Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Давидов Олександр Тимофійович Давидов 12 25 січня 1906 Кадіїв

Давидов Олександр Тимофійович

Давидов Олександр Тимофійович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Давидов.

Олександр Тимофійович Давидов (12 (25) січня 1906, Кадіївка — 24 серпня 1976, Харків) — радянський український учений, хімік, доктор хімічних наук (1965), професор. Декан хімічних факультетів Харківського фізико-хіміко-математичного інституту та Об'єднаного українського державного університету, проректор Харківського державного та Об'єднаного українського державного університетів. Протягом 38 років завідував кафедрою загальної хімії Харківського державного університету (1938—1976). Один з розробників доломітового методу знекремніювання та знесолювання промислової води.

Давидов Олександр Тимофійович
image
Народився12 (25) січня 1906
Кадіївка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер24 серпня 1976(1976-08-24) (70 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materХарківський фізико-хіміко-математичний інститут (1930)
ЗакладХарківський фізико-хіміко-математичний інститут
Харківський державний університет імені А. М. Горького
Об'єднаний український державний університет
Вчене званнядоцент і професор
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Вчителіd
ПартіяКПРС
ВійнаДруга світова війна
Нагороди
image
Автографimage

Життєпис

Олександр Давидов народився 12 (25) січня 1906 року в Кадіївці, в родині робітника. У 13-річному віці став працювати на одній з шахт Донбасу. У 1925 році вступив до комуністичної партії, того ж року почав навчатися на хімічній секції Харківського інституту народної освіти ім. О. Потебні. Після реорганізації інституту, навчався на хімічній секції Харківського фізико-хіміко-математичного інституту, який закінчив у 1930 році, був учнем хіміка [ru]. Того ж року очолив новостворений хімічний факультет цього інституту. У 1931 році його на посаді декана змінив Юрій Габель, наступного року Давидов став заступником директора інституту Якова Блудова. У 1933 році внаслідок об'єднання кількох інститутів був створений Харківський державний університет, де Олександр Давидов став проректором по навчальній частині. На цій посаді Давидов займався різними аспектами організації навчальної роботи: набором студентів, підбором викладацького та навчально-допоміжного персоналу, розширенням фондів аудиторій та лабораторій.

Після того як на початку 1935 року, внаслідок чергової [ru], був заарештований ректор Яків Блудов, було вирішено публічно перевірити проректорів — Олександра Давидова та Івана Буланкіна. Внаслідок «чистки», яка відбулася у Будинку просвіти, Давидова було виключено з партії «за притуплення класової пильності в справі приймання на роботу троцькістів та націоналістів». Наказом нового ректора Олексія Нефоросного, від 13 лютого 1935 року, Олександр Давидов був звільнений від обов'язків проректора.

Олександр Давидов залишився викладати в університеті, а незабаром його поновили у партії. Він зосередився на науковій та викладацькій діяльності в університеті, також працював заступником директора Науково-дослідного інституту хімії при Харківському державному університеті. У 1938 році він став завідувачем кафедри загальної хімії, після того, як колишній завідувач Леон Андреасов покинув посаду, щоб очолити хімічний факультет та кафедру кількісного аналізу по смерті декана Діонісія Казанського.

На початку Німецько-радянської війни Олександр Давидов добровольцем увійшов до складу Університетського батальйону Дивізії народного ополчення Дзержинського району Харкова. Пізніше разом з іншими науковцями Харківського державного університету був евакуйований до Кзил-Орди. На новому місці університет відновив роботу 10 грудня 1941 року, а Давидов, який на той момент мав вчене звання доцента, став новим деканом хімічного факультету. Він залишився на посаді декана і після об'єднання 19 лютого 1942 року Київського і Харківського державних університетів в Об'єднаний український державний університет. У травні 1942 року в Кзил-Орді була проведена наукова конференція «Продуктивні ресурси Казахстану», де Олександр Давидов на пленарному засіданні прочитав звіт про мінеральні ресурси Казахської РСР. Також прочитав повідомлення про отримання жовтої кров'яної солі з галаліту на засіданні хіміко-біологічної секції конференції. Ці наукові праці привернули увагу керівництва Кизилординської області, яке поставило перед хімічним факультетом завдання проаналізувати місцеві породи глини та дати рекомендації з їхнього використання. Давидов разом з доцентом Р. П. Скобліонок провів дослідження, за результатами яких місцеві глини стали використовуватися для виробництва мила та очищення технічних олив. З доцентом Павлом Мигалем Давидов займався питанням очищення бавовняної олії, в результаті чого був створений спеціальний пристрій. Також брав участь у створенні підприємств, які з місцевої сировини добували кальциновану соду, виробляли глюкозу та інвертний цукор.

