Джефферсон Фініс Девіс (англ. Jefferson Finis Davis, 3 червня 1808 — 6 грудня 1889) — американський політик, перший і єдиний президент Конфедеративних Штатів Америки (у 1861–1865), лідер Півдня під час Громадянської війни в США.
Джефферсон Девіс Jefferson Davis | |
---|---|
англ. Jefferson Davis | |
Президент Конфедеративних Штатів Америки | |
18 лютого 1861 — 10 травня 1865 | |
Віцепрезидент | Александер Стівенс |
Попередник | немає |
Наступник | немає |
23-тій | |
7 березня 1853 — 4 березня 1857 | |
Попередник | |
Наступник | |
Народився | 3 червня 1808 (Кентуккі) |
Помер | 6 грудня 1889 (81 рік) Новий Орлеан (Луїзіана) |
Похований | d[1] |
Відомий як | офіцер, політик, підприємець, політичний публіцист, письменник |
Місце роботи | d[2] |
Країна | США, КША і США |
Alma mater | Військова академія США (1828), d і d |
Політична партія | Демократ |
Батько | d[3] |
Мати | d[3] |
У шлюбі з | |
Діти | d і d |
Релігія | Єпископальна церква США |
Нагороди | d |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Дитинство і юність
Джефферсон Девіс народився 3 червня 1808 в Фейрвью, округ Крістіан, Кентуккі, і був останньою — десятою — дитиною у своїх батьків. Родина Девіса кілька разів переїздила з місця на місце, поки, нарешті, не влаштувалася в Міссісіпі.
Протестант за віросповіданням, Девіс закінчив католицьку школу імені святого Томи Аквінського, що знаходилася в Кентуккі.
Після школи Девіс закінчив Джефферсонівський коледж в Міссісіппі і Трансільванський університет в Кентуккі.
У 1824 Девіс вступив до військової академії Вест-Пойнт, яку закінчив у 1828 році і був визначений у 1-й піхотний полк у званні другого лейтенанта.
Військова кар'єра
Наступні сім років він займав різні армійські посади на північному заході, в 1832 взяв участь у війні Чорного Яструба. 4 березня 1833 отримав звання першого лейтенанта 1-го драгунського полку. 30 червня 1835 він звільнився з армії.
У 1835 він одружився з дочкою майбутнього президента США Закарі Тейлора, але вона померла через три місяці. Наступні десять років Девіс провів у відносному спокої на своїй плантації в Міссісіпі.
Біографи Девіса люблять розповідати про те, як він управляв своєю плантацією — наглядачем у нього служив відданий йому раб, а всі провини негрів розглядав спеціальний суд, також складався з рабів і мав владу прощати і карати.
Рабам дозволялося мати власні городики, овочі з яких могли йти на продаж, гроші при цьому залишалися у раба-власника городу. І, тим не менш, Девіс залишався прихильником рабства.
У 1845 він одружився вдруге, на внучці губернатора Міссісіпі Варіній Хоуелл. Тоді ж почалася його політична кар'єра.
У 1845 його обрали членом Палати Представників Конгресу США від Міссісіпі, але в червні 1846 він подав у відставку, щоб прийняти командування полком Міссісіпі в Мексиканській війні. Під командуванням Закарі Тейлора він відзначився при облозі Монтеррея і в битві при Буена Віста.
Політична кар'єра в США
У 1847 Девіса призначили сенатором в Конгрес США від штату Міссісіпі на заміщення вакантного місця.
Через чотири роки він вирішив балотуватися на пост губернатора Міссісіпі в конкуренції з іншим сенатором від штату Міссісіпі, своїм заклятим ворогом, Вігом Генрі С. Футом. Девіс твердо відстоював права Півдня і виступав за розширення рабовласницької території та економічний розвиток Півдня, щоб протистояти владі Півночі. Він програв вибори з розривом менше ніж у тисячу голосів, і віддалився на свою плантацію, поки в 1853 президент Франклін Пірс не призначив його міністром оборони.
Під час своєї служби у військовому департаменті Девіс підтримував захоплення Куби, сприяв продовженню будівництва на південь трансконтинентальної залізниці, сприяючи тим самим покупці Гадсден.
Знову ставши членом Сенату в 1857 році, Девіс представляв південний антисецесійний блок і неодноразово виступав з промовами на підтримку Союзу. Але коли пожежа сецесії розгорілася, і його рідний штат Міссісіпі вийшов з Союзу, слідом за ним з Союзу вийшов і Девіс.
21 січня 1861 він оголосив про складання з себе повноважень конгресмена США.
Президент Конфедерації
Його відразу ж призначили генерал-майором міліції Міссісіпі, а через якийсь час, обрали главою тимчасового уряду Конфедерації, створеного за рішенням конвенту в Монтгомері, Алабама, і він вступив на посаду в лютому 1861 року.
