Гітерн, гітерна (фр. guiterne, лат. quitarra, quinterna, ghiterna, нім. Quintern, англ. gittern) — струнний щипковий інструмент, був поширений у Пізньому Середньовіччі в Західній Європі.
Класифікація | струнний музичний інструмент |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-6 |
Подібні інструменти | лютня, мандоліна |
Гітерн у Вікісховищі |
Опис
Сучасні уявлення про будову гітерна у зв'язку з відсутністю його органологічних описів у стародавніх джерелах ґрунтуються насамперед на музичній іконографії. Перші зображення інструменту відомі в іллюмінованому іспанському рукопису з кантигами Діви Марії (бл. 1280), в значній кількості — на живописних полотнах, у книжкових мініатюрах і скульптурних рельєфах (різного походження) XIV–XV століття.
Як і у лютні, у гітерна грушоподібний корпус, однак, як такої чіткої межі між корпусом, шийкою і кілковою коробкою немає — як правило, інструмент вирізувався з єдиного шматка дерева. На відміну від лютні, резонатор і шийка гітерна меншого розміру. Кількість струн коливалося (як і у багатьох інших стародавніх струнних інструментах), але, як правило, їх було чотири-п'ять (звідси лат. quinterna і нім. Quintern, від лат. quinque — п'ять), організованих в подвійні хори. Налаштування гітерни невідоме.
Відомі три автентичних примірника гітерна, що походять з XV століття: перший зберігається в Метрополітен-музеї (Мілан, бл. 1420), другій (5-струнний) — у (Німеччина, бл. 1450), третій (4-струнний) був виявлений у 2004 році в , Польща).
Ідентифікація гітерна — предмет наукових дискусій, головним чином, з тієї причини, що в старовинних документах для гітерна і використовувалися дуже схожі терміни — обидві назви безсумнівно походять від одного лексичного прототипу, лат. cithara. Деякі дослідники вважають гітерн попередником іспанської віуели та італійської мандоліни (через посередництво інструменту, популярного в XVI столітті — мандори).
Історія
Гітерн, ймовірно, був запозичений у ХІІІ столітті (разом з лютнею-удом) в арабів Середземномор'я. Специфічний для його позначення французький термін відомий з другої половини XIV століття, наприклад, у Гійома де Машо в поетичній хроніці «Взяття Олександрії» («Prise Alexandrie», 1364) і в трактаті «Мистецтво поезії» («l'art de dictier», 1393) Есташа Дешана. Латинська назва відома з XIII століття: вперше у Йоана де Грокейо (quitarra sarracenica), у XIV столітті у в «Книзі про походження Флоренції та її знаменитих громадян» (1396; quintaria), нарешті, він широко представлений у музично-теоретичних трактатах XV століття в анонімних авторів, у (quinterna) і у Йоана Тінкторіса (ghiterra, ghiterre, ghiterna).
Див. також
Галерея
- Сімоне Мартіні. Фреска "Житіє св. Мартіна", 1322-26 (деталь) з церкви св. Франциска (Ассізі). Гитерн зображений в руках музиканта праворуч (музикант зліва грає на інструменті типу подвійного авлоса/тибії)
- Ангел грає на гітерні. . Франція. бл. 1325 р.
- Один з ангелів грає на гітерні. Елемент картини «Діва, що годує немовля». Художник — . Іспанія, кін. XIV століття.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 червня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - .
- Rault Ch. The emergence of new approaches to plucked instruments [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.].
- Orgues, vielles, micanons, / rubebes et psalterions, // leüs, moraches et guiternes // dont on joue par ses tavernes.
- Et ainsi puet estre entendu des autres instrumens des voix comme rebebes, guiternes, vielles et psalterions, par la diversité des tailles, la nature des cordes et le touchement des doiz, et des fleutes et haulx instrumens semblables, avecques le vent de la bouche qui baillié leur est.
- Lexicon musicum Latinum. 15. Faszikel. München, 2015, Sp. 1030.
- Lexicon musicum Latinum. 9. Faszikel. München, 2007, Sp. 159.
Література
- Baines A. Fifteenth-century instruments in Tinctoris's De inventione et упп musicae // The Galpin Society Journal 3 (1950).
- Wright L. The medieval gittern and citole: a case of mistaken identity // The Galpin Society Journal 30 (1977).
- Remnant M., Marks R. A medieval gittern, the early history of the guitar // Music and civilization. British Museum Yearbook 4. London, 1980, pp.83-132.
- Россиус А. Гитерн // Музичні інструменти. Енциклопедія. Москва, 2008, с. 159.