Згодом Олександр Давидов став проректором університету, а в останні місяці перед реевакуацією виконував обов'язки ректора. Робота Давидова в Об'єднаному українському державному університеті була відзначена почесними грамотами Президії Верховної Ради Казахської РСР та Кизилординського облвиконкому.

По відновленні роботи Харківського державного університету продовжував працювати завідувачем кафедри загальної хімії, читав для студентів курс «Загальна хімія». У 1944—1945 роках входив до складу партійного бюро університету. Також продовжував працювати у Науково-дослідному інституті хімії. Станом на 1968 рік був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Олександр Давидов помер 24 серпня 1976 року у Харкові.

Наукова діяльність

Олександр Давидов займався питанням застосування мінеральних сорбентів і досліджував на них сорбційний процес. Також вивчав вплив різних факторів, зокрема розчинників, на закономірності йонного обміну та на йонообмінну хроматографію. Як відзначав дослідник Микола Мчедлов-Петросян, наукова діяльність Олександра Давидова у галузі йонного обміну примикала до наукової школи хіміка Миколи Ізмайлова.

У 1939 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за темою «Дослідження обмінної сорбції на каоліні» (рос. Исследование обменной сорбции на каолине). За словами дослідника А. В. Чорного, відомості з дисертації довгий час використовувалися для проведення водопідготовки та очищення природних та стічних вод.

У 1965 році захистив дисертацію, за сукупністю праць, на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук за темою «Дослідження закономірностей іонного обміну у водних, змінних і неводних середовищах на мінеральних та водяних сорбентах» (рос. Исследование закономерностей ионного обмена в водных, смешанных и неводных средах на минеральных и смоляных сорбентах). Захист відбувся у так звану «Золоту добу хімії» Харківського державного університету.

Хімік Борис Красовицький не відносив Давидова до провідних вчених факультету, однак називав його добрим організатором, під керівництвом якого науковці кафедри загальної хімії зосередилися на тематиці, що мала великий практичний інтерес, досліджуючи адсорбцію на йонообмінних смолах. Крім наукової діяльності, працівники кафедри займалися викладанням хімії для студентів біологічного, геолого-географічного та фізичного факультетів. Під керівництвом Олександра Давидова на кафедрі працювали доценти І. Я. Левицький, Н. О. Нагорна, Л. І. Поніровська, Ю. О. Толмачова, Д. С. Бідна, викладачі О. Б. Бобок, Р. Б. Радушинська, Р. Ф. Скобліонок, інженер Н. Б. Фадєєва, старший науковий співробітник Т. К. Степанченко та науковий співробітник Ю. І. Ігнатов.

Разом зі старшим науковим співробітником Б. Д. Брянським, Олександр Давидов розробив доломітовий метод знекремніювання та знесолювання промислової води, який зокрема використовується у пом'якшувальній установці для живлення котлів високого тиску на Лисичанському хімічному комбінаті та на Харківській теплоелектроцентралі.

Олександр Давидов також займався підготовкою наукових кадрів, під його керівництвом було захищено сім кандидатських дисертацій.

Мав вчене звання професора.

Особистість

Борис Красовицький писав, що коли Олександру Давидову не було ще тридцяти років, він здавався набагато старшим. Давидов тоді носив коричневе шкіряне пальто, краги того ж кольору на ногах і великі круглі окуляри, які виглядали дуже солідно. Водночас Красовицький характеризував Давидова, як найбільш веселу та дотепну людину на факультеті з великим запасом анекдотів та смішних історій. На всіх гулянках вчених він неодмінно був тамадою, пити ж він вмів «красиво», майже не п'яніючи зовні. Про почуття гумору Давидова згадував і історик Іван Рибалка, коли у Кизил-Орді до нього, як проректора, звернулися зі скаргою на студентів, які буцімто вкрали та з'їли собаку, він відповів: «Ідіть до профкому, облік з'їдених собак, кішок та іншої живності веде профком, а не ректорат».

