Ластівка даурська | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Даурська ластівка на дроті, Індія | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Cecropis daurica (Linnaeus, 1771) | ||||||||||||||||||
Ареал C. daurica Гніздування Осіле проживання Зимування Випадкова поява | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Hirundo daurica Linnaeus, 1771 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ластівка даурська (Cecropis daurica) — невеликий птах родини ластівкових (Hirundinidae).
Морфологічні ознаки
Маса тіла 18-21 г, довжина тіла біля 20 см. У дорослого птаха верх голови, спина і верх крил чорні, з синім металічним полиском; задня частина шиї і поперек руді; горло, воло і груди рудувато-вохристі, з чорними рисками; черево вохристе; надхвістя і підхвістя чорні; махові пера чорні; хвіст чорний, вилоподібний; дзьоб чорний; ноги чорно-бурі. У молодого птаха кольори оперення тьмяніші; задня частина шиї рудувата; поперек білий, з вохристим відтінком; хвіст коротший, злегка вилоподібний.
Від сільської ластівки відрізняється рудим (дорослий птах) або білим з вохристим відтінком (молодий птах) попереком і рудою задньою частиною шиї, а також чорним підхвістям і однотонно чорним кольором стернових пер.
Поширення
Вид гніздиться у відкритих горбистих районах помірної Європи і Азії від Португалії до Японії та Індії і в тропічній Африці.
Індійські та африканські птахи осілі, тоді як європейські та інші азійські птахи міграторні. Вони зимують в Африці або Індії, а окремі особини долітають до острова Різдва і північної Австралії.
В Україні рідкісний залітний птах, трапляється в південних районах. Відмічено випадки гніздування у Криму.
Гніздування
У природних умовах даурська ластівка влаштовує гнізда під схилами скель, обривів і в печерах, прикріплюючи їх як до кам'яних, так і до глиняних поверхонь. Гніздиться ця ластівка як у містах, так і в невеликих селищах, зводячи свої гнізда на кам'яних, цегляних і бетонних будівлях. Зазвичай тяжіє до водойм, наприклад біля річки або струмка. Будує сферичні гнізда з тунелем, що веде до входу, куди відкладають 3-6 яєць. Пташенята вилуплюються через 13-16 днів після відкладання останнього яйця. Їх вгодовують обоє батьків. Вилітають з гнізда на 24-26 день.
Зазвичай вони формують невеликі колонії та живуть зграями з кількох сотень у позашлюбний період.
Живлення
За поведінкою даурська ластівка подібна до решти комахоїдних птахів, що ловлять здобич в польоті, таких як інші ластівки та серпокрильці. Основу раціону є двокрилі, перетинчастокрилі, а також павуки та бабки.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Джерела
- Turner, Angela; Rose, Chris (1989). A Handbook to the Swallows and Martins of the World. Christopher Helm. ISBN .
- (March 1926). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Т. III (Birds) (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 248—253.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastivka daurska Daurska lastivka na droti Indiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Cecropis Vid Lastivka daurska Binomialna nazva Cecropis daurica Linnaeus 1771 Areal C daurica Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Vipadkova poyava Sinonimi Hirundo daurica Linnaeus 1771 Posilannya Vikishovishe Cecropis daurica Vikividi Cecropis daurica ITIS 560464 MSOP 147966 NCBI 317158 Fossilworks 369545 Lastivka daurska Cecropis daurica nevelikij ptah rodini lastivkovih Hirundinidae Morfologichni oznakiDoroslij ptah Masa tila 18 21 g dovzhina tila bilya 20 sm U doroslogo ptaha verh golovi spina i verh kril chorni z sinim metalichnim poliskom zadnya chastina shiyi i poperek rudi gorlo volo i grudi ruduvato vohristi z chornimi riskami cherevo vohriste nadhvistya i pidhvistya chorni mahovi pera chorni hvist chornij vilopodibnij dzob chornij nogi chorno buri U molodogo ptaha kolori operennya tmyanishi zadnya chastina shiyi ruduvata poperek bilij z vohristim vidtinkom hvist korotshij zlegka vilopodibnij Vid silskoyi lastivki vidriznyayetsya rudim doroslij ptah abo bilim z vohristim vidtinkom molodij ptah poperekom i rudoyu zadnoyu chastinoyu shiyi a takozh chornim pidhvistyam i odnotonno chornim kolorom sternovih per PoshirennyaVid gnizditsya u vidkritih gorbistih rajonah pomirnoyi Yevropi i Aziyi vid Portugaliyi do Yaponiyi ta Indiyi i v tropichnij Africi Indijski ta afrikanski ptahi osili todi yak yevropejski ta inshi azijski ptahi migratorni Voni zimuyut v Africi abo Indiyi a okremi osobini dolitayut do ostrova Rizdva i pivnichnoyi Avstraliyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij ptah traplyayetsya v pivdennih rajonah Vidmicheno vipadki gnizduvannya u Krimu GnizduvannyaGnizdo Yajcya daurskoyi lastivki v oologichnij kolekciyi U prirodnih umovah daurska lastivka vlashtovuye gnizda pid shilami skel obriviv i v pecherah prikriplyuyuchi yih yak do kam yanih tak i do glinyanih poverhon Gnizditsya cya lastivka yak u mistah tak i v nevelikih selishah zvodyachi svoyi gnizda na kam yanih ceglyanih i betonnih budivlyah Zazvichaj tyazhiye do vodojm napriklad bilya richki abo strumka Buduye sferichni gnizda z tunelem sho vede do vhodu kudi vidkladayut 3 6 yayec Ptashenyata viluplyuyutsya cherez 13 16 dniv pislya vidkladannya ostannogo yajcya Yih vgodovuyut oboye batkiv Vilitayut z gnizda na 24 26 den Zazvichaj voni formuyut neveliki koloniyi ta zhivut zgrayami z kilkoh soten u pozashlyubnij period ZhivlennyaZa povedinkoyu daurska lastivka podibna do reshti komahoyidnih ptahiv sho lovlyat zdobich v poloti takih yak inshi lastivki ta serpokrilci Osnovu racionu ye dvokrili peretinchastokrili a takozh pavuki ta babki PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 11 serpnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X DzherelaTurner Angela Rose Chris 1989 A Handbook to the Swallows and Martins of the World Christopher Helm ISBN 0 7470 3202 5 March 1926 The Fauna of British India Including Ceylon and Burma T III Birds vid 2nd London Taylor and Francis s 248 253 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi