Ден-Ге́лдер (нід. Den Helder) — муніципалітет і місто в Нідерландах, у провінції Північна Голландія. Розташований у регіоні Kop van Noord-Holland (укр. «Голова Північної Голландії», також Noordkop), Ден-Гелдер є найпівнічнішою точкою провінції. На північний захід він нього розташований острів-бар Нордерхакс, на півночі — острів Тесел, відокремлений від материка протокою Марсдіп. Загальна площа муніципалітету становить 178.83 км², з яких лише 45,26 км² суходолу і 133.57 км² — водна поверхня.
Місто Ден-Гелдер Центр міста Den Helder
Координати H G O
Ден-Гелдер у Вікісховищі |
Ден-Гелдер — основна військово-морська база Нідерландів. Також муніципалітет є важливим транспортним вузлом для бурових платформ Нідерландів у нідерландському секторі Північного моря, зокрема, місцевий аеропорт Де-Кой здійснює пасажирські перевезення на платформи, а також через муніципалітет проходить багато нафто- і газопроводів.
З Ден-Гелдера здійснюється поромне сполучення з островом Тесел.
Станом на 31 липня 2015 року в муніципалітеті Ден-Гелдер мешкало 56 405 осіб, з них в однойменному місті — близько 45 тис..
Походження назви
За однією з версій, назва «Гелдер» походить від слова «Helledore» (укр. «Пекельна брама» або «Пекельні двері») — так називалася ділянка Північного моря між континентальною частиною і островом Тесел. Сильна течія і численні мілини призводили до того, що багато кораблів, які прагнули пройти з внутрішніх вод до моря чи навпаки, тонули у протоці.
За іншою версією, назва походить від слова «Helle» («Helde»), яке означає пагорб чи пагорбисту місцевість, або від слова «Helre», що означає піщані пасма дюн.
Історія
Територія сучасного муніципалітету Ден-Гелдер у Ранньому Середньовіччі належала фризькому гау Тексла. Найстарішою частиною муніципалітету є село Хейсдейнен, воно виникло раніше поселення Гелдер. З XIX століття тут базується військово-морський флот Нідерландів, що спричинило розквіт міста і його розширення на схід, де розташовані порти, тому історичний центр міста, Старий Ден-Гелдер, лежить на захід від сучасного центру. У 1944 році Ден-Гелдер був знищений нацистами, внаслідок чого місто має досить сучасний вигляд, адже забудовано переважно будівлями XIX–XX століть. Муніципалітет Ден-Гелдер утворився 20 липня 1928 року, тоді ж було затверджено офіційну назву міста — Ден-Гелдер (до цього часу воно мало назву Гелдер).
Середні віки
Село Гелдер виникло близько 1500 року, за кілька кілометрів на північ від села Хейсдейнен. В ті часи обидва поселення розташовувалися на острові.
Під час так званої Повені на День усіх святих 1570 року ділянки дюн, змиті водою, знищили центри обох поселень. Пізніше ці села відбудували подалі від берегової лінії, вглиб материка.
До 1610 року між Хейсдейненом та селом Каллантсог (сучасний муніципалітет Схаген) звели піщану дамбу, таким чином територія сучасного Ден-Гелдера стала частиною материка.
Село Гелдер
Первісне село Гелдер розташовувалося у районі сучасного Старого Ден-Гелдера, історичної частини міста, на морському узбережжі. Населення займалося переважно риболовлею, а також допомагало у проведенні суден крізь протоку Марсдіп та навколишні води. У XVII столітті в селі була дерев'яна протестантська церква із дзвіницею, пізніше з'явилися «прихована» католицька церква, старо-католицька церква і синагога. Село поступово набувало рис міста.
Виникнення порту і розквіт міста
На схід від села Гелдер існувала природна затока Ньїве-Діп (Nieuwe Diep), яку, за умови штучного поглиблення дна, можна було перетворити на ідеальну захищену гавань. У 1779 році штатгальтер Віллем V дослідив таку можливість. Незважаючи на сильну протидію портів Горна, Енкхейзена та Медембліка, які бачили у Гелдері серйозного конкурента портам затоки Зейдерзе, 1781 року було вирішено створити у Гелдері новий глибоководний порт, і вже наступного, 1782 року, завершився перший етап робіт із поглиблення дна. Незабаром у Гелдері з'явився новий порт, а село почало швидко зростати.
Первісно порт Ньїве-Діп будувався як торговий, але під час французької окупації Нідерландів тут почали будувати також військово-морську базу. Місто Гелдер і порти оточили низкою оборонних фортів, а в Хейсдейнені, який опинився за межами цієї оборонної лінії, звели форт Кейкдейн. Після звільнення Нідерландів від французької армії у 1814 році, порт Гелдера продовжили використовувати як військову базу, але вже нідерландського флоту.
1824 року прокопали Північно-Голландський канал, який сполучив Гелдер із внутрішніми територіями. Порт Гелдера фактично став портом Амстердама: за часів наполеонівської окупації Гелдеру, для запобігання контрабанді, надали статус «невільної території», тому усі торгові судна, що приходили в порт Гелдера, мали вантажити свій товар на баржі, які йшли каналом до Амстердама, де проходили митний контроль. Ще 1844 року уряд мав намір зняти цей особливий статус з Гелдера, але, через протидію амстердамської влади, це сталося лише 1850 року.
