ДПтС

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ДПСУ (значення).

Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) — колишній центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який був центральним апаратом кримінально-виконавчої системи України. Служба здійснювала керівництво органами і установами виконання покарань в Україні, їй підпорядковувалися територіальні органи управління в регіонах і містах державного значення.

Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України)
Загальна інформація:
Тип:	пенітенціарна служба
Юрисдикція:	Україна
Дата заснування:	1996
Дата ліквідації:	21 травня 2017
Відомство-наступник:	Міністерство юстиції України
Структура:
Керівник:	Старенький Сергій Євгенійович (останній)
Бюджет:	3.5 млрд ₴ (2016)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державна пенітенціарна служба України

Діяльність ДПтС України спрямовувалася і координувалася Міністерством юстиції України.

Служба створена в 2010 році шляхом перетворення Державного департаменту України з питань виконання покарань.

У травні 2016 року було вирішено ліквідувати ДПтС із покладенням її функцій на Міністерство юстиції. Процес ліквідації проходить із затримками.

26 квітня 2017 Постановою Кабміну слово «ДПтС» у законодавстві було замінено словами «Міністерство юстиції» чи «Державна кримінально-виконавча служба».

Характеристика

Більшість установ виконання покарань побудована ще в царські, навіть не радянські часи.

Станом на 1 травня 2016 року у сфері управління Державної пенітенціарної служби України перебуває 148 установ та 589 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Крім того, 29 установ знаходяться на території Донецької та Луганської областей, що тимчасово не контролюється українською владою.

Станом на 5 травня 2016 року з часу набрання чинності Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» його положення застосовано до 42520 осіб. При цьому звільнено з установ виконання покарань – 5589 засуджених, зі слідчих ізоляторів – 578 осіб, узятих під варту.

В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, тримається усього 62 749 осіб.

З них:

• у 12 слідчих ізоляторах та 17 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається 16 450 осіб узятих під варту, та засуджених, з них на стадії:
  • досудового розслідування 1 705 осби
  • судового розгляду (до винесення вироку) 7 453 особи
• у 113 кримінально-виконавчих установах 45 998 засуджених, з них:
  • у 7 колоніях максимального рівня безпеки 2 237 осіб
  • у 32 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених 18 974 особи
  • у 27 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених 12 925 осіб
  • у 7 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків 1 720 осіб
  • у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків 519 осіб
  • у 11 колоніях для тримання жінок 2 140 осіб
  • у 4 спеціалізованих лікувальних закладах 971 особа
• в лікувальних закладах при ВК та СІЗО 1 490 осіб
• у 21 виправному центрі 2 191 особа
• у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх) 301 особа

Серед засуджених:

• 1551 особа відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
• 520 осіб відбуває покарання у вигляді арешту у 51 арештному домі, утвореному при установах.

Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:

• 7,9 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
• 10,3 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі 4,9 тис. осіб, які вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
• 4,7 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
• 11,0 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
• 1,4 тис. осіб – за зґвалтування;
• 12 осіб – за захоплення заручників;
• 5,7 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

На обліку в підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 79 149 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

Медичне забезпечення засуджених та осіб, узятих під варту, здійснюють 18 відомчих лікарень (8 - туберкульозних, 9 - багатопрофільних; 1 - лікувальний заклад психіатричного профілю) та 114 медичних частин в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 90 промисловими, 11 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 137 майстернями.

При 75 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчаються майже 6,5 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених та осіб, узятих під варту, забезпечують 124 загальноосвітні навчальні заклади.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 37,7 тис. працівників з них:

• середній та старший начсклад – 11,6 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 17,2 тис.;
• вільнонаймані працівники – 8,9 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в

• Академії Державної пенітенціарної служби (на денній формі – 490 курсантів та на заочній формі – 199 слухачів),
• Інституті кримінально-виконавчої служби (на денній формі – 631 курсант та на заочній формі – 293 слухачів) та
• Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого" (навчається на денній формі – 379 студентів та на заочній формі – 245).

Структура

Штатний розпис, кошторис апарату ДПтС України затверджує Голова ДПтС України за погодженням із Міністерством фінансів України. ДПтС України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби.

Завдання

Основними завданнями ДПтС України є:

• реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
• внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
• формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;
• контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту.

Державна пенітенціарна служба України:

• виконує правозастосовні та правоохоронні функції;
• спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.

Керівники

1996–03.2001 — Штанько Іван Васильович

03.2001–02.2005 — Льовочкін Володимир Анатолійович

03.2005–08.2009 — Кощинець Василь Васильович

08.2009–04.2010 — 

31.03.2010–03.2014 —

12.03.2014–06.08.2014 — Старенький Сергій Євгенійович

08.2014-04.2017 — Палагнюк Володимир Миколайович

18.05.2017–21.05.2017 — Старенький Сергій Євгенійович

Медалі за службу

• 25 років служби
• 20 років служби
• 15 років служби
• 10 років служби

Див. також

• Державна кримінально-виконавча служба України

Примітки

1. [ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік (документ .xls)], лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
2. . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
3. . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
4. . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
5. . Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 14 лютого 2020.
6. . Інтерфакс. 18.05.2016. Архів оригіналу за 19 травня 2016.
7. Загальна характеристика Державної кримінально-виконавчої служби України. Державна пенітенціарна служба. 1 травня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2012.

Посилання

• Офіційний сайт Державної пенітенціарної служби України [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
• Державна пенітенціарна служба України: деякі питання концептуального та термінологічного обґрунтування [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• . https://www.ukrmilitary.com/. . 14 листопада 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.