Деметріос Бернардакіс

Деметріос Бернардакіс (грец. Δημήτριος Βερναρδάκης ; 3 грудня 1833 — 25 січня 1907) — грецький письменник, драматург, перекладач, історик, філолог, викладач.

Деметріос Бернардакіс
Народився	21 листопада (3 грудня) 1833 або 1834^[1] ^d, ^d
Помер	12 (25) січня 1907 або 1907^[1] Мітилена, ^d
Країна	Греція
Діяльність	драматург, історик, University professor, поет, письменник
Галузь	філологія і історія
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1856)
Знання мов	грецька і новогрецька
Заклад	Афінський національний університет імені Каподистрії
Членство	^d
Напрямок	Афінська школа
Брати, сестри	^d і ^d
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Агія-Марина на острові Лесбос. Його тато, Ніколаос Бернардакіс, був родом із Криту, мати, Меліссінія, — з роду Транталисів. Його брати також стали ученими: Афанасіос Бернардакіс — економістом, спеціалістом по економічній історії Греції, Григоріос — філологом. Початкову освіту отримав під керуванням відомого діяча Григоріоса Геннадіоса, з 1849 року вивчав грецьку літературу в Афінському університеті, потім отримав стипендію від патріарха Александрійського Каллиника родом з Худоби для навчання в Європі, де вивчав філософію у Берліні та Мюнхені, отримавши у 1856 році в Мюнхенському університеті ступінь доктора філософії.

Вперше став відомим завдяки своїм перекладам з давньогрецької на новогрецьку трагедій Евріпіда («Фінікійські жінки», «Гекуба», «Іпполіт» і «Медея»), однак пізніше уславився головним чином як автор власних драм у віршах, за допомогою яких хотів створити у Греції національний театр, заснований на шекспірівських принципах, але при цьому і на грецький історії, міфології й філософії. Перша драма його авторства, «Εικασία», була надрукована у 1850 році для конкурсу «Ράλλειο Διαγωνισμό Ποίησης». Його п'єси користувалися популярністю під час життя Бернардакіса, але потім були швидко забуті, в основному через їхню архаїчну мову.

У 1861 році Бернардакіс отримав місце экстраординарного професора історії і літератури в Афінському університеті, а в 1865 році був підвищений до ординарного професора. Його університетська кар'єра завершилася 27 серпня 1869 року через тривалі студентські протести, організацію яких він приписував своїм супротивникам серед колег, а також владі. У 1882 році йому ненадовго знову вдалося зайняти кафедру в університеті, але він вийшов у відставку по завершенні семестру і став куратором Національної бібліотеки, а потім повернувся у рідні краї. Однак, він зберіг статус професора, а міністр освіти Атанасіос Евтаксіас навіть пропонував його кандидатуру у створювану тоді Академію наук, але вона не була схвалена іншими її членами.

Його брат Афанасіос (член-кореспондент академії Станісласа у Нансі) двічі, у 1904 і 1905 роках, висував свого брата на отримання Нобелівської премії по літературі.

Помер у 1907 році в Мітилені.

Серед драм авторства Бернардакіса зустрічаються написані як у грайливій (баталійна «Peridromos» і сатирична «Graomyomachia» (1856)), так і в серйозній («Eikasia» (1858)) розповідній манері. Більш пізні п'єси, такі як «Maria Doxapatri» («Μαρία Δοξαπατρή»; 1858), «Merope» («Μερόπη»; 1866) і «Kyra Frosyne» (1882), написані у яскраво висловленій патріотичній манері. Його перу належать також роботи по лінгвістиці й історії. Бернардакіс сприяв створенню орфографії новогрецької мови й виступав проти надмірної її архаїзації.

Примітки

1. https://www.bartleby.com/library/bios/index2.html
2. . . 13 Ιανουαρίου 1907. с. 2. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
3. Εφταλιώτης, Αργύρης (1993). Ογδόντα ανέκδοτα γράμματα του Αργύρη Εφταλιώτη (1889-1907) προς τον Αλέξανδρο Πάλλη: οι αγώνες των πρώτων δημοτικιστών. Αθήνα: Ελληνικό Λογοτεχνικό και Ιστορικό Αρχείο. с. 139.
4. . εφ. Δημοκράτης. 19 Νοεμβρίου 2008. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
5. . www.ekebi.gr. . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 06-10-2016.
6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
7. . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 29 травня 2018.
8. «[…] ο Βερναρδάκης δεν ήταν οπαδός της δημοτικής.» (2000). Δημήτριος Βερναρδάκης. У Πολίτης, Αλέξης (ред.). Σύμμικτα Α΄: Από την παιδεία στην λογοτεχνία. Αθήνα: Σπουδαστήριο Νέου Ελληνισμού. с. 239. ISBN .
9. . www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
10. . www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
11. Αρκουδέας, Κώστας (2015). Το χαμένο Νόμπελ: Μια αληθινή ιστορία. Αθήνα: Εκδόσεις Καστανιώτη. ISBN .

Посилання

• Бернардакис, Деметриос [ 30 липня 2019 у Wayback Machine.] // Nordisk Familjebok(швед.)