Був близьким товаришем хіміків Івана Буланкіна та Миколи Ізмайлова, після смерті яких намагався дистанціюватися від тогочасної факультетської «політики». Також дружив з астрономом Миколою Барабашовим, якого підтримував під час життя в евакуації. Жив поряд з професором хімії Євгеном Хотинським, який помер «буквально на руках» Давидова.

Вибрані публікації

Всього Олександр Давидов був автором 160 наукових праць. Згідно Енциклопедії сучасної України, найбільш важливими були:

  • О закономерностях при обмене ионов на ионитах отечественного производства // Теория и практика применения ионообменных материалов. Москва, 1955
  • Исследование динамики ионного обмена на сульфоуглях // Журнал физической химии. 1959. Т. 33, № 4
  • Влияние неводных растворителей и температуры на свойства ионообменников. Москва, 1968 (співавт.)
  • Влияние растворителей на кинетику обмена равновалентных ионов на сульфокатионах // Известия высших учебных заведений : Химия и химическая технология. 1976. Т. 19, вып. 5 (співавт.).

Примітки

Коментар

  1. Кафедра займалася викладанням хімії для студентів інших факультетів.
  2. Загалом був завідувачем кафедри протягом 38 років, до самої смерті.
  3. У деяких джерелах рік захисту помилково вказаний як 1940-й.

Література

  1. Рыбакова, 2019, с. S60.
  2. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 18.
  3. Учені вузів Української РСР, 1968, с. 137.
  4. Академик Иван Николаевич Буланкин, 2004, с. 333.
  5. Чёрный, 2006, с. 247.
  6. Красовицкий, 2008, с. 164—165.
  7. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 21.
  8. Красовицкий, 2008, с. 139.
  9. Красовицкий, 2008, с. 139, 165, 175, 298.
  10. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 21, 24.
  11. Красовицкий, 2008, с. 298.
  12. Журавский, Зайцев, Мигаль, 1989, с. 26.
  13. Журавский, Зайцев, Мигаль, 1989, с. 70—71.
  14. Журавский, Зайцев, Мигаль, 1989, с. 76—77.
  15. Рибалка, 1999, с. 70.
  16. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 24.
  17. Харьковский государственный университет, 1955, с. 315.
  18. Журавский, Зайцев, Мигаль, 1989, с. 85.
  19. Журавский, Зайцев, Мигаль, 1989, с. 113.
  20. Бідна, Радушинська, 2007, с. 123.
  21. Красовицкий, 2008, с. 299.
  22. Барчук, 1989, с. 32.
  23. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 26.
  24. Давыдов, 1965.
  25. Мчедлов-Петросян, 2004, с. 27.
  26. . chemistry.univer.kharkov.ua. Хімічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  27. Харьковский государственный университет, 1955, с. 374.
  28. Красовицкий, 2008, с. 164.
  29. Красовицкий, 2008, с. 165, 290, 298.
  30. Рибалка, 1999, с. 72.
  31. Красовицкий, 2008, с. 298, 329.
  32. Шумской, 1971, с. 79—80.
  33. Красовицкий, 2008, с. 314.

Джерела

  • Бідна Д. С., Радушинська Р. Б. Давидов Олександр Тимофійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 123. — .
  • Давыдов А. Т. Исследование закономерностей ионного обмена в водных, смешанных и неводных средах на минеральных и смоляных сорбентах : автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра хим. наук : ( )[рос.]. — Харьков, 1965. — 46 с.
  • Журавский Ю. И. Харьковский университет в годы Великой Отечественной войны : ( )[рос.] / Журавский Ю. И., Зайцев Б. П., Мигаль Б. К. — Харьков : Вища школа, 1989. — 152 с. — .
  • Красовицкий Б. М. Воспоминания : ( )[рос.]. — Харьков : Фолио, 2008. — 732 с. — .
  • Мчедлов-Петросян Н. О. Химия в Харьковском университете : ( )[рос.] // Вісник Харківського університету : жур. — 2004. — Вып. 11 (34), № 626. — С. 5—34.
  • Рибалка І. К. Така наша доля. Сторінки життя мого покоління. — Харків : Основа, 1999. — 199 с. — (Спогади вчених Харківського державного університету). — .
  • Рыбакова Е. В. Развитие ионообменной хроматографии как метода аналитической химии : ( )[рос.] // Журнал аналитической химии : жур. — 2019. — Т. 74, № 9S. — С. S57—S70.
  • Чёрный А. В. Александр Тимофеевич Давыдов (к 100-летию со дня рождения) : ( )[рос.] // Вісник Харківського університету : жур. — 2006. — Вып. 14 (37), № 731. — С. 247.
  • Шумской Д. Л. Герой Социалистического Труда Н. П. Барабашов : ( )[рос.]. — Харьков : Прапор, 1971. — 136 с.
  • Академик Иван Николаевич Буланкин : ( )[рос.] / Сост.: Н. И. Буланкина, П. А. Калиман, А. Ф. Коченков, С. М. Куделко. — Харьков : Автоэнергия, 2004. — 351 с. — .
  • Развитие физической химии на Украине : ( )[рос.] / Л. П. Барчук [и др.]; отв. ред. В. Д. Походенко. — Киев : Наукова думка, 1989. — 264 с.
  • Давидов Олександр Тимофійович // Учені вузів Української РСР / уклад. В. М. Попов, В. І. Полурез, Ю. П. Дяченко. — Київ : Видавицтво Київського університету, 1968. — С. 137. — 493 с.
  • Харьковский государственный университет им. А. М. Горького за 150 лет : ( )[рос.] / Отв. ред. канд. ист. наук доц. С. М. Короливский. — Харьков : Издательство Харьковского университета, 1955. — 387 с.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Davidov Oleksandr Timofijovich Davidov 12 25 sichnya 1906 Kadiyivka 24 serpnya 1976 Harkiv radyanskij ukrayinskij uchenij himik doktor himichnih nauk 1965 profesor Dekan himichnih fakultetiv Harkivskogo fiziko himiko matematichnogo institutu ta Ob yednanogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetu prorektor Harkivskogo derzhavnogo ta Ob yednanogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetiv Protyagom 38 rokiv zaviduvav kafedroyu zagalnoyi himiyi Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1938 1976 Odin z rozrobnikiv dolomitovogo metodu znekremniyuvannya ta znesolyuvannya promislovoyi vodi Davidov Oleksandr TimofijovichNarodivsya12 25 sichnya 1906 Kadiyivka Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 serpnya 1976 1976 08 24 70 rokiv Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materHarkivskij fiziko himiko matematichnij institut 1930 ZakladHarkivskij fiziko himiko matematichnij institut Harkivskij derzhavnij universitet imeni A M Gorkogo Ob yednanij ukrayinskij derzhavnij universitetVchene zvannyadocent i profesorNaukovij stupindoktor himichnih naukVchitelidPartiyaKPRSVijnaDruga svitova vijnaNagorodiAvtografZhittyepisOleksandr Davidov narodivsya 12 25 sichnya 1906 roku v Kadiyivci v rodini robitnika U 13 richnomu vici stav pracyuvati na odnij z shaht Donbasu U 1925 roci vstupiv do komunistichnoyi partiyi togo zh roku pochav navchatisya na himichnij sekciyi Harkivskogo institutu narodnoyi osviti im O Potebni Pislya reorganizaciyi institutu navchavsya na himichnij sekciyi Harkivskogo fiziko himiko matematichnogo institutu yakij zakinchiv u 1930 roci buv