Фактичний розквіт міста почався після 1850 року. Місто значно розширило свої межі, центр міста пересунувся ближче до порту. Незабаром була прокладена залізниця до Амстердама.
У 1930-х роках Ден-Гелдер досяг сучасних меж. Це було багате портове місто, з активним нічним життям. Завдяки військово-морському флоту Нідерландів, який базувався тут, у місті завжди були робочі місця, що допомогло місту відносно легко пережити кризу 1930-х років.
Подальшому розвитку Ден-Гелдера завадила Друга світова війна. У 1940 році Третій Рейх окупував Нідерланди та влаштував у Ден-Гелдері базу для свого військового флоту. Це спричинило активне бомбардування міста авіацією союзників. Через загрозу мирному населенню, 25 червня 1940 року почалася евакуація мешканців міста, деякі райони цілковито збезлюділи. Одночасно почалося знищення історичного центру міста нацистами, які прагнули створити вільний простір біля порту, з метою його оборони від можливої висадки британських військ.
Після звільнення Ден-Гелдера у 1945 році, до міста повернулися далеко не усі мешканці. Багато хто з них загинув під час нацистської окупації та Голокосту, інші не вірили у те, майже повністю зруйнований Ден-Гелдер зможе відновити свій статус, адже було невідомо, чи повернеться туди нідерландський військовий флот, найбільший і найбагатший роботодавець довоєнного часу.
Післявоєнний час
Після війни влада Нідерландів вирішила відновити військово-морську базу в Ден-Гелдері. Місто почало відновлюватися. Де це було можливо, відбудували старі будинки, знищені протягом війни, проте деякі пам'ятки архітектури, зокрема, синагогу та церкву Вестеркерк, так і не відновили. Старий Ден-Гелдер перестав бути комерційним центром міста, натомість став житловим масивом із сучасною забудовою.
У 1950-х роках виник план генеральної реконструкції міста. Вокзал Ден-Гелдера перенесли дещо південніше, від нього до порту проклали нову торгову вулицю Беатріксстрат, для чого розібрали низку старовинних будинків. В рамках реконструкції мали збудувати нову ратушу, проте ці плани не втілилися у життя. В ті ж часи у місті звели нові житлові райони — Новий Ден-Гелдер і Де-Схотен, які визначають обличчя сучасного міста. Село Юліанадорп, засноване 1909 року, також значно розширило свої межі за рахунок новобудов.
Відновлення міста Ден-Гелдер
З початку XXI століття муніципальна влада почала планувати оновлення міста Ден-Гелдер. Ці плани мали на меті зробити центр міста більш жвавим і яскравим. Втім, тоді на заваді виконання цього плану стали численні перешкоди. На початку 2007 року проєкт оновлення міста стартував повторно. Він складається з трьох підпроєктів: «Центр», «Новий Ден-Гелдер» і «Оборонна лінія Ден-Гелдера»:
- «Центр»: з початку проєкту у центрі міста було зведено багато нових будівель, зокрема, ресторанів, офісів та житлових комплексів. Також зведено нову будівлю міської бібліотеки. Старі доки Willemsoord перебудували у величезний торговельно-розважальний центр, з ресторанами, кінотеатром і концертним залом. 19 травня 2011 року офіційно відкрився новий Міський парк. Також метою муніципалітету є підкреслення ролі Ден-Гелдера як морського порту, тому у назвах новостворених об'єктів переважають теми моря і мореплавства. Підпроєкт з оновлення центру має завершитися у 2020 році.
- «Новий Ден-Гелдер». До 2000-х років район Новий Ден-Гелдер, а особливо дільниця Фалгабюрт (нід. Falgabuurt), був досить депресивним районом, де мешкали малозабезпечені верстви населення. Основними проблемами району були наркоторгівля, високий рівень злочинності та безробіття мешканців, все це призвело до поступового занепаду району. Наприкінці 1990-х років муніципальна влада вирішила з цим боротися. Поступово почали зносити занедбані багатоквартирні будинки, на їх місці зводилися нові житлові кондомініуми та малоповерхові, на одну-дві родини, будинки. У районі відкрилися нові магазини, розважальні заклади, більше уваги приділялося малому бізнесові. Головний торговий центр району, «Falga», був реконструйований, а 18 травня 2011 року, за участі королеви Беатрікс, відкрився новий шопінг-мол. У жовтні того ж року офіційно відкрилася нова торгова вулиця Marsdiepstraat.
- «Оборонна лінія Ден-Гелдера»: ці оборонні споруди почали зводитися у 1880-х роках і були частиною оборонної лінії Амстердама. Однак, на відміну від останньої, оборонні споруди Ден-Гелдера після війни перебували у занедбаному стані. Муніципалітет почав їх активну реконструкцію і перетворив на туристичний атракціон.
Населені пункти муніципалітету Ден-Гелдер
До складу муніципалітету крім безпосередньо міста Ден-Гелдера, входять місто Юліанадорп, село Гейсдейнен, а також селища Фрісе-Бюрт і Де-Кой.
Головним містом муніципалітету є місто Ден-Гелдер, яке поділяється на такі частини:
- Старий Ден-Гелдер або Ауд-Ден-Гелдер (нід. Oud Den Helder);
- Новий Ден-Гелдер або Ньїв-Ден-Гелдер (нід. Nieuw-Den Helder);
- Де-Схотен (нід. De Schooten).
У селі Юліанадорп також є морський курорт Юліанадорп-ан-Зее, який не має офіційного населення, а також колишній хутір Нордерхавен, де наразі розташовані різні установи.
Також на території муніципалітету існували хутори Блауе-Кет (ліквідований 1987 року) та Клейне-Кет (зник наприкінці XIX століття)
Військово-морська база
Військовий флот розташовувався у Ден-Гелдері з XVIII століття.
У період наполеонівських воєн, сили англо-російської коаліції, що висадилися 27 серпня 1799 року у Північній Голландії, захопили 30 серпня в Ден-Гелдері флот Батавської республіки. У 1811 році місто відвідав імператор Наполеон I Бонапарт, який був вражений стратегічно вигідним розташуванням Гелдера і наказав побудувати форт Кейкдейн у Хейсдейнені та доки Willemsoord у Гелдері.
У 1947 році Ден-Гелдер став офіційною базою Королівського військово-морського флоту Нідерландів. Тут розташована сучасна верф, з корабельним підйомником і сухим доком. У старих доках Willemsoord влаштовано ресторани, кінотеатр та інші розважальні заклади, а сучасні доки та адміністративні установи порту перемістилися на схід.
Також в Ден-Гелдері діють Королівський нідерландський морський коледж та Музей морських сил Нідерландів.
Маяк Lange Jaap у гавані Ден-Гелдера зведений 1877 року і є найвищим чавунним маяком у Європі (63,45 м).
Географія і клімат
Ден-Гелдер розташований на низинному півострові, який далеко видається у море. Із заходу територію муніципалітету омиває Північне море, зі сходу — Ваттове море. З південного заходу Ден-Гелдер межує з муніципалітетом Схаген, зі сходу та південного сходу — з муніципалітетом Голландс-Крон, з півночі — з муніципалітетом Тесел.
Клімат в Ден-Гелдері помірний морський, через близькість моря. Також місто Ден-Гелдер є найбільш сонячним містом у Нідерландах.
Клімат Ден-Гелдера (1971-2000) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,3 | 14,9 | 20,5 | 27,9 | 28,6 | 31,7 | 31,7 | 33,8 | 28,5 | 24,2 | 17,6 | 13,8 | 33,8 |
Середній максимум, °C | 5,2 | 5,2 | 7,9 | 10,7 | 14,9 | 17,4 | 19,7 | 20,2 | 17,6 | 13,7 | 9,3 | 6,6 | 12,4 |
Середня температура, °C | 3,2 | 3,0 | 5,2 | 7,6 | 11,6 | 14,2 | 16,6 | 16,9 | 14,5 | 11,0 | 7,1 | 4,6 | 9,6 |
Середній мінімум, °C | 0,8 | 0,6 | 2,5 | 4,4 | 8,2 | 10,9 | 13,3 | 13,5 | 11,2 | 8,0 | 4,5 | 2,3 | 6,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −12,5 | −12,7 | −9,8 | −4,8 | 0,5 | 3,2 | 8,4 | 6,6 | 4,4 | −2,5 | −6,4 | −10,9 | −12,7 |
Годин сонячного сяйва | 71 | 96 | 143 | 201 | 220 | 245 | 231 | 218 | 155 | 131 | 72 | 63 | 1846 |
Норма опадів, мм | 64 | 40 | 54 | 35 | 42 | 53 | 56 | 60 | 87 | 90 | 92 | 71 | 743 |
Транспорт
Громадський транспорт
У місті Ден-Гелдер розташовано дві залізничні станції: Ден-Гелдер та Ден-Гелдер-Зейд. Перша з них є кінцевою станцією на лінії Ден-Гелдер—Амстердам. Також від міста до острова Тесел ходить пором.
У муніципалітеті діють три міжміські автобусні маршрути, що обслуговуються компанією «Connexxion» і відходять від автовокзалу Ден-Гелдера:
- № 135 — на Горн;
- № 158 — на Ден-Увер (муніципалітет Голландс-Крон)
- № 652 — на Схаген
На півдні муніципалітету, поблизу хутора Де-Кой розташований військовий аеропорт Де-Кой, де базується авіація нідерландського флоту. Він одночасно є і цивільним аеропортом Ден-Гелдер, який приймає деякі чартерні рейси та приватні літаки.
Автошляхи
Територією муніципалітету пролягають чотири шляхи, які мають по дві смуги в обох напрямках:
- автошлях національного значення N9 (Ден-Гелдер — Алкмар, потім переходить у шлях А9 на Гарлем і Амстердам);
- автошлях національного значення N99 (Ден-Гелдер — Ден-Увер, потім сполучається із швидкісним автошляхом А7);
- автошлях провінційного значення N250 (починається від причалу порому на Тесел і поблизу хутора Де-Кой переходить у автошлях N9);
- автошлях N502 (пролягає від центру міста Ден-Гелдер до міського житлового масиву Новий Ден-Гелдер).
Автострад у Ден-Гелдері немає, як і перспектив їх спорудження.
Муніципальна влада
Управління містом здійснюють міська рада та мер міста, при якому є також рада олдерменів.
