Декуріонат (лат. decurionatus, італ. decurionato) — орган місцевого самоврядування в Стародавньому Римі в пізні республіканські та імперські часи.
Історія
Спочатку декуріонати були сформовані в залежних від Риму міських громадах Італії, які мали права місцевого самоврядування. Зазвичай вони складалися з 100 декуріонів (лат. decuriones, пізніше — curiales). У 212 році декуріонати були сформовані у всіх провінційних містах. Декуріонати обирали міського магістрату, розподіляли призначену до виплати Сенатом суму податків серед місцевих жителів, виділяли громадські гроші, займалися здаванням у найм муніципальної власності. Спочатку влада декуріонатів була досить великою і ця посада відносилася до значних і престижних — існує історичний анекдот, що Гаю Юлію Цезарю легше було стати декуріоном у Римі, ніж декуріоном у Помпеях. Однак згодом влада декуріонів все скорочувалася, будучи імператорами, що узурпується, а обов'язки зберігалися. Починаючи з III століття посада декуріонів ставала все більш обтяжливою, оскільки вони мали внести досить значну суму при вступі на посаду і відповідали власним майном за недоїмки. До IV століття декуріони перетворилися на особливий стан, в який в обов'язковому порядку записували всіх місцевих великих і середніх землевласників, але незважаючи на це, у багатьох регіонах із знаходженням та призначенням декуріонів виникали складнощі — вирішити їх мали особливі едикти 316 і 325 років, назавжди які прикріплювали декуріонів до їх посади і забороняли їм виїзд зі свого міста.
12 грудня 1816 року однойменні органи місцевої влади були сформовані в Королівстві обох Сицилій — вони проіснували аж до реформи місцевого самоврядування, що була проведена після об'єднання Італії в другій половині XIX століття.
Примітки
- Декуріонат // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1964. — Т. 5. — 960 ствп.(рос.)
- Декурион // Словарь античности / Составитель Йоханнес Ирмшер в сотрудничестве с Ренате ЙонеПеревод с немецкого. — Москва : Прогресс, 1989. — С. 174. — .
- J. T. Abdy and Bryan Walker. On the Decurionatus // The Commentaries of Gaius and Rules of Ulpian. — Camridge : The University Press, 1885. — P. 461. — 501 p.
- Marco Soresina. Italy Before Italy: Institutions, Conflicts and Political Hopes in the Italian States, 1815-1860. — Routledge, 2018. — С. 74. — .
Посилання
- Salvo Randazzo, , in Atti del convegno, 14-15 maggio 2010.
- Michele Ventricelli, La Corte d'appello di Altamura e il nuovo diritto, in La cattedrale e l'imperatore. Re Giuseppe Napoleone Bonaparte e la Corte d'appello di Altamura. Atti del convegno internazionale tenutosi in data 9 novembre 2019 ad Altamura, vol. 6, Studio Stampa di Nicola Schiraldi, per conto dell'Associazione «Club Federiciano», 2019, pp. 50-60.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro organi miscevogo samovryaduvannya u Starodavnomu Rimi Pro taktichnu odinicyu davnorimskogo legionu div Dekuriya Dekurionat lat decurionatus ital decurionato organ miscevogo samovryaduvannya v Starodavnomu Rimi v pizni respublikanski ta imperski chasi Nadgrobok Marka Liciniya Privata dekuriona z Ostiyi Antiki III stolittyaIstoriyaSpochatku dekurionati buli sformovani v zalezhnih vid Rimu miskih gromadah Italiyi yaki mali prava miscevogo samovryaduvannya Zazvichaj voni skladalisya z 100 dekurioniv lat decuriones piznishe curiales U 212 roci dekurionati buli sformovani u vsih provincijnih mistah Dekurionati obirali miskogo magistratu rozpodilyali priznachenu do viplati Senatom sumu podatkiv sered miscevih zhiteliv vidilyali gromadski groshi zajmalisya zdavannyam u najm municipalnoyi vlasnosti Spochatku vlada dekurionativ bula dosit velikoyu i cya posada vidnosilasya do znachnih i prestizhnih isnuye istorichnij anekdot sho Gayu Yuliyu Cezaryu legshe bulo stati dekurionom u Rimi nizh dekurionom u Pompeyah Odnak zgodom vlada dekurioniv vse skorochuvalasya buduchi imperatorami sho uzurpuyetsya a obov yazki zberigalisya Pochinayuchi z III stolittya posada dekurioniv stavala vse bilsh obtyazhlivoyu oskilki voni mali vnesti dosit znachnu sumu pri vstupi na posadu i vidpovidali vlasnim majnom za nedoyimki Do IV stolittya dekurioni peretvorilisya na osoblivij stan v yakij v obov yazkovomu poryadku zapisuvali vsih miscevih velikih i serednih zemlevlasnikiv ale nezvazhayuchi na ce u bagatoh regionah iz znahodzhennyam ta priznachennyam dekurioniv vinikali skladnoshi virishiti yih mali osoblivi edikti 316 i 325 rokiv nazavzhdi yaki prikriplyuvali dekurioniv do yih posadi i zaboronyali yim viyizd zi svogo mista 12 grudnya 1816 roku odnojmenni organi miscevoyi vladi buli sformovani v Korolivstvi oboh Sicilij voni proisnuvali azh do reformi miscevogo samovryaduvannya sho bula provedena pislya ob yednannya Italiyi v drugij polovini XIX stolittya PrimitkiDekurionat Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya u 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1964 T 5 960 stvp ros Dekurion Slovar antichnosti Sostavitel Johannes Irmsher v sotrudnichestve s Renate JonePerevod s nemeckogo Moskva Progress 1989 S 174 ISBN 5 01 001588 9 J T Abdy and Bryan Walker On the Decurionatus The Commentaries of Gaius and Rules of Ulpian Camridge The University Press 1885 P 461 501 p Marco Soresina Italy Before Italy Institutions Conflicts and Political Hopes in the Italian States 1815 1860 Routledge 2018 S 74 ISBN 9781351345620 PosilannyaSalvo Randazzo in Atti del convegno 14 15 maggio 2010 Michele Ventricelli La Corte d appello di Altamura e il nuovo diritto in La cattedrale e l imperatore Re Giuseppe Napoleone Bonaparte e la Corte d appello di Altamura Atti del convegno internazionale tenutosi in data 9 novembre 2019 ad Altamura vol 6 Studio Stampa di Nicola Schiraldi per conto dell Associazione Club Federiciano 2019 pp 50 60