Давіно Вергулст

Давіно Вергулст (нід. Davino Verhulst, нар. 25 листопада 1987, Беверен) — бельгійський футболіст, воротар клубу «Антверпен».

Давіно Вергулст
Особисті дані
Народження	25 листопада 1987(1987-11-25) (36 років)
	Беверен, Бельгія
Зріст	193 см
Вага	90 кг
Громадянство	Бельгія
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Антверпен»
Номер	87
Юнацькі клуби
	«Беверен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2003–2007 «Беверен» 9 (-15) 2007–2010 «Генк» 42 (-56) 2010–2011 →  «Віллем II» 14 (-39) 2011–2013 «Сент-Трюйден» 49 (-61) 2013–2020 «Локерен» 106 (-152) 2020–2022 «Аполлон Смірніс» 36 (-53) 2022– «Антверпен» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2004–2005 Бельгія U-18 4 (-4) 2005–2006 Бельгія U-19 6 (-11)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 3 листопада 2023.

Клубна кар'єра

Народився 25 листопада 1987 року в місті Беверен. Вихованець футбольної школи клубу «Беверен». Дебютував за першу команду 2 грудня 2004 року у Кубку УЄФА 2004/05 у грі групового етапу проти «Бенфіки» (0:3), коли вже на 3-й хвилині основний воротар клубу Бубакар Баррі був вилучений з поля за фол останньої надії. Молодому воротарю відразу довелося пропустити гол з пенальті від Сімау, а потім два м'ячі з гри від Златко Заховича. Надалі Вергулст залишався запасним воротарем і лише у сезоні 2005/06 Верхюльст отримав свій новий шанс, коли Баррі брав участь у Кубку африканських націй з Кот-д'Івуаром. Тоді вісімнадцятирічний голкіпер впорався добре — він навіть відбив пенальті від Хав'єра Портільйо проти «Брюгге», але йому довелося повернутися на лаву запасних після повернення Бубакара.

Так і не ставши основним воротарем у рідному клубі, у грудні 2006 року Вергулст підписав контракт на три з половиною роки з «Генком». Спочатку Давіно і тут був запасним воротарем, але після того як Логан Байї перейшов до «Боруссії» (Менхенгладбах) у січні 2009 року, Вергулст піднявся на позицію першого воротаря. Пізніше того ж сезону «Генк» виграв Кубок Бельгії з Вергулстом на воротах. Втім по ходу наступного сезону з покупкою угорського воротаря та появою молодого і перспективного власного вихованця Тібо Куртуа Вергулст знову втратив місце в основі. Зрештою «Генк» віддав його в оренду нідерландському «Віллему II» на сезон 2010/11. У першій частині бельгієць був основним воротарем, але у лютому до команду перейшов серб Владан Куйович, і Вергулст втратив місце в основі.

31 серпня 2011 року було оголошено, що контракт між Вергулстом і «Генком» було розірвано за взаємною згодою, а 12 вересня 2011 року він підписав контракт із «Сент-Трюйденом», який мав серйозні проблеми із воротарською позицією після травм Брама Кастро та Марка Волдерса. Там Давіно провів два сезони, після чого перейшов у «Локерен», де протягом п'яти сезонів був основним голкіпером і знову виграв Кубок Бельгії в 2014 році.

Після банкрутства «Локерена» Вергулст кілька місяців був без клубу. У вересні 2020 року він перейшов до клубу грецької Суперліги «Аполлон Смірніс», з яким підписав контракт на один сезон. Спочатку йому довелося деякий час залишатися поза грою через позитивний тест на корону, але 21 жовтня 2020 року він офіційно дебютував за клуб у матчі чемпіонату проти клубу «ПАС Яніна». 24 січня 2022 року він знепритомнів на стадіоні на 55-й хвилині матчу з «Астерасом» після зіткнення з нападником .

Наприкінці червня 2022 року він повернувся до Бельгії та підписав дворічний контракт із «Антверпеном». У своєму першому сезоні він зіграв лише 6 ігор за другу команду, яка виступала в 1-му аматорському дивізіоні, але втретє у кар'єрі став володарем Кубка Бельгії та вперше виграв національну першість.

Виступи за збірні

2004 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії (U-18), за яку загалом провів 4 гри. Згодом у складі збірної Бельгії до 19 років виступив на чемпіонаті Європи 2006 року у Польщі, де зіграв у всіх трьох матчах, але Бельгія посіла останнє місце у групі. Загалом у її складі взяв участь у 6 іграх.

Титули і досягнення

• Чемпіон Бельгії (1):

«Антверпен»: 2022/23

• Володар Кубка Бельгії (3):

«Генк»: 2008/09

«Локерен»: 2013/14

«Антверпен»: 2022/23

• Володар Суперкубка Бельгії (2):

«Генк»: 2011

«Антверпен»: 2023

Примітки

1. ,,Afscheid in schoonheid. Het Nieuwsblad (nl-BE) . 19 лютого 2006. Процитовано 25 листопада 2023.
2. Jaja Coelho en Davino Verhulst versterken Racing Genk. De Standaard (nl-BE) . 29 грудня 2006. Процитовано 25 листопада 2023.
3. Guerman, Pascal (25 листопада 2023). Le Racing a sauvé sa saison. DHnet (фр.). Процитовано 25 листопада 2023.
4. STVV strikt Davino Verhulst. De Standaard (nl-BE) . 12 вересня 2011. Процитовано 25 листопада 2023.
5. Lokeren remporte sa deuxième Coupe de Belgique. RTBF (фр.). Процитовано 25 листопада 2023.
6. Doelman Davino Verhulst vindt onderdak in Griekenland. Het Nieuwsblad (nl-BE) . 5 вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2023.
7. Αστέρας Τρίπολης - Απόλλων Σμύρνης: «Πάγωσαν» με Βέρχουλστ, σωριάστηκε στο έδαφος και αποχώρησε με φορείο. NewsIT (гр.). 24 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2023.
8. Welkom bij The Great Old, Davino Verhulst!. RAFC (нід.). Процитовано 25 листопада 2023.
9. Geen schoonheidsprijs, wel een vierde beker: Antwerp maakt favorietenrol waar tegen KV Mechelen. sporza.be (нід.). 30 квітня 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
10. Davino Verhulst. static.rbfa.be. Процитовано 25 листопада 2023.

Посилання

• Давіно Вергулст на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Давіно Вергулст на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Давіно Вергулст на сайті Soccerbase (англ.)
• Давіно Вергулст на сайті BDFutbol.com (англ.)