Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Даріо Фо | ||||
|---|---|---|---|---|
| Dario Fo | ||||
 Даріо Фо | ||||
| Ім'я при народженні | італ. Dario Luigi Angelo Fo | |||
| Народився | 24 березня 1926 Санджано | |||
| Помер | 13 жовтня 2016 (90 років) Мілан ·d | |||
| Поховання | Монументальне кладовище[1] | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Національність | італієць | |||
| Діяльність | драматург, режисер, художник | |||
| Alma mater | Академія Брери | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Роки активності | 1950 — 2016 | |||
| Жанр | драма | |||
| Magnum opus | d, d, d, d, d, d, d і d | |||
| Членство | Колеж патафізики і Американська академія мистецтв і наук | |||
| Партія | Партія комуністичного відродження | |||
| Конфесія | буддизм | |||
| Родичі | d і d | |||
| У шлюбі з | Франка Раме | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (1997) | |||
| Сайт: dariofo.it | ||||
| | ||||
 Даріо Фо у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Даріо Фо (італ. Dario Fo; 24 березня 1926, Санджано, провінція Варезе — 13 жовтня 2016, Мілан) — італійський драматург, режисер, теоретик театру, художник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1997), почесний доктор римського університету «Ла Сап'єнца» (2006).
Біографія
Батько майбутнього драматурга працював залізничником. Обоє батьків мали антифашистські переконання, а батько був членом соціалістичної партії. З дитинства у Фо виявився великий потяг до мистецтвом. Незважаючи на скруту, батьки вирішили підтримати сина в його мистецьких зацікавленнях. З 1940 року Даріо Фо поступив на факультет сценографії у міланській Академії Брера, де вивчав живопис, а в 1945 році перейшов на навчання на факультет архітектури Міланського політехнічного інституту.
Перші твори Фо написав у студентські роки. Це були невеликі монологи, сатиричні скетчі, напівфантастичні оповідання (схожі на народні перекази). Ці твори він виконував у колі друзів і з часом зажив популярності. З 1952 року Фо працює на радіо, де виконує свої гумористичні монологи.
1953 року Фо залишив інститут і цілковито присвятив себе творчості. Він заснував театр-вар'єте разом з акторами Ф. Паренті та Д. Дурано. Для цього театру він написав і поставив два фарси «Пальцем в око» (1953) і «Зв'язати здорових» (1954). Незабаром обидва твори були заборонені цензурою. У той час на творчий розвиток Фо великий вплив мав французький мім і режисер .
1954 року Фо одружився з акторкою , яка стала його постійною партнеркою й працювала артисткою в його театрі. У 1955—1957 роках Фо писав сценарії для кіно, виступав як художник і виконавець у деяких фільмах, зокрема у режисера Карло Лідзані. У 1957—1958 роках тандем Фо-Рамі робить свій дебют у Міланському Пікколо Театро, потім вирушає в річний тур всією Італією.
У 1959 році він створив новий театр «Трупа Даріо Фо — Франке Раме», для якого писав комедії. Особливо успішною була п'єса на три акти «Архангели не грають у фліпер» («Gli archangeli giocano a flipper», 1959), фарсова комедія, сатира на чиновницьку бюрократію, й комедія «Ізабелла, три каравели і базікало» («Isabrella, tre caravelle e un cacciabelle», 1963) — про Христофора Колумба, його відкриття та нелегкі стосунки з королівською владою Іспанії. У 1961 році проходить перший виступ за кордоном у Стокгольмі, потім у Польщі. Театр Даріо Фо побував у 73 країнах світу.
Війна у В'єтнамі та , що прокотилася всією Європою, спонукали Фо цілковито змінити своє ставлення до театру та до ролі драматурга в сучасному суспільстві. Він відмовився від комерційності й став найпомітнішим представником «політичного театру», — руху, що набув популярності, зокрема й у Франції. За підтримки АРЦІ (ARCI), культурної організації італійської компартії він організував новий театр «Нуова шена» (нова сцена), до якого увійшли близько 30 акторів. Фо написав і поставив декілька комедій про боротьбу пролетаріату з капіталом у стилістиці агітпропу. Найуспішнішою була комедія «Робітник знає 300 слів, а хазяїн 1000. Через те він хазяїн» («L'operaio conosce 300 parole 1000 per queato lui e il padrone», 1969).
У 1969 році Фо створив свій найвідоміший твір — «Містерію-буфф» («Misted Buffo», 1969). Цей гостросатиричний твір був спрямований як на правих, так і на лівих, зокрема на італійських комуністів. Тож у 1970 році після тривалих дискусій Фо і Раме залишили театр «Нуова шена» та вийшли з рядів комуністичної партії. Того самого року вони створили новий незалежний театр ультралівого спрямування «Ла Комуне». Однією із найкращих комедій Фо, створених в цей період — п'єса «Випадкова смерть анархіста».
На запрошення RAI 2 Фо повертається на телебачення. 1977 року Фо розробив декілька великих телевізійних проектів, зокрема багатосерійний телеваріант спектаклю «Містерія-буфф». У 1982 році він поставив моноспектакль за матеріалами середньовічних фарсів «Непристойна байка». У 1977—1979 роках написав декілька п'єс феміністичного спрямування, зокрема п'єсу «Увесь дім, постіль і церква» (1977) і комедію «Вільна пара».
У 1981 році Копенгагенський університет нагородив Фо престижною премією Соннінга, яку він присвятив Франке. У 1990—1991 роках Даріо Фо знову виступає на сцені зі своїми новими монологами.
Нобелівська премія з літератури 1997 року була присуджена Даріо Фо «за те, що він, наслідуючи середньовічних блазнів, осуджує владу й авторитет і захищає гідність пригноблених».
Протягом всієї своєї творчої життя Даріо Фо і Франка Рамі вели активне громадське життя, яка іноді перетворювалася на політичну боротьбу. У сатиричних комедіях Фо на євангельські сюжети «Архангели не грають у фліппер» (1959), «Містерія-буф» (1969), а також у п'єсі «Випадкова смерть анархіста» (1971) соціальний гротеск доведений до карикатури.
До 1986 року Фо написав сорок п'єс, які йдуть зараз у 48 країнах світу, зокрема і в Україні (Київ (Київський академічний театр «Колесо»), Львів, Ужгород, та ін.)
У 1997 році Фо одержав Нобелівську премію з літератури. На думку Фо, ця премія для нього — «це визнання слова, виконуваного зі сцени». С. Аллен, постійний секретар шведської Академії, сказав при врученні нагороди: «Даріо Фо — одна із центральних постатей європейського театру останніх десятиліть. Він наслідує середньовічних блазнів, відважно критикуючи та захищаючи пригноблених. Він відкриває нам очі на зловживання можновладців і суспільні несправедливості».
2001 року Фо став членом міжнародного Колежу патафізики, створеного на честь Альфреда Жаррі. У 2008 році брав участь у зйомках фільму-розслідування Джульєтти К'єза 9/11.Розслідування з нуля про події 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку.
Творчість
Театр Фо безпосередньо пов'язаний з традицією комедії дель арте, для його п'єс характерна імпровізаційність, фарсове начало, відмова від психологізму, поєднання реальності та фантастики, гротесковість, буфонада, високий ритм, використання музики й пісень.
Він автор сценічних фарсів-арлекінад («Пальцем у око», 1953), документальних політичних драм в традиціях Брехтівського театру («Народна війна в Чилі», 1973, та інші), гротескно-сатиричних п'єс, перейнятих чорним гумором, насичених актуальними алюзіями й побудованих на акторській імпровізації. Тут прийоми агітпропівської сатири переплітаються з елементами середньовічних майданних дьяблерій, комедії дель арте, ярмаркового театру ляльок, циркової клоунади.
Містерія-Буфф
Містерія-Буфф («Mistero buffo», 1969) — це комічна містерія за сюжетами Євангелія, середньовічних хронік Італії й Франції. П'єса складається з окремих сцен: «Воскресіння Лазаря», «Народження комедіанта», «Боніфацій VIII» та ін. Створюючи «Містерію…», Фо спирався на апокрифічні євангелія. Він вживав відомі сюжети й перетлумачував їх. У п'єсі дуже багато дійових осіб, але, за задумом автора це моноспектакль. Усіх персонажів виконує один актор. Уперше Фо поставив «Містерію-буфф» у 1969 році. Відтоді зміст п'єси надзвичайно розширився: щоби виконати її всю, потрібен не один вечір. П'єса має відкриту структуру. Це своєрідна театральна імпровізація, й хоча вона може прийняти і приймає нові сюжети, нові сцени, при цьому її структура не порушується, а залишається стійкою. Власне ігровий сюжет легко і вільно переходить у безпосереднє спілкування з глядачами. Фо підштовхує до розмови про проблеми сучасної політики, використовуючи для цього навіть найменший привід. Маючи тонке відчуття залу, він імпровізує й інколи несподівано навіть для своїх колег додає до спектаклю нові, незаплановані раніше сцени. Не існує двох однакових спектаклів за «Містерією-буфф», та й опубліковані варіанти п'єси відрізняються один від одного. Так серед персонажів цієї п'єси свого часу побували (поряд із власне персонажами комедії) всі провідні політики Італії й світу останніх трьох десятиліть.
Випадкова смерть анархіста
Випадкова смерть анархіста («Morte accidentale di un anarchico», 1970) — яскравий, сценічний, сповнений гумору твір. За формою і жанром — це фарс. За змістом — своєрідне розслідування загадкової смерті людини, котра «випадково випала з вікна» поліцейського відділка за загадкових обставин. Водночас це твір про владу мистецтва над людьми, що є однією з улюблених тем театру Даріо Фо.
Вибрані твори
- Il dito nell'occhio (1953)
- Sani da legare (1954)
- Non tutti i ladri vengono per nuocere (1958)
- Gli arcangeli non giocano a flipper (1959)
- Aveva due pistole con gli occhi bianchi e neri (1960)
- Chi ruba un piede è fortunato in amore (1961)
- Isabella, tre caravelle e un cacciaballe (1963)
- [[Settimo: ruba un po' meno (1964)
- La colpa è sempre del diavolo (1965)
- La signora è da buttare (1967)
- Grande pantomima con pupazzi grandi, piccoli e medi (1968)
- L'operaio conosce 300 parole, il padrone 1000: per questo è lui il padrone (1969)
- Mistero buffo (1969)
- Morte accidentale di un anarchico (1970)
- Morte e resurrezione di un pupazzo (1971)
- Tutti uniti! Tutti insieme! Ma scusa quello non è il padrone? (1971)
- Il Fanfani rapito (1973)
- Non si paga, non si paga! (1974)
- Clacson, trombette e pernacchi (1981)
- Coppia aperta, quasi spalancata (1983)
- Il papa e la strega (1989)
- Johan Padan a la descoverta de le Americhe (1991)
- Il diavolo con le zinne (1997)
- Lu Santo Jullare Françesco (1997)
- Marino libero, Marino è innocente (1998)
- Il paese dei mezarat (2002)
- L'anomalo Bicefalo (2003)
- Sotto paga! Non si paga!]] (2007)
Література
- Binni L. Dario Fo. Firenze: La nuova Italia, 1977
- Puppa P. Il teatro di Dario Fo: dalla scena alla piazza. Venezia: Marsilio, 1978
- Chiara Valentini: La storia di Dario Fo, Milano, Feltrinelli, 1997,
- Tony Mitchell: Dario Fo. People's court jester, Methuen, London 1999,
- Antonio Scuderi: Dario Fo and Popular Performance, Legas 1998
- Tom Behan: Dario Fo. Revolutionary Theater, Pluto Press, London 2000,
- Behan T. Dario Fo: revolutionary theatre. London; Sterling: Pluto Press, 2000
- Farrell J., Scuderi A. Dario Fo: stage, text, and tradition. Carbondale: Southern Illinois UP, 2000
- Farrell J. Dario Fo and Franca Rame: harlequins of the revolution. London: Methuen, 2001
- Concetta D'Angeli — Simone Soriani: Coppia d'arte — Dario Fo e Franca Rame, Edizioni Plus, Pisa, 2006, [1] [ 18 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Simone Soriani: Dario Fo. Dalla commedia al monologo (1959—1969), Corazzano (PI), Titivillus, 2007
- Шкляр Л.Є, Шпиталь А. Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901—2006. — К.: Грамота, 2006. — 504 с.,
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- https://theaterencyclopedie.nl/wiki/index.php?curid=4271
Посилання
- Фо Даріо // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 678. — .
