Давид I (грец. Δαυίδ Μέγας Κομνηνός; бл. 1408 — 1 листопада 1463) — останній імператор Трапезонда в 1459—1461 роках.
Давид | |
---|---|
Біографічні дані | |
Народження | 1408 Трабзон, Трапезундська імперія |
Смерть | 1 листопада 1463 Стамбул, Османська імперія |
У шлюбі з | Олена Кантакузина[d] і d |
Діти | d, d[1], d[1], d[1] і d[1] |
Династія | Комніни |
Батько | Олексій IV[1] |
Мати | d[1] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з династії Великих Комнінів. Третій син Олексія IV, трапезундського імператора, і Феодори Кантакузіни. Народився близько 1408 року. Замолоду пошлюбив доньку правителя князівства Феодоро. В правління свого старшого брата Іоанна IV носив титул деспота. Брав участь в походах останнього проти генуезців, а також виконував різні дипломатичні завдання. Давид одружився з Марією Готською, дочкою напівнезалежного правителя Феодоро. Близько 1447 року після смерті дружини оженився на представниці візантійського роду Кантакузін.
У 1458 році він ратифікував договір Трапезунда з османським султаном Мехмедом II в Адріанополі, а пізніше в тому ж році супроводжував свою небогу Феодору до двору її нового чоловіка — Узун-Хасана, султана Ак-Коюнлу.
Після смерті Іоанна IV 1459 року успадкував трон, оскільки синові брата — Олексієві — було всього 4 роки. Він підтвердив союзи з Ак-Коюнлу і Феодоро. Втім більше спирався на спільні дії з бейліками Ісфандіярів та Караманів. При цьому вирішив отримати допомогу від Папського престолу та імператора Фрідріха III Габсбурга, до якого 1460 року відправив посланцем флорентійського купця Мікаелі Аліг'єрі. Ймовірно до антиосманського союзу планувалося долучити також Венецію, Георгія VIII, царя Грузії, Кваркваре II Джакелі, атабека Самцхе. Для зацікавлення фінансових кіл Європи надав Флоренції (насамперед її купцям та банкірам) ті ж самі права в імперії, що мали Генуя й Венеція.
Втім про плани імператора довідався османський султан через свого агента — Георгія Аміруці, скарбничого Трапезундської імперії. Тому османські війська раптово виступили проти Абу'л-Гасана Камаледдін, еміра Синопи, а правитель Караману — Ібрагім-бей II — підтримав османів. Доволі швидко війську та флоту вдалося захопити Синоп. Трапезунд опинився в небезпеці, коли його блокував османський флот. Спроба Узун-Хасана допомогти Трапезунду виявилася невдалою, оскільки війська Ак-Коюнлу в Гойлухарській битві зазнали поразки. Сам імператор Давид зазнав поразки в околицях Трапезунду.
Після місяця облоги Георгій Аміруці запропонував імператорові здатися. Це відбулося 15 серпня 1461 року. З цим припинила існування Трапезундська імперія. Давида з родиною було відправлено до Стамбулу.
Потім близько 2 років прожив у засланні в Адріанополі разом зі своєю родиною, отримуючи в якості пенсії дохід з маєтку в долині річки Струма. 1463 року був заарештований і привезений до Стамбулу, оскільки султан запідозрив його в зв'язках зі своїми ворогами. Давиду було запропоновано прийняти іслам, але він відмовився. Тому його разом зі синами було страчено. Лише молодший син Георгій прийняв іслам. У 2013 році Давида було канонізовано Константинопольським патріархатом.
Родина
1. Дружина — Марія, донька Олексія I, князя Феодоро
дітей не було
2. Дружина — Олена,дочка Димитрія I Кантакузіна, деспота Мореї
Діти:
- Василь (д/н—1463)
- Мануїл (д/н—1463)
- Георгій (д/н— після 1463)
- Анна (1447-після 1463), дружина: 1) Мухаммед Заган-паша, беклербек Македонії; 2) Сінан-бек
- донька, дружина Мамії Гуріелі, князь Гурії
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- (not translated to fr) La descendance d'Alexis IV, empereur de Trébizonde. Contribution à la prosopographie des Grands Comnènes // Revue des études byzantines — Peeters, 1979. — ISSN 0766-5598; 2261-060X; 0373-5729
Джерела
- William Miller, Trebizond: The last Greek Empire of the Byzantine Era: 1204—1461, 1926 (Chicago: Argonaut, 1969), p. 97
- Franz Babinger, Mehmed the Conqueror and His Time, edited by William C. Hickman and translated by Ralph Manheim (Princeton: University Press, 1978), p. 230
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
David I grec Dayid Megas Komnhnos bl 1408 1 listopada 1463 ostannij imperator Trapezonda v 1459 1461 rokah DavidBiografichni daniNarodzhennya1408 Trabzon Trapezundska imperiyaSmert1 listopada 1463 Stambul Osmanska imperiyaU shlyubi zOlena Kantakuzina d i dDitid d 1 d 1 d 1 i d 1 DinastiyaKomniniBatkoOleksij IV 1 Matid 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Velikih Komniniv Tretij sin Oleksiya IV trapezundskogo imperatora i Feodori Kantakuzini Narodivsya blizko 1408 roku Zamolodu poshlyubiv donku pravitelya knyazivstva Feodoro V pravlinnya svogo starshogo brata Ioanna IV nosiv titul despota Brav uchast v pohodah ostannogo proti genuezciv a takozh vikonuvav rizni diplomatichni zavdannya David odruzhivsya z Mariyeyu Gotskoyu dochkoyu napivnezalezhnogo pravitelya Feodoro Blizko 1447 roku pislya smerti druzhini ozhenivsya na predstavnici vizantijskogo rodu Kantakuzin U 1458 roci vin ratifikuvav dogovir Trapezunda z osmanskim sultanom Mehmedom II v Adrianopoli a piznishe v tomu zh roci suprovodzhuvav svoyu nebogu Feodoru do dvoru yiyi novogo cholovika Uzun Hasana sultana Ak Koyunlu Pislya smerti Ioanna IV 1459 roku uspadkuvav tron oskilki sinovi brata Oleksiyevi bulo vsogo 4 roki Vin pidtverdiv soyuzi z Ak Koyunlu i Feodoro Vtim bilshe spiravsya na spilni diyi z bejlikami Isfandiyariv ta Karamaniv Pri comu virishiv otrimati dopomogu vid Papskogo prestolu ta imperatora Fridriha III Gabsburga do yakogo 1460 roku vidpraviv poslancem florentijskogo kupcya Mikaeli Alig yeri Jmovirno do antiosmanskogo soyuzu planuvalosya doluchiti takozh Veneciyu Georgiya VIII carya Gruziyi Kvarkvare II Dzhakeli atabeka Samche Dlya zacikavlennya finansovih kil Yevropi nadav Florenciyi nasampered yiyi kupcyam ta bankiram ti zh sami prava v imperiyi sho mali Genuya j Veneciya Vtim pro plani imperatora dovidavsya osmanskij sultan cherez svogo agenta Georgiya Amiruci skarbnichogo Trapezundskoyi imperiyi Tomu osmanski vijska raptovo vistupili proti Abu l Gasana Kamaleddin emira Sinopi a pravitel Karamanu Ibragim bej II pidtrimav osmaniv Dovoli shvidko vijsku ta flotu vdalosya zahopiti Sinop Trapezund opinivsya v nebezpeci koli jogo blokuvav osmanskij flot Sproba Uzun Hasana dopomogti Trapezundu viyavilasya nevdaloyu oskilki vijska Ak Koyunlu v Gojluharskij bitvi zaznali porazki Sam imperator David zaznav porazki v okolicyah Trapezundu Pislya misyacya oblogi Georgij Amiruci zaproponuvav imperatorovi zdatisya Ce vidbulosya 15 serpnya 1461 roku Z cim pripinila isnuvannya Trapezundska imperiya Davida z rodinoyu bulo vidpravleno do Stambulu Potim blizko 2 rokiv prozhiv u zaslanni v Adrianopoli razom zi svoyeyu rodinoyu otrimuyuchi v yakosti pensiyi dohid z mayetku v dolini richki Struma 1463 roku buv zaareshtovanij i privezenij do Stambulu oskilki sultan zapidozriv jogo v zv yazkah zi svoyimi vorogami Davidu bulo zaproponovano prijnyati islam ale vin vidmovivsya Tomu jogo razom zi sinami bulo stracheno Lishe molodshij sin Georgij prijnyav islam U 2013 roci Davida bulo kanonizovano Konstantinopolskim patriarhatom Rodina1 Druzhina Mariya donka Oleksiya I knyazya Feodoro ditej ne bulo 2 Druzhina Olena dochka Dimitriya I Kantakuzina despota Moreyi Diti Vasil d n 1463 Manuyil d n 1463 Georgij d n pislya 1463 Anna 1447 pislya 1463 druzhina 1 Muhammed Zagan pasha beklerbek Makedoniyi 2 Sinan bek donka druzhina Mamiyi Gurieli knyaz GuriyiPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 not translated to fr La descendance d Alexis IV empereur de Trebizonde Contribution a la prosopographie des Grands Comnenes Revue des etudes byzantines Peeters 1979 ISSN 0766 5598 2261 060X 0373 5729 d Track Q15766077d Track Q21406262d Track Q95687190d Track Q95687163DzherelaWilliam Miller Trebizond The last Greek Empire of the Byzantine Era 1204 1461 1926 Chicago Argonaut 1969 p 97 Franz Babinger Mehmed the Conqueror and His Time edited by William C Hickman and translated by Ralph Manheim Princeton University Press 1978 p 230