Далемінці (долемінці, галомачі, гломачі; нім. Daleminzier, пол. Głomacze (Dalemińcy)) — середньовічне західнослов'янське плем'я, що входило до племінного союзу лужицьких сербів разом із мільчанами, сорбами, лужичанами, нішанами, сусельцями та іншими племенами. Далемінці є одними з пращурів лужичан, слов'янського народу на сході Німеччини.
Розселення
У другій половині I тисячоліття плем'я далемінців займало землі в межиріччі Ельби та Мульди на північ від Рудніх гір на території сучасної Німеччини (федеральна земля Саксонія). На північ від далемінців знаходилися землі сусельців та ніжичеів, на схід за Ельбою — землі мільчан і нішан, на захід за річкою Мульда — землі сорбів, худичів та інших племен, на південь від далемінців жили чехи.
Походження
Далемінці, імовірно, відносяться до слов'янських переселенців VII століття, що з'явилися в межиріччі Ельби і Заалє, вже зайнятій слов'янськими племенами, що відносяться до празько-корчакської культури.
Спілки
Разом з іншими племенами межиріччя Ельби тп Заалі далемінці об'єдналися в союз сорбів.
Етнонім
Далемінці
У «Баварському Географі» IX століття плем'я далемінців фіксується як Talaminzi.
Трубачов вважав, що етнонім «далемінці» має ілліровенетське походження: від іллір. Dalmatae — «овечі (пастухи)».
Гломачі
У X столітті плем'я згадується в історичних джерелах під назвою гломачі (галомачі). Чеський учений Л. Нідерле назвав причини такої зміни етнонімів загадковими.
За припущенням російського археолога В. В. Сєдова перший етнонім належить племені празько-корчацького походження, а друга назва пов'язана із слов'янами рюсенської культури, що переселились пізніше.
Історія
У X столітті плем'я далемінців (гломачів) було остаточно розгромлене німцями, слідом за ними були підкорені і всі інші племена союзу сорбів.
Див. також
Примітки
- Большая Советская Энциклопедия. — Карта із статті «Полабські слов'яни» в БСЭ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Полабские славяне в 8—10 вв.
- Полабские славяне [ 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М.: «Сов. энциклопедия», 1969—1978. — Т. 20.
- Commons.wikimedia.org. — Heiliges Römisches Reich 1000 [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. — М.: Фонд археологии, 1995. — С. 143. — .
- Etnolog.ru. Энциклопедия народов мира [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.]. — Лужичане.
- Херрман И. Ruzzi. Forsderen Liudi. Fresiti. К вопросу об исторических и этнографических основах «Баварского Географа» (первая половина IX в.) [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Древности славян и Руси / Ответственный редактор Тимощук Б. А.. — М.: Наука, 1988. — С. 164. — .
- Трубачев О. Н. Ранние славянские этнонимы — свидетели миграции славян // Вопр. языкознания. 1974. № 6. С. 52-53
- Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. — М.: Фонд археологии, 1995. — С. 144. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daleminci doleminci galomachi glomachi nim Daleminzier pol Glomacze Dalemincy serednovichne zahidnoslov yanske plem ya sho vhodilo do pleminnogo soyuzu luzhickih serbiv razom iz milchanami sorbami luzhichanami nishanami suselcyami ta inshimi plemenami Daleminci ye odnimi z prashuriv luzhichan slov yanskogo narodu na shodi Nimechchini Plem ya daleminciv na karti rozmishennya luzhickoserbskih plemen u VIII X st RozselennyaU drugij polovini I tisyacholittya plem ya daleminciv zajmalo zemli v mezhirichchi Elbi ta Muldi na pivnich vid Rudnih gir na teritoriyi suchasnoyi Nimechchini federalna zemlya Saksoniya Na pivnich vid daleminciv znahodilisya zemli suselciv ta nizhicheiv na shid za Elboyu zemli milchan i nishan na zahid za richkoyu Mulda zemli sorbiv hudichiv ta inshih plemen na pivden vid daleminciv zhili chehi PohodzhennyaDaleminci imovirno vidnosyatsya do slov yanskih pereselenciv VII stolittya sho z yavilisya v mezhirichchi Elbi i Zaalye vzhe zajnyatij slov yanskimi plemenami sho vidnosyatsya do prazko korchakskoyi kulturi SpilkiRazom z inshimi plemenami mezhirichchya Elbi tp Zaali daleminci ob yednalisya v soyuz sorbiv EtnonimDaleminci U Bavarskomu Geografi IX stolittya plem ya daleminciv fiksuyetsya yak Talaminzi Trubachov vvazhav sho etnonim daleminci maye illirovenetske pohodzhennya vid illir Dalmatae ovechi pastuhi Glomachi U X stolitti plem ya zgaduyetsya v istorichnih dzherelah pid nazvoyu glomachi galomachi Cheskij uchenij L Niderle nazvav prichini takoyi zmini etnonimiv zagadkovimi Za pripushennyam rosijskogo arheologa V V Syedova pershij etnonim nalezhit plemeni prazko korchackogo pohodzhennya a druga nazva pov yazana iz slov yanami ryusenskoyi kulturi sho pereselilis piznishe IstoriyaU X stolitti plem ya daleminciv glomachiv bulo ostatochno rozgromlene nimcyami slidom za nimi buli pidkoreni i vsi inshi plemena soyuzu sorbiv Div takozhZahidni slov yani Polabski slov yani LuzhichaniPrimitkiBolshaya Sovetskaya Enciklopediya Karta iz statti Polabski slov yani v BSE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Polabskie slavyane v 8 10 vv Polabskie slavyane 15 lyutogo 2020 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd M Sov enciklopediya 1969 1978 T 20 Commons wikimedia org Heiliges Romisches Reich 1000 Arhivovano 3 listopada 2020 u Wayback Machine Sedov V V Slavyane v rannem srednevekove M Fond arheologii 1995 S 143 ISBN 5 87059 021 3 Etnolog ru Enciklopediya narodov mira 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Luzhichane Herrman I Ruzzi Forsderen Liudi Fresiti K voprosu ob istoricheskih i etnograficheskih osnovah Bavarskogo Geografa pervaya polovina IX v 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Drevnosti slavyan i Rusi Otvetstvennyj redaktor Timoshuk B A M Nauka 1988 S 164 ISBN 5 02 009419 6 Trubachev O N Rannie slavyanskie etnonimy svideteli migracii slavyan Vopr yazykoznaniya 1974 6 S 52 53 Sedov V V Slavyane v rannem srednevekove M Fond arheologii 1995 S 144 ISBN 5 87059 021 3