Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кни́га ме́ртвих» (єг. Ер ну перет ем херу) — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували до гробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160—190 (в різних варіаціях) не пов'язаних між собою розділів різного обсягу, від довгих поетичних гімнів до коротеньких магічних формул. Книга мертвих є твором, який вважали давнім ще за часів[] правління Сеті I, фараона XIX династії. Вже тоді вона була такою великою, що потребувала скорочення й неодноразово переписувалась протягом майже 5000 років. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань.
| Книга мертвих | |
 | |
| Назва | єгипет. 𓂋𓏤𓈓𓏌𓏤𓉐𓂋𓏏𓂻𓅓𓉔𓂋𓅱𓇳𓏤 |
|---|---|
| Головний предмет твору | Дуат і d |
| Автор | Тот |
| Країна походження | Стародавній Єгипет |
| Мова твору або назви | єгипетська мова |
| Не раніше | |
 Книга мертвих у Вікісховищі | |
| «Книга мертвих» ієрогліфами | ||||||||||
|
Назва
Назва «книга мертвих» не є оригінальною давньоєгипетською назвою цього видатного релігійно-містичного твору античності. Вона була вперше опублікована відомим німецьким єгиптологом Карлом Ріхардом Лепсіусом 1842 року й швидко стала популярною. Дослівний переклад оригінальної єгипетської назви — «вислови для виходу до світла», чи «розділи про сходження до світла». Іноді вживаються поетично-художні переклади — «дороговказ до раю».
Слід особливо наголосити, що Книга мертвих жодним чином не пов'язана з Некрономіконом аль-Хазреда. Вона призначена насамперед для того, аби допомогти мертвим у загробному житті, а не для того, щоб викликати душі мертвих для своїх потреб.
Історія дослідження
Коли тексти Книги мертвих були вперше виявлені на стінах поховальних камер пірамід Саккари і на саркофагах, серед археологів поширеною була думка про те, що ці тексти є Біблією давніх єгиптян. Але на відміну від єврейської Біблії, у Книзі Мертвих відсутні будь-які релігійні догмати. Крім того, самі єгиптяни не вважали її тексти результатом божественного одкровення.
Перші рукописи було опубліковано після єгипетської експедиції Наполеона Бонапарта в колективній праці «Опис Єгипту» 1821 року. Жан-Франсуа Шампольйон був одним з перших перекладачів Книги мертвих. 1842 року Карл Ріхард Лепсіус опублікував так звану «Саїтську» версію епохи Птолемеїв і дав їй назву «Книга мертвих», а також запровадив систему нумерації розділів, яка застосовується й досі. Перший переклад ієрогліфічного тексту англійською мовою опублікував 1867 року . 1886 року опублікував перше повне видання у трьох томах. 1890 року , опублікував найповніше видання книги мертвих, яка містила відомий папірус Ані (що не ввійшов до видання Е.Невіла 1886 року).
Серед багатьох дослідників побутує думка[], що саме з «Книги мертвих» брав сюжети та ідеї пророк Моїсей під час написання свого П'ятикнижжя.
Версії
- Геліопольська — 5-6 династія
- Фіванська
- Саїтська
Суд Осіріса
Особливий інтерес для дослідників представляє 125-й розділ, в якій описується посмертний суд Осіріса над померлим. До глави є ілюстрація: Осіріс (цар і суддя загробного світу) сидить на троні зі знаками царської влади (з короною, з жезлом і батогом). Нагорі зображені 42 боги (очевидно, боги номів). У центрі залу стоять ваги, на яких боги і Анубіс зважують серце покійного (символ душі у стародавніх єгиптян). На одній чашці терезів лежить серце, тобто совість покійного, легка або обтяжена гріхами, а на іншій Правда у вигляді пера богині Маат або фігурки Маат. Якщо людина вела на землі праведний спосіб життя, то його серце і перо важили однаково, якщо грішив, то серце важило більше. Виправданого покійного відправляли в загробний рай, грішника поїдало чудовисько Амат (лев з головою крокодила).
