Василь Олексійович Дегтярьов (нар. 21 грудня 1879 (2 січня 1880), Тула — пом. 16 січня 1949, Москва) — радянський конструктор стрілецької зброї.
Василь Олексійович Дегтярьов | |
---|---|
Народження | 2 січня 1880 (21 грудня 1879) Російська імперія, Тула, |
Смерть | 16 січня 1949 (69 років) СРСР, Москва |
Поховання | Ковров |
Країна | Російська імперія СРСР |
Освіта | церковнопарафіяльна школа[d] |
Партія | ВКП(б) |
Звання | генерал-майор |
Діти | d[1] |
Нагороди | |
Дегтярьов Василь Олексійович у Вікісховищі |
Герой Соціалістичної Праці (1940), генерал-майор інженерно-артилерійської служби. Лауреат чотирьох Сталінських премій (1941, 1942, 1946, 1949 — посмертно). Доктор технічних наук, член ВКП(б).
Біографія
Василь Олексійович Дегтярьов народився в 21 грудня 1879 (2 січня 1880) році у місті Тулі. 1901 року він був призваний на військову службу. Служив у збройовій майстерні у Оранієнбаумі. З 1905 року працював слюсарем в майстерні при полігоні.
Під керівництвом почав створення першої російської автоматичної гвинтівки. Ця робота була продовжена на . У 1916 році ним був винайдений та успішно випробуваний автоматичний карабін.
У січні 1918 року В. Г. Федоров отримав доручення очолити виготовлення автоматів власної системи на Ковровському кулеметному заводі (з 1927 — Інструментальний завод № 2, потім завод № 2 Наркомату озброєння СРСР). Разом із ним на нове місце роботи виїхав і Дегтярьов.
Від 1918 року В. О. Дегтярьов очолив дослідну майстерню заводу зброї, а потім проектно-конструкторське бюро автоматичної стрілецької зброї, яке організував В. Г. Федоров у місті Ковров.
1924 року почав роботу над створенням першого зразка 7,62-мм ручного кулемета, прийнятого на озброєння у 1927 році під назвою ДП (Дегтярьова Піхотний). На базі ручного кулемета були створені авіаційні кулемети ДА і ДА-2, танковий кулемет ДТ, ротний кулемет . У 1934 році на озброєння був прийнятий пістолет-кулемет Дегтярьова , згодом вдосконалювався у моделях , . В 1930 Дегтярьов розробив 12,7-мм крупнокаліберний кулемет ДК який після його вдосконалення Г. С. Шпагіним у 1938 році отримав назву ДШК. У 1939 році на озброєння став станковий кулемет системи Дегтярьова ДС-39. 2 січня 1940 року В. Дегтярьову присвоєно звання Героя Соціалістичної праці та нагороджено орденом Леніна та золотою медаллю «Серп і Молот».
Під час німецько-радянської війни ним були розроблені та передані в війська 14,5-мм , ПТРД і ручний кулемет зразка 1944 року (РПД) під патрон 7,62 зр. 1943 р.
В. О. Дегтярьов помер 16 січня 1949 року. Похований у Коврові на Іоанно-Воїнському цвинтарі.
Пам'ять
В Коврові у будинку, де жив В. О. Дегтярьов, відкритий музей.
Примітки
- Zotov A. Ушёл из жизни Владимир Васильевич Дегтярёв
- Давиденко А. И. Русские оружейники // Сестрорецк. Очерки по истории города. — Ленинград : Лениздат, 1962. — С. 42—57. — (Города Ленинградской области) (рос.)
Джерела
- Дегтярьов Василь Олексійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Degtyarov Vasil Oleksijovich Degtyarov nar 21 grudnya 1879 2 sichnya 1880 18800102 Tula pom 16 sichnya 1949 Moskva radyanskij konstruktor strileckoyi zbroyi Vasil Oleksijovich DegtyarovNarodzhennya 2 sichnya 1880 21 grudnya 1879 1879 12 21 Rosijska imperiya Tula Smert 16 sichnya 1949 1949 01 16 69 rokiv SRSR MoskvaPohovannya KovrovKrayina Rosijska imperiya SRSROsvita cerkovnoparafiyalna shkola d Partiya VKP b Zvannya general majorDiti d 1 Nagorodi Degtyarov Vasil Oleksijovich u Vikishovishi Geroj Socialistichnoyi Praci 1940 general major inzhenerno artilerijskoyi sluzhbi Laureat chotiroh Stalinskih premij 1941 1942 1946 1949 posmertno Doktor tehnichnih nauk chlen VKP b BiografiyaVasil Oleksijovich Degtyarov narodivsya v 21 grudnya 1879 2 sichnya 1880 18800102 roci u misti Tuli 1901 roku vin buv prizvanij na vijskovu sluzhbu Sluzhiv u zbrojovij majsterni u Oraniyenbaumi Z 1905 roku pracyuvav slyusarem v majsterni pri poligoni Pid kerivnictvom pochav stvorennya pershoyi rosijskoyi avtomatichnoyi gvintivki Cya robota bula prodovzhena na U 1916 roci nim buv vinajdenij ta uspishno viprobuvanij avtomatichnij karabin U sichni 1918 roku V G Fedorov otrimav doruchennya ocholiti vigotovlennya avtomativ vlasnoyi sistemi na Kovrovskomu kulemetnomu zavodi z 1927 Instrumentalnij zavod 2 potim zavod 2 Narkomatu ozbroyennya SRSR Razom iz nim na nove misce roboti viyihav i Degtyarov Vid 1918 roku V O Degtyarov ocholiv doslidnu majsternyu zavodu zbroyi a potim proektno konstruktorske byuro avtomatichnoyi strileckoyi zbroyi yake organizuvav V G Fedorov u misti Kovrov 1924 roku pochav robotu nad stvorennyam pershogo zrazka 7 62 mm ruchnogo kulemeta prijnyatogo na ozbroyennya u 1927 roci pid nazvoyu DP Degtyarova Pihotnij Na bazi ruchnogo kulemeta buli stvoreni aviacijni kulemeti DA i DA 2 tankovij kulemet DT rotnij kulemet U 1934 roci na ozbroyennya buv prijnyatij pistolet kulemet Degtyarova zgodom vdoskonalyuvavsya u modelyah V 1930 Degtyarov rozrobiv 12 7 mm krupnokalibernij kulemet DK yakij pislya jogo vdoskonalennya G S Shpaginim u 1938 roci otrimav nazvu DShK U 1939 roci na ozbroyennya stav stankovij kulemet sistemi Degtyarova DS 39 2 sichnya 1940 roku V Degtyarovu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi praci ta nagorodzheno ordenom Lenina ta zolotoyu medallyu Serp i Molot Pid chas nimecko radyanskoyi vijni nim buli rozrobleni ta peredani v vijska 14 5 mm PTRD i ruchnij kulemet zrazka 1944 roku RPD pid patron 7 62 zr 1943 r V O Degtyarov pomer 16 sichnya 1949 roku Pohovanij u Kovrovi na Ioanno Voyinskomu cvintari Pam yatV Kovrovi u budinku de zhiv V O Degtyarov vidkritij muzej PrimitkiZotov A Ushyol iz zhizni Vladimir Vasilevich Degtyaryov d Track Q21639842 Davidenko A I Russkie oruzhejniki Sestroreck Ocherki po istorii goroda Leningrad Lenizdat 1962 S 42 57 Goroda Leningradskoj oblasti ros DzherelaDegtyarov Vasil Oleksijovich Sajt Geroi strany ros