Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дві старі жінки (англ. Two Old Women) — пригодницька повість 1993 року американської письменниці індіанського походження Велми Волліс, вийшла у Фербанксі, Аляска під назвою Two old women: An Alaska Legend of Betrayal, Courage and Survival («Дві старі жінки: Аляскинська легенда про зраду, мужність і виживання»). Історія, покладена в її основу, довгий час була частиною усної традиції атапасків. Волліс почула її від матері під час спільного походу по дрова; пізніше вона записала текст і збагатила його безліччю дрібних деталей, які додали оповіді динамізму й емоційної глибини.
| Дві старі жінки | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Two Old Women | ||||
| Форма | роман | |||
| Автор | Велма Волліс | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1993 | |||
| Країна |  США | |||
| Наступний твір | d | |||
| | ||||
Сюжет
Одного разу пізно восени вождь однієї з племінних груп народу гвічин приймає непросте рішення — залишити на стоянці двох старих жінок, чиї скарги на слабке здоров'я почали озляти його людей, які й без того зазнавали жорстоких страждань від голоду й холоду, і рухатися далі в пошуках їжі.
Коли рішення оголошено, шоковані й перелякані 75-річна Са' і 80-річна Ч'идзиг'яак сидять на снігу, не в змозі вимовити ні слова. Вони не вважають себе непотрібними — вони ніколи не відмовлялися допомогти з гаптуванням або виробленням шкір тим, хто ділився з ними їжею. Наостанок дочка Ч'идзиг'яак, гноблена провиною, соромом і страхом за долю матері, але безсила перешкодити виконанню волі вождя, віддає приреченій на смерть жінці дорогоцінну зв'язку ременів з сиром'ятної лосиної шкіри. Онук Ч'идзиг'яак потайки віддає їй кістяний топірець. Нарешті плем'я йде. Дві жінки мовчки сидять на підстилці з ялинового гілля, їхні думки плутаються. Спочатку смерть здається їм найпростішим виходом. Однак Са' знаходить мужність переконати себе й подругу по нещастю, що більш гідно померти, намагаючись щось робити, ніж просто здатися на милість долі. Са' вдається вбити вивірку, влучно метнувши топірець. Жінки підкріплюють сили м'ясним бульйоном і приховують частину м'яса. Поставивши навмання пастки на старих кролячих стежках, вони самі дивуються своєму везінню, коли в них потрапляють два кролики. Насилу згинаючи неслухняні пальці, жінки майструють снігоступи і вирушають у довгу дорогу до стоянки біля річки, де плем'я колись у достатку ловило рибу — там у них буде більше шансів вижити. Влаштовуючись на ніч, вони викопують у снігу яму і вкриваються шкурами, або просто засипають спина до спини, коли сили зовсім залишають їх. Кожне пробудження вранці — це мука, біль у суглобах і м'язах такий, що обидві вони борються зі спокусою закрити очі і назавжди віддатися сну. Але, попри все, їхня подорож триває. Завдяки дбайливо збереженим тліючим вуглинам, після кожного денного переходу вони можуть відігрітися біля вогню. Жінки досягають річки і розбивають зимовий табір на старій стоянці племені, скориставшись збереженою ґраткою для в'ялення риби як основою для свого житла. Трохи оббувшись на новому місці, підкріпивши сили і поповнивши запаси їжі завдяки засвоєним з дитинства мисливським навичкам, жінки вирішують приховати свою стоянку, перенісши її далі від річки. Вони побоюються не тільки нападу вовків, але й повернення людей, яких голод може штовхнути на найжорстокіший учинок. На щастя, літня погода сприяє полюванню і риболовлі, і тепер у них в меню не тільки кроляче м'ясо, але й печеня з куріпок, копчена бобрятина і м'ясо ондатри, а запаси риби такі, що для неї доводиться спорудити додаткову підвісну схованку. Вечорами жінки шиють із кролячих шкурок одяг, розповідають одна одній про свою юність, про стосунки з одноплемінниками, і сміються, згадуючи, як колись вони кректали і скаржилися всім навколо на найменший біль і не могли й кроку ступити без палиці.
