Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпи́скоп Дамаскін (в миру Дмитро Дмитрович Це́дрик; нар. 29 жовтня 1877, село Маяки, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 15 вересня 1937, Карлаг) — єпископ Російської православної церкви в Україні, єпископ Конотопської єпархії, вікарій Чернігівської єпархії
| Дамаскін (Цедрик) Дмитро Дмитрович Цедрик | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 18 листопада 1923 — грудень 1928 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | ||
| Наступник: | Пантелеймон (Романовський) | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 29 жовтня 1877 село Маяки, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія. | |
| Смерть: | 10 вересня 1937 (59 років) Карлаг, Карагандинська область, Казахська РСР, СРСР | |
| Єп. хіротонія: | 14 вересня 1923 | |
| | ||
Канонізований РПЦ у серпні 2000 року.
Життєпис
Освіта
Народився в сім'ї поштового службовця. У родині було семеро дітей.
1887 — поступив до Херсонського духовного училища, котре закінчив у 1893 «по першому розряду», потім був зачислений до першого класу Одеської духовної семінарії. У цей час на другому курсі семінарії навчався його брат Миколай.
Одеську семінарію Дмитро змушений був залишити через важкий матеріальний стан родини, який не дозволяв дати освіту відразу двом синам. 1895 — поступив до Херсонської вчительської семінарії. Навчання в учительських семінаріях, які були педагогічними училищами для підготовки викладачів початкових шкіл, було безкоштовним, а нужденні вихованці отримували стипендію з умовою, що після закінчення семінарії вони пропрацюють не менше 4-х років вчителями в одній із початкових шкіл..
Після закінчення семінарії працював вчителем у народній школі у місті Бериславі, Херсонська губернія.
1900 — поступає на дворічні місіонерські курси при Казанській духовній академії. Начальником курсів на той час був архімандрит Андрей Ухтомський, а головою педагогічної ради — ректор Казанської духовної академії єпископ Антоній (Храповицький).
У Казані, Дмитро подружився з професором Казанської академії Віктором Несмєловим, автором праць по філософській антропології, які відкрили новий напрямок у релігійній філософії та богослов'ї. Дмитро Цедрик приєдунється до філософського гуртка, організованого у Казані професором В.Несмєловим.
Під час навчання на місіонерських курсах Дмитро близько зійшовся з архієпископом Антонієм і під його впливом 9 червня 1902 прийняв чернечий постриг з іменем Дамаскін на честь преподобного Івана Дамаскіна.
Священницьке служіння до революції
Після закінчення курсів, 10 червня 1902, ченець Дамаскін був рукопокладений у сан ієродиякона, а 30 червня — у сан ієромонаха
Направлений служити до Забайкальської духовної місії. 26 жовтня 1902 єпископ Забайкальский та Нерчинський Мефодій Герасимов призначив ієромонаха Дамаскіна завідувачем Читинського місіонерського училища.
26 жортня 1902 — 14 листопада 1903 — завідувач Читинського місіонерського училища.
15 листопада 1903 — призначений місіонером до Агинського та Іргенського стану Забайкалля, який населяли буряти і тунгуси.
1 січня 1904 — переміщений на тій же посаді до Курукано-Гаргінського місіонерського стану. Володіючи бурятською мовою, він займався перекладами богослужебних пісень бурятською, організовував із бурят, які стали християнами, церковний хор.
12 вересня 1905 зачислений слухачем на курси Східного інституту у Владивостокі.
Одночасно з листопада 1905 виконував обов'язки вчителя співів, а з вересня 1906 — законовчителя у Владивостоцькій чоловічій гімназії.
1 лютого 1907 причислений до Владивостоцького архірейського дому, виконував обов'язок настоятеля храма Східного інституту, служив у храмі на станції Седанка у пригороді станції Владивостока.
1 червня 1907 призначений на посаду благочинного Камчатського та Гіжигинського округів, але 2 серпня звільнений від цього призначення, залишений у Владивостоку.
Листопад 1908 — настоятель храму Владивостоцької чоловічої гімназії.
1909 — закінчив Східний інститут і поїхав у відпустку до Санкт-Петербургу, маючи намір поступити на четвертий курс східного факультету Санкт-Петербурзького університету.
27 вересня — 4 жовтня 1909 — брав участь у московському з'їзді російських людей..
31 травня 1910 — призначений місіонером у село Болхуни Чорноярського повіту Астраханської губернії.
20 жовтня 1911 — причислений до Донського архієрейського дому, вів місіонерську роботу серед калмиків.
З початком Першої світової війни з весни 1915 служив на Кавказькому фронті начальником лікарсько-харчового загону Червоного Хреста, а з 1916 також очолив загін боротьби із заразними захворюваннями. 1917 — санітар і військовий священик 10-го армійського запасного полку на Південно-Західному фронті. Нагороджений орденами святої Анни 3-го (1916) та 2-го (1917) ступенів.
7 — 14 червня 1917 — брав участь у з'їзді МДА вченого чернецтва.
Служіння після революції
9 травня 1918 — демобілізований. У тому ж році був арештований в Орловській губернії разом з братом, приречений до розстрілу, страти запобіг, брата розстріляли.
У тому ж році переїхав до Києва, де став насельником Михайлівського Золотоверхого монастиря, також зачислений студентом до Київської духовної академії.
Після осіннього відступу 1919 із Києва військ генерала Антона Денікіна переїхав до Криму, у наступному році архієпископом Таврійським Антонієм Абашидже зведений у сан архімандрита і призначений настоятелем Балаклавського Георгієвського монастиря.
5 листопада 1922 — у Сімферополі притягнутий до суду разом із звільненим на спокій архієпископом Антонієм Абашидзе, управляючим Таврійською єпархією архієпископом Никодимом Коротковим, єпископом Севастопольським Сергієм Звєрєвим та іншими священнослужителями. Виправданий більшовицьким судом.
На початку 1923 знову заарештований, кілька місяців перебував у в'язниці разом з єпископом Ставропольським Євсевієм Рождественським, потім висланий за межі Криму.
Єпископське служіння
14 вересня 1923 у Донському монастирі Москви відбулася хіротонія в єпископа Глухівського, вікарія Чернігівської єпархії, із дорученням тимчасово керувати Чернігівською єпархією.
У січні 1924 прибув до Глухова, де організував діяльність єпархіального управління та канцелярії, вікарних та благочинних правлінь. Здійснив поїздки по єпархії.
Перебував у в'язниці Глухіва, у 1924—1925 у засланні в Харкові. У вересні 1925 висланий до Москви за межі України, жив у Даниловому монастирі.
25 серпня 1925, потаємно прибув до Полтави, разом з архієпископом Полтавським Григорієм здійснив хіротонію архімандрита Василя Зеленцова в єпископа Прилуцького, вікарія Полтавської єпархії.
30 листопада 1925 арештований у Москві у справі Патріаршого місцеблюстителя митрополита Петра Полянського, посаджений до Бутирської в'язниці.
21 травня 1926 приречений до трьох років у Сибіру, який відбував до 1928. Був у засланні у Красноярську. Служив у храмах міста, пізніше — у селі Полой Красноярського краю.
Не прийняв «Декларацію» митрополита Сергія Старгородського, де був заклик до повної лояльності більшовикам. Направив два послання митрополиту Сергію із рішучою критикою його діяльності.
У листопаді 1928 закінчився термін заслання, але єпископу Дамаскіну заборонялося повертатися до єпархії. Священники колишньої Чернігівської єпархії, які підтримували його, запросили до Стародубу, Брянської області., яка колись була в його єпархії, а до того часу приєднана до Брянської губернії. Дорогою із Сибіру захворів на запалення легень, через що затримався у Москві.
11 грудня довго спілкувався із Заступником Патріаршого місцеблюстителя митрополитом Сергієм. Він не погоджувався із тим новим курсом церковної політики, яку провів митрополит Сергій і Тимчасовий Патріарший Священний Синод при ньому.
У Стародубі Дамаскіна відвідує багато однодумців і церковних людей. Єпископа лякає можливість церковного розколу, він намагається протистояти йому, говорить, що «усе духовенство та церковники мають об'єднатися навколо нього [митрополита Сергія], щоб утримати його від вчинків, що паплюжать Церкву».
У квітні 1929 отримавши розпорядження заступника патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія про необхідність надання духовенством до органів влади свідчень про церковні общини, припинив згадування митрополита Сергія за богослужінням.
У травня 1929 Петроградський Митрополит Черафим Чічагов запросив єпископа Дамаскіна бути його помічником (вікарієм), але він відмовився.
Влітку 1929 за допомоги диякона Кирила Цокота, черниці Ірини Бурової та інших передав патріаршому місцеблюстителю митрополиту Петру Полянському, що відбував заслання у селищі Хе Тобольського округу, своє послання, а також копії переписки митрополита Кирила Смірнова з митрополитом Сергієм і листів інших архієреїв, що висловлювали своє критичне ставлення до «Декларації…». Хоча митрополит Петро не дав тоді письмової відповіді на питання про своє ставлення до подій, які відбувалися у Церкві, єпископ Дамаскін стверджував, що на словах місцеблюститель засудив дії свого Заступника: як писав потім Дамаскін, Митрополит Петро «говорив про стан і подальші виходи із нього майже моїми словами».
14 жовтня того року написав другого листа митрополиту Сергію, у якому повідомив, що розриває із ним літургійне спілкування.
27 листопада 1929 — арештований у Стародубі у справі «філіалу Істино-православної церкви». Засуджений до трьох років таборів, перебував в ув'язненні у Соловецькому таборі. Був звільнений із табору, вернувся до Стародубу. Залишився вірний своїй негативній позиції у відношенні до митрополита Сергія. Вів активну роботу по об'єднанню кліриків, що не розуміли митрополита Сергія. Проводив потаємні богослужіння у Києві. Автор низки послань пастві і листів, що адресовані вірянам.
У кінці 1920-х — 1930-х написав і розіслав біля 150 послань, у яких протиставляв Церкві як адміністративній структурі, що потребувала державної легалізації, Церква як «богозасновний і таємний союз усіх віруючих у Христа». Часто писав про настання «останніх часів» для Церкви, коли зовнішній блиск храмів втратить своє значення і для зберігання неушкодженої святості та чистоти віри треба піти у «катакомби», у «пустелі».
Підтримував зв'язки із Данилівською церковною групою і іншими, що не поминали, але не приєднувався до жодного із цих рухів, що були в опозиції до митрополита Сергія.
У 1934 — знову арештований і приречений до трьох років заслання, яке відбував у Архангельську. Там 2 березня 1936 арештований. Приречений до п'яти років виправно-трудових таборів, відбував у Бурминському відділені Карагандинського ВТТ (Казахстан), працював бухгалтером.
13 серпня 1937 арештований у таборі за звинуваченням у «антисов'єцькій агітації і організації нелегальних збіговиськ». Приводом для арешту стало святкування Великодня. Винним себе не визнав.
Розстріляний 15 вересня 1937. Місце поховання невідоме.
Канонізація
У 1981 рішенням Архієрейського Собору РПЦЗ канонізований у лику священномучеників із включенням до Собору новомучеників та сповідників російських (без встановлення окремого дня пам'яті).
Примітки
- Віталій Шумило Життя і служіння Церкві священомученика єпископа Дамаскіна Цедрика до його хіротонії у 1923 [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Rocznik Teologiczny, 2015 | 57 | 1 | 5-26
- ДАМАСКИН. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2006. — Т. XIII. — С. 684-687. — .(рос.)
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 14 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 14 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 14 березня 2019.
Посилання
- на сайте «Русское православие»
- Дамаскин Цедрик [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepi skop Damaskin v miru Dmitro Dmitrovich Ce drik nar 29 zhovtnya 1877 selo Mayaki Odeskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya pom 15 veresnya 1937 Karlag yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini yepiskop Konotopskoyi yeparhiyi vikarij Chernigivskoyi yeparhiyiDamaskin Cedrik Dmitro Dmitrovich CedrikYepiskop Konotopskoyi yeparhiyi vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi18 listopada 1923 gruden 1928Cerkva Rosijska pravoslavna cerkvaPoperednik Nastupnik Pantelejmon Romanovskij Diyalnist svyashennikNarodzhennya 29 zhovtnya 1877 1877 10 29 selo Mayaki Odeskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya Smert 10 veresnya 1937 1937 09 10 59 rokiv Karlag Karagandinska oblast Kazahska RSR SRSRYep hirotoniya 14 veresnya 1923 Damaskin u Vikishovishi Kanonizovanij RPC u serpni 2000 roku ZhittyepisOsvita Narodivsya v sim yi poshtovogo sluzhbovcya U rodini bulo semero ditej 1887 postupiv do Hersonskogo duhovnogo uchilisha kotre zakinchiv u 1893 po pershomu rozryadu potim buv zachislenij do pershogo klasu Odeskoyi duhovnoyi seminariyi U cej chas na drugomu kursi seminariyi navchavsya jogo brat Mikolaj Odesku seminariyu Dmitro zmushenij buv zalishiti cherez vazhkij materialnij stan rodini yakij ne dozvolyav dati osvitu vidrazu dvom sinam 1895 postupiv do Hersonskoyi vchitelskoyi seminariyi Navchannya v uchitelskih seminariyah yaki buli pedagogichnimi uchilishami dlya pidgotovki vikladachiv pochatkovih shkil bulo bezkoshtovnim a nuzhdenni vihovanci otrimuvali stipendiyu z umovoyu sho pislya zakinchennya seminariyi voni propracyuyut ne menshe 4 h rokiv vchitelyami v odnij iz pochatkovih shkil Pislya zakinchennya seminariyi pracyuvav vchitelem u narodnij shkoli u misti Berislavi Hersonska guberniya 1900 postupaye na dvorichni misionerski kursi pri Kazanskij duhovnij akademiyi Nachalnikom kursiv na toj chas buv arhimandrit Andrej Uhtomskij a golovoyu pedagogichnoyi radi rektor Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi yepiskop Antonij Hrapovickij U Kazani Dmitro podruzhivsya z profesorom Kazanskoyi akademiyi Viktorom Nesmyelovim avtorom prac po filosofskij antropologiyi yaki vidkrili novij napryamok u religijnij filosofiyi ta bogoslov yi Dmitro Cedrik priyedunyetsya do filosofskogo gurtka organizovanogo u Kazani profesorom V Nesmyelovim Pid chas navchannya na misionerskih kursah Dmitro blizko zijshovsya z arhiyepiskopom Antoniyem i pid jogo vplivom 9 chervnya 1902 prijnyav chernechij postrig z imenem Damaskin na chest prepodobnogo Ivana Damaskina Svyashennicke sluzhinnya do revolyuciyi Pislya zakinchennya kursiv 10 chervnya 1902 chenec Damaskin buv rukopokladenij u san iyerodiyakona a 30 chervnya u san iyeromonaha Napravlenij sluzhiti do Zabajkalskoyi duhovnoyi