Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золотий закон (порт. Lei Áurea), прийнятий 13 травня 1888 року — закон, який остаточно скасував рабство в Бразилії. Йому передував , прийнятий 28 вересня 1871, який звільняв усіх дітей рабів, та 28 вересня 1885 року. Золотий закон складається лише з двох статей:
| Золотий закон | |
 | |
| Офіційна назва | порт. Lei nº 3.353, de 13 de maio de 1888 |
|---|---|
| Назва | порт. Lei Áurea |
| Країна |  Бразильська імперія |
| Юрисдикція | Бразильська імперія |
| Головний предмет твору | d |
| Мова твору або назви | португальська |
| Дата публікації | 13 травня 1888 |
| Сторона, яка підписала | Ізабела |
 | |
| Статус авторських прав | 🅮 |
 Золотий закон у Вікісховищі | |
Стаття 1: З цієї дати рабство в Бразилії скасовується.
Стаття 2: Всі інші диспозиції та закони щодо рабства скасовуються.
Стислий текст закона був призначений показати, що немає жодних додаткових умов для звільнення всіх рабів. Проте це мало побічний ефект щодо забезпечення будь-якої підтримки як рабів, так і їх власників для пристосування до нового статусу та нового стилю життя. Наприклад, рабовласники не отримували ніякої компенсації, як вони того вимагали, а раби не отримували ніякої компенсації чи допомоги ні від власників, ні від держави. Перед скасуванням рабства рабам заборонялося мати майно або здобувати освіту, коли ж вони були звільнені, вони залишилися без засобів існування; без освіти та політичного уявлення раби стикалися з багатьма труднощами при входженні до бразильського суспільства, це пояснює, чому гостра соціальна нерівність надовго залишилася в Бразилії.
Золотий закон було підписано бразильською принцесою Ізабелою (1846—1921), яка займала посаду регента в той час коли її батько, імператор Педру II, перебував у Європі. За прийняття закону вона отримала медаль Золотої Троянди від папи римського Лева XIII.
Для підписання закону існував цілий ряд інших причин, крім аболіціонізму. Рабство більше не було прибутковим, європейські іммігранти отримували таку низьку платню, що їх праця коштувала нижче за рабську, прибуття нових рабів припинилося через попередні закони, а міжнародний авторитет Бразилії погіршувався через те, що вона була останньою країною Західної півкулі, де все ще існувало рабство. Бразильський уряд знаходився під тиском Великої Британії, яка прагнула заборонити работоргівлю для підвищення конкурентоздатності власних колоній. Наприклад, цукор вироблявся як у Бразилії, так і в британських колоніях Вест-Індії, а британці намагалися відняти у Бразилії можливу перевагу на світових ринках, яку Бразилія отримувала за рахунок використання рабів.
Золотий закон мав ще й інший ефект крім звільнення всіх рабів. Позбавлені рабів власники плантацій (порт. fazendeiros) повинні були вербувати працівників в інших місцях, і тому в 1890-х роках організували (порт. Sociedade Promotora de Imigração). Іншим ефектом було різке зростання невдоволення серед рабовласників, яке допомогло хуткому падінню монархії та встановленню першої бразильської республіки в 1889 році.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золотий закон (Бразилія) |
 | Це незавершена стаття про Бразилію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotij zakon port Lei Aurea prijnyatij 13 travnya 1888 roku zakon yakij ostatochno skasuvav rabstvo v Braziliyi Jomu pereduvav prijnyatij 28 veresnya 1871 yakij zvilnyav usih ditej rabiv ta 28 veresnya 1885 roku Zolotij zakon skladayetsya lishe z dvoh statej Zolotij zakon source source source source source source source source Oficijna nazvaport Lei nº 3 353 de 13 de maio de 1888Nazvaport Lei AureaKrayina Brazilska imperiyaYurisdikciyaBrazilska imperiyaGolovnij predmet tvorudMova tvoru abo nazviportugalskaData publikaciyi13 travnya 1888 source source Storona yaka pidpisalaIzabelaStatus avtorskih prav Zolotij zakon u VikishovishiOriginal Zolotogo zakonu pidpisanij princesoyu Izabeloyu 1888 Stattya 1 Z ciyeyi dati rabstvo v Braziliyi skasovuyetsya Stattya 2 Vsi inshi dispoziciyi ta zakoni shodo rabstva skasovuyutsya Stislij tekst zakona buv priznachenij pokazati sho nemaye zhodnih dodatkovih umov dlya zvilnennya vsih rabiv Prote ce malo pobichnij efekt shodo zabezpechennya bud yakoyi pidtrimki yak rabiv tak i yih vlasnikiv dlya pristosuvannya do novogo statusu ta novogo stilyu zhittya Napriklad rabovlasniki ne otrimuvali niyakoyi kompensaciyi yak voni togo vimagali a rabi ne otrimuvali niyakoyi kompensaciyi chi dopomogi ni vid vlasnikiv ni vid derzhavi Pered skasuvannyam rabstva rabam zaboronyalosya mati majno abo zdobuvati osvitu koli zh voni buli zvilneni voni zalishilisya bez zasobiv isnuvannya bez osviti ta politichnogo uyavlennya rabi stikalisya z bagatma trudnoshami pri vhodzhenni do brazilskogo suspilstva ce poyasnyuye chomu gostra socialna nerivnist nadovgo zalishilasya v Braziliyi Zolotij zakon bulo pidpisano brazilskoyu princesoyu Izabeloyu 1846 1921 yaka zajmala posadu regenta v toj chas koli yiyi batko imperator Pedru II perebuvav u Yevropi Za prijnyattya zakonu vona otrimala medal Zolotoyi Troyandi vid papi rimskogo Leva XIII Dlya pidpisannya zakonu isnuvav cilij ryad inshih prichin krim abolicionizmu Rabstvo bilshe ne bulo pributkovim yevropejski immigranti otrimuvali taku nizku platnyu sho yih pracya koshtuvala nizhche za rabsku pributtya novih rabiv pripinilosya cherez poperedni zakoni a mizhnarodnij avtoritet Braziliyi pogirshuvavsya cherez te sho vona bula ostannoyu krayinoyu Zahidnoyi pivkuli de vse she isnuvalo rabstvo Brazilskij uryad znahodivsya pid tiskom Velikoyi Britaniyi yaka pragnula zaboroniti rabotorgivlyu dlya pidvishennya konkurentozdatnosti vlasnih kolonij Napriklad cukor viroblyavsya yak u Braziliyi tak i v britanskih koloniyah Vest Indiyi a britanci namagalisya vidnyati u Braziliyi mozhlivu perevagu na svitovih rinkah yaku Braziliya otrimuvala za rahunok vikoristannya rabiv Zolotij zakon mav she j inshij efekt krim zvilnennya vsih rabiv Pozbavleni rabiv vlasniki plantacij port fazendeiros povinni buli verbuvati pracivnikiv v inshih miscyah i tomu v 1890 h rokah organizuvali port Sociedade Promotora de Imigracao Inshim efektom bulo rizke zrostannya nevdovolennya sered rabovlasnikiv yake dopomoglo hutkomu padinnyu monarhiyi ta vstanovlennyu pershoyi brazilskoyi respubliki v 1889 roci DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zolotij zakon Braziliya Ce nezavershena stattya pro Braziliyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi