Микола Казимирович Данилевич 12 квітня 1885 м Ковно нині Каунас Литва після 1931 підполковник Армії УНР Батько українськ

Микола Казимирович Данилевич (12 квітня 1885, м. Ковно (нині Каунас, Литва) — † після 1931) — підполковник Армії УНР. Батько українського драматурга Всеволода Данилевича.

Микола Казимирович Данилевич
Народження	12 квітня 1885(1885-04-12) Ковно, Литва
Смерть	† після 1931
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Капітан (17.4.1915) Підполковник
Командування	помічник начальника закордонного відділу Генерального штабу УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилевич.

Життєпис

Народився 12 квітня 1885 у м. Ковно.

На службі РІА

Закінчив Оренбурзький Неплюєвський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1906), в чині підпоручика відправлений до 32-ї артилерійської бригади (Рівне). У 1907 році перевівся до 5-ї артилерійської бригади (Житомир). У 191 році склав іспит на вступ до Імператорської Миколаївської військової академії. Від 18 липня 1914 року — обер-офіцер 58-ї артилерійської бригади. З 17 квітня 1915 року — капітан. 7 серпня 1915 році у складі бригади Новогеоргіївської фортеці потрапив до німецького полону.

На службі УНР

У листопаді 1918 році повернувся з полону в Україну. З січня 1919 року — старшина для доручень управління начальника артилерії 1-го Волинського корпусу Дієвої армії УНР. З 7 лютого 1919 року — старшина для зв'язку закордонного відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.

З 2 жовтня 1919 року — старшина для доручень 8-ї Запорізької гарматної бригади Дієвої армії УНР. З 18 березня 1920 року — помічник начальника закордонного відділу Генерального штабу УНР.

У 1921 році працював на будівництві Індоєвропейського телеграфу. У березні 1923 року повернувся в Україну. З 1923 року працював рахівником у с. Кодри, Макарівського району.

Заарештований 20 лютого 1931 року за обвинуваченням у роботі на користь розвідки УНР, ні в чому не зізнався. 7 липня 1931 року був засуджений до 5 років заслання на Півночі.

Подальша доля невідома.

Джерела

ЦДАГПОУ — Ф. 263. — Оп. 1. — Спр. 62745. — Архівно-слідча справа Данилевича М. К.
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 37. — С 457; Спр. 155. — С 210; Спр. 169. — С. 150-зв
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.