misiyi 26 zhovtnya 1902 yepiskop Zabajkalskij ta Nerchinskij Mefodij Gerasimov priznachiv iyeromonaha Damaskina zaviduvachem Chitinskogo misionerskogo uchilisha 26 zhortnya 1902 14 listopada 1903 zaviduvach Chitinskogo misionerskogo uchilisha 15 listopada 1903 priznachenij misionerom do Aginskogo ta Irgenskogo stanu Zabajkallya yakij naselyali buryati i tungusi 1 sichnya 1904 peremishenij na tij zhe posadi do Kurukano Garginskogo misionerskogo stanu Volodiyuchi buryatskoyu movoyu vin zajmavsya perekladami bogosluzhebnih pisen buryatskoyu organizovuvav iz buryat yaki stali hristiyanami cerkovnij hor 12 veresnya 1905 zachislenij sluhachem na kursi Shidnogo institutu u Vladivostoki Odnochasno z listopada 1905 vikonuvav obov yazki vchitelya spiviv a z veresnya 1906 zakonovchitelya u Vladivostockij cholovichij gimnaziyi 1 lyutogo 1907 prichislenij do Vladivostockogo arhirejskogo domu vikonuvav obov yazok nastoyatelya hrama Shidnogo institutu sluzhiv u hrami na stanciyi Sedanka u prigorodi stanciyi Vladivostoka 1 chervnya 1907 priznachenij na posadu blagochinnogo Kamchatskogo ta Gizhiginskogo okrugiv ale 2 serpnya zvilnenij vid cogo priznachennya zalishenij u Vladivostoku Listopad 1908 nastoyatel hramu Vladivostockoyi cholovichoyi gimnaziyi 1909 zakinchiv Shidnij institut i poyihav u vidpustku do Sankt Peterburgu mayuchi namir postupiti na chetvertij kurs shidnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu 27 veresnya 4 zhovtnya 1909 brav uchast u moskovskomu z yizdi rosijskih lyudej 31 travnya 1910 priznachenij misionerom u selo Bolhuni Chornoyarskogo povitu Astrahanskoyi guberniyi 20 zhovtnya 1911 prichislenij do Donskogo arhiyerejskogo domu viv misionersku robotu sered kalmikiv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni z vesni 1915 sluzhiv na Kavkazkomu fronti nachalnikom likarsko harchovogo zagonu Chervonogo Hresta a z 1916 takozh ocholiv zagin borotbi iz zaraznimi zahvoryuvannyami 1917 sanitar i vijskovij svyashenik 10 go armijskogo zapasnogo polku na Pivdenno Zahidnomu fronti Nagorodzhenij ordenami svyatoyi Anni 3 go 1916 ta 2 go 1917 stupeniv 7 14 chervnya 1917 brav uchast u z yizdi MDA vchenogo chernectva Sluzhinnya pislya revolyuciyi 9 travnya 1918 demobilizovanij U tomu zh roci buv areshtovanij v Orlovskij guberniyi razom z bratom prirechenij do rozstrilu strati zapobig brata rozstrilyali U tomu zh roci pereyihav do Kiyeva de stav naselnikom Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya takozh zachislenij studentom do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Pislya osinnogo vidstupu 1919 iz Kiyeva vijsk generala Antona Denikina pereyihav do Krimu u nastupnomu roci arhiyepiskopom Tavrijskim Antoniyem Abashidzhe zvedenij u san arhimandrita i priznachenij nastoyatelem Balaklavskogo Georgiyevskogo monastirya 5 listopada 1922 u Simferopoli prityagnutij do sudu razom iz zvilnenim na spokij arhiyepiskopom Antoniyem Abashidze upravlyayuchim Tavrijskoyu yeparhiyeyu arhiyepiskopom Nikodimom Korotkovim yepiskopom Sevastopolskim Sergiyem Zvyeryevim ta inshimi