Гітарний риф

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Риф (значення).

Риф (англ. Riff) — на відміну від соло коротка, багаторазово повторювана, мелодійна фраза, остинато якої використовують як засіб нагнітання динаміки чи ритмічна форма супроводу імпровізуючого соліста. Попри найчастіше застосування в рок-музиці, важкому металі, латинос, фанку та джазі, класична музика також іноді базується на простому рифі, як-то «Болеро» Моріса Равеля.

Техніка рифів широко розповсюджена в біг-бенді, де можуть виконуватися одночасно декілька різних рифів. Іноді серія рифів проводиться в послідовному чергуванні або у вигляді респонсорного переклику між групами інструментів оркестру.

Термін увійшов до жаргону в 1920-х і його вживають переважно в обговоренні форм рок-музики або джазу. Достеменне походження словотворення невідоме. Деякі джерела стверджують, що слово «riff» є скороченням від фрази «Rhythmic figure» (ритмічна фігура), проте більшість музикантів вважають, що назва походить від аналогічного терміну в комедії, де ним позначають коротке влучне зауваження по суті справи.

Музичні приклади

• (^[en])

• (Black Sabbath)
• Фортепіанна вставка в (Paul Desmond)
• «Smoke on the Water» (Deep Purple)

• «You Really Got Me» (The Kinks)

Примітки

1. New Harvard Dictionary of Music (1986) p. 708. Cambridge, MA: Harvard University Press.
2. Middleton, Richard (2002) [1990]. Studying Popular Music. Philadelphia: Open University Press.

Посилання

• Словарь джазовых терминов [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)