Римські мости, побудовані римлянами, були першими великими і витривалими мостами. Давньоримські мости були побудовані з каменю, а як базову структуру мали арку (див. арочний міст). Переважно використовувався бетон, який саме римляни почали першими використовувати для мостів.
Типологія
Країна | Кількість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Як і зі склепінням чи куполом, римляни були першими, хто повністю реалізував потенціал арки для будівництва мостів.
Список римських мостів, складений інженером Коліном О'Коннором, має 330 римських кам'яних мостів для дорожнього руху, 34 римських дерев'яних мостів і 54 римських мостів акведуків, значна частина з яких ще стоїть і навіть використовується для у системі доріг. Більш повне дослідження італійського вченого Вітторіо Галліаццо виявило 931 римський міст, переважно з каменю, в 26 різних країнах (у тому числі і колишній Югославії; див. таблицю зліва вище).
Римські арочні мости були, як правило, напівкруглі, хоча були і сегментарні (наприклад, міст Альконетар). Сегментна аркою — це арка, яка менше півкола. Перевагою сегментної арки мосту у порівнянні з напівкруглою є те, що вона пропускає під собою великі обсяги паводкових вод, що запобігає руйнуванню мосту під час повені, а сам міст міг бути більш легкий. Як правило, римські мости мали клиноподібні камені основної арки (voussoirs) одного ж розміру і форми. Римляни будували як мости з однієї арки, так і довгі багатоарочні арки мостів-акведуків, таких як Пон-дю-Гар і Акведук у Сеговії. Майже з початку їх мости мали отвори в опорах для зменшення тиску води на них під час повені, наприклад у мості Фабричіо в Римі (62 до н. е.), одному з найстаріших у світі великих мостів, що досі стоять. Римські інженери були першими і до промислової революції єдиними, які будували мости з бетону, який вони називали Opus caementicium. Зовні мости зазвичай покривались цеглою або тесаним каменем, як міст Алькантара.
Римляни привнесли у будівництво мостів сегментну арку. Лімірській мост на південному заході Туреччини, довжиною 330 метрів, має 26 сегментних арки з середнім співвідношенням прольоту до підйому 5,3:1, що дає мосту надзвичайно плаский профіль, який лишався неперевершеними протягом цілого тисячоліття. Траянів міст через Дунай мав дерев'яні сегментні арки з відкритими сводами (які спирались на 40-метрові бетонні опори). Він став найдовшим арочним мостом в історії на наступну тисячу років як в цілому, так і за довжиною окремих прольотів. Найдовший вцілілий міст — Римський міст в Мериді довжиною 790 м.
Форми арок
Ранні римські арочні мости, під впливом стародавньої ідеї про ідеальну форму кола, часто описують повне коло, де кам'яна арка продовжується під землею. Типовий приклад — міст Фабричіо в Римі. Пізніше, римські кам'яні мости спирались в основному на напівкруглі арки, або, меншою мірою, на сегментні арки. Останній варіант має ранню локальну концентрацію в північно-східній Італії, але його зразки можна знайти розкидані по всій імперії, наприклад Лімірський міст, міст Альконетар міст і міст Сан-Лоренцо.
Крім того, зрідка з'являється ряд інших форм арок, але в деяких випадках не може бути виключена пізніша деформація. Пізньоантичний міст Карамагара є раннім прикладом використання стрілчастих арок.
Типові характеристики
За класифікацією «Траянус»:
- Багато мостів були більше 5 метрів в ширину
- Більшість з них мають легкий нахил по поверхні
- Багато мають руст
- Кам'яна кладка має перемінні шари вздовж та поперек
- Камені пов'язані або металевими скобами
- Камені мають заглибленням для закріплення інструментів для утримування
Приклади
- Видатні досягнення римського мостобудування див. .
Збудований 142 р. до н. е. міст Емілія, пізніше названий «Понте Ротто» (Зламаний міст), — найстаріший римський кам'яний міст в Римі, Італія.