svyashennosluzhitelyami Vipravdanij bilshovickim sudom Na pochatku 1923 znovu zaareshtovanij kilka misyaciv perebuvav u v yaznici razom z yepiskopom Stavropolskim Yevseviyem Rozhdestvenskim potim vislanij za mezhi Krimu Yepiskopske sluzhinnya Zliva napravo yepiskopi Pavlo Kratirov Kostyantin Dyakov Boris Shipulin Onufrij Gagalyuk Damaskin Cedrik Antonij Pankyeyev Harkiv 1924 14 veresnya 1923 u Donskomu monastiri Moskvi vidbulasya hirotoniya v yepiskopa Gluhivskogo vikariya Chernigivskoyi yeparhiyi iz doruchennyam timchasovo keruvati Chernigivskoyu yeparhiyeyu U sichni 1924 pribuv do Gluhova de organizuvav diyalnist yeparhialnogo upravlinnya ta kancelyariyi vikarnih ta blagochinnih pravlin Zdijsniv poyizdki po yeparhiyi Perebuvav u v yaznici Gluhiva u 1924 1925 u zaslanni v Harkovi U veresni 1925 vislanij do Moskvi za mezhi Ukrayini zhiv u Danilovomu monastiri 25 serpnya 1925 potayemno pribuv do Poltavi razom z arhiyepiskopom Poltavskim Grigoriyem zdijsniv hirotoniyu arhimandrita Vasilya Zelencova v yepiskopa Priluckogo vikariya Poltavskoyi yeparhiyi 30 listopada 1925 areshtovanij u Moskvi u spravi Patriarshogo misceblyustitelya mitropolita Petra Polyanskogo posadzhenij do Butirskoyi v yaznici 21 travnya 1926 prirechenij do troh rokiv u Sibiru yakij vidbuvav do 1928 Buv u zaslanni u Krasnoyarsku Sluzhiv u hramah mista piznishe u seli Poloj Krasnoyarskogo krayu Ne prijnyav Deklaraciyu mitropolita Sergiya Stargorodskogo de buv zaklik do povnoyi loyalnosti bilshovikam Napraviv dva poslannya mitropolitu Sergiyu iz rishuchoyu kritikoyu jogo diyalnosti U listopadi 1928 zakinchivsya termin zaslannya ale yepiskopu Damaskinu zaboronyalosya povertatisya do yeparhiyi Svyashenniki kolishnoyi Chernigivskoyi yeparhiyi yaki pidtrimuvali jogo zaprosili do Starodubu Bryanskoyi oblasti yaka kolis bula v jogo yeparhiyi a do togo chasu priyednana do Bryanskoyi guberniyi Dorogoyu iz Sibiru zahvoriv na zapalennya legen cherez sho zatrimavsya u Moskvi 11 grudnya dovgo spilkuvavsya iz Zastupnikom Patriarshogo misceblyustitelya mitropolitom Sergiyem Vin ne pogodzhuvavsya iz tim novim kursom cerkovnoyi politiki yaku proviv mitropolit Sergij i Timchasovij Patriarshij Svyashennij Sinod pri nomu U Starodubi Damaskina vidviduye bagato odnodumciv i cerkovnih lyudej Yepiskopa lyakaye mozhlivist cerkovnogo rozkolu vin namagayetsya protistoyati jomu govorit sho use duhovenstvo ta cerkovniki mayut ob yednatisya navkolo nogo mitropolita Sergiya shob utrimati jogo vid vchinkiv sho paplyuzhat Cerkvu U kvitni 1929 otrimavshi rozporyadzhennya zastupnika patriarshogo misceblyustitelya mitropolita Sergiya pro neobhidnist nadannya duhovenstvom do organiv vladi svidchen pro cerkovni obshini pripiniv zgaduvannya mitropolita Sergiya za bogosluzhinnyam U travnya 1929 Petrogradskij Mitropolit Cherafim Chichagov zaprosiv yepiskopa Damaskina buti jogo pomichnikom vikariyem ale vin vidmovivsya Vlitku 1929 za dopomogi diyakona Kirila Cokota chernici Irini Burovoyi ta inshih peredav patriarshomu misceblyustitelyu mitropolitu Petru Polyanskomu sho vidbuvav zaslannya u selishi He Tobolskogo okrugu svoye poslannya a takozh kopiyi perepiski mitropolita Kirila Smirnova z mitropolitom Sergiyem i listiv inshih arhiyereyiv sho vislovlyuvali svoye kritichne stavlennya do Deklaraciyi Hocha mitropolit Petro ne dav todi pismovoyi vidpovidi na pitannya pro svoye stavlennya do podij yaki vidbuvalisya u Cerkvi yepiskop Damaskin stverdzhuvav sho na slovah misceblyustitel zasudiv diyi svogo Zastupnika yak pisav potim Damaskin Mitropolit Petro govoriv pro stan i podalshi vihodi iz nogo majzhe moyimi slovami 14 zhovtnya togo roku napisav drugogo lista mitropolitu Sergiyu u yakomu povidomiv sho rozrivaye iz nim liturgijne spilkuvannya 27 listopada 1929 areshtovanij u Starodubi u spravi filialu Istino pravoslavnoyi cerkvi Zasudzhenij do troh rokiv taboriv perebuvav v uv yaznenni u Soloveckomu tabori Buv zvilnenij iz taboru vernuvsya do Starodubu Zalishivsya virnij svoyij negativnij poziciyi u vidnoshenni do mitropolita Sergiya Viv aktivnu robotu po ob yednannyu klirikiv sho ne rozumili mitropolita Sergiya Provodiv potayemni bogosluzhinnya u Kiyevi Avtor nizki poslan pastvi i listiv sho adresovani viryanam U kinci 1920 h 1930 h napisav i rozislav bilya 150 poslan u yakih protistavlyav Cerkvi yak administrativnij strukturi sho potrebuvala derzhavnoyi legalizaciyi Cerkva yak bogozasnovnij i tayemnij soyuz usih viruyuchih u Hrista Chasto pisav pro nastannya ostannih chasiv dlya Cerkvi koli zovnishnij blisk hramiv vtratit svoye znachennya i dlya zberigannya neushkodzhenoyi svyatosti ta chistoti viri treba piti u katakombi u pusteli Pidtrimuvav zv yazki iz Danilivskoyu cerkovnoyu grupoyu i inshimi sho ne pominali ale ne priyednuvavsya do zhodnogo iz cih ruhiv sho buli v opoziciyi do mitropolita Sergiya U 1934 znovu areshtovanij i prirechenij do troh rokiv zaslannya yake vidbuvav u Arhangelsku Tam 2 bereznya 1936 areshtovanij Prirechenij do p yati rokiv vipravno trudovih taboriv vidbuvav u Burminskomu viddileni Karagandinskogo VTT Kazahstan pracyuvav buhgalterom 13 serpnya 1937 areshtovanij u tabori za zvinuvachennyam u antisov yeckij agitaciyi i organizaciyi nelegalnih zbigovisk Privodom dlya areshtu stalo svyatkuvannya Velikodnya Vinnim sebe ne viznav Rozstrilyanij 15 veresnya 1937 Misce pohovannya nevidome KanonizaciyaU 1981 rishennyam Arhiyerejskogo Soboru RPCZ kanonizovanij u liku svyashennomuchenikiv iz vklyuchennyam do Soboru novomuchenikiv ta spovidnikiv rosijskih bez vstanovlennya okremogo dnya pam yati PrimitkiVitalij Shumilo Zhittya i sluzhinnya Cerkvi svyashenomuchenika yepiskopa Damaskina Cedrika do jogo hirotoniyi u 1923 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Rocznik Teologiczny 2015 57 1 5 26 DAMASKIN Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2006 T XIII S 684 687 ISBN 5 89572 022 6 ros Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2019 Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2019 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 14 bereznya 2019 Posilannyana sajte Russkoe pravoslavie Damaskin Cedrik 21 serpnya 2018 u Wayback Machine