uchnem himika ru Togo zh roku ocholiv novostvorenij himichnij fakultet cogo institutu U 1931 roci jogo na posadi dekana zminiv Yurij Gabel nastupnogo roku Davidov stav zastupnikom direktora institutu Yakova Bludova U 1933 roci vnaslidok ob yednannya kilkoh institutiv buv stvorenij Harkivskij derzhavnij universitet de Oleksandr Davidov stav prorektorom po navchalnij chastini Na cij posadi Davidov zajmavsya riznimi aspektami organizaciyi navchalnoyi roboti naborom studentiv pidborom vikladackogo ta navchalno dopomizhnogo personalu rozshirennyam fondiv auditorij ta laboratorij Pislya togo yak na pochatku 1935 roku vnaslidok chergovoyi ru buv zaareshtovanij rektor Yakiv Bludov bulo virisheno publichno pereviriti prorektoriv Oleksandra Davidova ta Ivana Bulankina Vnaslidok chistki yaka vidbulasya u Budinku prosviti Davidova bulo viklyucheno z partiyi za prituplennya klasovoyi pilnosti v spravi prijmannya na robotu trockistiv ta nacionalistiv Nakazom novogo rektora Oleksiya Neforosnogo vid 13 lyutogo 1935 roku Oleksandr Davidov buv zvilnenij vid obov yazkiv prorektora Oleksandr Davidov zalishivsya vikladati v universiteti a nezabarom jogo ponovili u partiyi Vin zoseredivsya na naukovij ta vikladackij diyalnosti v universiteti takozh pracyuvav zastupnikom direktora Naukovo doslidnogo institutu himiyi pri Harkivskomu derzhavnomu universiteti U 1938 roci vin stav zaviduvachem kafedri zagalnoyi himiyi pislya togo yak kolishnij zaviduvach Leon Andreasov pokinuv posadu shob ocholiti himichnij fakultet ta kafedru kilkisnogo analizu po smerti dekana Dionisiya Kazanskogo Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Oleksandr Davidov dobrovolcem uvijshov do skladu Universitetskogo bataljonu Diviziyi narodnogo opolchennya Dzerzhinskogo rajonu Harkova Piznishe razom z inshimi naukovcyami Harkivskogo derzhavnogo universitetu buv evakujovanij do Kzil Ordi Na novomu misci universitet vidnoviv robotu 10 grudnya 1941 roku a Davidov yakij na toj moment mav vchene zvannya docenta stav novim dekanom himichnogo fakultetu Vin zalishivsya na posadi dekana i pislya ob yednannya 19 lyutogo 1942 roku Kiyivskogo i Harkivskogo derzhavnih universitetiv v Ob yednanij ukrayinskij derzhavnij universitet U travni 1942 roku v Kzil Ordi bula provedena naukova konferenciya Produktivni resursi Kazahstanu de Oleksandr Davidov na plenarnomu zasidanni prochitav zvit pro mineralni resursi Kazahskoyi RSR Takozh prochitav povidomlennya pro otrimannya zhovtoyi krov yanoyi soli z galalitu na zasidanni himiko biologichnoyi sekciyi konferenciyi Ci naukovi praci privernuli uvagu kerivnictva Kizilordinskoyi oblasti yake postavilo pered himichnim fakultetom zavdannya proanalizuvati miscevi porodi glini ta dati rekomendaciyi z yihnogo vikoristannya Davidov razom z docentom R P Skoblionok proviv doslidzhennya za rezultatami yakih miscevi glini stali vikoristovuvatisya dlya virobnictva mila ta ochishennya tehnichnih oliv Z docentom Pavlom Migalem Davidov zajmavsya pitannyam ochishennya bavovnyanoyi oliyi v rezultati chogo buv stvorenij specialnij pristrij Takozh brav uchast u stvorenni pidpriyemstv yaki z miscevoyi sirovini dobuvali kalcinovanu sodu viroblyali glyukozu ta invertnij cukor Zgodom Oleksandr Davidov stav prorektorom universitetu a v ostanni misyaci pered reevakuaciyeyu vikonuvav obov yazki rektora Robota Davidova v Ob yednanomu ukrayinskomu derzhavnomu universiteti bula vidznachena pochesnimi gramotami Prezidiyi Verhovnoyi Radi Kazahskoyi RSR ta Kizilordinskogo oblvikonkomu Po vidnovlenni roboti Harkivskogo derzhavnogo universitetu prodovzhuvav pracyuvati zaviduvachem kafedri zagalnoyi himiyi chitav dlya studentiv kurs Zagalna himiya U 1944 1945 rokah vhodiv do skladu partijnogo byuro universitetu Takozh prodovzhuvav pracyuvati u Naukovo doslidnomu instituti himiyi