Міська рада складається з 31 депутата, які обираються раз на чотири роки. Рада представляє у владній структурі муніципалітету законодавчу гілку влади. Також рада обирає олдерменів, які разом із мером формують виконавчу гілку та займаються поточними питаннями муніципалітету. Місця в раді розподілені поміж політичними партіями наступним чином:
Партія | 2006 | 2010 | 2014 | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Місця | % голосів | Місця | % голосів | Місця | % голосів | |
Міська партія Ден-Гелдера | 2 | 6,7 | 3 | 8,8 | 11 | 32,4 |
Народна партія за свободу і демократію | 6 | 18,6 | 5 | 15,2 | 4 | 12,8 |
Демократи 66 | 2 | 6,2 | 4 | 12,2 | 4 | 12,8 |
Християнсько-демократичний заклик | 4 | 13,8 | 3 | 10,3 | 4 | 12,1 |
Партія праці | 8 | 23,6 | 4 | 12,1 | 2 | 10,9 |
Партія «Незалежний Гелдер!» | — | — | — | — | 2 | 8,0 |
Християнський союз | 2 | 6,7 | 2 | 8,5 | 1 | 5,3 |
Зелені ліві | 1 | 4,3 | 1 | 5,2 | 1 | 4,4 |
Prins-Voor behoorlijk bestuur | 1 | 3,1 | 1 | 4,0 | 1 | 3,6 |
Вільні соціалісти | — | — | — | — | 1 | 3,3 |
Соціалістична партія | 4 | 11,4 | 3 | 9,4 | — | — |
KiesKees | 1 | 5,6 | — | — | — | — |
Trots op Nederland | — | — | 5 | — | — | — |
кількість місць / явка виборців | 31 | 48,4 | 31 | 45,3 | 31 | 47,3 |
Виконавчу гілку влади представляє мер Кун Схейлінг (Koen Schuiling), обраний у 2014 році, та четверо олдерменів:
- Пітер Кос (Pieter Kos), Міська партія Ден-Гелдера;
- Жаклін ван Донген (Jacqueline van Dongen), Міська партія Ден-Гелдера;
- Одд Вагнер (Odd Wagner), коаліція Зелених лівих, Християнського союзу та Behoorlijk Bestuur;
- Дірк Пастор (Dirk Pastoor), коаліція Вільних соціалістів і фракції Vermooten.
Культура
Ден-Гелдер великою мірою відомий через свої пам'ятки та туристичні атракціони, присвячені мореплавству, зокрема, військово-морським силам. Так, у місті регулярно проводяться так звані «Морські дні» (нід. Marinedagen), коли головна база військово-морського флоту Нідерландів відкривається для відвідання пересічними громадянами.
На території муніципалітету нараховується 44 національні пам'ятки (нід. rijksmonumenten), з них 40 — у місті Ден-Гелдер, та 59 пам'яток місцевого значення.
Пам'ятки архітектури та історії
- Форт Кейкдейн, зведений на вимогу Наполеона Бонапарта у 1811 році
- Оборонна лінія Ден-Гелдера
- Стара верф Willemsoord
- Будинок командувача (1823)
- Будівля Королівського морського інституту (1870)
- Церква Ньїве-Керк, найстаріша церква міста (1839)
- Церква Петра і Павла (1840)
- Водонапірна башта (1908)
- Маяк Lange Jaap (1877)
- Будівля колишньої ратуші (1851)
Музеї
- Музей форту Кейкдейн
- Морський музей
- Національний музей рятувальної справи імені Доруса Рейкерса
- Воєнний музей Гелдера
- Музей Роба Схолте
Видатні уродженці
- Едіт Бос — нідерландська дзюдоїстка, олімпійська медалістка.
- Герард 'т Гофт — нідерландський фізик у галузі дослідження елементарних частинок. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 року.
Міста-побратими
Примітки
- Bodemgebruik; uitgebreide gebruiksvorm, per gemeente. cbs.nl. Centraal Bureau voor den Statistiek. Процитовано 9 вересня 2015. (нід.)
- Bevolkingsontwikkeling; regio per maand. cbs.nl. Centraal Bureau voor den Statistiek. Процитовано 9 вересня 2015. (нід.)
- . www.denhelder.nl. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 9 вересня 2015. (нід.)
Джерела
- // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) (рос.)
Посилання
- www.denhelder.nl — офіційний сайт муніципалітету Ден-Гелдер (нід.)
- (PDF). www.regionaalarchiefalkmaar.nl. Regionaal archief Alkmaar. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2015. Процитовано 9 вересня 2015. (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den Ge lder nid Den Helder municipalitet i misto v Niderlandah u provinciyi Pivnichna Gollandiya Roztashovanij u regioni Kop van Noord Holland ukr Golova Pivnichnoyi Gollandiyi takozh Noordkop Den Gelder ye najpivnichnishoyu tochkoyu provinciyi Na pivnichnij zahid vin nogo roztashovanij ostriv bar Norderhaks na pivnochi ostriv Tesel vidokremlenij vid materika protokoyu Marsdip Zagalna plosha municipalitetu stanovit 178 83 km z yakih lishe 45 26 km suhodolu i 133 57 km vodna poverhnya Misto Den Gelder Den Helder Centr mista d d Koordinati 52 57 30 pn sh 4 45 32 sh d H G O Krayina Niderlandi NiderlandiProvinciya Pivnichna GollandiyaMunicipalitet Den GelderMezhuye z susidni nas punktiTesel Burgomistr Kun ShejlingPoperedni nazvi GelderPlosha 178 83 km Visota centru 1 mVodojma Pivnichne more Vattove more d dKlimat pomirnij morskijOficijna mova niderlandskaNaselennya 56 405 os 2015 Katojkonim nid Heldenaar nid HeldernaarMista pobratimi LyudenshajdChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 0223Poshtovij indeks 1780 1788Avtomobilnij kod G GZ GX Pivnichna Gollandiya CBS 0400GeoNames 2757219OSM r297066 ROficijnij sajt www denhelder nl Den GelderDen Gelder Niderlandi Den GelderDen Gelder Pivnichna Gollandiya Den Gelder u Vikishovishi Den Gelder osnovna vijskovo morska baza Niderlandiv Takozh municipalitet ye vazhlivim transportnim vuzlom dlya burovih platform Niderlandiv u niderlandskomu sektori Pivnichnogo morya zokrema miscevij aeroport De Koj zdijsnyuye pasazhirski perevezennya na platformi a takozh cherez municipalitet prohodit bagato nafto i gazoprovodiv Z Den Geldera zdijsnyuyetsya poromne spoluchennya z ostrovom Tesel Stanom na 31 lipnya 2015 roku v municipaliteti Den Gelder meshkalo 56 405 osib z nih v odnojmennomu misti blizko 45 tis Pohodzhennya nazviZa odniyeyu z versij nazva Gelder pohodit vid slova Helledore ukr Pekelna brama abo Pekelni dveri tak nazivalasya dilyanka Pivnichnogo morya mizh kontinentalnoyu chastinoyu i ostrovom Tesel Silna techiya i chislenni milini prizvodili do togo sho bagato korabliv yaki pragnuli projti z vnutrishnih vod do morya chi navpaki tonuli u protoci Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit vid slova Helle Helde yake oznachaye pagorb chi pagorbistu miscevist abo vid slova Helre sho oznachaye pishani pasma dyun IstoriyaTeritoriya suchasnogo municipalitetu Den Gelder u Rannomu Serednovichchi nalezhala frizkomu gau Teksla Najstarishoyu chastinoyu municipalitetu ye selo Hejsdejnen vono viniklo ranishe poselennya Gelder Z XIX stolittya tut bazuyetsya vijskovo morskij flot Niderlandiv sho sprichinilo rozkvit mista i jogo rozshirennya na shid de roztashovani porti tomu istorichnij centr mista Starij Den Gelder lezhit na zahid vid suchasnogo centru U 1944 roci Den Gelder buv znishenij nacistami vnaslidok chogo misto maye dosit suchasnij viglyad adzhe zabudovano perevazhno budivlyami XIX XX stolit Municipalitet Den Gelder utvorivsya 20 lipnya 1928 roku todi zh bulo zatverdzheno oficijnu nazvu mista Den Gelder do cogo chasu vono malo nazvu Gelder Seredni viki Den Gelder na mapi 1641 roku Selo Gelder viniklo blizko 1500 roku za kilka kilometriv na pivnich vid sela Hejsdejnen V ti chasi obidva poselennya roztashovuvalisya na ostrovi Pid chas tak zvanoyi Poveni na Den usih svyatih 1570 roku dilyanki dyun zmiti vodoyu znishili centri oboh poselen Piznishe ci sela vidbuduvali podali vid beregovoyi liniyi vglib materika Do 1610 roku mizh Hejsdejnenom ta selom Kallantsog suchasnij municipalitet Shagen zveli pishanu dambu takim chinom teritoriya suchasnogo Den Geldera stala chastinoyu materika Selo Gelder Pervisne selo Gelder roztashovuvalosya u rajoni suchasnogo Starogo Den Geldera istorichnoyi chastini mista na morskomu uzberezhzhi Naselennya zajmalosya perevazhno ribolovleyu a takozh dopomagalo u provedenni suden kriz protoku Marsdip ta navkolishni vodi U XVII stolitti v seli bula derev yana protestantska cerkva iz dzviniceyu piznishe z yavilisya prihovana katolicka cerkva staro katolicka cerkva i sinagoga Selo postupovo nabuvalo ris mista Viniknennya portu i rozkvit mista Na shid vid sela Gelder isnuvala prirodna zatoka Nyive Dip Nieuwe Diep yaku za umovi shtuchnogo pogliblennya dna mozhna bulo peretvoriti na idealnu zahishenu gavan U 1779 roci shtatgalter Villem V doslidiv taku mozhlivist Nezvazhayuchi na silnu protidiyu portiv Gorna Enkhejzena ta Medemblika yaki bachili u Gelderi serjoznogo konkurenta portam zatoki Zejderze 1781 roku bulo virisheno stvoriti u Gelderi novij glibokovodnij port i vzhe nastupnogo 1782 roku zavershivsya pershij etap robit iz pogliblennya dna Nezabarom u Gelderi z yavivsya novij port a selo pochalo shvidko zrostati Pervisno port Nyive Dip buduvavsya yak torgovij ale pid chas francuzkoyi okupaciyi Niderlandiv tut pochali buduvati takozh vijskovo morsku bazu Misto Gelder i porti otochili nizkoyu oboronnih fortiv a v Hejsdejneni yakij opinivsya za mezhami ciyeyi oboronnoyi liniyi zveli fort Kejkdejn Pislya zvilnennya Niderlandiv vid francuzkoyi armiyi u 1814 roci port Geldera prodovzhili vikoristovuvati yak vijskovu bazu ale vzhe niderlandskogo flotu 1824 roku prokopali Pivnichno Gollandskij kanal yakij spoluchiv Gelder iz vnutrishnimi teritoriyami Port Geldera faktichno stav portom Amsterdama za chasiv napoleonivskoyi okupaciyi Gelderu dlya zapobigannya kontrabandi nadali status nevilnoyi teritoriyi tomu usi torgovi sudna sho prihodili v port Geldera mali vantazhiti svij tovar na barzhi yaki jshli kanalom do Amsterdama de prohodili mitnij kontrol She 1844 roku uryad mav namir znyati cej osoblivij status z Geldera ale cherez protidiyu amsterdamskoyi vladi ce stalosya lishe 1850 roku Faktichnij rozkvit mista pochavsya pislya 1850 roku Misto znachno rozshirilo svoyi mezhi centr mista peresunuvsya blizhche do portu Nezabarom bula prokladena zaliznicya do Amsterdama U 1930 h rokah Den Gelder dosyag suchasnih mezh Ce bulo bagate portove misto z aktivnim nichnim zhittyam Zavdyaki vijskovo morskomu flotu Niderlandiv yakij bazuvavsya tut u misti zavzhdi buli robochi miscya sho dopomoglo mistu vidnosno legko perezhiti krizu 1930 h rokiv Druga svitova vijna Podalshomu rozvitku Den Geldera zavadila Druga svitova vijna U 1940 roci Tretij Rejh okupuvav Niderlandi ta vlashtuvav u Den Gelderi bazu dlya svogo vijskovogo flotu Ce sprichinilo aktivne bombarduvannya mista aviaciyeyu soyuznikiv Cherez zagrozu mirnomu naselennyu 25 chervnya 1940 roku pochalasya evakuaciya meshkanciv mista deyaki rajoni cilkovito zbezlyudili Odnochasno pochalosya znishennya istorichnogo centru mista nacistami yaki pragnuli stvoriti vilnij prostir bilya portu z metoyu jogo oboroni vid mozhlivoyi visadki britanskih vijsk Pislya zvilnennya Den Geldera u 1945 roci do mista povernulisya daleko ne usi meshkanci Bagato hto z nih zaginuv pid chas nacistskoyi okupaciyi ta Golokostu inshi ne virili u te majzhe povnistyu zrujnovanij Den Gelder zmozhe vidnoviti svij status adzhe bulo nevidomo chi povernetsya tudi niderlandskij vijskovij flot najbilshij i najbagatshij robotodavec dovoyennogo chasu Pislyavoyennij chas Pislya vijni vlada Niderlandiv virishila vidnoviti vijskovo morsku bazu v Den Gelderi Misto pochalo vidnovlyuvatisya De ce bulo mozhlivo vidbuduvali stari budinki znisheni protyagom vijni prote deyaki pam yatki arhitekturi zokrema sinagogu ta cerkvu Vesterkerk tak i ne vidnovili Starij Den Gelder perestav buti komercijnim centrom mista natomist stav zhitlovim masivom iz suchasnoyu zabudovoyu U 1950 h rokah vinik plan generalnoyi rekonstrukciyi mista Vokzal Den Geldera perenesli desho pivdennishe vid nogo do portu proklali novu torgovu vulicyu Beatriksstrat dlya chogo rozibrali nizku starovinnih budinkiv V ramkah rekonstrukciyi mali zbuduvati novu ratushu prote ci plani ne vtililisya u zhittya V ti zh chasi u misti zveli novi zhitlovi rajoni Novij Den Gelder i De Shoten yaki viznachayut oblichchya suchasnogo mista Selo Yulianadorp zasnovane 1909 roku takozh znachno rozshirilo svoyi mezhi za rahunok novobudov Vidnovlennya mista Den Gelder Z pochatku XXI stolittya municipalna vlada pochala planuvati onovlennya mista Den Gelder Ci plani mali na meti zrobiti centr mista bilsh zhvavim i yaskravim Vtim todi na zavadi vikonannya cogo planu stali chislenni pereshkodi Na pochatku 2007 roku proyekt onovlennya mista startuvav povtorno Vin skladayetsya z troh pidproyektiv Centr Novij Den Gelder i Oboronna liniya Den Geldera Centr z pochatku proyektu u centri mista bulo zvedeno bagato novih budivel zokrema restoraniv ofisiv ta zhitlovih kompleksiv Takozh zvedeno novu budivlyu miskoyi biblioteki Stari doki Willemsoord perebuduvali u velicheznij torgovelno rozvazhalnij centr z restoranami kinoteatrom i koncertnim zalom 19 travnya 2011 roku oficijno vidkrivsya novij Miskij park Takozh metoyu municipalitetu ye pidkreslennya roli Den Geldera yak morskogo portu tomu u nazvah novostvorenih ob yektiv perevazhayut temi morya i moreplavstva Pidproyekt z onovlennya centru maye zavershitisya u 2020 roci Novij Den Gelder Do 2000 h rokiv rajon Novij Den Gelder a osoblivo dilnicya Falgabyurt nid Falgabuurt buv dosit depresivnim rajonom de meshkali malozabezpecheni verstvi naselennya Osnovnimi problemami rajonu buli narkotorgivlya visokij riven zlochinnosti ta bezrobittya meshkanciv vse ce prizvelo do postupovogo zanepadu rajonu Naprikinci 1990 h rokiv municipalna vlada virishila z cim borotisya Postupovo pochali znositi zanedbani bagatokvartirni budinki na yih misci zvodilisya novi zhitlovi kondominiumi ta malopoverhovi na odnu dvi rodini budinki U rajoni vidkrilisya novi magazini rozvazhalni zakladi bilshe uvagi pridilyalosya malomu biznesovi Golovnij torgovij centr rajonu Falga buv rekonstrujovanij a 18 travnya 2011 roku za uchasti korolevi Beatriks vidkrivsya novij shoping mol U zhovtni togo zh roku oficijno vidkrilasya nova torgova vulicya Marsdiepstraat Oboronna liniya Den Geldera ci oboronni sporudi pochali zvoditisya u 1880 h rokah i buli chastinoyu oboronnoyi liniyi Amsterdama Odnak na vidminu vid ostannoyi oboronni sporudi Den Geldera pislya vijni perebuvali u zanedbanomu stani Municipalitet pochav yih aktivnu rekonstrukciyu i peretvoriv na turistichnij atrakcion Naseleni punkti municipalitetu Den GelderTopografichna mapa municipalitetu Do skladu municipalitetu krim bezposeredno mista Den Geldera vhodyat misto Yulianadorp selo Gejsdejnen a takozh selisha Frise Byurt i De Koj Golovnim mistom municipalitetu ye misto Den Gelder yake podilyayetsya na taki chastini Starij Den Gelder abo Aud Den Gelder nid Oud Den Helder Novij Den Gelder abo Nyiv Den Gelder nid Nieuw Den Helder De Shoten nid De Schooten U seli Yulianadorp takozh ye morskij kurort Yulianadorp an Zee yakij ne maye oficijnogo naselennya a takozh kolishnij hutir Norderhaven de narazi roztashovani rizni ustanovi Takozh na teritoriyi municipalitetu isnuvali hutori Blaue Ket likvidovanij 1987 roku ta Klejne Ket znik naprikinci XIX stolittya Vijskovo morska bazaVijskovij flot roztashovuvavsya u Den Gelderi z XVIII stolittya U period napoleonivskih voyen sili anglo rosijskoyi koaliciyi sho visadilisya 27 serpnya 1799 roku u Pivnichnij Gollandiyi zahopili 30 serpnya v Den Gelderi flot Batavskoyi respubliki U 1811 roci misto vidvidav imperator Napoleon I Bonapart yakij buv vrazhenij strategichno vigidnim roztashuvannyam Geldera i nakazav pobuduvati fort Kejkdejn u Hejsdejneni ta doki Willemsoord u Gelderi U 1947 roci Den Gelder stav oficijnoyu bazoyu Korolivskogo vijskovo morskogo flotu Niderlandiv Tut roztashovana suchasna verf z korabelnim pidjomnikom i suhim dokom U starih dokah Willemsoord vlashtovano restorani kinoteatr ta inshi rozvazhalni zakladi a suchasni doki ta administrativni ustanovi portu peremistilisya na shid Takozh v Den Gelderi diyut Korolivskij niderlandskij morskij koledzh ta Muzej morskih sil Niderlandiv Mayak Lange Jaap u gavani Den Geldera zvedenij 1877 roku i ye najvishim chavunnim mayakom u Yevropi 63 45 m Geografiya i klimatDen Gelder roztashovanij na nizinnomu pivostrovi yakij daleko vidayetsya u more Iz zahodu teritoriyu municipalitetu omivaye Pivnichne more zi shodu Vattove more Z pivdennogo zahodu Den Gelder mezhuye z municipalitetom Shagen zi shodu ta pivdennogo shodu z municipalitetom Gollands Kron z pivnochi z municipalitetom Tesel Klimat v Den Gelderi pomirnij morskij cherez blizkist morya Takozh misto Den Gelder ye najbilsh sonyachnim mistom u Niderlandah Klimat Den Geldera 1971 2000 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 3 14 9 20 5 27 9 28 6 31 7 31 7 33 8 28 5 24 2 17 6 13 8 33 8 Serednij maksimum C 5 2 5 2 7 9 10 7 14 9 17 4 19 7 20 2 17 6 13 7 9 3 6 6 12 4 Serednya temperatura C 3 2 3 0 5 2 7 6 11 6 14 2 16 6 16 9 14 5 11 0 7 1 4 6 9 6 Serednij minimum C 0 8 0 6 2 5 4 4 8 2 10 9 13 3 13 5 11 2 8 0 4 5 2 3 6 7 Absolyutnij minimum C 12 5 12 7 9 8 4 8 0 5 3 2 8 4 6 6 4 4 2 5 6 4 10 9 12 7 Godin sonyachnogo syajva 71 96 143 201 220 245 231 218 155 131 72 63 1846 Norma opadiv mm 64 40 54 35 42 53 56 60 87 90 92 71 743TransportGromadskij transport U misti Den Gelder roztashovano dvi zaliznichni stanciyi Den Gelder ta Den Gelder Zejd Persha z nih ye kincevoyu stanciyeyu na liniyi Den Gelder Amsterdam Takozh vid mista do ostrova Tesel hodit porom U municipaliteti diyut tri mizhmiski avtobusni marshruti sho obslugovuyutsya