Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Де́нна ве́жа — наріжна фортечна вежа № 8 Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Пам'ятник відображає кілька періодів в історії середньовічної фортифікації. Одна з найцікавіших споруд оборонного зодчества в Україні.
| Денна вежа | |
|---|---|
 Денна вежа | |
| 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. / 48.67375000002777341° пн. ш. 26.56194444447177716° сх. д.Координати: 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. / 48.67375000002777341° пн. ш. 26.56194444447177716° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | вул. Замкова, 1 |
| Тип | вежа і пам'ятка |
| Висота | 16 м |
| Архітектор | Йов Претвич |
| Початок будівництва | XII |
| Побудовано | XVI |
| Статус | Державний історичний музей-заповідник |
| Стан | задовільний |
  Денна вежа Денна вежа (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Одна з досліджених дако-римських веж, відкритих на території замку.
Згадка в історичних джерелах
Опис вежі зберігся в «Реєстрі всіх будівель навколо замку Кам'янецького» за 1544 рік:
«Усередині Денної вежі, на середньому поверсі, було порожнє місце під комору. Йов розпорядився його знищити, маючи на увазі, що в разі нападу ворога, завдяки існуванню у вежі порожнього простору, як цій вежі, так і самій фортеці могла би бути заподіяна ворогом велика шкода. Нині місце це перебудовано, до того ж вставлена міцна з колод стеля і наслана підлога. У тій же Денній вежі, на одній висоті з фортечними мурами і сходами від них, проламані в обидва боки широкі отвори — брама і обкладені одвірками з тесаного каменю. Брамою цією, завдяки їх ширині, можна будете користуватися для пересування з вежі на фортечні мури, по той та інший бік, гармат…
На виході із середнього поверху Денної вежі на замковий мур, у кутку вежі біля стіні влаштований новий димар із грубкою задля того, щоб, коли з нижніх бійниць вестиметься стрілянина, скупчений при цьому в нижній частині вежі дим міг вільно виходити назовні і не заважати зайнятим стрільбою гармашам. Біля вогню цієї ж грубки зимою можуть грітися вартові і гармаші, а також користуватися ним при роботі, як освітленням, і навіть запалювати ґноти. Зовнішній отвір димаря, як засвідчує Іов, буде захищено від дощу і снігу особливою покрівлею з підвісними жолобами, по яких вода, стікаючи, не заподіє ніякої шкоди стінам. Разом із тим Іов зробив раз і назавжди розпорядження, щоб зимою сніг із цієї покрівлі постійно змітався».
Історія
Вежа Денна — наймасивніша і найдавніша з усіх замкових веж. Постала внаслідок розбудови маленької дако-римської вежі.
У другій половині XII століття з боку двору добудували прямокутну в плані вежу розміром 6,4 на 6,8 м. Наприкінці XIV сторіччя напільний бік вежі була модернізована під фланкувальну.
У 1542 — 1544 роках будівельними роботами керував військовий інженер й архітектор Йов Претфес (Претвич). Він збільшив вежу в обсязі, надав їй в плані з боку двору заокругленість, обабіч вежі підвищив і потовщив оборонні мури. Одночасно із заходу до вежі добудували, майже повністю закривши її фасад на два яруси, Нову Західну вежу.
1672 року вежа зазнала пошкодження.
Опис
Розташована на західному розі головного двору Старого замку на перетині його південно-західних і північно-західних мурів. Найскладніша споруда замку, формування якої пов'язане з найраннішим періодом замку.
Частина дако-римської вежі збереглася і становить прямокутне приміщення першого ярусу великої Денної вежі. Вхід до неї з боку двору обрамлено білокам'яним порталом. У Західному казематі в невеличкому тупиковому коридорі зліва на стіні видно контури замурованих зубців із бійницею, колись першого укріплення на мисі.
Вежа із зовнішнього боку замку в плані прямокутна, з боку двору — кругла. На висоту двох ярусів до неї з трьох сторін примикають оборонні мури й Нова вежа. Розміри вежі з північного заходу на південний схід — 16 м, висота з напільного боку 18,5 м. Товщина мурів становить 2,5 — 4 м. У першому ярусі зберігся фрагмент стіни XII в. із зубцями і бійницею. Бійниці різноманітного характеру: від лучних до пристосованих до важкої артилерії. Перемички отворів і бійниць із XVI сторіччя.
Реставраційні роботи
У 1946-1952 роках провели консерваційні роботи фортеці. У 1960-х роках під керівництвом архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької проводились планомірні архітектурно-археологічні дослідження укріплень Старого замку. Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування опрацював Генеральну програму консерваційно-реставраційних робіт по Старому замку та архітектурну концепцію реставрації, розроблену Є. Пламеницькою. У 1960-1980-х роках здійснили консервацію та реставрацію значної частини замкових укріплень, зокрема і Денної вежі.
Нові масштабні реставраційні роботи провели згідно з «Перспективною програмою консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків» 1999 року, автором якої була дочка Євгенії Пламеницької Ольга Пламеницька.
Примітки
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньоантичний – ранньомодерний час).
- Regestr wszego budowania w okrąg i zewnątrz zamku kamienieckiego, tak nowo murów murowanych, jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywożenie przekopów zamkowych, przez pana Wojciecha Starzechowskiego, kasztelana bełzkiego etc, pomierzane roku 1544 / Переклад: Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии. 1901. – С. 221-222.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2007. Процитовано 10 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
Література
- Михайловський В. М. Inventarz i lustracie starostw: Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego. Rok 1613 // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — 2008. — Т. 18. — С. 98—116. з джерела 28 грудня 2019. Процитовано.
- Денна вежа // Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР = Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 188. (рос.)
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець: (пізньоантичний — ранньомодерний час). — Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О. В, 2012. — 672 с.
- Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — 256 с.
- Седак Олександр. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К. : Автограф, 2004. — С. 273—279.
- Станіславська Людмила. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.
Посилання
- Кам'янець-Подільська фортеця [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Кам'янець-Подільський Старий Замок
- Схема Старої фортеці [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
De nna ve zha narizhna fortechna vezha 8 Starogo zamku mista Kam yanec Podilskij Pam yatnik vidobrazhaye kilka periodiv v istoriyi serednovichnoyi fortifikaciyi Odna z najcikavishih sporud oboronnogo zodchestva v Ukrayini Denna vezhaDenna vezha48 40 25 pn sh 26 33 43 sh d 48 67375000002777341 pn sh 26 56194444447177716 sh d 48 67375000002777341 26 56194444447177716 Koordinati 48 40 25 pn sh 26 33 43 sh d 48 67375000002777341 pn sh 26 56194444447177716 sh d 48 67375000002777341 26 56194444447177716Krayina UkrayinaMistoKam yanec PodilskijAdresavul Zamkova 1Tipvezha i pam yatkaVisota16 mArhitektorJov PretvichPochatok budivnictvaXIIPobudovanoXVIStatus Derzhavnij istorichnij muzej zapovidnikStanzadovilnijDenna vezhaDenna vezha Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Odna z doslidzhenih dako rimskih vezh vidkritih na teritoriyi zamku Zgadka v istorichnih dzherelahOpis vezhi zberigsya v Reyestri vsih budivel navkolo zamku Kam yaneckogo za 1544 rik Useredini Dennoyi vezhi na serednomu poversi bulo porozhnye misce pid komoru Jov rozporyadivsya jogo znishiti mayuchi na uvazi sho v razi napadu voroga zavdyaki isnuvannyu u vezhi porozhnogo prostoru yak cij vezhi tak i samij forteci mogla bi buti zapodiyana vorogom velika shkoda Nini misce ce perebudovano do togo zh vstavlena micna z kolod stelya i naslana pidloga U tij zhe Dennij vezhi na odnij visoti z fortechnimi murami i shodami vid nih prolamani v obidva boki shiroki otvori brama i obkladeni odvirkami z tesanogo kamenyu Bramoyu ciyeyu zavdyaki yih shirini mozhna budete koristuvatisya dlya peresuvannya z vezhi na fortechni muri po toj ta inshij bik garmat Na vihodi iz serednogo poverhu Dennoyi vezhi na zamkovij mur u kutku vezhi bilya stini vlashtovanij novij dimar iz grubkoyu zadlya togo shob koli z nizhnih bijnic vestimetsya strilyanina skupchenij pri comu v nizhnij chastini vezhi dim mig vilno vihoditi nazovni i ne zavazhati zajnyatim strilboyu garmasham Bilya vognyu ciyeyi zh grubki zimoyu mozhut gritisya vartovi i garmashi a takozh koristuvatisya nim pri roboti yak osvitlennyam i navit zapalyuvati gnoti Zovnishnij otvir dimarya yak zasvidchuye Iov bude zahisheno vid doshu i snigu osoblivoyu pokrivleyu z pidvisnimi zholobami po yakih voda stikayuchi ne zapodiye niyakoyi shkodi stinam Razom iz tim Iov zrobiv raz i nazavzhdi rozporyadzhennya shob zimoyu snig iz ciyeyi pokrivli postijno zmitavsya IstoriyaMalyunok Kam yanec Podilskoyi forteci 1684 Vezha Denna najmasivnisha i najdavnisha z usih zamkovih vezh Postala vnaslidok rozbudovi malenkoyi dako rimskoyi vezhi U drugij polovini XII stolittya z boku dvoru dobuduvali pryamokutnu v plani vezhu rozmirom 6 4 na 6 8 m Naprikinci XIV storichchya napilnij bik vezhi bula modernizovana pid flankuvalnu U 1542 1544 rokah budivelnimi robotami keruvav vijskovij inzhener j arhitektor Jov Pretfes Pretvich Vin zbilshiv vezhu v obsyazi nadav yij v plani z boku dvoru zaokruglenist obabich vezhi pidvishiv i potovshiv oboronni muri Odnochasno iz zahodu do vezhi dobuduvali majzhe povnistyu zakrivshi yiyi fasad na dva yarusi Novu Zahidnu vezhu 1672 roku vezha zaznala poshkodzhennya OpisRoztashovana na zahidnomu rozi golovnogo dvoru Starogo zamku na peretini jogo pivdenno zahidnih i pivnichno zahidnih muriv Najskladnisha sporuda zamku formuvannya yakoyi pov yazane z najrannishim periodom zamku Chastina dako rimskoyi vezhi zbereglasya i stanovit pryamokutne primishennya pershogo yarusu velikoyi Dennoyi vezhi Vhid do neyi z boku dvoru obramleno bilokam yanim portalom U Zahidnomu kazemati v nevelichkomu tupikovomu koridori zliva na stini vidno konturi zamurovanih zubciv iz bijniceyu kolis pershogo ukriplennya na misi Vezha iz zovnishnogo boku zamku v plani pryamokutna z boku dvoru krugla Na visotu dvoh yarusiv do neyi z troh storin primikayut oboronni muri j Nova vezha Rozmiri vezhi z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid 16 m visota z napilnogo boku 18 5 m Tovshina muriv stanovit 2 5 4 m U pershomu yarusi zberigsya fragment stini XII v iz zubcyami i bijniceyu Bijnici riznomanitnogo harakteru vid luchnih do pristosovanih do vazhkoyi artileriyi Peremichki otvoriv i bijnic iz XVI storichchya Restavracijni robotiU 1946 1952 rokah proveli konservacijni roboti forteci U 1960 h rokah pid kerivnictvom arhitektora restavratora Yevgeniyi Plamenickoyi provodilis planomirni arhitekturno arheologichni doslidzhennya ukriplen Starogo zamku Derzhavnij naukovo doslidnij institut teoriyi ta istoriyi arhitekturi ta mistobuduvannya opracyuvav Generalnu programu konservacijno restavracijnih robit po Staromu zamku ta arhitekturnu koncepciyu restavraciyi rozroblenu Ye Plamenickoyu U 1960 1980 h rokah zdijsnili konservaciyu ta restavraciyu znachnoyi chastini zamkovih ukriplen zokrema i Dennoyi vezhi Novi masshtabni restavracijni roboti proveli zgidno z Perspektivnoyu programoyu konservacijnih i restavracijnih robit po kompleksu Starogo i Novogo zamkiv 1999 roku avtorom yakoyi bula dochka Yevgeniyi Plamenickoyi Olga Plamenicka PrimitkiPlamenicka Olga Castrum Camenecensis Fortecya Kam yanec piznoantichnij rannomodernij chas Regestr wszego budowania w okrag i zewnatrz zamku kamienieckiego tak nowo murow murowanych jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywozenie przekopow zamkowych przez pana Wojciecha Starzechowskiego kasztelana belzkiego etc pomierzane roku 1544 Pereklad Guldman V K Pamyatniki stariny v Podolii 1901 S 221 222 Arhiv originalu za 4 veresnya 2007 Procitovano 10 serpnya 2019 Arhiv originalu za 19 serpnya 2019 Procitovano 13 serpnya 2019 LiteraturaMihajlovskij V M Inventarz i lustracie starostw Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego Rok 1613 Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki 2008 T 18 S 98 116 z dzherela 28 grudnya 2019 Procitovano Denna vezha Pam yatki mistobuduvannya j arhitekturi URSR Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K Budivelnik 1986 T 4 S 188 ros Budzej Oleg Vulicyami Kam yancya Podilskogo Lviv 2005 S 89 97 Plamenicka Olga Castrum Camenecensis Fortecya Kam yanec piznoantichnij rannomodernij chas Kam yanec Podilskij FOP Sisin O V 2012 672 s Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K Abris 2004 256 s Sedak Oleksandr Kam yanec Podilskij zamok 100 najvidomishih shedevriv Ukrayini K Avtograf 2004 S 273 279 Stanislavska Lyudmila Stara fortecya Kam yanec Podilskij 2002 56 s PosilannyaKam yanec Podilska fortecya 10 serpnya 2019 u Wayback Machine Kam yanec Podilskij Starij Zamok Shema Staroyi forteci 4 bereznya 2016 u Wayback Machine