- Фо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Даріо Фо |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даріо Фо |
- Даріо Фо: біографія [ 4 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Dario FoDario FoDario FoIm ya pri narodzhenniital Dario Luigi Angelo FoNarodivsya24 bereznya 1926 1926 03 24 SandzhanoPomer13 zhovtnya 2016 2016 10 13 90 rokiv Milan dPohovannyaMonumentalne kladovishe 1 Gromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecDiyalnistdramaturg rezhiser hudozhnikAlma materAkademiya BreriMova tvorivitalijskaRoki aktivnosti1950 2016ZhanrdramaMagnum opusd d d d d d d i dChlenstvoKolezh patafiziki i Amerikanska akademiya mistectv i naukPartiyaPartiya komunistichnogo vidrodzhennyaKonfesiyabuddizmRodichid i dU shlyubi zFranka RameDitidAvtografPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1997 Sajt dariofo it Dario Fo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dario Fo ital Dario Fo 24 bereznya 1926 Sandzhano provinciya Vareze 13 zhovtnya 2016 Milan italijskij dramaturg rezhiser teoretik teatru hudozhnik Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1997 pochesnij doktor rimskogo universitetu La Sap yenca 2006 BiografiyaDario Fo cherven 2007 Batko majbutnogo dramaturga pracyuvav zaliznichnikom Oboye batkiv mali antifashistski perekonannya a batko buv chlenom socialistichnoyi partiyi Z ditinstva u Fo viyavivsya velikij potyag do mistectvom Nezvazhayuchi na skrutu batki virishili pidtrimati sina v jogo misteckih zacikavlennyah Z 1940 roku Dario Fo postupiv na fakultet scenografiyi u milanskij Akademiyi Brera de vivchav zhivopis a v 1945 roci perejshov na navchannya na fakultet arhitekturi Milanskogo politehnichnogo institutu Pershi tvori Fo napisav u studentski roki Ce buli neveliki monologi satirichni sketchi napivfantastichni opovidannya shozhi na narodni perekazi Ci tvori vin vikonuvav u koli druziv i z chasom zazhiv populyarnosti Z 1952 roku Fo pracyuye na radio de vikonuye svoyi gumoristichni monologi 1953 roku Fo zalishiv institut i cilkovito prisvyativ sebe tvorchosti Vin zasnuvav teatr var yete razom z aktorami F Parenti ta D Durano Dlya cogo teatru vin napisav i postaviv dva farsi Palcem v oko 1953 i Zv yazati zdorovih 1954 Nezabarom obidva tvori buli zaboroneni cenzuroyu U toj chas na tvorchij rozvitok Fo velikij vpliv mav francuzkij mim i rezhiser 1954 roku Fo odruzhivsya z aktorkoyu yaka stala jogo postijnoyu partnerkoyu j pracyuvala artistkoyu v jogo teatri U 1955 1957 rokah Fo pisav scenariyi dlya kino vistupav yak hudozhnik i vikonavec u deyakih filmah zokrema u rezhisera Karlo Lidzani U 1957 1958 rokah tandem Fo Rami robit svij debyut u Milanskomu Pikkolo Teatro potim virushaye v richnij tur vsiyeyu Italiyeyu U 1959 roci vin stvoriv novij teatr Trupa Dario Fo Franke Rame dlya yakogo pisav komediyi Osoblivo uspishnoyu bula p yesa na tri akti Arhangeli ne grayut u fliper Gli archangeli giocano a flipper 1959 farsova komediya satira na chinovnicku byurokratiyu j komediya Izabella tri karaveli i bazikalo Isabrella tre caravelle e un cacciabelle 1963 pro Hristofora Kolumba jogo vidkrittya ta nelegki stosunki z korolivskoyu vladoyu Ispaniyi U 1961 roci prohodit pershij vistup za kordonom u Stokgolmi potim u Polshi Teatr Dario Fo pobuvav u 73 krayinah svitu Vijna u V yetnami ta sho prokotilasya vsiyeyu Yevropoyu sponukali Fo cilkovito zminiti svoye stavlennya do teatru ta do roli dramaturga v suchasnomu suspilstvi Vin vidmovivsya vid komercijnosti j stav najpomitnishim predstavnikom politichnogo teatru ruhu sho nabuv populyarnosti zokrema j u Franciyi Za pidtrimki ARCI ARCI kulturnoyi organizaciyi italijskoyi kompartiyi vin organizuvav novij teatr Nuova shena nova scena do yakogo uvijshli blizko 30 aktoriv Fo napisav i postaviv dekilka komedij pro borotbu proletariatu z kapitalom u stilistici agitpropu Najuspishnishoyu