Stanom na 1968 rik buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Oleksandr Davidov pomer 24 serpnya 1976 roku u Harkovi Naukova diyalnistOleksandr Davidov zajmavsya pitannyam zastosuvannya mineralnih sorbentiv i doslidzhuvav na nih sorbcijnij proces Takozh vivchav vpliv riznih faktoriv zokrema rozchinnikiv na zakonomirnosti jonnogo obminu ta na jonoobminnu hromatografiyu Yak vidznachav doslidnik Mikola Mchedlov Petrosyan naukova diyalnist Oleksandra Davidova u galuzi jonnogo obminu primikala do naukovoyi shkoli himika Mikoli Izmajlova U 1939 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata himichnih nauk za temoyu Doslidzhennya obminnoyi sorbciyi na kaolini ros Issledovanie obmennoj sorbcii na kaoline Za slovami doslidnika A V Chornogo vidomosti z disertaciyi dovgij chas vikoristovuvalisya dlya provedennya vodopidgotovki ta ochishennya prirodnih ta stichnih vod U 1965 roci zahistiv disertaciyu za sukupnistyu prac na zdobuttya naukovogo stupenya doktora himichnih nauk za temoyu Doslidzhennya zakonomirnostej ionnogo obminu u vodnih zminnih i nevodnih seredovishah na mineralnih ta vodyanih sorbentah ros Issledovanie zakonomernostej ionnogo obmena v vodnyh smeshannyh i nevodnyh sredah na mineralnyh i smolyanyh sorbentah Zahist vidbuvsya u tak zvanu Zolotu dobu himiyi Harkivskogo derzhavnogo universitetu Himik Boris Krasovickij ne vidnosiv Davidova do providnih vchenih fakultetu odnak nazivav jogo dobrim organizatorom pid kerivnictvom yakogo naukovci kafedri zagalnoyi himiyi zoseredilisya na tematici sho mala velikij praktichnij interes doslidzhuyuchi adsorbciyu na jonoobminnih smolah Krim naukovoyi diyalnosti pracivniki kafedri zajmalisya vikladannyam himiyi dlya studentiv biologichnogo geologo geografichnogo ta fizichnogo fakultetiv Pid kerivnictvom Oleksandra Davidova na kafedri pracyuvali docenti I Ya Levickij N O Nagorna L I Ponirovska Yu O Tolmachova D S Bidna vikladachi O B Bobok R B Radushinska R F Skoblionok inzhener N B Fadyeyeva starshij naukovij spivrobitnik T K Stepanchenko ta naukovij spivrobitnik Yu I Ignatov Razom zi starshim naukovim spivrobitnikom B D Bryanskim Oleksandr Davidov rozrobiv dolomitovij metod znekremniyuvannya ta znesolyuvannya promislovoyi vodi yakij zokrema vikoristovuyetsya u pom yakshuvalnij ustanovci dlya zhivlennya kotliv visokogo tisku na Lisichanskomu himichnomu kombinati ta na Harkivskij teploelektrocentrali Oleksandr Davidov takozh zajmavsya pidgotovkoyu naukovih kadriv pid jogo kerivnictvom bulo zahisheno sim kandidatskih disertacij Mav vchene zvannya profesora OsobististBoris Krasovickij pisav sho koli Oleksandru Davidovu ne bulo she tridcyati rokiv vin zdavavsya nabagato starshim Davidov todi nosiv korichneve shkiryane palto kragi togo zh koloru na nogah i veliki krugli okulyari yaki viglyadali duzhe solidno Vodnochas Krasovickij harakterizuvav Davidova yak najbilsh veselu ta dotepnu lyudinu na fakulteti z velikim zapasom anekdotiv ta smishnih istorij Na vsih gulyankah vchenih vin neodminno buv tamadoyu piti zh vin vmiv krasivo majzhe ne p yaniyuchi zovni Pro pochuttya gumoru Davidova zgaduvav i istorik Ivan Ribalka koli u Kizil Ordi do nogo yak prorektora zvernulisya zi skargoyu na studentiv yaki bucimto vkrali ta z yili sobaku vin vidpoviv Idit do profkomu oblik z yidenih sobak kishok ta inshoyi zhivnosti vede profkom a ne rektorat Buv blizkim tovarishem himikiv Ivana Bulankina ta Mikoli Izmajlova pislya smerti yakih namagavsya distanciyuvatisya vid togochasnoyi fakultetskoyi politiki Takozh druzhiv z astronomom Mikoloyu Barabashovim yakogo pidtrimuvav pid chas zhittya v evakuaciyi Zhiv poryad z profesorom himiyi Yevgenom Hotinskim yakij pomer bukvalno na rukah Davidova Vibrani publikaciyiVsogo Oleksandr Davidov buv avtorom 160 naukovih prac Zgidno Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini najbilsh vazhlivimi buli O zakonomernostyah pri obmene ionov na ionitah otechestvennogo proizvodstva Teoriya i praktika primeneniya ionoobmennyh materialov Moskva 1955 Issledovanie dinamiki ionnogo obmena na sulfouglyah Zhurnal fizicheskoj himii 1959 T 33 4 Vliyanie nevodnyh rastvoritelej i temperatury na svojstva ionoobmennikov Moskva 1968 spivavt Vliyanie rastvoritelej na kinetiku obmena ravnovalentnyh ionov na sulfokationah Izvestiya vysshih uchebnyh zavedenij Himiya i himicheskaya tehnologiya 1976 T 19 vyp 5 spivavt PrimitkiKomentar Kafedra zajmalasya vikladannyam himiyi dlya studentiv inshih fakultetiv Zagalom buv zaviduvachem kafedri protyagom 38 rokiv do samoyi smerti U deyakih dzherelah rik zahistu pomilkovo vkazanij yak 1940 j Literatura Rybakova 2019 s S60 Mchedlov Petrosyan 2004 s 18 Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR 1968 s 137 Akademik Ivan Nikolaevich Bulankin 2004 s 333 Chyornyj 2006 s 247 Krasovickij 2008 s 164 165 Mchedlov Petrosyan 2004 s 21 Krasovickij 2008 s 139 Krasovickij 2008 s 139 165 175 298 Mchedlov Petrosyan 2004 s 21 24 Krasovickij 2008 s 298 Zhuravskij Zajcev Migal 1989 s 26 Zhuravskij Zajcev Migal 1989 s 70 71 Zhuravskij Zajcev Migal 1989 s 76 77 Ribalka 1999 s 70 Mchedlov Petrosyan 2004 s 24 Harkovskij gosudarstvennyj universitet 1955 s 315 Zhuravskij Zajcev Migal 1989 s 85 Zhuravskij Zajcev Migal 1989 s 113 Bidna Radushinska 2007 s 123 Krasovickij 2008 s 299 Barchuk 1989 s 32 Mchedlov Petrosyan 2004 s 26 Davydov 1965 Mchedlov Petrosyan 2004 s 27 chemistry univer kharkov ua Himichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Arhiv originalu za 5 chervnya 2022 Procitovano 25 lipnya 2022 Harkovskij gosudarstvennyj universitet 1955 s 374 Krasovickij 2008 s 164 Krasovickij 2008 s 165 290 298 Ribalka 1999 s 72 Krasovickij 2008 s 298 329 Shumskoj 1971 s 79 80 Krasovickij 2008 s 314 DzherelaBidna D S Radushinska R B Davidov Oleksandr Timofijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di S 123 ISBN 978 966 02 4457 3 Davydov A T Issledovanie zakonomernostej ionnogo obmena v vodnyh smeshannyh i nevodnyh sredah na mineralnyh i smolyanyh sorbentah avtoref dis na soisk uchen stepeni d ra him nauk ros Harkov 1965 46 s Zhuravskij Yu I Harkovskij universitet v gody Velikoj Otechestvennoj vojny ros Zhuravskij Yu I Zajcev B P Migal B K Harkov Visha shkola 1989 152 s ISBN 5 11 000702 0 Krasovickij B M Vospominaniya ros Harkov Folio 2008 732 s ISBN 978 966 03 4468 6 Mchedlov Petrosyan N O Himiya v Harkovskom universitete ros Visnik Harkivskogo universitetu zhur 2004 Vyp 11 34 626 S 5 34 Ribalka I K Taka nasha dolya Storinki zhittya mogo pokolinnya Harkiv Osnova 1999 199 s Spogadi vchenih Harkivskogo derzhavnogo universitetu ISBN 5 7768 0641 0 Rybakova E V Razvitie ionoobmennoj hromatografii kak metoda analiticheskoj himii ros Zhurnal analiticheskoj himii zhur 2019 T 74 9S S S57 S70 Chyornyj A V Aleksandr Timofeevich Davydov k 100 letiyu so dnya rozhdeniya ros Visnik Harkivskogo universitetu zhur 2006 Vyp 14 37 731 S 247 Shumskoj D L Geroj Socialisticheskogo Truda N P Barabashov ros Harkov Prapor 1971 136 s Akademik Ivan Nikolaevich Bulankin ros Sost N I Bulankina P A Kaliman A F Kochenkov S M Kudelko Harkov Avtoenergiya 2004 351 s ISBN 9668307003 Razvitie fizicheskoj himii na Ukraine ros L P Barchuk i dr otv red V D Pohodenko Kiev Naukova dumka 1989 264 s Davidov Oleksandr Timofijovich Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR uklad V M Popov V I Polurez Yu P Dyachenko Kiyiv Vidavictvo Kiyivskogo universitetu 1968 S 137 493 s Harkovskij gosudarstvennyj universitet im A M Gorkogo za 150 let ros Otv red kand ist nauk doc S M Korolivskij Harkov Izdatelstvo Harkovskogo universiteta 1955 387 s Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