Згідно з рішенням Конгресу США Девіс призначив Мирну комісію, яка в березні вирушила до Вашингтона з пропозицією викупити всю федеральну власність на території Півдня і південну частину національного боргу. Дана акція не мала успіху, і 12 квітня 1861 почалася Громадянська війна.
У травні уряд Конфедерації переїхав у Річмонд, Вірджинія. Девіс із родиною оселився в резиденції губернатора штату, що стала «Білим домом» Конфедерації. У листопаді 1861 його обрали Президентом Конфедеративних Штатів. Інавгурація відбулася 22 лютого 1862 року.
Девіс розумів, що ведення війни вимагало сильного централізованого керівництва Конфедерацією. Але це йшло врозріз з політикою захисту прав штатів, заради якої Південні штати вийшли із Союзу, і в міру того, як він брав на себе всі великі повноваження, багато південних лідерів об'єднувалися в антидевісовську партію.
Спочатку покладаючись більше на військове, ніж цивільне управління Конфедерацією, Девіс жорстко контролював армію і часто вступав в конфлікти з генералами Конфедерації; суперечки про його політику вирували ще довгий час після загибелі Конфедерації.
Самостійно визначаючи стратегію оборони південної території, Девіс, як вважають історики, здійснив кілька великих помилок — зокрема не звертав достатньої уваги на важливий Західний театр, дозволивши федералам заволодіти річкою Міссісіпі і розколоти Конфедерацію надвоє, дозволив генералу Роберту Лі двічі вторгнутися на Північ і вельми безвідповідально підходив до призначення командувачів арміями. Єдина кандидатура, з якою Девіс не помилився — генерал Лі як командувач Південновірджинською армією, і наприкінці війни — головнокомандувач армією Конфедерації.
Повоєнне життя
9 квітня 1865 генерал Лі підписав акт капітуляції без згоди Девіса. Після останнього засідання уряду Конфедерації в квітні 1865 в місті Шарлотт, Північна Кароліна, Девіса заарештували в Ірвінвіллі, Джорджія. Він провів в ув'язненні у форті Монро 2 роки, після чого в травні 1867 його звільнили під заставу. Заставу за нього внесли представники як Півночі, так і Півдня.
Перебуваючи в ув'язненні, Девіс зумів продати свою Міссісіпську плантацію своєму колишньому рабу , талановитому механіку і винахідникові, розбагатілому на власному магазині.
Після звільнення він відвідав Канаду і Європу, написав спогади «Виникнення і падіння Уряду Конфедерації» (1881) (у яких він виступав на захист своїх поглядів з приводу Конфедерації), служив президентом страхової компанії і навіть був знову обраний до Сенату США. Прийняти останню посаду йому не дозволила 14-а поправка до Конституції США, що забороняла особам, які порушили присягу на вірність США і перейшли на службу Конфедерації, займати державні посади. Ця заборона стосовно Девіса і Роберта Лі була знята тільки через сторіччя після їх смерті, в часи президентства Джиммі Картера.
Джефферсон Девіс помер 6 грудня 1889 у своєму будинку в Новому Орлеані. Його тіло цілодобовим пішим маршем було доставлено до Північної Вірджинії і поховано на кладовищі Metairie (Мітайрі). У 1893 р. дружина Девіса вирішила перепоховати його. Тіло Девіса було ексгумоване, доставлене в Річмонд і з почестями віддано землі на кладовищі Холлівуд-Семетрі. При перепохованні тіло на один день виставлялося для прощання в Новому Орлеані.
Джерела
- Find a Grave — 1996.