Посилання
- Rault Ch. The emergence of new approaches to plucked instruments. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Michaelstein, 2001 [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (онлайнова публікація)
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gitern giterna fr guiterne lat quitarra quinterna ghiterna nim Quintern angl gittern strunnij shipkovij instrument buv poshirenij u Piznomu Serednovichchi v Zahidnij Yevropi GiternKlasifikaciyastrunnij muzichnij instrumentKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 321 6Podibni instrumentilyutnya mandolina Gitern u VikishovishiOpisSuchasni uyavlennya pro budovu giterna u zv yazku z vidsutnistyu jogo organologichnih opisiv u starodavnih dzherelah gruntuyutsya nasampered na muzichnij ikonografiyi Pershi zobrazhennya instrumentu vidomi v illyuminovanomu ispanskomu rukopisu z kantigami Divi Mariyi bl 1280 v znachnij kilkosti na zhivopisnih polotnah u knizhkovih miniatyurah i skulpturnih relyefah riznogo pohodzhennya XIV XV stolittya Yak i u lyutni u giterna grushopodibnij korpus odnak yak takoyi chitkoyi mezhi mizh korpusom shijkoyu i kilkovoyu korobkoyu nemaye yak pravilo instrument virizuvavsya z yedinogo shmatka dereva Na vidminu vid lyutni rezonator i shijka giterna menshogo rozmiru Kilkist strun kolivalosya yak i u bagatoh inshih starodavnih strunnih instrumentah ale yak pravilo yih bulo chotiri p yat zvidsi lat quinterna i nim Quintern vid lat quinque p yat organizovanih v podvijni hori Nalashtuvannya giterni nevidome Vidomi tri avtentichnih primirnika giterna sho pohodyat z XV stolittya pershij zberigayetsya v Metropoliten muzeyi Milan bl 1420 drugij 5 strunnij u Nimechchina bl 1450 tretij 4 strunnij buv viyavlenij u 2004 roci v Polsha Identifikaciya giterna predmet naukovih diskusij golovnim chinom z tiyeyi prichini sho v starovinnih dokumentah dlya giterna i vikoristovuvalisya duzhe shozhi termini obidvi nazvi bezsumnivno pohodyat vid odnogo leksichnogo prototipu lat cithara Deyaki doslidniki vvazhayut gitern poperednikom ispanskoyi viueli ta italijskoyi mandolini cherez poserednictvo instrumentu populyarnogo v XVI stolitti mandori IstoriyaGitern jmovirno buv zapozichenij u HIII stolitti razom z lyutneyu udom v arabiv Seredzemnomor ya Specifichnij dlya jogo poznachennya francuzkij termin vidomij z drugoyi polovini XIV stolittya napriklad u Gijoma de Masho v poetichnij hronici Vzyattya Oleksandriyi Prise Alexandrie 1364 i v traktati Mistectvo poeziyi l art de dictier 1393 Estasha Deshana Latinska nazva vidoma z XIII stolittya vpershe u Joana de Grokejo quitarra sarracenica u XIV stolitti u v Knizi pro pohodzhennya Florenciyi ta yiyi znamenitih gromadyan 1396 quintaria nareshti vin shiroko predstavlenij u muzichno teoretichnih traktatah XV stolittya v anonimnih avtoriv u quinterna i u Joana Tinktorisa ghiterra ghiterre ghiterna Div takozhMavritanska gitaraGalereyaSimone Martini Freska Zhitiye sv Martina 1322 26 detal z cerkvi sv Franciska Assizi Gitern zobrazhenij v rukah muzikanta pravoruch muzikant zliva graye na instrumenti tipu podvijnogo avlosa tibiyi Angel graye na giterni Franciya bl 1325 r Odin z angeliv graye na giterni Element kartini Diva sho goduye nemovlya Hudozhnik Ispaniya kin XIV stolittya Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rault Ch The emergence of new approaches to plucked instruments 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Orgues vielles micanons rubebes et psalterions leus moraches et guiternes dont on joue par ses tavernes Et ainsi puet estre entendu des autres instrumens des voix comme rebebes guiternes vielles et psalterions par la diversite des tailles la nature des cordes et le touchement des doiz et des fleutes et haulx instrumens semblables avecques le vent de la bouche qui baillie leur est Lexicon musicum Latinum 15 Faszikel Munchen 2015 Sp 1030 Lexicon musicum Latinum 9 Faszikel Munchen 2007 Sp 159 LiteraturaBaines A Fifteenth century instruments in Tinctoris s De inventione et upp musicae The Galpin Society Journal 3 1950 Wright L The medieval gittern and citole a case of mistaken identity The Galpin Society Journal 30 1977 Remnant M Marks R A medieval gittern the early history of the guitar Music and civilization British Museum Yearbook 4 London 1980 pp 83 132 Rossius A Gitern Muzichni instrumenti Enciklopediya Moskva 2008 s 159 PosilannyaRault Ch The emergence of new approaches to plucked instruments 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Michaelstein 2001 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine onlajnova publikaciya Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi