Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Есмат Багерпур-е Баболі (26 лютого 1924, Бабол — 1 вересня 2004, Тегеран) під сценічним ім'ям "'''Делькеш'''" або "'''Делькаш'''« іранська співачка, виконавиця в жанрах класичної, народної та поп-музики. Її називали „жінкою з золотою гортанню“, „співочою панною Ірану“ і „вогнем каравану мистецтва“. Пісні виконувала лише двома мовами, перською і мазандеранською. Крім того, сама написала кілька пісень під псевдонімом „Нелюфар“ (Лілія). Серед пісень, які вона сама склала і виконала, зокрема „Розбитий інструмент“. Померла ввечері 1 вересня 2004 року в Тегерані. Через чотири дні її поховали на цвинтарі [fa], що в передмісті Тегерана, Караджі. По [fa] про її смерть нічого не сказали, було лише кілька невеликих повідомлень у газетах.
| Делькеш | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | перс. عصمت باقرپور |
| Дата народження | 26 лютого 1924 |
| Місце народження | Бабол, Центральний (бахш, шагрестан Баболь), Баболь (шагрестан), Мазендеран, Іран |
| Дата смерті | 1 вересня 2004 (80 років) |
| Місце смерті | Тегеран, Іран |
| Поховання | d |
| Роки активності | з 1943 |
| Громадянство | Іран |
| Професії | співачка |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | класична музика |
| Лейбли | d |
| У шлюбі з | d |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство
Делькаш народилася 24 лютого 1924 року в місті Баболь. Її справжнім ім'ям було Есмат Багерпур-е Памбефоруш. Від самого дитинства проявила свій талант у співі і як тільки десь збиралися місцеві діти, починала співати й діти також плескали в долоні. Дитинство провела в Баболі не відвідуючи школу і не навчаючись грамоти. Коли Есмат виповнилось дванадцять років помер її батько. Її мати мала ще шістьох доньок і трьох синів, тому вирішила відправити Делькеш у Тегеран до іншої своєї доньки, яка вже вийшла заміж, таким чином і скинувши тягар з плечей і давши можливість їй здобути освіту.
Вступ до школи
Есмат зі своєю сестрою „Мулуд“ в Тегерані розмовляла мазандеранською мовою і цією ж мовою попросила сестру, щоб та її записала в школу, навчатись грамоти. Сестра повела її на [fa] і записала там у початкову школу. Коли Есмат пішла до школи їй було вже 12 років і тому над нею почали насміхатись однокласники. Але вона на це не зважала і зрештою зуміла досягнути п'ятого класу.
Відкриття таланту
У 17 років Есмат пішла в п'ятий клас. В той час школярі у п'ятому і шостому класах мали одну годину музики на тиждень і на цих уроках вчили державні гімни. Якось на одному з таких уроків Есмат заспівала зі своїми однокласниками і її вчитель музики на ім'я Захіраддіні, який був скрипалем, похвалив її голос і сказав, що вона бере на одну ноту вище від інших дівчат. Він спитав Делькеш, чи та не хоче співати на національному радіо. На той час радіо в Ірані ще тільки з'явилось і вона сама ще не знала, що це таке. Але Есмат дуже зраділа перспективі піти разом з учителем у Музичний департамент країни, який розташований на [fa]. У той час там саме зібралася Рада директорів Музичного департаменту у складі [fa], [fa] та [fa]. Рухолла Хальгі прослухав Есмат, зареєстрував її й віддав навчатися одному з вчителів. Цим вчителем був [fa], двоюрідний брат Алінакі Вазірі. Есмат дуже швидко вивчила різні підформи (ґуше) під назвою заболь, мує і мохалєф форми [fa]. Приблизно п'ять або шість місяців їй знадобилося, щоб у досконалості опанувати форму сеґах. Навчання вокалу продовжувалось два-три роки, за які Есмат повністю вивчила різноманітні форми (дастґахи).
Радіо
Початок кар'єри
Після двох-трьох років навчання під керівництвом Абдули Алі Вазірі, Есмат досягла такої майстерності, що змогла приєднатися до когорти співаків, які виступали по радіо. Тоді їй було близько 20 років і менш як п'ять років з моменту [fa]. На той час в радіоефірі були популярними такі співачки зі стажем як [fa], [fa] і [fa], а також набула популярності [fa], яка сама незадовго до цього почала виступати по радіо. В цій ситуації, коли на радіо порядкували старі співачки, відчувалась потреба нового звучання. Перший виступ Делькеш по радіо відбувся 1944 року. Уперше її голос транслювали з першої радіостанції „Бісім-е Пахлаві“, яка була розташована на перехресті [fa] (Тегеран, Іран), і тоді всі на неї звернули увагу.
Виступи мазандеранською мовою
На початку роботи на радіо Делькеш не мала композиторів для співпраці, і не могла співати балади. У зв'язку з цим, завдяки її вмінню та вправності співати пісні місцевою, мазандеранською, мовою, було вирішено, щоб компенсувати ці недоліки, що після виконання будь-якої пісні по радіо, вона заспіває також одну мазандеранську пісню. Такі пісні як „Робабеджан“, „Мар'ямджан“, „Заграджан“, „Амірі“, „Раанаджан“ тощо Делькеш наспівувала ще з часів дитинства у Бабелі. У ті роки було не багато співаків, які співали місцеві пісні, і особлива манера Делькеш, разом з її правильним і серцезворушним співом, дуже швидко принесли їй популярність. Люди дуже вітали мазандеранські народні пісні у виконанні Делькеш і надсилали на радіо численні листи з проханням їх повторити. Щонеділі, коли вона виступала по радіо, багато людей збиралося перед будівлею радіо, щоб дивитися на неї зблизька.
Співпраця з уславленими
Рухолла Хальгі на початку кар'єри Есмат вибрав для неї сценічне ім'я Делькеш. Делькеш — це назва однієї з підформ (ґуше) форми [fa].
Невдовзі після початку роботи на радіо, коли Делькеш було лише 21 рік, вона почала виконувати пісні у два голоси разом з відомими тогочасними виконавцями. Делькаш давали такі імена як „золота гортань“ і „співоча панна Ірану“.
Коментарі
Делкаш часто співала в гостях і компаніях друзів, і одного разу познайомилася там з [fa], виконавцем у стилі поп-музики. Делкаш і шейбані досить довго працювали разом, але Делькеш кинула поп-музику, і познайомившись з [fa], вчителем і композитором [fa], серйозно зайнялась цим жанром, і це стало початком довгої співпраці Делькеш і Халеді.
Делкаш в останні дні життя дуже сердилась, що велика кількість співаків виконують її балади з помилками та погано, а потім їх поширюють. Вона вірила, що слухачі зі стажем ще пам'ятають ці пісні у виконанні Делькаш, а те, що нові співаки виконують їх погано, призводить до того, що їхню роботу перестають цінувати й шанувати.
Техніка вокалу
На думку Рези Моджаррада, дослідника і знавця музики, лише Делькеш мала голос „чапкук“ і одночасно віртуозно володіла співом „расткук“.
Голос Делькеш на додачу до високого об'єму, мав велику силу та широкий діапазон. Вона належала до майстринь так званого „грудного голосу“. На думку експертів голос Делькеш перебував у діапазоні альт, але вона могла майстерно співати також в інтервалах тенор, сопрано і мецо-сопрано.
Кіно
Коли у 12 років Есмат прибула в Тегеран, то не знала, що таке кіно. У Баболі вона ніколи не відвідувала кінозал. У Баболі було мало кінозалів і вони були в розпорядженні [fa] та єврейської меншин; у них показували російські та німецькі фільми. Коли Делькеш досягла піку популярності в галузі іранської музики, [fa] з компанії Парсфільм (پارسفیلم) усвідомив високий потенціал її входження в кіно. На думку Кушана наявність Делькаш та її обличчя гарантувала б успіх будь-якого фільму в прокаті. Йому вдалося переконати Делькеш, щоб та відкинула недовіру і сумніви й узяла участь у творенні іранського кінематографа. Найпершим фільмом Делькеш стала картина компанії Парсфільм під назвою [fa] (شرمسار), сценарій до якої написав [fa]. У цьому фільмі Делькеш заспівала низку пісень, музику до яких написав [fa], і це було початком їхньої співпраці. Глядачі дуже добре прийняли фільм і, зібравши 200 тис. туманів, він став лідером року в іранському прокаті. Далі разом з [fa] знялася у фільмі Матір. В наступне десятиліття перетворилася на зірку іранського кіно, а її третій фільм [fa] (افسونگر) упродовж 98-ми вечорів підряд показували у двох кінотеатрах „Гомай“ і [fa]“, зібрав понад 200 тис. туманів. Тоді вона знялася ще в кількох фільмах і потім зробила довгу паузу, а повернулася в кіно 1972 року, щоб зіграти у фільмі [fa] (قمار زندگی), де зіграла роль співачки на ім'я „Делькеш“, а її доньку в тому фільмі звати „Лейла“ (у виконанні Лейли Форухар). Втім, цей фільм не став популярним.
Після революції 1978 року
Після ісламської революції 1978 року жінкам в Ірані заборонили виконувати пісні й тому Делькеш повністю припинила виступати. Останні роки свого життя проживала в Тегерані, разом з єдиною своєю дитиною, сином на ім'я Сохіль Фозунмає.
Смерть
Делкеш деякий лежала в лікарні Іранмехр у Тегерані і померла там ввечері у середу 1 вересня 2004 року внаслідок хвороби нирок. Родина Делькаш вирішила поховати її без будь-якої особливої церемонії. Попри те, що єдиний син Делькеш», Сохіль Фозунмає, заздалегідь вирішив поховати матір на цвинтарі [fa] в Караджі, через кілька днів після її смерті ніхто з родичів не з'явився в лікарню, щоб забрати її тіло. Мохаммадхосейн Хомафер, голова музичного центру [fa] запропонував, щоб її поховали в [fa], але колишній чоловік Делькеш Дарьюш Фозунмає не погодився на це.
Зрештою через чотири дні Делькеш поховали на кладовищі Емамазаде Тагер у Караджі.
Після смерті Делкаш за винятком кількох невеликих зустрічей та лекцій, не було якихось особливих церемоній щоб її пом'янути. Крім того, мережі радіо і телебачення [fa] ніяк не повідомили про цю новину. Більшість газет також не написали про смерть і лише в кількох газетах з'явилось кілька коротких рядків.
Примітки
- لطیفی، داود.
- احمدی، احمدرضا.
- نوزدهمین کتاب سینمای ایران، ۱۳۸۸.
- شناسنامه فیلم „قمار زندگی“ در پایگاه سینما — تئاتر [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.].
- „دلكش خاموش شد“.
- „عصمت باقرپور“ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- «كسی پیکر بیجان دلکش را تحویل نمیگیرد».
- «جسد خانم دلکش بدون اطلاع بازماندگان و علاقمندان و بدون مراسم ختم و تشییع جنازه در گورستان عمومی در یک قبر دو طبقه به خاک سپرده شد».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Esmat Bagerpur e Baboli 26 lyutogo 1924 Babol 1 veresnya 2004 Tegeran pid scenichnim im yam Delkesh abo Delkash iranska spivachka vikonavicya v zhanrah klasichnoyi narodnoyi ta pop muziki Yiyi nazivali zhinkoyu z zolotoyu gortannyu spivochoyu pannoyu Iranu i vognem karavanu mistectva Pisni vikonuvala lishe dvoma movami perskoyu i mazanderanskoyu Krim togo sama napisala kilka pisen pid psevdonimom Nelyufar Liliya Sered pisen yaki vona sama sklala i vikonala zokrema Rozbitij instrument Pomerla vvecheri 1 veresnya 2004 roku v Tegerani Cherez chotiri dni yiyi pohovali na cvintari Emamzade Tager fa sho v peredmisti Tegerana Karadzhi Po iranskomu radio ta telebachennyu fa pro yiyi smert nichogo ne skazali bulo lishe kilka nevelikih povidomlen u gazetah DelkeshOsnovna informaciyaPovne im yapers عصمت باقرپور Data narodzhennya26 lyutogo 1924 1924 02 26 Misce narodzhennyaBabol Centralnij bahsh shagrestan Babol Babol shagrestan Mazenderan IranData smerti1 veresnya 2004 2004 09 01 80 rokiv Misce smertiTegeran IranPohovannyaImamzadeh Taher CemeterydRoki aktivnostiz 1943GromadyanstvoIranProfesiyispivachkaSpivackij golostenorInstrumentivokal d Zhanriklasichna muzikaLejbliCaltex RecordsdU shlyubi zShapur Yasemid Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Vstup do shkoli 1 3 Vidkrittya talantu 2 Radio 2 1 Pochatok kar yeri 2 2 Vistupi mazanderanskoyu movoyu 2 3 Spivpracya z uslavlenimi 3 Komentari 4 Tehnika vokalu 5 Kino 6 Pislya revolyuciyi 1978 roku 7 Smert 8 PrimitkiZhittyepisred Ditinstvored Delkash narodilasya 24 lyutogo 1924 roku v misti Babol Yiyi spravzhnim im yam bulo Esmat Bagerpur e Pambeforush Vid samogo ditinstva proyavila svij talant u spivi i yak tilki des zbiralisya miscevi diti pochinala spivati j diti takozh pleskali v doloni Ditinstvo provela v Baboli ne vidviduyuchi shkolu i ne navchayuchis gramoti Koli Esmat vipovnilos dvanadcyat rokiv pomer yiyi batko Yiyi mati mala she shistoh donok i troh siniv tomu virishila vidpraviti Delkesh u Tegeran do inshoyi svoyeyi donki yaka vzhe vijshla zamizh takim chinom i skinuvshi tyagar z plechej i davshi mozhlivist yij zdobuti osvitu Vstup do shkolired Esmat zi svoyeyu sestroyu Mulud v Tegerani rozmovlyala mazanderanskoyu movoyu i ciyeyu zh movoyu poprosila sestru shob ta yiyi zapisala v shkolu navchatis gramoti Sestra povela yiyi na vulicyu Nasera Hosrova fa i zapisala tam u pochatkovu shkolu Koli Esmat pishla do shkoli yij bulo vzhe 12 rokiv i tomu nad neyu pochali nasmihatis odnoklasniki Ale vona na ce ne zvazhala i zreshtoyu zumila dosyagnuti p yatogo klasu Vidkrittya talantured U 17 rokiv Esmat pishla v p yatij klas V toj chas shkolyari u p yatomu i shostomu klasah mali odnu godinu muziki na tizhden i na cih urokah vchili derzhavni gimni Yakos na odnomu z takih urokiv Esmat zaspivala zi svoyimi odnoklasnikami i yiyi vchitel muziki na im ya Zahiraddini yakij buv skripalem pohvaliv yiyi golos i skazav sho vona bere na odnu notu vishe vid inshih divchat Vin spitav Delkesh chi ta ne hoche spivati na nacionalnomu radio Na toj chas radio v Irani she tilki z yavilos i vona sama she ne znala sho ce take Ale Esmat duzhe zradila perspektivi piti razom z uchitelem u Muzichnij departament krayini yakij roztashovanij na majdani Baharestan fa U toj chas tam same zibralasya Rada direktoriv Muzichnogo departamentu u skladi Ruholla Halgi fa Alinaki Vaziri fa ta Heshmat Sandzhari fa Ruholla Halgi prosluhav Esmat zareyestruvav yiyi j viddav navchatisya odnomu z vchiteliv Cim vchitelem buv Abdul Ali Vaziri fa dvoyuridnij brat Alinaki Vaziri Esmat duzhe shvidko vivchila rizni pidformi gushe pid nazvoyu zabol muye i mohalyef formi dastgah segah fa Priblizno p yat abo shist misyaciv yij znadobilosya shob u doskonalosti opanuvati formu segah Navchannya vokalu prodovzhuvalos dva tri roki za yaki Esmat povnistyu vivchila riznomanitni formi dastgahi Radiored Pochatok kar yerired Pislya dvoh troh rokiv navchannya pid kerivnictvom Abduli Ali Vaziri Esmat dosyagla takoyi majsternosti sho zmogla priyednatisya do kogorti spivakiv yaki vistupali po radio Todi yij bulo blizko 20 rokiv i mensh yak p yat rokiv z momentu zasnuvannya radiostanciyi v Irani fa Na toj chas v radioefiri buli populyarnimi taki spivachki zi stazhem yak Kamar ol Moluk Vaziri fa Ruhangiz fa i Maluk Zarabi fa a takozh nabula populyarnosti Azzat Ruhbahsh fa yaka sama nezadovgo do cogo pochala vistupati po radio V cij situaciyi koli na radio poryadkuvali stari spivachki vidchuvalas potreba novogo zvuchannya Pershij vistup Delkesh po radio vidbuvsya 1944 roku Upershe yiyi golos translyuvali z pershoyi radiostanciyi Bisim e Pahlavi yaka bula roztashovana na perehresti Sejyedhandan fa Tegeran Iran i todi vsi na neyi zvernuli uvagu Vistupi mazanderanskoyu movoyured Na pochatku roboti na radio Delkesh ne mala kompozitoriv dlya spivpraci i ne mogla spivati baladi U zv yazku z cim zavdyaki yiyi vminnyu ta vpravnosti spivati pisni miscevoyu mazanderanskoyu movoyu bulo virisheno shob kompensuvati ci nedoliki sho pislya vikonannya bud yakoyi pisni po radio vona zaspivaye takozh odnu mazanderansku pisnyu Taki pisni yak Robabedzhan Mar yamdzhan Zagradzhan Amiri Raanadzhan tosho Delkesh naspivuvala she z chasiv ditinstva u Babeli U ti roki bulo ne bagato spivakiv yaki spivali miscevi pisni i osobliva manera Delkesh razom z yiyi pravilnim i sercezvorushnim spivom duzhe shvidko prinesli yij populyarnist Lyudi duzhe vitali mazanderanski narodni pisni u vikonanni Delkesh i nadsilali na radio chislenni listi z prohannyam yih povtoriti Shonedili koli vona vistupala po radio bagato lyudej zbiralosya pered budivleyu radio shob divitisya na neyi zblizka Spivpracya z uslavlenimired Ruholla Halgi na pochatku kar yeri Esmat vibrav dlya neyi scenichne im ya Delkesh Delkesh ce nazva odniyeyi z pidform gushe formi dastgah mahur fa Nevdovzi pislya pochatku roboti na radio koli Delkesh bulo lishe 21 rik vona pochala vikonuvati pisni u dva golosi razom z vidomimi togochasnimi vikonavcyami Delkash davali taki imena yak zolota gortan i spivocha panna Iranu Komentarired Delkash chasto spivala v gostyah i kompaniyah druziv i odnogo razu poznajomilasya tam z Dzhamshidom Shejbani fa vikonavcem u stili pop muziki Delkash i shejbani dosit dovgo pracyuvali razom ale Delkesh kinula pop muziku i poznajomivshis z Mehdi Haledi fa vchitelem i kompozitorom tradicijnoyi perskoyi muziki fa serjozno zajnyalas cim zhanrom i ce stalo pochatkom dovgoyi spivpraci Delkesh i Haledi Delkash v ostanni dni zhittya duzhe serdilas sho velika kilkist spivakiv vikonuyut yiyi baladi z pomilkami ta pogano a potim yih poshiryuyut Vona virila sho sluhachi zi stazhem she pam yatayut ci pisni u vikonanni Delkash a te sho novi spivaki vikonuyut yih pogano prizvodit do togo sho yihnyu robotu perestayut cinuvati j shanuvati Tehnika vokalured Na dumku Rezi Modzharrada doslidnika i znavcya muziki lishe Delkesh mala golos chapkuk i odnochasno virtuozno volodila spivom rastkuk Golos Delkesh na dodachu do visokogo ob yemu mav veliku silu ta shirokij diapazon Vona nalezhala do majstrin tak zvanogo grudnogo golosu Na dumku ekspertiv golos Delkesh perebuvav u diapazoni alt ale vona mogla majsterno spivati takozh v intervalah tenor soprano i meco soprano Kinored Koli u 12 rokiv Esmat pribula v Tegeran to ne znala sho take kino U Baboli vona nikoli ne vidviduvala kinozal U Baboli bulo malo kinozaliv i voni buli v rozporyadzhenni virmenskoyi fa ta yevrejskoyi menshin u nih pokazuvali rosijski ta nimecki filmi 1 Koli Delkesh dosyagla piku populyarnosti v galuzi iranskoyi muziki Ismayil Kushan fa z kompaniyi Parsfilm پارسفیلم usvidomiv visokij potencial yiyi vhodzhennya v kino Na dumku Kushana nayavnist Delkash ta yiyi oblichchya garantuvala b uspih bud yakogo filmu v prokati Jomu vdalosya perekonati Delkesh shob ta vidkinula nedoviru i sumnivi j uzyala uchast u tvorenni iranskogo kinematografa Najpershim filmom Delkesh stala kartina kompaniyi Parsfilm pid nazvoyu Soromno fa شرمسار scenarij do yakoyi napisav Ali Kesmayi fa U comu filmi Delkesh zaspivala nizku pisen muziku do yakih napisav Megdi Haledi fa i ce bulo pochatkom yihnoyi spivpraci 2 Glyadachi duzhe dobre prijnyali film i zibravshi 200 tis tumaniv vin stav liderom roku v iranskomu prokati Dali razom z Kamar ol Moluk Vaziri fa znyalasya u filmi Matir V nastupne desyatilittya peretvorilasya na zirku iranskogo kino a yiyi tretij film charivnicya fa افسونگر uprodovzh 98 mi vechoriv pidryad pokazuvali u dvoh kinoteatrah Gomaj i Dayana fa zibrav ponad 200 tis tumaniv 3 Todi vona znyalasya she v kilkoh filmah i potim zrobila dovgu pauzu a povernulasya v kino 1972 roku shob zigrati u filmi zhittya yak azartna gra fa قمار زندگی de zigrala rol spivachki na im ya Delkesh a yiyi donku v tomu filmi zvati Lejla u vikonanni Lejli Foruhar Vtim cej film ne stav populyarnim 4 Pislya revolyuciyi 1978 rokured Pislya islamskoyi revolyuciyi 1978 roku zhinkam v Irani zaboronili vikonuvati pisni j tomu Delkesh povnistyu pripinila vistupati Ostanni roki svogo zhittya prozhivala v Tegerani razom z yedinoyu svoyeyu ditinoyu sinom na im ya Sohil Fozunmaye 5 Smertred nbsp Mogila Delkesh Delkesh deyakij lezhala v likarni Iranmehr u Tegerani 5 i pomerla tam vvecheri u seredu 1 veresnya 2004 roku vnaslidok hvorobi nirok 6 Rodina Delkash virishila pohovati yiyi bez bud yakoyi osoblivoyi ceremoniyi 5 Popri te sho yedinij sin Delkesh Sohil Fozunmaye zazdalegid virishiv pohovati matir na cvintari Emamzade Tager fa v Karadzhi cherez kilka dniv pislya yiyi smerti nihto z rodichiv ne z yavivsya v likarnyu shob zabrati yiyi tilo Mohammadhosejn Homafer golova muzichnogo centru Ministerstva kulturi ta Islamskoyi oriyentaciyi fa zaproponuvav shob yiyi pohovali v Misteckomu kutochku cvintarya Behesht Zahra fa 7 ale kolishnij cholovik Delkesh Daryush Fozunmaye ne pogodivsya na ce 8 Zreshtoyu cherez chotiri dni Delkesh pohovali na kladovishi Emamazade Tager u Karadzhi Pislya smerti Delkash za vinyatkom kilkoh nevelikih zustrichej ta lekcij ne bulo yakihos osoblivih ceremonij shob yiyi pom yanuti Krim togo merezhi radio i telebachennya movlennya Islamskoyi Respubliki Iran fa niyak ne povidomili pro cyu novinu Bilshist gazet takozh ne napisali pro smert i lishe v kilkoh gazetah z yavilos kilka korotkih ryadkiv Primitkired لطیفی داود احمدی احمدرضا نوزدهمین کتاب سینمای ایران ۱۳۸۸ شناسنامه فیلم قمار زندگی در پایگاه سینما تئاتر Arhivovano 12 lipnya 2016 u Wayback Machine a b v دلكش خاموش شد عصمت باقرپور Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine كسی پیکر بی جان دلکش را تحویل نمی گیرد جسد خانم دلکش بدون اطلاع بازماندگان و علاقمندان و بدون مراسم ختم و تشییع جنازه در گورستان عمومی در یک قبر دو طبقه به خاک سپرده شد Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Delkesh amp oldid 35134818