Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Девіація Соціа льна девіа ція девіáнтна поведíнка відхильна поведін

Девіація (соціологія)

Девіація (соціологія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Девіація.

Соціа́льна девіа́ція, девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) (лат. deviatio, від лат. devio — відхиляюсь) — поведінка особистості, яка не відповідає загальному стандарту. У соціології описує дію або поведінку, яка порушує соціальні норми, в тому числі формально прийняті правила (тобто, злочин), а також неформальні порушення соціальних норм (тобто, відкидання [en][] та звичаїв). Вивчення, як створюються ці норми, як вони змінюються з плином часу, і як вони виконуються входить до компетенції кримінологістів, психіатрів, психологів та соціологів.

Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.

У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини для такої поведінки. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.

Девіація в соціології вивчалася безліччю вчених і простих дослідників, які внесли свій внесок у загальний розвиток. Однією з перших класичних робіт з цієї теми вважається [en]» Еміля Дюркгейма 1897 року. Дюркгейм був відомим французьким соціологом, який заснував навіть цілий напрям соціологічної школи.

Проблему девіантної поведінки аналізували такі науковці як Іван Єрмаков, , , , Василь Крижко, Тетяна Титаренко та інші.

Теорії девіації

  • функціоналістська
  • диференціальної асоціації
  • теорія наклеювання ярликів

Фактори ризику девіантної поведінки

Біологічні:

  • наслідки спадковості;
  • вплив природного середовища;
  • порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму;
  • вроджені психопатії;
  • мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.

Психологічні:

Соціально-економічні:

  • зниження життєвого рівня населення;
  • майнове розшарування суспільства;
  • обмеження соціально схвалених способів заробітку;
  • безробіття;
  • доступність алкоголю та тютюну.

Соціально-педагогічні:

  • зростання кількості сімей з конфліктними та асоціальними стилями виховання.

Соціально-культурні:

Види девіантної поведінки

В залежності від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства прояви девіантної поведінки поділяються на 5 видів:

  1. Делінквентний вид девіантної поведінки — сукупність протиправних вчинків та злочинів, які не відповідають формально зафіксованим соціальним та юридичним нормам.
  2. Адиктивний вид девіантної поведінки — поведінка, що зумовлюється залежністю від різних хибних пристрастей.
  3. Патохарактерологічний вид девіантної поведінки — поведінка, що зумовлюється патологічними змінами характеру, що сформувалися в процесі виховання.
  4. Психопатологічний вид девіантної поведінки — ґрунтується на психопатологічних симптомах та синдромах — це прояви тих чи інших психічних порушень та захворювань.
  5. Ґрунтується на суперцінностях — це виявлення обдарованості, таланту, геніальності в якійсь сфері діяльності, які виходять за рамки звичайного, нормального сприйняття.

Див. також

Примітки

  1. Macionis, J.; Gerber, L. (2010). Sociology (вид. 7th Canadian). Toronto: Pearson. ISBN .

Література

  • Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий вимір: монографія / Т. З. Гарасимів ; ЛДУВС. − Л., 2009. − 523 с. − Бібліогр. : с. 503−520 (300 назв). − .

Посилання


image Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Deviaciya Socia lna devia ciya deviantna povedinka vidhilna povedinka lat deviatio vid lat devio vidhilyayus povedinka osobistosti yaka ne vidpovidaye zagalnomu standartu U sociologiyi opisuye diyu abo povedinku yaka porushuye socialni normi v tomu chisli formalno prijnyati pravila tobto zlochin a takozh neformalni porushennya socialnih norm tobto vidkidannya en utochniti termin ta zvichayiv Vivchennya yak stvoryuyutsya ci normi yak voni zminyuyutsya z plinom chasu i yak voni vikonuyutsya vhodit do kompetenciyi kriminologistiv psihiatriv psihologiv ta sociologiv Problema deviantnoyi povedinki ta yiyi korekciyi zavzhdi bula vazhlivoyu u pedagogici psihologiyi kriminologiyi ale ostannim chasom vona nabuvaye masovogo harakteru U period rizkih perelomiv u suspilstvi chasto porushuyetsya yednist buttya i svidomosti vinikaye nevidpovidnist vzayemodiyi sub yektiv i socialnih institutiv neadekvatnist socialnoyi politiki i morali Rozmitist norm oslablennya socialnoyi regulyaciyi spotvoryuye duhovni i kulturni pidvalini dlya takoyi povedinki Vidbuvayetsya rozriv mizh pragnennyam do shvidkogo zrostannya materialnogo dobrobutu i vidsutnistyu vazheliv samoregulyaciyi zasnovanih na visokij kulturi duhovnosti Deviaciya v sociologiyi vivchalasya bezlichchyu vchenih i prostih doslidnikiv yaki vnesli svij vnesok u zagalnij rozvitok Odniyeyu z pershih klasichnih robit z ciyeyi temi vvazhayetsya en Emilya Dyurkgejma 1897 roku Dyurkgejm buv vidomim francuzkim sociologom yakij zasnuvav navit cilij napryam sociologichnoyi shkoli Problemu deviantnoyi povedinki analizuvali taki naukovci yak Ivan Yermakov Vasil Krizhko Tetyana Titarenko ta inshi Teoriyi deviaciyifunkcionalistska diferencialnoyi asociaciyi teoriya nakleyuvannya yarlikivFaktori riziku deviantnoyi povedinkiBiologichni naslidki spadkovosti vpliv prirodnogo seredovisha porushennya roboti fermentativnoyi ta gormonalnoyi sistem organizmu vrodzheni psihopatiyi minimalni mozkovi disfunkciyi vnaslidok organichnogo vrazhennya golovnogo mozku Psihologichni akcentuaciyi harakteru infantilizm pidvishenij riven trivozhnosti riznomanitni reakciyi emansipaciyi grupuvannya z druzyami vidmovi kompensaciyi zahoplennya hobi zadovolennya pochuttya cikavosti potyag do samostverdzhennya potreba zminiti psihichnij stan u stresovij situaciyi Socialno ekonomichni znizhennya zhittyevogo rivnya naselennya majnove rozsharuvannya suspilstva obmezhennya socialno shvalenih sposobiv zarobitku bezrobittya dostupnist alkogolyu ta tyutyunu Socialno pedagogichni zrostannya kilkosti simej z konfliktnimi ta asocialnimi stilyami vihovannya Socialno kulturni znizhennya moralno etichnogo rivnya naselennya poshirennya kriminalnoyi subkulturi rujnuvannya duhovnih cinnostej narostannya neformalnih ob yednan v yakih dominuye kult sili propaganda v zasobah masovoyi informaciyi nasilnickih ta bezvidpovidalnih stereotipiv povedinkiVidi deviantnoyi povedinkiV zalezhnosti vid sposobiv vzayemodiyi z realnistyu ta porushennyam tih chi inshih norm suspilstva proyavi deviantnoyi povedinki podilyayutsya na 5 vidiv Delinkventnij vid deviantnoyi povedinki sukupnist protipravnih vchinkiv ta zlochiniv yaki ne vidpovidayut formalno zafiksovanim socialnim ta yuridichnim normam Adiktivnij vid deviantnoyi povedinki povedinka sho zumovlyuyetsya zalezhnistyu vid riznih hibnih pristrastej Patoharakterologichnij vid deviantnoyi povedinki povedinka sho zumovlyuyetsya patologichnimi zminami harakteru sho sformuvalisya v procesi vihovannya Psihopatologichnij vid deviantnoyi povedinki gruntuyetsya na psihopatologichnih simptomah ta sindromah ce proyavi tih chi inshih psihichnih porushen ta zahvoryuvan Gruntuyetsya na supercinnostyah ce viyavlennya obdarovanosti talantu genialnosti v yakijs sferi diyalnosti yaki vihodyat za ramki zvichajnogo normalnogo sprijnyattya Div takozhInkongruentna povedinkaPrimitkiMacionis J Gerber L 2010 Sociology vid 7th Canadian Toronto Pearson ISBN 978 0 13 511927 3 LiteraturaDeviantna povedinka osobistosti filosofsko pravovij vimir monografiya T Z Garasimiv LDUVS L 2009 523 s Bibliogr s 503 520 300 nazv ISBN 978 611 911 010 0 PosilannyaDelinkventnist 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Protipravna povedinka 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Deviantna povedinka pidlitkiv yak socialno psihologichna problema 3 chervnya 2011 u Wayback Machine Rosiyani v Latviyi rozkritikuvali im ya Olena j ukrayinsku politiku video 28 travnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