Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давньоримські сади лат horti та оздоблювальне рослинництво за час існування давньоримської цивілізації досягли значного

Давньоримські сади

Давньоримські сади

Давньоримські сади (лат. horti) та оздоблювальне рослинництво за час існування давньоримської цивілізації досягли значного розвитку. Для римлян сад був місцем миру та спокою, втечею від міського життя та місцем, наповненим релігійним та символічним значенням. В міру того, як давньоримська культура розвивалась та зазнавала впливу інших культур завдяки торговим відносинам з ними, використання і популярність садів у давньому Римі зростали.

image
Реконструкція саду «будинку малярів» Помпеї
image
Реконструкція саду в  «будинку Веттії» у Помпеї
image
Сади в місті Конімбрига, Португалія

Вплив

На давньоримський сад вчинили вплив єгипетські, перські та грецькі практики садівництва. Відомо, що регулярні сади існували в Єгипті ще з 2800 р. до н. е. За часів вісімнадцятої династії, садівництво було досить розвинено і використовувалось для прикрашання домів багатіїв. Для поєднання будинку та зовнішнього середовища і створення зовнішнього жилого простору був вигаданий  портик.

Перські сади розвивались з урахуванням посушливого навколишнього середовища — вони були оточені мурами для захисту від посухи та були зеленими й плодовитими у порівнянні з сухим пустельним перським пейзажем. Сади Лукулла (Horti Lucullani) на пагорбі Пінціо на межі тодішнього Риму принесли у Європу перські сади бл. 60 р. до н. е. (зараз на їх місці розташована вілла Боргезе).

Сади насолод мали предком грецькі сади при фермах, в яких вирощувались фрукти. Коли Александр Македонський підкорив частини Азії, до еллінського світу потрапили нові види фруктів та рослин, що спричинило поновлення у давніх греків інтересу до садівництва. У давньогрецькій цивілізації сади використовувались для прикрашання храмів та для місць рекреації. За оповіданнями, Кімон Афінський зніс стіни свого саду, щоб перетворити його на публічний простір. Відкриті двори з перистилем були вперше створені давніми греками, щоб поєднати домівки з зовнішнім світом.

Призначення

У давньому Лації сад був частиною кожної ферми (що на той час були у володінні переважно багатих римлян). Згідно з Катоном Старшим кожен сад має бути поруч з будинком, мати квітники та орнаментальні дерева. Горацій писав, що за його часів квітники стали національною примхою. Октавіан Август створив «Porticus Liviae», публічний сад на Оппійському пагорбі у Римі. Поза межами Риму сади більше розвивались у багатих містах.

Описи давньоримських садів можна знайти у «Метаморфозах» Овідія, у листах Плінія Молодшого, у «Природній історії» Плінія Старшого та у «Сільському господарстві» Варрона; всі вони дають детальний та ліричний опис садів римських вілл.

Пліній Молодший так описував своє життя на віллі в Лаурентумі: « …гарне життя та справжнє, щасливе та шляхетне, яке винагороджує більше, ніж будь-яка „справа“. Ті маєш використати першу нагоду полишити шум, марну суєту та марні заняття міста та присвятити себе літературі та відпочинку». На його думку, призначенням саду був "otium", що можна перекласти як усамітнення, спокій або розслаблення. Сад був місцем для розмірковування, читання, писання та відпочинку.

Пліній описував затінені доріжки, оздоблені живоплотами, орнаментальні партери, фонтани та підстрижені у геометричні чи фантастичні фігури дерева та кущі. Сади не були прерогативою лише дуже багатих людей. Розкопки в Помпеях показали, що резиденції громадян мали сади, зменшені у масштабі для відповідності розміру будинку звичайного римлянина. У римських поселеннях в Африці, Галліїl та Британії створювались модифіковані версії римських садів. В міру того, як міські будинки замінювались на високі Інсули, міські сади також змінилися віконними горщиками чи садами на дахах.

Давньоримський сад був заново відкритий у добу Відродження і став основою для . У наступні сторіччя ідеї та планування римського саду використовувався ландшафтними дизайнерами Бароко, Неокласицизму та навіть 20-го сторіччя.