На суді покійний звертається до Осіріса, а потім до кожного з 42 богів, виправдовуючись в смертному гріху, яким той чи інший бог відав. У цій же главі міститься текст виправдувальною мови:
Слава тобі, боже великий, владика обопільної правди. Я прийшов до тебе, пане мій. Ти привів мене, щоб споглядати твою красу. Я знаю тебе, я знаю ім'я твоє, я знаю імена 42 богів, які перебувають з тобою у палати обопільної правди, які живуть, підстерігаючи злих і харчуючись їхньою кров'ю в день звіту перед обличчям Благого. Ось я прийшов до тебе, владика правди; я приніс правду, я відігнав брехня. Я не творив несправедливого щодо людей. Я не робив зла. Не робив того, що для богів гидоту. Я не вбивав. Чи не зменшував хлібів в храмах, чи не зменшував їжі богів, що не схоплене заупокійних дарів у небіжчиків. Я не зменшував заходи зерна, що не зменшував міри довжини, не порушував заходи полів, що не збільшував вагових гир, не підробляв стрілки ваг. Я чистий, я чистий, я чистий, я чистий.
В цьому ж розділі наводиться мова, яка вимовляється при виході з «чертога обопільної правди». Вона цікава тим, що в ній покійний каже:
… ні до мене звинувачення з боку сучасного царя … Я з'явився до вас без гріха, без вад, без зла, без свідка, проти якого я б зробив що-небудь погане …
Він, як на справжньому судовому процесі, доводить що обвинувачення проти нього необґрунтовано, що немає свідків проти нього. Що особливо цікаво, з цією промовою він звертається до 42 богам, яких можна назвати присяжними, яких він «умилостивив тим, що їм приємно» .
Елементи моралі, необхідні для стабільної соціальної та економічного життя, в Стародавньому Єгипті спочатку закріпилися релігією, а тільки потім законом. За своїм опису суд Осіріса дуже схожий на суд фараона — верховного судді (аналогічно Осирису — владиці обопільної правди), який був головою верховної судової колегії з 30 суддів (аналогія з богами на суді Осіріса).
Див. також
Примітки
- Хрестоматія з історії Стародавнього світу / під ред. Е. А. Черкасової. М .: Просвещение, 1991.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Книга мертвих |
- Бадж Э. Египетская книга мертвых СпБ.:"Азбука-классика". — 2008. — 528 с. — ISBN 987-5-91181-677 (рос.)
- Чегодаев, М. А. Древнеегипетская Книга Мертвых — фрагменты перевода и комментарии [Архівовано 15 липня 2012 у Archive.is] // Вопросы истории. 1994. № 8. С. 145—163; № 9. С. 141—151.(рос.)
- Чегодаев М. А. Папирусная графика Древнего Египта. М.: УРСС, 2004. —
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- Хрестоматия по истории Древнего мира / под ред. Е. А. Черкасовой. М.: Просвещение, 1991. (рос.)
Джерела
- Книга мертвих — Папірус писаря Ані [ 21 березня 2002 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання
- Книга мертвих // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kni ga me rtvih yeg Er nu peret em heru zbirnik yegipetskih gimniv i religijnih tekstiv yakij vmishuvali do grobnici z metoyu dopomogti pomerlomu zdolati vsi nebezpeki potojbichnogo svitu j otrimati umirotvorennya i blagopoluchchya vichnogo zhittya Cej religijno mistichnij tvir skladayetsya zi 160 190 v riznih variaciyah ne pov yazanih mizh soboyu rozdiliv riznogo obsyagu vid dovgih poetichnih gimniv do korotenkih magichnih formul Kniga mertvih ye tvorom yakij vvazhali davnim she za chasiv dzherelo pravlinnya Seti I faraona XIX dinastiyi Vzhe todi vona bula takoyu velikoyu sho potrebuvala skorochennya j neodnorazovo perepisuvalas protyagom majzhe 5000 rokiv Bud yakij blagochestivij yegiptyanin chi to faraon chi bidnij selyanin zhrec chi sluga drugoryadnogo nachalnika zhili postijno zvertayuchis do vchennya Knigi mertvih Yegiptyan hovali zgidno z vkazivkami cih svyashennih tekstiv yihnya nadiya na vichne zhittya pislya smerti gruntuvalas na diyevosti yiyi gimniv molitov i zaklinan Kniga mertvih Nazvayegipet 𓂋 𓏤 𓈓𓏌 𓏤𓉐 𓂋𓏏 𓂻𓅓𓉔 𓂋𓅱𓇳 𓏤 Golovnij predmet tvoruDuat i d AvtorTot Krayina pohodzhennyaStarodavnij Yegipet Mova tvoru abo nazviyegipetska mova Ne ranishe Kniga mertvih u Vikishovishi Kniga mertvih iyeroglifami Fragment papirusu pisarya Ani rozdil Sud Osirisa NazvaNazva kniga mertvih ne ye originalnoyu davnoyegipetskoyu nazvoyu cogo vidatnogo religijno mistichnogo tvoru antichnosti Vona bula vpershe opublikovana vidomim nimeckim yegiptologom Karlom Rihardom Lepsiusom 1842 roku j shvidko stala populyarnoyu Doslivnij pereklad originalnoyi yegipetskoyi nazvi vislovi dlya vihodu do svitla chi rozdili pro shodzhennya do svitla Inodi vzhivayutsya poetichno hudozhni perekladi dorogovkaz do rayu Slid osoblivo nagolositi sho Kniga mertvih zhodnim chinom ne pov yazana z Nekronomikonom al Hazreda Vona priznachena nasampered dlya togo abi dopomogti mertvim u zagrobnomu zhitti a ne dlya togo shob viklikati dushi mertvih dlya svoyih potreb Istoriya doslidzhennyaKoli teksti Knigi mertvih buli vpershe viyavleni na stinah pohovalnih kamer piramid Sakkari i na sarkofagah sered arheologiv poshirenoyu bula dumka pro te sho ci teksti ye Bibliyeyu davnih yegiptyan Ale na vidminu vid yevrejskoyi Bibliyi u Knizi Mertvih vidsutni bud yaki religijni dogmati Krim togo sami yegiptyani ne vvazhali yiyi teksti rezultatom bozhestvennogo odkrovennya Pershi rukopisi bulo opublikovano pislya yegipetskoyi ekspediciyi Napoleona Bonaparta v kolektivnij praci Opis Yegiptu 1821 roku Zhan Fransua Shampoljon buv odnim z pershih perekladachiv Knigi mertvih 1842 roku Karl Rihard Lepsius opublikuvav tak zvanu Sayitsku versiyu epohi Ptolemeyiv i dav yij nazvu Kniga mertvih a takozh zaprovadiv sistemu numeraciyi rozdiliv yaka zastosovuyetsya j dosi Pershij pereklad iyeroglifichnogo tekstu anglijskoyu movoyu opublikuvav 1867 roku 1886 roku opublikuvav pershe povne vidannya u troh tomah 1890 roku opublikuvav najpovnishe vidannya knigi mertvih yaka mistila vidomij papirus Ani sho ne vvijshov do vidannya E Nevila 1886 roku Sered bagatoh doslidnikiv pobutuye dumka dzherelo sho same z Knigi mertvih brav syuzheti ta ideyi prorok Moyisej pid chas napisannya svogo P yatiknizhzhya VersiyiGeliopolska 5 6 dinastiya Fivanska SayitskaSud Osirisai Anubis zvazhuyut serce pokijnogo Osoblivij interes dlya doslidnikiv predstavlyaye 125 j rozdil v yakij opisuyetsya posmertnij sud Osirisa nad pomerlim Do glavi ye ilyustraciya Osiris car i suddya zagrobnogo svitu sidit na troni zi znakami carskoyi vladi z koronoyu z zhezlom i batogom Nagori zobrazheni 42 bogi ochevidno bogi nomiv U centri zalu stoyat vagi na yakih bogi i Anubis zvazhuyut serce pokijnogo simvol dushi u starodavnih yegiptyan Na odnij chashci tereziv lezhit serce tobto sovist pokijnogo legka abo obtyazhena grihami a na inshij Pravda u viglyadi pera bogini Maat abo figurki Maat Yaksho lyudina vela na zemli pravednij sposib zhittya to jogo serce i pero vazhili odnakovo yaksho grishiv to serce vazhilo bilshe Vipravdanogo pokijnogo vidpravlyali v zagrobnij raj grishnika poyidalo chudovisko Amat lev z golovoyu krokodila Na sudi pokijnij zvertayetsya do Osirisa a potim do kozhnogo z 42 bogiv vipravdovuyuchis v smertnomu grihu yakim toj chi inshij bog vidav U cij zhe glavi mistitsya tekst vipravduvalnoyu movi Slava tobi bozhe velikij vladika obopilnoyi pravdi Ya prijshov do tebe pane mij Ti priviv mene shob spoglyadati tvoyu krasu Ya znayu tebe ya znayu im ya tvoye ya znayu imena 42 bogiv yaki perebuvayut z toboyu u palati obopilnoyi pravdi yaki zhivut pidsterigayuchi zlih i harchuyuchis yihnoyu krov yu v den zvitu pered oblichchyam Blagogo Os ya prijshov do tebe vladika pravdi ya prinis pravdu ya vidignav brehnya Ya ne tvoriv nespravedlivogo shodo lyudej Ya ne robiv zla Ne robiv togo sho dlya bogiv gidotu Ya ne vbivav Chi ne zmenshuvav hlibiv v hramah chi ne zmenshuvav yizhi bogiv sho ne shoplene zaupokijnih dariv u nebizhchikiv Ya ne zmenshuvav zahodi zerna sho ne zmenshuvav miri dovzhini ne porushuvav zahodi poliv sho ne zbilshuvav vagovih gir ne pidroblyav strilki vag Ya chistij ya chistij ya chistij ya chistij V comu zh rozdili navoditsya mova yaka vimovlyayetsya pri vihodi z chertoga obopilnoyi pravdi Vona cikava tim sho v nij pokijnij kazhe ni do mene zvinuvachennya z boku suchasnogo carya Ya z yavivsya do vas bez griha bez vad bez zla bez svidka proti yakogo ya b zrobiv sho nebud pogane Vin yak na spravzhnomu sudovomu procesi dovodit sho obvinuvachennya proti nogo neobgruntovano sho nemaye svidkiv proti nogo Sho osoblivo cikavo z ciyeyu promovoyu vin zvertayetsya do 42 bogam yakih mozhna nazvati prisyazhnimi yakih vin umilostiviv tim sho yim priyemno Elementi morali neobhidni dlya stabilnoyi socialnoyi ta ekonomichnogo zhittya v Starodavnomu Yegipti spochatku zakripilisya religiyeyu a tilki potim zakonom Za svoyim opisu sud Osirisa duzhe shozhij na sud faraona verhovnogo suddi analogichno Osirisu vladici obopilnoyi pravdi yakij buv golovoyu verhovnoyi sudovoyi kolegiyi z 30 suddiv analogiya z bogami na sudi Osirisa Div takozhTibetska kniga mertvihPrimitkiHrestomatiya z istoriyi Starodavnogo svitu pid red E A Cherkasovoyi M Prosveshenie 1991 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kniga mertvih Badzh E Egipetskaya kniga mertvyh SpB Azbuka klassika 2008 528 s ISBN 987 5 91181 677 ros Chegodaev M A Drevneegipetskaya Kniga Mertvyh fragmenty perevoda i kommentarii Arhivovano 15 lipnya 2012 u Archive is Voprosy istorii 1994 8 S 145 163 9 S 141 151 ros Chegodaev M A Papirusnaya grafika Drevnego Egipta M URSS 2004 ISBN 5 354 00813 1 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Hrestomatiya po istorii Drevnego mira pod red E A Cherkasovoj M Prosveshenie 1991 ros DzherelaKniga mertvih Papirus pisarya Ani 21 bereznya 2002 u Wayback Machine pol PosilannyaKniga mertvih Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya