Фото Деже Костоланіугор Kosztolányi DezsőНародився29 березня 1885 1885 03 29 СуботицяПомер3 листопада 1936 1936 11 03 51

|Фото=

Деже Костолані
угор. Kosztolányi Dezső

Народився	29 березня 1885(1885-03-29) Суботиця
Помер	3 листопада 1936(1936-11-03) (51 рік) Будапешт ·пневмонія
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Національність	Угорщина
Діяльність	поет, літературний критик, перекладач, журналіст, есеїст, письменник
Галузь	Угорська література
Знання мов	угорська
Заклад	^d і Q16522442?
Членство	^d і масонство
Батько	^d
Родичі	Q124598743?
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Автограф
Нагороди	^d (2003)
IMDb	ID 0467594
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі

Деже Костолані (угор. Kosztolányi Dezső; *29 березня 1885, Суботиця — †3 листопада 1936, Будапешт) — угорський письменник, поет, журналіст, перекладач.

Біографія

Народився 29 березня 1885 в Суботиці, провінційному австро-угорському місті (зараз територія Сербії). Це місто стало прототипом для написання його романів, в тому числі і роману «Жайворонок». Його рід володів трьома замками і землями на півдні країни, і були єдиними представниками аристократії в цьому регіоні. Саме сімейні традиції стали ключовими у формуванні його особистості.

Його батько був директором місцевої гімназії, в якій навчався і сам Костолані, поки його не вигнали за погану поведінку. Але перші знання Костолані отримав від свого діда, колишнього військового офіцера, який вчив його читати, писати і навіть вчив його англійської мови. Але в той же час дід не поділяв його творчих поривів в ранньому дитинстві і вселяв, щоб він знайшов роботу, яка б приносила заробіток.

Навчався в Будапештському університеті з 1903 по 1904 рік, де вивчав угорську та німецьку мову, але потім перевівся на факультет журналістики в 1906 році.

Зайнявся журналістикою, почав писати вірші та оповідання для газет. Активно співпрацював з органом угорських модерністів журналом Нюгат (Захід). Коли почалася Перша світова війна, брат Костолані виявився в таборі в Сибіру. Його смерть в ув'язненні стала важким ударом для Костолані.

Помер від раку гортані 3 листопада 1936 року. Перед своєю смертю вважався одним з найкращих письменників Угорщини.

Творчість

У збірках віршів «Скарги бідної дитини» (1910), «Скарги сумного чоловіка» (1924), «Звіт» (1935) та інших домінують настрої соціальної невлаштованості.

Різкий осуд суспільства, що породжує деспотизм, губить людську індивідуальність, звучить в історичному романі «Нерон, кривавий поет» (1922).

Повість «Жайворонок» (1924), романи «Золотий дракон» (1924) і «Анна Едеш» (1926) — про знедолених людей, у середовищі яких зріс протест проти насильства і злигоднів. У романі «Корнель Ешті» (1936) — підвищена увага до внутрішнього світу людини. Автор численних оповідань.

Окремі вірші Костолані переклали Юрій Шкробинець, Іван Петровцій, Іван Мегела.

Література

Петровцій І. Чистий промінь надії. «Літературна Україна», 1985, 6 червня;
Мегела И. Летописец повседневности. «Иностранная литература», 1986, № 12;
Мегела І. «Нерон, кривавий поет» Деже Костолані. Історія і сучасність. «Радянське літературознавство», 1987, № 4;
Сабо Э. Новеллы Костолани. В кн.: Писатели Венгрии. М., 1989.

|