bula komediya Robitnik znaye 300 sliv a hazyayin 1000 Cherez te vin hazyayin L operaio conosce 300 parole 1000 per queato lui e il padrone 1969 U 1969 roci Fo stvoriv svij najvidomishij tvir Misteriyu buff Misted Buffo 1969 Cej gostrosatirichnij tvir buv spryamovanij yak na pravih tak i na livih zokrema na italijskih komunistiv Tozh u 1970 roci pislya trivalih diskusij Fo i Rame zalishili teatr Nuova shena ta vijshli z ryadiv komunistichnoyi partiyi Togo samogo roku voni stvorili novij nezalezhnij teatr ultralivogo spryamuvannya La Komune Odniyeyu iz najkrashih komedij Fo stvorenih v cej period p yesa Vipadkova smert anarhista Na zaproshennya RAI 2 Fo povertayetsya na telebachennya 1977 roku Fo rozrobiv dekilka velikih televizijnih proektiv zokrema bagatoserijnij televariant spektaklyu Misteriya buff U 1982 roci vin postaviv monospektakl za materialami serednovichnih farsiv Nepristojna bajka U 1977 1979 rokah napisav dekilka p yes feministichnogo spryamuvannya zokrema p yesu Uves dim postil i cerkva 1977 i komediyu Vilna para U 1981 roci Kopengagenskij universitet nagorodiv Fo prestizhnoyu premiyeyu Sonninga yaku vin prisvyativ Franke U 1990 1991 rokah Dario Fo znovu vistupaye na sceni zi svoyimi novimi monologami Nobelivska premiya z literaturi 1997 roku bula prisudzhena Dario Fo za te sho vin nasliduyuchi serednovichnih blazniv osudzhuye vladu j avtoritet i zahishaye gidnist prignoblenih Protyagom vsiyeyi svoyeyi tvorchoyi zhittya Dario Fo i Franka Rami veli aktivne gromadske zhittya yaka inodi peretvoryuvalasya na politichnu borotbu U satirichnih komediyah Fo na yevangelski syuzheti Arhangeli ne grayut u flipper 1959 Misteriya buf 1969 a takozh u p yesi Vipadkova smert anarhista 1971 socialnij grotesk dovedenij do karikaturi Do 1986 roku Fo napisav sorok p yes yaki jdut zaraz u 48 krayinah svitu zokrema i v Ukrayini Kiyiv Kiyivskij akademichnij teatr Koleso Lviv Uzhgorod ta in U 1997 roci Fo oderzhav Nobelivsku premiyu z literaturi Na dumku Fo cya premiya dlya nogo ce viznannya slova vikonuvanogo zi sceni S Allen postijnij sekretar shvedskoyi Akademiyi skazav pri vruchenni nagorodi Dario Fo odna iz centralnih postatej yevropejskogo teatru ostannih desyatilit Vin nasliduye serednovichnih blazniv vidvazhno kritikuyuchi ta zahishayuchi prignoblenih Vin vidkrivaye nam ochi na zlovzhivannya mozhnovladciv i suspilni nespravedlivosti 2001 roku Fo stav chlenom mizhnarodnogo Kolezhu patafiziki stvorenogo na chest Alfreda Zharri U 2008 roci brav uchast u zjomkah filmu rozsliduvannya Dzhulyetti K yeza 9 11 Rozsliduvannya z nulya pro podiyi 11 veresnya 2001 roku v Nyu Jorku TvorchistDario Fo 11 lipnya 2008 roku Teatr Fo bezposeredno pov yazanij z tradiciyeyu komediyi del arte dlya jogo p yes harakterna improvizacijnist farsove nachalo vidmova vid psihologizmu poyednannya realnosti ta fantastiki groteskovist bufonada visokij ritm vikoristannya muziki j pisen Vin avtor scenichnih farsiv arlekinad Palcem u oko 1953 dokumentalnih politichnih dram v tradiciyah Brehtivskogo teatru Narodna vijna v Chili 1973 ta inshi groteskno satirichnih p yes perejnyatih chornim gumorom nasichenih aktualnimi alyuziyami j pobudovanih na aktorskij improvizaciyi Tut prijomi agitpropivskoyi satiri pereplitayutsya z elementami serednovichnih majdannih dyablerij komediyi del arte yarmarkovogo teatru lyalok cirkovoyi klounadi Misteriya Buff Misteriya Buff Mistero buffo 1969 ce komichna misteriya za syuzhetami Yevangeliya serednovichnih hronik Italiyi j Franciyi P yesa skladayetsya z okremih scen Voskresinnya Lazarya Narodzhennya komedianta Bonifacij VIII ta in Stvoryuyuchi Misteriyu Fo spiravsya na apokrifichni yevangeliya Vin vzhivav vidomi syuzheti j peretlumachuvav yih U p yesi duzhe bagato dijovih osib ale za zadumom avtora ce monospektakl Usih personazhiv vikonuye odin aktor Upershe Fo postaviv Misteriyu buff u 1969 roci Vidtodi zmist p yesi nadzvichajno rozshirivsya shobi vikonati yiyi vsyu potriben ne odin vechir P yesa maye vidkritu strukturu Ce svoyeridna teatralna improvizaciya j hocha vona mozhe prijnyati i prijmaye novi syuzheti novi sceni pri comu yiyi struktura ne porushuyetsya a zalishayetsya stijkoyu Vlasne igrovij syuzhet legko i vilno perehodit u bezposerednye spilkuvannya z glyadachami Fo pidshtovhuye do rozmovi pro problemi suchasnoyi politiki vikoristovuyuchi dlya cogo navit najmenshij privid Mayuchi tonke vidchuttya zalu vin improvizuye j inkoli nespodivano navit dlya svoyih koleg dodaye do spektaklyu novi nezaplanovani ranishe sceni Ne isnuye dvoh odnakovih spektakliv za Misteriyeyu buff ta j opublikovani varianti p yesi vidriznyayutsya odin vid odnogo Tak sered personazhiv ciyeyi p yesi svogo chasu pobuvali poryad iz vlasne personazhami komediyi vsi providni politiki Italiyi j svitu ostannih troh desyatilit Vipadkova smert anarhista Vipadkova smert anarhista Morte accidentale di un anarchico 1970 yaskravij scenichnij spovnenij gumoru tvir Za formoyu i zhanrom ce fars Za zmistom svoyeridne rozsliduvannya zagadkovoyi smerti lyudini kotra vipadkovo vipala z vikna policejskogo viddilka za zagadkovih obstavin Vodnochas ce tvir pro vladu mistectva nad lyudmi sho ye odniyeyu z ulyublenih tem teatru Dario Fo Vibrani tvoriAvtograf Dario FoIl dito nell occhio 1953 Sani da legare 1954 Non tutti i ladri vengono per nuocere 1958 Gli arcangeli non giocano a flipper 1959 Aveva due pistole con gli occhi bianchi e neri 1960 Chi ruba un piede e fortunato in amore 1961 Isabella tre caravelle e un cacciaballe 1963 Settimo ruba un po meno 1964 La colpa e sempre del diavolo 1965 La signora e da buttare 1967 Grande pantomima con pupazzi grandi piccoli e medi 1968 L operaio conosce 300 parole il padrone 1000 per questo e lui il padrone 1969 Mistero buffo 1969 Morte accidentale di un anarchico 1970 Morte e resurrezione di un pupazzo 1971 Tutti uniti Tutti insieme Ma scusa quello non e il padrone 1971 Il Fanfani rapito 1973 Non si paga non si paga 1974 Clacson trombette e pernacchi 1981 Coppia aperta quasi spalancata 1983 Il papa e la strega 1989 Johan Padan a la descoverta de le Americhe 1991 Il diavolo con le zinne 1997 Lu Santo Jullare Francesco 1997 Marino libero Marino e innocente 1998 Il paese dei mezarat 2002 L anomalo Bicefalo 2003 Sotto paga Non si paga 2007 LiteraturaBinni L Dario Fo Firenze La nuova Italia 1977 Puppa P Il teatro di Dario Fo dalla scena alla piazza Venezia Marsilio 1978 Chiara Valentini La storia di Dario Fo Milano Feltrinelli 1997 ISBN 88 07 81475 7 Tony Mitchell Dario Fo People s court jester Methuen London 1999 ISBN 0 413 73320 3 Antonio Scuderi Dario Fo and Popular Performance Legas 1998 Tom Behan Dario Fo Revolutionary Theater Pluto Press London 2000 ISBN 0 7453 1357 4 Behan T Dario Fo revolutionary theatre London Sterling Pluto Press 2000 Farrell J Scuderi A Dario Fo stage text and tradition Carbondale Southern Illinois UP 2000 Farrell J Dario Fo and Franca Rame harlequins of the revolution London Methuen 2001 Concetta D Angeli Simone Soriani Coppia d arte Dario Fo e Franca Rame Edizioni Plus Pisa 2006 ISBN 88 8492 338 7 1 18 kvitnya 2011 u Wayback Machine Simone Soriani Dario Fo Dalla commedia al monologo 1959 1969 Corazzano PI Titivillus 2007 Shklyar L Ye Shpital A G Pid znakom Nobelya Laureati Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1901 2006 K Gramota 2006 504 s PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 https theaterencyclopedie nl wiki index php curid 4271PosilannyaFo Dario Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 678 ISBN 966 692 744 6 Fo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dario FoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dario FoDario Fo biografiya 4 kvitnya 2010 u Wayback Machine