Найбільшим римським мостом був Траянів міст через нижній Дунай, збудований Аполлодором Дамаським, який залишався протягом понад тисячоліття найдовшим мостом, як в плані загальної довжини, так і довжини окремого прольоту. Більшу частину часу прольоти були на висоті не менше 2 м над дзеркалом води.
Прикладом будівництва тимчасових військових мостів є два .
Великі подолані річки
Римські інженери побудували мости кам'яними арками або частково дерев'яні мости з кам'яними опорами через всі великі річки їх Імперії, крім двох: через Євфрат, яка лежала на кордоні з суперниками Римської Імперії — іранськими імперіями, і через Ніл, найдовшу річку в світі, яка була перетнута мостом наприкінці 1902 англійською старою Асуанською плотиною.. Хоча існує припущення, що в Асуані римський міст існував.
Найбільшими річками, через які римлянами були перекинуті постійні мости, є Дунай і Рейн, дві найбільші європейські річки на захід від євразійських степів. Нижній Дунай перетинали принаймні два (Траянів міст і Костянтинів міст), а середній та нижній Рейн — чотири різні мости (Римський міст в Майнці, Рейнські мости Цезаря, Римський міст в Кобленці, Римський міст в Кельні). Для річок з сильною течією і щоб дозволити швидкий рух армії, часто використовувались і понтонні мости.
З огляду на повну відсутність записів про існування мостів через великі річки до сучасності, римське мостобудування мабуть не мало аналогів у світі аж до 19-го століття.
Галерея
- Римський міст (Трір), Німеччина
- Міст Юліана у 8 км від Апт (Воклюз), Франція
- Римський міст у Везон-ла-Ромен, Франція
- міст Амбруссума, Франція
- міст Святого Ангела у Римі, Італія
- Мульвіїв міст у Римі, Італія
- Понте П'єтра (Верона), Італія
- міст Емілія у Римі, Італія
- міст Алконетар, Іспанія
- міст через Ойрімедон (суч.Кепрючай) у Сегле, Туреччина
- Лімірський міст, Туреччина
- міст де П'єр (Аоста), Валле-д'Аоста, Італія
- міст Септимуса Севера, Туреччина
Примітки
- O’Connor, 1993, с. 1
- Galliazzo, 1994, с. 2 (Indice). Огляд Галліаццо виключає пізньоримські та візантійські споруди.
- Robertson, D.S.: Greek and Roman Architecture, 2nd edn., Cambridge 1943, p.231: «The Romans were the first builders in Europe, perhaps the first in the world, fully to appreciate the advantages of the arch, the vault and the dome.»
- Colin O'Connor: «Roman Bridges», Cambridge University Press 1993, p. 187ff.
- Galliazzo, Vittorio (1994), I ponti romani. Catalogo generale, Vol. 2, Treviso: Edizioni Canova, , cf. Indice
- Beall, Christine (1988). Designing the segmental arch (PDF). ebuild.com. Процитовано 8 травня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Colin O'Connor: «Roman Bridges», Cambridge University Press 1993, p. 126
- Galliazzo, 1995, с. 429—437
- O’Connor, 1993, с. 171
- Galliazzo, 1995, с. 92, 93 (fig. 39)
- Траянус [ 28 травня 2008 у Wayback Machine.] — спроба ідентифікувати римські мости, побудовані в Римській Іспанії
- O’Connor, 1993, с. 193–202 (Appendices A and B)
- O’Connor, 1993, с. 133—139
- Fernández Troyano, 2003
Див. також
Література
- Fuentes, Manuel Durán: La construcción de puentes romanos en Hispania, Xunta de Galicia, Santiago de Compostela 2004,
- Fernández Troyano, Leonardo (2003), Bridge Engineering. A Global Perspective, London: Thomas Telford Publishing, ISBN
- Galliazzo, Vittorio (1995), I ponti romani, т. Vol. 1, Treviso: Edizioni Canova, ISBN
- Galliazzo, Vittorio (1994), I ponti romani. Catalogo generale, т. Vol. 2, Treviso: Edizioni Canova, ISBN
- Gazzola, Piero (1963), Ponti romani. Contributo ad un indice sistematico con studio critico bibliografico, Florence
- O’Connor, Colin (1993), Roman Bridges, Cambridge University Press, ISBN
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давньоримські мости |
- — технічне дослідження римського цивільного будівництва
- The Waters of Rome: Tiber River Bridges and the Development of the Ancient City of Rome [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Livius.org: Pontes longi [ 20 липня 2013 у Wayback Machine.] — давньоримські мости по болотах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimski mosti pobudovani rimlyanami buli pershimi velikimi i vitrivalimi mostami Davnorimski mosti buli pobudovani z kamenyu a yak bazovu strukturu mali arku div arochnij mist Perevazhno vikoristovuvavsya beton yakij same rimlyani pochali pershimi vikoristovuvati dlya mostiv Alkantarskij mist Ispaniya shedevr starodavnogo mostobuduvannyaTipologiyaVidomi rimski mosti Krayina KilkistYevropa 800Italiya 460Ispaniya 142Franciya 1 72Nimechchina 1 30Velika Britaniya 1 29Portugaliya 1 14kol Yugoslaviya 1 13Shvejcariya 1 11Greciya 1 10Niderlandi 11 4Bolgariya 11 3Lyuksemburg 11 3Albaniya 11 2Avstriya 11 2Belgiya 11 2Rumuniya 11 2Ugorshina 11 1Aziya 1 74Turechchina 1 55Siriya 11 7Jordaniya 11 5Livan 11 4Izrayil 11 2Irak 11 1Afrika 1 57Tunis 1 33Alzhir 1 19Liviya 11 5Vsogo 931Mist Fabrichio v Rimi ItaliyaRimskij pontonnij mist cherez nizhnij Dunaj barelyef Yak i zi sklepinnyam chi kupolom rimlyani buli pershimi hto povnistyu realizuvav potencial arki dlya budivnictva mostiv Spisok rimskih mostiv skladenij inzhenerom Kolinom O Konnorom maye 330 rimskih kam yanih mostiv dlya dorozhnogo ruhu 34 rimskih derev yanih mostiv i 54 rimskih mostiv akvedukiv znachna chastina z yakih she stoyit i navit vikoristovuyetsya dlya u sistemi dorig Bilsh povne doslidzhennya italijskogo vchenogo Vittorio Galliacco viyavilo 931 rimskij mist perevazhno z kamenyu v 26 riznih krayinah u tomu chisli i kolishnij Yugoslaviyi div tablicyu zliva vishe Rimski arochni mosti buli yak pravilo napivkrugli hocha buli i segmentarni napriklad mist Alkonetar Segmentna arkoyu ce arka yaka menshe pivkola Perevagoyu segmentnoyi arki mostu u porivnyanni z napivkrugloyu ye te sho vona propuskaye pid soboyu veliki obsyagi pavodkovih vod sho zapobigaye rujnuvannyu mostu pid chas poveni a sam mist mig buti bilsh legkij Yak pravilo rimski mosti mali klinopodibni kameni osnovnoyi arki voussoirs odnogo zh rozmiru i formi Rimlyani buduvali yak mosti z odniyeyi arki tak i dovgi bagatoarochni arki mostiv akvedukiv takih yak Pon dyu Gar i Akveduk u Segoviyi Majzhe z pochatku yih mosti mali otvori v oporah dlya zmenshennya tisku vodi na nih pid chas poveni napriklad u mosti Fabrichio v Rimi 62 do n e odnomu z najstarishih u sviti velikih mostiv sho dosi stoyat Rimski inzheneri buli pershimi i do promislovoyi revolyuciyi yedinimi yaki buduvali mosti z betonu yakij voni nazivali Opus caementicium Zovni mosti zazvichaj pokrivalis cegloyu abo tesanim kamenem yak mist Alkantara Rimlyani privnesli u budivnictvo mostiv segmentnu arku Limirskij most na pivdennomu zahodi Turechchini dovzhinoyu 330 metriv maye 26 segmentnih arki z serednim spivvidnoshennyam prolotu do pidjomu 5 3 1 sho daye mostu nadzvichajno plaskij profil yakij lishavsya neperevershenimi protyagom cilogo tisyacholittya Trayaniv mist cherez Dunaj mav derev yani segmentni arki z vidkritimi svodami yaki spiralis na 40 metrovi betonni opori Vin stav najdovshim arochnim mostom v istoriyi na nastupnu tisyachu rokiv yak v cilomu tak i za dovzhinoyu okremih prolotiv Najdovshij vcililij mist Rimskij mist v Meridi dovzhinoyu 790 m Formi arok Ranni rimski arochni mosti pid vplivom starodavnoyi ideyi pro idealnu formu kola chasto opisuyut povne kolo de kam yana arka prodovzhuyetsya pid zemleyu Tipovij priklad mist Fabrichio v Rimi Piznishe rimski kam yani mosti spiralis v osnovnomu na napivkrugli arki abo menshoyu miroyu na segmentni arki Ostannij variant maye rannyu lokalnu koncentraciyu v pivnichno shidnij Italiyi ale jogo zrazki mozhna znajti rozkidani po vsij imperiyi napriklad Limirskij mist mist Alkonetar mist i mist San Lorenco Krim togo zridka z yavlyayetsya ryad inshih form arok ale v deyakih vipadkah ne mozhe buti viklyuchena piznisha deformaciya Piznoantichnij mist Karamagara ye rannim prikladom vikoristannya strilchastih arok Tipovi harakteristiki Vimiri tipovoyi segmentnoyi arki Limirskogo mostu Turechchina Za klasifikaciyeyu Trayanus Bagato mostiv buli bilshe 5 metriv v shirinu Bilshist z nih mayut legkij nahil po poverhni Bagato mayut rust Kam yana kladka maye pereminni shari vzdovzh ta poperek Kameni pov yazani abo metalevimi skobami Kameni mayut zagliblennyam dlya zakriplennya instrumentiv dlya utrimuvannyaPrikladiVidatni dosyagnennya rimskogo mostobuduvannya div Mist u Pon Sen Marten Valle d Aosta Italiya Zbudovanij 142 r do n e mist Emiliya piznishe nazvanij Ponte Rotto Zlamanij mist najstarishij rimskij kam yanij mist v Rimi Italiya Najbilshim rimskim mostom buv Trayaniv mist cherez nizhnij Dunaj zbudovanij Apollodorom Damaskim yakij zalishavsya protyagom ponad tisyacholittya najdovshim mostom yak v plani zagalnoyi dovzhini tak i dovzhini okremogo prolotu Bilshu chastinu chasu proloti buli na visoti ne menshe 2 m nad dzerkalom vodi Prikladom budivnictva timchasovih vijskovih mostiv ye dva Veliki podolani richki Rimski inzheneri pobuduvali mosti kam yanimi arkami abo chastkovo derev yani mosti z kam yanimi oporami cherez vsi veliki richki yih Imperiyi krim dvoh cherez Yevfrat yaka lezhala na kordoni z supernikami Rimskoyi Imperiyi iranskimi imperiyami i cherez Nil najdovshu richku v sviti yaka bula peretnuta mostom naprikinci 1902 anglijskoyu staroyu Asuanskoyu plotinoyu Hocha isnuye pripushennya sho v Asuani rimskij mist isnuvav Najbilshimi richkami cherez yaki rimlyanami buli perekinuti postijni mosti ye Dunaj i Rejn dvi najbilshi yevropejski richki na zahid vid yevrazijskih stepiv Nizhnij Dunaj peretinali prinajmni dva Trayaniv mist i Kostyantiniv mist a serednij ta nizhnij Rejn chotiri rizni mosti Rimskij mist v Majnci Rejnski mosti Cezarya Rimskij mist v Koblenci Rimskij mist v Kelni Dlya richok z silnoyu techiyeyu i shob dozvoliti shvidkij ruh armiyi chasto vikoristovuvalis i pontonni mosti Z oglyadu na povnu vidsutnist zapisiv pro isnuvannya mostiv cherez veliki richki do suchasnosti rimske mostobuduvannya mabut ne malo analogiv u sviti azh do 19 go stolittya GalereyaRimskij mist Trir Nimechchina Mist Yuliana u 8 km vid Apt Voklyuz Franciya Rimskij mist u Vezon la Romen Franciya mist Ambrussuma Franciya mist Svyatogo Angela u Rimi Italiya Mulviyiv mist u Rimi Italiya Ponte P yetra Verona Italiya mist Emiliya u Rimi Italiya mist Alkonetar Ispaniya mist cherez Ojrimedon such Kepryuchaj u Segle Turechchina Limirskij mist Turechchina mist de P yer Aosta Valle d Aosta Italiya mist Septimusa Severa TurechchinaPrimitkiO Connor 1993 s 1 Galliazzo 1994 s 2 Indice Oglyad Galliacco viklyuchaye piznorimski ta vizantijski sporudi Robertson D S Greek and Roman Architecture 2nd edn Cambridge 1943 p 231 The Romans were the first builders in Europe perhaps the first in the world fully to appreciate the advantages of the arch the vault and the dome Colin O Connor Roman Bridges Cambridge University Press 1993 p 187ff ISBN 0 521 39326 4 Galliazzo Vittorio 1994 I ponti romani Catalogo generale Vol 2 Treviso Edizioni Canova ISBN 88 85066 66 6 cf Indice Beall Christine 1988 Designing the segmental arch PDF ebuild com Procitovano 8 travnya 2010 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Colin O Connor Roman Bridges Cambridge University Press 1993 p 126 ISBN 0 521 39326 4 Galliazzo 1995 s 429 437 O Connor 1993 s 171 Galliazzo 1995 s 92 93 fig 39 Trayanus 28 travnya 2008 u Wayback Machine sproba identifikuvati rimski mosti pobudovani v Rimskij Ispaniyi O Connor 1993 s 193 202 Appendices A and B O Connor 1993 s 133 139 Fernandez Troyano 2003Div takozhDavnorimska arhitektura Arochnij mistLiteraturaFuentes Manuel Duran La construccion de puentes romanos en Hispania Xunta de Galicia Santiago de Compostela 2004 ISBN 978 84 453 3937 4 Fernandez Troyano Leonardo 2003 Bridge Engineering A Global Perspective London Thomas Telford Publishing ISBN 0 7277 3215 3 Galliazzo Vittorio 1995 I ponti romani t Vol 1 Treviso Edizioni Canova ISBN 88 85066 66 6 Galliazzo Vittorio 1994 I ponti romani Catalogo generale t Vol 2 Treviso Edizioni Canova ISBN 88 85066 66 6 Gazzola Piero 1963 Ponti romani Contributo ad un indice sistematico con studio critico bibliografico Florence O Connor Colin 1993 Roman Bridges Cambridge University Press ISBN 0 521 39326 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Davnorimski mosti tehnichne doslidzhennya rimskogo civilnogo budivnictva The Waters of Rome Tiber River Bridges and the Development of the Ancient City of Rome 16 veresnya 2008 u Wayback Machine Livius org Pontes longi 20 lipnya 2013 u Wayback Machine davnorimski mosti po bolotah