- Postwar Life and Career — Університет Райса.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання
- The Papers of Jefferson Davis at Rice University [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Capture of Jefferson Davis [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джефферсон Девіс |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jefferson Davis |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhefferson Finis Devis angl Jefferson Finis Davis 3 chervnya 1808 6 grudnya 1889 amerikanskij politik pershij i yedinij prezident Konfederativnih Shtativ Ameriki u 1861 1865 lider Pivdnya pid chas Gromadyanskoyi vijni v SShA Dzhefferson Devis Jefferson Davisangl Jefferson DavisDzhefferson Devis Jefferson DavisPrezident Konfederativnih Shtativ Ameriki18 lyutogo 1861 10 travnya 1865ViceprezidentAleksander StivensPoperedniknemayeNastupniknemaye23 tij7 bereznya 1853 4 bereznya 1857PoperednikNastupnikNarodivsya3 chervnya 1808 1808 06 03 Kentukki Pomer6 grudnya 1889 1889 12 06 81 rik Novij Orlean Luyiziana Pohovanijd 1 Vidomij yakoficer politik pidpriyemec politichnij publicist pismennikMisce robotid 2 KrayinaSShA KShA i SShAAlma materVijskova akademiya SShA 1828 d i dPolitichna partiyaDemokratBatkod 3 Matid 3 U shlyubi zDitid i dReligiyaYepiskopalna cerkva SShANagorodid Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Devis Ditinstvo i yunistDzhefferson Devis narodivsya 3 chervnya 1808 v Fejrvyu okrug Kristian Kentukki i buv ostannoyu desyatoyu ditinoyu u svoyih batkiv Rodina Devisa kilka raziv pereyizdila z miscya na misce poki nareshti ne vlashtuvalasya v Missisipi Protestant za virospovidannyam Devis zakinchiv katolicku shkolu imeni svyatogo Tomi Akvinskogo sho znahodilasya v Kentukki Pislya shkoli Devis zakinchiv Dzheffersonivskij koledzh v Missisippi i Transilvanskij universitet v Kentukki U 1824 Devis vstupiv do vijskovoyi akademiyi Vest Pojnt yaku zakinchiv u 1828 roci i buv viznachenij u 1 j pihotnij polk u zvanni drugogo lejtenanta Vijskova kar yeraNastupni sim rokiv vin zajmav rizni armijski posadi na pivnichnomu zahodi v 1832 vzyav uchast u vijni Chornogo Yastruba 4 bereznya 1833 otrimav zvannya pershogo lejtenanta 1 go dragunskogo polku 30 chervnya 1835 vin zvilnivsya z armiyi U 1835 vin odruzhivsya z dochkoyu majbutnogo prezidenta SShA Zakari Tejlora ale vona pomerla cherez tri misyaci Nastupni desyat rokiv Devis proviv u vidnosnomu spokoyi na svoyij plantaciyi v Missisipi Biografi Devisa lyublyat rozpovidati pro te yak vin upravlyav svoyeyu plantaciyeyu naglyadachem u nogo sluzhiv viddanij jomu rab a vsi provini negriv rozglyadav specialnij sud takozh skladavsya z rabiv i mav vladu proshati i karati Rabam dozvolyalosya mati vlasni gorodiki ovochi z yakih mogli jti na prodazh groshi pri comu zalishalisya u raba vlasnika gorodu I tim ne mensh Devis zalishavsya prihilnikom rabstva U 1845 vin odruzhivsya vdruge na vnuchci gubernatora Missisipi Varinij Houell Todi zh pochalasya jogo politichna kar yera U 1845 jogo obrali chlenom Palati Predstavnikiv Kongresu SShA vid Missisipi ale v chervni 1846 vin podav u vidstavku shob prijnyati komanduvannya polkom Missisipi v Meksikanskij vijni Pid komanduvannyam Zakari Tejlora vin vidznachivsya pri oblozi Monterreya i v bitvi pri Buena Vista Politichna kar yera v SShAU 1847 Devisa priznachili senatorom v Kongres SShA vid shtatu Missisipi na zamishennya vakantnogo miscya Cherez chotiri roki vin virishiv balotuvatisya na post gubernatora Missisipi v konkurenciyi z inshim senatorom vid shtatu Missisipi svoyim zaklyatim vorogom Vigom Genri S Futom Devis tverdo vidstoyuvav prava Pivdnya i vistupav za rozshirennya rabovlasnickoyi teritoriyi ta ekonomichnij rozvitok Pivdnya shob protistoyati vladi Pivnochi Vin prograv vibori z rozrivom menshe nizh u tisyachu golosiv i viddalivsya na svoyu plantaciyu poki v 1853 prezident Franklin Pirs ne priznachiv jogo ministrom oboroni Pid chas svoyeyi sluzhbi u vijskovomu departamenti Devis pidtrimuvav zahoplennya Kubi spriyav prodovzhennyu budivnictva na pivden transkontinentalnoyi zaliznici spriyayuchi tim samim pokupci Gadsden Znovu stavshi chlenom Senatu v 1857 roci Devis predstavlyav pivdennij antisecesijnij blok i neodnorazovo vistupav z promovami na pidtrimku Soyuzu Ale koli pozhezha secesiyi rozgorilasya i jogo ridnij shtat Missisipi vijshov z Soyuzu slidom za nim z Soyuzu vijshov i Devis 21 sichnya 1861 vin ogolosiv pro skladannya z sebe povnovazhen kongresmena SShA Prezident KonfederaciyiJogo vidrazu zh priznachili general majorom miliciyi Missisipi a cherez yakijs chas obrali glavoyu timchasovogo uryadu Konfederaciyi stvorenogo za rishennyam konventu v Montgomeri Alabama i vin vstupiv na posadu v lyutomu 1861 roku Zgidno z rishennyam Kongresu SShA Devis priznachiv Mirnu komisiyu yaka v berezni virushila do Vashingtona z propoziciyeyu vikupiti vsyu federalnu vlasnist na teritoriyi Pivdnya i pivdennu chastinu nacionalnogo borgu Dana akciya ne mala uspihu i 12 kvitnya 1861 pochalasya Gromadyanska vijna U travni uryad Konfederaciyi pereyihav u Richmond Virdzhiniya Devis iz rodinoyu oselivsya v rezidenciyi gubernatora shtatu sho stala Bilim domom Konfederaciyi U listopadi 1861 jogo obrali Prezidentom Konfederativnih Shtativ Inavguraciya vidbulasya 22 lyutogo 1862 roku Devis rozumiv sho vedennya vijni vimagalo silnogo centralizovanogo kerivnictva Konfederaciyeyu Ale ce jshlo vrozriz z politikoyu zahistu prav shtativ zaradi yakoyi Pivdenni shtati vijshli iz Soyuzu i v miru togo yak vin brav na sebe vsi veliki povnovazhennya bagato pivdennih lideriv ob yednuvalisya v antidevisovsku partiyu Spochatku pokladayuchis bilshe na vijskove nizh civilne upravlinnya Konfederaciyeyu Devis zhorstko kontrolyuvav armiyu i chasto vstupav v konflikti z generalami Konfederaciyi superechki pro jogo politiku viruvali she dovgij chas pislya zagibeli Konfederaciyi Samostijno viznachayuchi strategiyu oboroni pivdennoyi teritoriyi Devis yak vvazhayut istoriki zdijsniv kilka velikih pomilok zokrema ne zvertav dostatnoyi uvagi na vazhlivij Zahidnij teatr dozvolivshi federalam zavoloditi richkoyu Missisipi i rozkoloti Konfederaciyu nadvoye dozvoliv generalu Robertu Li dvichi vtorgnutisya na Pivnich i velmi bezvidpovidalno pidhodiv do priznachennya komanduvachiv armiyami Yedina kandidatura z yakoyu Devis ne pomilivsya general Li yak komanduvach Pivdennovirdzhinskoyu armiyeyu i naprikinci vijni golovnokomanduvach armiyeyu Konfederaciyi Povoyenne zhittya9 kvitnya 1865 general Li pidpisav akt kapitulyaciyi bez zgodi Devisa Pislya ostannogo zasidannya uryadu Konfederaciyi v kvitni 1865 v misti Sharlott Pivnichna Karolina Devisa zaareshtuvali v Irvinvilli Dzhordzhiya Vin proviv v uv yaznenni u forti Monro 2 roki pislya chogo v travni 1867 jogo zvilnili pid zastavu Zastavu za nogo vnesli predstavniki yak Pivnochi tak i Pivdnya Perebuvayuchi v uv yaznenni Devis zumiv prodati svoyu Missisipsku plantaciyu svoyemu kolishnomu rabu talanovitomu mehaniku i vinahidnikovi rozbagatilomu na vlasnomu magazini Pislya zvilnennya vin vidvidav Kanadu i Yevropu napisav spogadi Viniknennya i padinnya Uryadu Konfederaciyi 1881 u yakih vin vistupav na zahist svoyih poglyadiv z privodu Konfederaciyi sluzhiv prezidentom strahovoyi kompaniyi i navit buv znovu obranij do Senatu SShA Prijnyati ostannyu posadu jomu ne dozvolila 14 a popravka do Konstituciyi SShA sho zaboronyala osobam yaki porushili prisyagu na virnist SShA i perejshli na sluzhbu Konfederaciyi zajmati derzhavni posadi Cya zaborona stosovno Devisa i Roberta Li bula znyata tilki cherez storichchya pislya yih smerti v chasi prezidentstva Dzhimmi Kartera Dzhefferson Devis pomer 6 grudnya 1889 u svoyemu budinku v Novomu Orleani Jogo tilo cilodobovim pishim marshem bulo dostavleno do Pivnichnoyi Virdzhiniyi i pohovano na kladovishi Metairie Mitajri U 1893 r druzhina Devisa virishila perepohovati jogo Tilo Devisa bulo eksgumovane dostavlene v Richmond i z pochestyami viddano zemli na kladovishi Hollivud Semetri Pri perepohovanni tilo na odin den vistavlyalosya dlya proshannya v Novomu Orleani DzherelaFind a Grave 1996 d Track Q63056 Postwar Life and Career Universitet Rajsa d Track Q842909 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326PosilannyaThe Papers of Jefferson Davis at Rice University 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Capture of Jefferson Davis 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhefferson Devis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jefferson Davis