kompaniyeyu Connexxion i vidhodyat vid avtovokzalu Den Geldera 135 na Gorn 158 na Den Uver municipalitet Gollands Kron 652 na Shagen Na pivdni municipalitetu poblizu hutora De Koj roztashovanij vijskovij aeroport De Koj de bazuyetsya aviaciya niderlandskogo flotu Vin odnochasno ye i civilnim aeroportom Den Gelder yakij prijmaye deyaki charterni rejsi ta privatni litaki Avtoshlyahi Teritoriyeyu municipalitetu prolyagayut chotiri shlyahi yaki mayut po dvi smugi v oboh napryamkah avtoshlyah nacionalnogo znachennya N9 Den Gelder Alkmar potim perehodit u shlyah A9 na Garlem i Amsterdam avtoshlyah nacionalnogo znachennya N99 Den Gelder Den Uver potim spoluchayetsya iz shvidkisnim avtoshlyahom A7 avtoshlyah provincijnogo znachennya N250 pochinayetsya vid prichalu poromu na Tesel i poblizu hutora De Koj perehodit u avtoshlyah N9 avtoshlyah N502 prolyagaye vid centru mista Den Gelder do miskogo zhitlovogo masivu Novij Den Gelder Avtostrad u Den Gelderi nemaye yak i perspektiv yih sporudzhennya Municipalna vladaUpravlinnya mistom zdijsnyuyut miska rada ta mer mista pri yakomu ye takozh rada oldermeniv Miska rada skladayetsya z 31 deputata yaki obirayutsya raz na chotiri roki Rada predstavlyaye u vladnij strukturi municipalitetu zakonodavchu gilku vladi Takozh rada obiraye oldermeniv yaki razom iz merom formuyut vikonavchu gilku ta zajmayutsya potochnimi pitannyami municipalitetu Miscya v radi rozpodileni pomizh politichnimi partiyami nastupnim chinom Partiya 2006 2010 2014 Miscya golosiv Miscya golosiv Miscya golosiv Miska partiya Den Geldera 2 6 7 3 8 8 11 32 4 Narodna partiya za svobodu i demokratiyu 6 18 6 5 15 2 4 12 8 Demokrati 66 2 6 2 4 12 2 4 12 8 Hristiyansko demokratichnij zaklik 4 13 8 3 10 3 4 12 1 Partiya praci 8 23 6 4 12 1 2 10 9 Partiya Nezalezhnij Gelder 2 8 0 Hristiyanskij soyuz 2 6 7 2 8 5 1 5 3 Zeleni livi 1 4 3 1 5 2 1 4 4 Prins Voor behoorlijk bestuur 1 3 1 1 4 0 1 3 6 Vilni socialisti 1 3 3 Socialistichna partiya 4 11 4 3 9 4 KiesKees 1 5 6 Trots op Nederland 5 kilkist misc yavka viborciv 31 48 4 31 45 3 31 47 3 Vikonavchu gilku vladi predstavlyaye mer Kun Shejling Koen Schuiling obranij u 2014 roci ta chetvero oldermeniv Piter Kos Pieter Kos Miska partiya Den Geldera Zhaklin van Dongen Jacqueline van Dongen Miska partiya Den Geldera Odd Vagner Odd Wagner koaliciya Zelenih livih Hristiyanskogo soyuzu ta Behoorlijk Bestuur Dirk Pastor Dirk Pastoor koaliciya Vilnih socialistiv i frakciyi Vermooten KulturaBudivlya kolishnoyi ratushi Vodonapirna bashta Den Gelder velikoyu miroyu vidomij cherez svoyi pam yatki ta turistichni atrakcioni prisvyacheni moreplavstvu zokrema vijskovo morskim silam Tak u misti regulyarno provodyatsya tak zvani Morski dni nid Marinedagen koli golovna baza vijskovo morskogo flotu Niderlandiv vidkrivayetsya dlya vidvidannya peresichnimi gromadyanami Na teritoriyi municipalitetu narahovuyetsya 44 nacionalni pam yatki nid rijksmonumenten z nih 40 u misti Den Gelder ta 59 pam yatok miscevogo znachennya Pam yatki arhitekturi ta istoriyi Fort Kejkdejn zvedenij na vimogu Napoleona Bonaparta u 1811 roci Oboronna liniya Den Geldera Stara verf Willemsoord Budinok komanduvacha 1823 Budivlya Korolivskogo morskogo institutu 1870 Cerkva Nyive Kerk najstarisha cerkva mista 1839 Cerkva Petra i Pavla 1840 Vodonapirna bashta 1908 Mayak Lange Jaap 1877 Budivlya kolishnoyi ratushi 1851 Muzeyi Muzej fortu Kejkdejn Morskij muzej Nacionalnij muzej ryatuvalnoyi spravi imeni Dorusa Rejkersa Voyennij muzej Geldera Muzej Roba SholteVidatni urodzhenciEdit Bos niderlandska dzyudoyistka olimpijska medalistka Gerard t Goft niderlandskij fizik u galuzi doslidzhennya elementarnih chastinok Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1999 roku Mista pobratimi Nimechchina Lyudenshajd z 1980 roku PrimitkiBodemgebruik uitgebreide gebruiksvorm per gemeente cbs nl Centraal Bureau voor den Statistiek Procitovano 9 veresnya 2015 nid Bevolkingsontwikkeling regio per maand cbs nl Centraal Bureau voor den Statistiek Procitovano 9 veresnya 2015 nid www denhelder nl Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 9 veresnya 2015 nid DzherelaDen Gelder u sestrinskih Vikiproyektah Informaciya u Vikidanih Proyekt Niderlandi Den Gelder u Vikishovishi Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros Posilannyawww denhelder nl oficijnij sajt municipalitetu Den Gelder nid PDF www regionaalarchiefalkmaar nl Regionaal archief Alkmaar Arhiv originalu PDF za 24 zhovtnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 nid