv den poshireni takozh vorozhinnya pro uspih majbutnogo vrozhayu osobistoyi doli i peredbachuvanoyi pogodi U finiv ta estonciv den svyatogo Martina pochinavsya 10 i zakinchuvavsya 11 listopada Uvecheri 10 listopada diti zbiralisya grupami vbiralisya v lahmittya i starij odyag i hodili z torbami prositi milostinyu nasliduyuchi skromnosti svyatogo Martina Ranok 11 listopada simvolizuvalo zakinchennya zbirannya ta zagotivli vrozhayu pripinennya lovu ribi u vidkritih vodojmah rozrahunok z pastuhami za sezonnu robotu Zhinki zagotovlyali do cogo dnya llyanu pryazhu Fini tradicijno topili banyu hodili v gosti i vitali odin odnogo na stil vistavlyalis obov yazkovo m yasni stravi U slov yan U zahidnih slov yan u cej den Martin priyizhdzhaye na bilomu koni sho pov yazano z pershim snigom Sr pol Sw Marcin tylko na bialym koniu jezdzi po chmurach a wtcdy pada snieg Sv Martin skache v hmarah na bilomu koni i todi jde snig slovac Martin prijedze na biel im konu Martin priyizhdzhaye na bilomu koni Horvati vvazhayuchi sv Martina pokrovitelem vinorobiv u cej den zakinchuvali zbir vinogradu v Dalmaciyi govorili Svyatij Martin prodiryavte bochechku horv Sveti Martin provrti karatil i probuvali nove vino U zahidnih slov yan horvativ i slovenciv svyatij Martin vvazhayetsya pokrovitelem gusej V cej den yih rizhut i gotuyut pechenogo gusaka U Horvatiyi v cej den pochinayut vidgodovuvati gusaka do rizdvyanogo stolu Po grudnij kistci pechenogo martinskogo gusaka a v Chehiyi Moraviyi ta Sloveniyi takozh po jogo nutroshah vorozhat pro majbutnyu zimu Takozh vorozhili pro majbutnyu pogodu po zamerzlih vodojmah Yaksho na Martina gusak na vodi na Rizdvo bude na lodu pol Gdy Marcinowa ges po wodzie bedzie Boze Narodzenie po lodzie i navpaki Na Martina gusi na lodu na Svyatki budut na vodi pol Na Marcina ges po lodzie w gody beda na wodzie Na ukrayinskih zemlyah kult svyatogo Martina tradicijno pobutuvav na Zakarpatti Tak u suchasnomu Mukachevi shoroku 11 listopada oficijno svyatkuyetsya den svyatogo Martina pid chas yakogo vidbuvayutsya urochista hoda z lihtarikami do miskoyi ratushi rekonstrukciyi licarskih turniriv svyatkovij yarmarok koncerti tosho Zvichaj pov yazanij z tim sho svyatij Martin vvazhayetsya patronom Mukacheva she z serednovichnih chasiv tak gramotoyu korolevi Erzhebet vid 22 travnya 1376 r mistu bulo nadano gerbovu pechatku z zobrazhennyam cogo svyatogo U pivdennih slov yan svyatij Martin vvazhavsya pokrovitelem vovkiv U bolgar vvazhayetsya sho vovki bisnuyutsya bolg besuvat i osoblivo nebezpechni v martinski nochi 11 17 listopada PrimitkiPhilippe Walter Claude Lecouteux Christian Mythology Revelations of Pagan Origins Inner Traditions Bear amp Co 2014 224 s ISBN 1620553694 Dzhon Arnott Makkaloh Religiya drevnih keltov M ZAO Centrpoligraf 2004 334 s ISBN 978 5 9524 3878 1 Nauchno redakcionnyj sovet Illyustrirovannaya enciklopediya Russika Istoriya Srednih vekov red Chubaryan A O M OLMA Media Grupp 2004 S 499 ISBN 5948495523 L P Karsavin Kultura srednih vekov Ripol Klassik 2013 S 67 ISBN 5458127374 Elena Fedotova Italiya Istoriya iskusstva Litres 2016 S 180 ISBN 9785040095339 ChEKULAEVA ELENA OLEGOVNA 100 VELIKIH PRAZDNIKOV 100 velikih M Veche 2009 432 s ISBN 978 5 9533 3777 9 Akad nauk SSSR In t etnografii im N N Mikluho Maklaya Kalendarnye obychai i obryady v stranah zarubezhnoj Evropy XIX nachalo XX v Zimnie prazdniki Tokarev S A M Nauka 1973 S 18 Dana pisnya ye aktualnoyu dlya zhiteliv pivnochi i centru Italijskogo pivostrova oskilki na vidminu vid pivdnya tut poholodannya nastaye shvidshe Tolstoj 1995 s 153 Gura Gus 1995 s 573 Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 1 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gura Volk 1995 s 413 414 LiteraturaVolk Gura A V Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 1995 T 1 A Avgust G Gus S 411 418 ISBN 5 7133 0704 2 Gus Gura A V Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 1995 T 1 A Avgust G Gus S 572 575 ISBN 5 7133 0704 2 Belyj cvet Tolstoj H I Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 1995 T 1 A Avgust G Gus S 151 154 ISBN 5 7133 0704 2