Частини давньоримського саду

Приватні давньоримські сади переважно мали три частини. Перша, xystus, — тераса, що слугувала відкритою вітальнею та поєднувалась з будинком критим портиком; xystus мав вид на нижній сад або деамбулаторій. Деамбулаторій містив різні квіти, дерева та іншу зелень і був ідеальним місцем для прогулянки після прийому їжі, неспішної бесіди та інших видів давньоримського відпочинку. Третя частина, gestation, була затіненою алеєю, де хазяїн будинку міг проїхатися верхи або де його могли пронести раби. Часто вона оточувала, але могла бути збудована й окремо у формі овалу.

Див. також

Примітки

  1. Semple, 1929, с. 431.
  2. Semple, 1929, с. 435.
  3. Semple, 1929, с. 436.
  4. Attlee, 2006, с. 10.
  5. Attlee, 2006, с. 13.
  6. Allain and Christiany, L'Art des jardins en Europe, Paris, 2006: 132.

Бібліографія

Книги

  • Elisabeth Blair MacDougall and Wilhelmina F. Jashemski, ред. (1981). Ancient Roman Gardens (Dumbarton Oaks Colloquium on the History of Landscape Architecture, VII). Washington, DC: Dumbarton Oaks Research Library and Collection.
  • Elisabeth Blair MacDougall, ред. (1987). Ancient Roman Villa Gardens (Dumbarton Oaks Colloquium on the History of Landscape Architecture, X). Washington, DC: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. ISBN .
  • Bowe, Patrick (2004). Gardens of the Roman World. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN .
  • Henderson, John (2004). Roman Book of Gardening. New York: Routlage.
  • Attlee, Helen (2006). Italian Gardens – A Cultural History.

Статті

  • Semple, Ellen Churchill (July 1929). Ancient Mediterranean Pleasure Gardens. Geographical Review. American Geographical Society. 19 (3): 420—443. doi:10.2307/209149. JSTOR 209149.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Davnorimski sadi lat horti ta ozdoblyuvalne roslinnictvo za chas isnuvannya davnorimskoyi civilizaciyi dosyagli znachnogo rozvitku Dlya rimlyan sad buv miscem miru ta spokoyu vtecheyu vid miskogo zhittya ta miscem napovnenim religijnim ta simvolichnim znachennyam V miru togo yak davnorimska kultura rozvivalas ta zaznavala vplivu inshih kultur zavdyaki torgovim vidnosinam z nimi vikoristannya i populyarnist sadiv u davnomu Rimi zrostali Rekonstrukciya sadu budinku malyariv Pompeyi Rekonstrukciya sadu v budinku Vettiyi u Pompeyi Sadi v misti Konimbriga PortugaliyaVplivNa davnorimskij sad vchinili vpliv yegipetski perski ta grecki praktiki sadivnictva Vidomo sho regulyarni sadi isnuvali v Yegipti she z 2800 r do n e Za chasiv visimnadcyatoyi dinastiyi sadivnictvo bulo dosit rozvineno i vikoristovuvalos dlya prikrashannya domiv bagatiyiv Dlya poyednannya budinku ta zovnishnogo seredovisha i stvorennya zovnishnogo zhilogo prostoru buv vigadanij portik Perski sadi rozvivalis z urahuvannyam posushlivogo navkolishnogo seredovisha voni buli otocheni murami dlya zahistu vid posuhi ta buli zelenimi j plodovitimi u porivnyanni z suhim pustelnim perskim pejzazhem Sadi Lukulla Horti Lucullani na pagorbi Pincio na mezhi todishnogo Rimu prinesli u Yevropu perski sadi bl 60 r do n e zaraz na yih misci roztashovana villa Borgeze Sadi nasolod mali predkom grecki sadi pri fermah v yakih viroshuvalis frukti Koli Aleksandr Makedonskij pidkoriv chastini Aziyi do ellinskogo svitu potrapili novi vidi fruktiv ta roslin sho sprichinilo ponovlennya u davnih grekiv interesu do sadivnictva U davnogreckij civilizaciyi sadi vikoristovuvalis dlya prikrashannya hramiv ta dlya misc rekreaciyi Za opovidannyami Kimon Afinskij znis stini svogo sadu shob peretvoriti jogo na publichnij prostir Vidkriti dvori z peristilem buli vpershe stvoreni davnimi grekami shob poyednati domivki z zovnishnim svitom PriznachennyaU davnomu Laciyi sad buv chastinoyu kozhnoyi fermi sho na toj chas buli u volodinni perevazhno bagatih rimlyan Zgidno z Katonom Starshim kozhen sad maye buti poruch z budinkom mati kvitniki ta ornamentalni dereva Goracij pisav sho za jogo chasiv kvitniki stali nacionalnoyu primhoyu Oktavian Avgust stvoriv Porticus Liviae publichnij sad na Oppijskomu pagorbi u Rimi Poza mezhami Rimu sadi bilshe rozvivalis u bagatih mistah Opisi davnorimskih sadiv mozhna znajti u Metamorfozah Ovidiya u listah Pliniya Molodshogo u Prirodnij istoriyi Pliniya Starshogo ta u Silskomu gospodarstvi Varrona vsi voni dayut detalnij ta lirichnij opis sadiv rimskih vill Plinij Molodshij tak opisuvav svoye zhittya na villi v Laurentumi garne zhittya ta spravzhnye shaslive ta shlyahetne yake vinagorodzhuye bilshe nizh bud yaka sprava Ti mayesh vikoristati pershu nagodu polishiti shum marnu suyetu ta marni zanyattya mista ta prisvyatiti sebe literaturi ta vidpochinku Na jogo dumku priznachennyam sadu buv otium sho mozhna pereklasti yak usamitnennya spokij abo rozslablennya Sad buv miscem dlya rozmirkovuvannya chitannya pisannya ta vidpochinku Plinij opisuvav zatineni dorizhki ozdobleni zhivoplotami ornamentalni parteri fontani ta pidstrizheni u geometrichni chi fantastichni figuri dereva ta kushi Sadi ne buli prerogativoyu lishe duzhe bagatih lyudej Rozkopki v Pompeyah pokazali sho rezidenciyi gromadyan mali sadi zmensheni u masshtabi dlya vidpovidnosti rozmiru budinku zvichajnogo rimlyanina U rimskih poselennyah v Africi Galliyil ta Britaniyi stvoryuvalis modifikovani versiyi rimskih sadiv V miru togo yak miski budinki zaminyuvalis na visoki Insuli miski sadi takozh zminilisya vikonnimi gorshikami chi sadami na dahah Davnorimskij sad buv zanovo vidkritij u dobu Vidrodzhennya i stav osnovoyu dlya U nastupni storichchya ideyi ta planuvannya rimskogo sadu vikoristovuvavsya landshaftnimi dizajnerami Baroko Neoklasicizmu ta navit 20 go storichchya Chastini davnorimskogo saduPrivatni davnorimski sadi perevazhno mali tri chastini Persha xystus terasa sho sluguvala vidkritoyu vitalneyu ta poyednuvalas z budinkom kritim portikom xystus mav vid na nizhnij sad abo deambulatorij Deambulatorij mistiv rizni kviti dereva ta inshu zelen i buv idealnim miscem dlya progulyanki pislya prijomu yizhi nespishnoyi besidi ta inshih vidiv davnorimskogo vidpochinku Tretya chastina gestation bula zatinenoyu aleyeyu de hazyayin budinku mig proyihatisya verhi abo de jogo mogli pronesti rabi Chasto vona otochuvala ale mogla buti zbudovana j okremo u formi ovalu Div takozhSadi Sallyustiya Sadi Lukulla Villa Adriana Sadovo parkove mistectvoPrimitkiSemple 1929 s 431 Semple 1929 s 435 Semple 1929 s 436 Attlee 2006 s 10 Attlee 2006 s 13 Allain and Christiany L Art des jardins en Europe Paris 2006 132 BibliografiyaKnigi Elisabeth Blair MacDougall and Wilhelmina F Jashemski red 1981 Ancient Roman Gardens Dumbarton Oaks Colloquium on the History of Landscape Architecture VII Washington DC Dumbarton Oaks Research Library and Collection Elisabeth Blair MacDougall red 1987 Ancient Roman Villa Gardens Dumbarton Oaks Colloquium on the History of Landscape Architecture X Washington DC Dumbarton Oaks Research Library and Collection ISBN 0 88402 162 9 Bowe Patrick 2004 Gardens of the Roman World Los Angeles J Paul Getty Museum ISBN 0 89236 740 7 Henderson John 2004 Roman Book of Gardening New York Routlage Attlee Helen 2006 Italian Gardens A Cultural History Statti Semple Ellen Churchill July 1929 Ancient Mediterranean Pleasure Gardens Geographical Review American Geographical Society 19 3 420 443 doi 10 2307 209149 JSTOR 209149 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