Наступної зими плем'я, мисливців якого продовжують переслідувати невдачі, повертається на те місце, де двох жінок прирекли на смерть. Вождя гнітить почуття провини за своє рішення, і він не знає, чи не навів він своєю жорстокістю прокляття на плем'я. Не знайшовши на місці стоянки людських останків, він, спонукуваний невиразною надією, посилає на пошуки зниклих жінок кращого слідопита племені і трьох молодих мисливців. Ослаблі від голоду й обірвані, вони вже майже готові відмовитися від своїх спроб, коли досвідчений Даагу зауважує, що на залишеній стоянці племені хтось недавно акуратно зняв кору з беріз, що зростають віддалік одна від одної. Він розуміє, які почуття змусили жінок ховатися від людей, і це допомагає йому знайти дорогу до їхнього притулку. Вловивши в повітрі ледь помітну цівку диму, він переконується, що йшов правильно, неможливе сталося, і жінки змогли вижити в зимовому лісі. Підійшовши до їхньої оселі, він гукає їх на ім'я і називає себе. Жінки вирішують, що ховатися більше немає сенсу, до того ж за довгий час мандрів вони скучили за людьми. Вони впускають Даагу і мисливців в своє укриття, і ті приголомшені великою кількістю їжі та теплого одягу, яку дві слабкі жінки змогли заготовити, тоді як кращі мисливці племені терпіли невдачу за невдачею. Са' і Ч'идзиг'яак бояться, що змучені голодом люди віднімуть у них їжу і знову залишать ні з чим, але Даагу, а слідом за ним і його супутники, дають їм слово, що заступляться за них, якщо їм загрожуватиме якась небезпека. Після довгих коливань жінки погоджуються роздати більшу частину своїх запасів, але поки бояться самі виходити до людей. Замість цього вони приймають у себе гостей — колишні одноплемінники приходять до них поодинці, і поступово розмови і спільні спогади стирають гіркоту образи. Онук Ч'идзиг'яак відвідує бабусю і жартома вимагає повернути йому топірець. Ч'идзиг'яак щаслива бачити його після довгої розлуки, але довго не наважується заговорити про свою доньку. Нарешті вона не витримує і запитує, чому Ожиї Нелії так і не відвідала її. Онук розповідає їй, що його мати досі мучить сором. Як би не було боляче Ч'идзиг'яак, вона розуміє, що Ожиї Нелії не заступилася за неї, боячись за її життя, а також за життя сина і своє. До того ж саме її подарунок допоміг двом жінкам поставити пастки і вижити. Нарешті мати й дочка примиряються. Вождь оголошує, що відтепер плем'я більше ніколи не буде кидати людей похилого віку на призволяще — саме життя піднесло його людям урок поваги до мудрості, яка приходить лише з роками.
Сприйняття книги
Оскільки в книзі порушується тема канібалізму, до неї насторожено поставилися в організаціях корінних американців, куди по спонсорську підтримку намагалися звертатися представники молодого видавництва «Epicenter Press». «Ця історія виставляє індіанців-атапасків у поганому світлі», — відповів редактору видавництва один з племінних лідерів. Проте, після подолання фінансових труднощів, читачі в індіанських громадах були раді тому, що ще один фрагмент їхньої усної традиції увічнено в книзі і він стане відомий читачам в усьому світі.
1993 року повість отримала [en] в категорії «художньо оброблена небелетристика» (creative nonfiction).
Примітки
- Wallis, Welma. Two Old Women: An Alaska Legend of Betrayal, Courage and Survival. — Seattle, WA: Epicenter Press, 1993. — P. xi-xii. —
- Wallis, Welma. Two Old Women: An Alaska Legend of Betrayal, Courage and Survival. — Seattle, WA: Epicenter Press, 1993. — P. 143. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dvi stari zhinki angl Two Old Women prigodnicka povist 1993 roku amerikanskoyi pismennici indianskogo pohodzhennya Velmi Vollis vijshla u Ferbanksi Alyaska pid nazvoyu Two old women An Alaska Legend of Betrayal Courage and Survival Dvi stari zhinki Alyaskinska legenda pro zradu muzhnist i vizhivannya Istoriya pokladena v yiyi osnovu dovgij chas bula chastinoyu usnoyi tradiciyi atapaskiv Vollis pochula yiyi vid materi pid chas spilnogo pohodu po drova piznishe vona zapisala tekst i zbagatila jogo bezlichchyu dribnih detalej yaki dodali opovidi dinamizmu j emocijnoyi glibini Dvi stari zhinkiangl Two Old WomenFormaromanAvtorVelma VollisMovaanglijskaOpublikovano1993Krayina SShANastupnij tvirdSyuzhetOdnogo razu pizno voseni vozhd odniyeyi z pleminnih grup narodu gvichin prijmaye neproste rishennya zalishiti na stoyanci dvoh starih zhinok chiyi skargi na slabke zdorov ya pochali ozlyati jogo lyudej yaki j bez togo zaznavali zhorstokih strazhdan vid golodu j holodu i ruhatisya dali v poshukah yizhi Koli rishennya ogolosheno shokovani j perelyakani 75 richna Sa i 80 richna Ch idzig yaak sidyat na snigu ne v zmozi vimoviti ni slova Voni ne vvazhayut sebe nepotribnimi voni nikoli ne vidmovlyalisya dopomogti z gaptuvannyam abo viroblennyam shkir tim hto dilivsya z nimi yizheyu Naostanok dochka Ch idzig yaak gnoblena provinoyu soromom i strahom za dolyu materi ale bezsila pereshkoditi vikonannyu voli vozhdya viddaye prirechenij na smert zhinci dorogocinnu zv yazku remeniv z sirom yatnoyi losinoyi shkiri Onuk Ch idzig yaak potajki viddaye yij kistyanij topirec Nareshti plem ya jde Dvi zhinki movchki sidyat na pidstilci z yalinovogo gillya yihni dumki plutayutsya Spochatku smert zdayetsya yim najprostishim vihodom Odnak Sa znahodit muzhnist perekonati sebe j podrugu po neshastyu sho bilsh gidno pomerti namagayuchis shos robiti nizh prosto zdatisya na milist doli Sa vdayetsya vbiti vivirku vluchno metnuvshi topirec Zhinki pidkriplyuyut sili m yasnim buljonom i prihovuyut chastinu m yasa Postavivshi navmannya pastki na starih krolyachih stezhkah voni sami divuyutsya svoyemu vezinnyu koli v nih potraplyayut dva kroliki Nasilu zginayuchi nesluhnyani palci zhinki majstruyut snigostupi i virushayut u dovgu dorogu do stoyanki bilya richki de plem ya kolis u dostatku lovilo ribu tam u nih bude bilshe shansiv vizhiti Vlashtovuyuchis na nich voni vikopuyut u snigu yamu i vkrivayutsya shkurami abo prosto zasipayut spina do spini koli sili zovsim zalishayut yih Kozhne probudzhennya vranci ce muka bil u suglobah i m yazah takij sho obidvi voni boryutsya zi spokusoyu zakriti ochi i nazavzhdi viddatisya snu Ale popri vse yihnya podorozh trivaye Zavdyaki dbajlivo zberezhenim tliyuchim vuglinam pislya kozhnogo dennogo perehodu voni mozhut vidigritisya bilya vognyu Zhinki dosyagayut richki i rozbivayut zimovij tabir na starij stoyanci plemeni skoristavshis zberezhenoyu gratkoyu dlya v yalennya ribi yak osnovoyu dlya svogo zhitla Trohi obbuvshis na novomu misci pidkripivshi sili i popovnivshi zapasi yizhi zavdyaki zasvoyenim z ditinstva mislivskim navichkam zhinki virishuyut prihovati svoyu stoyanku perenisshi yiyi dali vid richki Voni poboyuyutsya ne tilki napadu vovkiv ale j povernennya lyudej yakih golod mozhe shtovhnuti na najzhorstokishij uchinok Na shastya litnya pogoda spriyaye polyuvannyu i ribolovli i teper u nih v menyu ne tilki krolyache m yaso ale j pechenya z kuripok kopchena bobryatina i m yaso ondatri a zapasi ribi taki sho dlya neyi dovoditsya sporuditi dodatkovu pidvisnu shovanku Vechorami zhinki shiyut iz krolyachih shkurok odyag rozpovidayut odna odnij pro svoyu yunist pro stosunki z odnopleminnikami i smiyutsya zgaduyuchi yak kolis voni krektali i skarzhilisya vsim navkolo na najmenshij bil i ne mogli j kroku stupiti bez palici Nastupnoyi zimi plem ya mislivciv yakogo prodovzhuyut peresliduvati nevdachi povertayetsya na te misce de dvoh zhinok prirekli na smert Vozhdya gnitit pochuttya provini za svoye rishennya i vin ne znaye chi ne naviv vin svoyeyu zhorstokistyu proklyattya na plem ya Ne znajshovshi na misci stoyanki lyudskih ostankiv vin sponukuvanij neviraznoyu nadiyeyu posilaye na poshuki zniklih zhinok krashogo slidopita plemeni i troh molodih mislivciv Oslabli vid golodu j obirvani voni vzhe majzhe gotovi vidmovitisya vid svoyih sprob koli dosvidchenij Daagu zauvazhuye sho na zalishenij stoyanci plemeni htos nedavno akuratno znyav koru z beriz sho zrostayut viddalik odna vid odnoyi Vin rozumiye yaki pochuttya zmusili zhinok hovatisya vid lyudej i ce dopomagaye jomu znajti dorogu do yihnogo pritulku Vlovivshi v povitri led pomitnu civku dimu vin perekonuyetsya sho jshov pravilno nemozhlive stalosya i zhinki zmogli vizhiti v zimovomu lisi Pidijshovshi do yihnoyi oseli vin gukaye yih na im ya i nazivaye sebe Zhinki virishuyut sho hovatisya bilshe nemaye sensu do togo zh za dovgij chas mandriv voni skuchili za lyudmi Voni vpuskayut Daagu i mislivciv v svoye ukrittya i ti prigolomsheni velikoyu kilkistyu yizhi ta teplogo odyagu yaku dvi slabki zhinki zmogli zagotoviti todi yak krashi mislivci plemeni terpili nevdachu za nevdacheyu Sa i Ch idzig yaak boyatsya sho zmucheni golodom lyudi vidnimut u nih yizhu i znovu zalishat ni z chim ale Daagu a slidom za nim i jogo suputniki dayut yim slovo sho zastuplyatsya za nih yaksho yim zagrozhuvatime yakas nebezpeka Pislya dovgih kolivan zhinki pogodzhuyutsya rozdati bilshu chastinu svoyih zapasiv ale poki boyatsya sami vihoditi do lyudej Zamist cogo voni prijmayut u sebe gostej kolishni odnopleminniki prihodyat do nih poodinci i postupovo rozmovi i spilni spogadi stirayut girkotu obrazi Onuk Ch idzig yaak vidviduye babusyu i zhartoma vimagaye povernuti jomu topirec Ch idzig yaak shasliva bachiti jogo pislya dovgoyi rozluki ale dovgo ne navazhuyetsya zagovoriti pro svoyu donku Nareshti vona ne vitrimuye i zapituye chomu Ozhiyi Neliyi tak i ne vidvidala yiyi Onuk rozpovidaye yij sho jogo mati dosi muchit sorom Yak bi ne bulo bolyache Ch idzig yaak vona rozumiye sho Ozhiyi Neliyi ne zastupilasya za neyi boyachis za yiyi zhittya a takozh za zhittya sina i svoye Do togo zh same yiyi podarunok dopomig dvom zhinkam postaviti pastki i vizhiti Nareshti mati j dochka primiryayutsya Vozhd ogoloshuye sho vidteper plem ya bilshe nikoli ne bude kidati lyudej pohilogo viku na prizvolyashe same zhittya pidneslo jogo lyudyam urok povagi do mudrosti yaka prihodit lishe z rokami Sprijnyattya knigiOskilki v knizi porushuyetsya tema kanibalizmu do neyi nastorozheno postavilisya v organizaciyah korinnih amerikanciv kudi po sponsorsku pidtrimku namagalisya zvertatisya predstavniki molodogo vidavnictva Epicenter Press Cya istoriya vistavlyaye indianciv atapaskiv u poganomu svitli vidpoviv redaktoru vidavnictva odin z pleminnih lideriv Prote pislya podolannya finansovih trudnoshiv chitachi v indianskih gromadah buli radi tomu sho she odin fragment yihnoyi usnoyi tradiciyi uvichneno v knizi i vin stane vidomij chitacham v usomu sviti 1993 roku povist otrimala en v kategoriyi hudozhno obroblena nebeletristika creative nonfiction PrimitkiWallis Welma Two Old Women An Alaska Legend of Betrayal Courage and Survival Seattle WA Epicenter Press 1993 P xi xii ISBN 0 945397 18 6 Wallis Welma Two Old Women An Alaska Legend of Betrayal Courage and Survival Seattle WA Epicenter Press 1993 P 143 ISBN 0 945397 18 6