Гістон H1 — лінкерний гістон. Гістон H1 є одним з п'яти основних гістонових білків, що пакують ДНК в клітині ядерних організмів. Інші чотири основні гістони, — , , та H4 — є коровоими, вони формують найменшу організаційну структуру хроматину під назвою нуклеосома, навколо якої накручена молекула ДНК. Гістон H1 є лінкерним, він з'єднується з нуклеосомою у місці входу/виходу ДНК, формуючи структуру під назвою хроматосома.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkl4TDBOb2NtOXRZWFJ2YzI5dExuQnVaeTh5TWpCd2VDMURhSEp2YldGMGIzTnZiUzV3Ym1jPS5wbmc=.png)
Гістон H1 є найбільш варіабельним гістоном з основних п'яти гістонів, у багатьох організмів декілька генів кодують варіанти H1 гістону, іноді ці варіанти є тканино-специфічними, наприклад яйцеклітини ссавців містять варіант (H1oo), а сім'яники — (H1t). У миші та у людини є 11 варіантів H1, тоді як у личинки плодової мухи присутній лише один варіант H1, проте під час ембріогенезу в хроматині присутній додатковий варіант BigH1, який кодується лише одним геномі і тому є гарним об'єктом досліджень
Гістон H1 присутній у більшості евкаріот, окрім деяких представників метамонад, а гомологи гістону H1, а саме його C-кінцевої частини, присутні у бактерій, проте не у архей. Основний доменний склад гістону H1 збігається у рослин, грибів та тварин, проте не у деяких протист, що може свідчити про незалежну конвергентну еволюцію гістону H1.
Структура
Білки гістону H1 типово складаються з приблизно 200 амінокислотних залишків, що складають три частини білку: N- та C-кінцевих доменів, між якими знаходиться центральний глобулярний домен, який містить в собі структурний мотив winged helix fold, який здатний взаємодіяти з нуклеосомою. Глобулярний домен має найбільшу структурну консервативність, і містить велику кількість позитивно заряджених амінокислотних залишків, що допомагає з взаємодією з нуклеосомою. При цьому така структура не є типовою для решти гістонів, адже основні корові гістони еукаріотів, як і гістони архей мають в своїй структурі [en](англ. histone fold domain, HFD). Це вказує на незалежне еволюційне походження H1-гістону, від гістонів H2A, H2B, H3, H4.
Посттрансляційні модифікації
Як і корові гістони, H1 також піддається різним посттрансляційним модифікаціям, проте на відміну від перших, модифікації H1 гістону не так добре вивчені. Модифікуються як N- та C-кінцеві домени, так і глобулярний центральний домен.
Гени
В геномі людини кодується такими генами:
- (H1A)
- (H1b)
- (H1c)
- (H1D)
- (H1E)
- (H1F0)
- (H1T)
- (H1FX)
- (H1FOO)
- (H1FNT)
Примітки
- Fyodorov, Dmitry V.; Zhou, Bing-Rui; Skoultchi, Arthur I.; Bai, Yawen (March 2018). . Nature Reviews. Molecular Cell Biology. Т. 19, № 3. с. 192—206. doi:10.1038/nrm.2017.94. ISSN 1471-0080. PMID 29018282. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- Білок BigH1 в датабазі UniProt Q8MSC4
- Talbert, Paul B.; Meers, Michael P.; Henikoff, Steven (05 2019). . Nature Reviews. Genetics. Т. 20, № 5. с. 283—297. doi:10.1038/s41576-019-0105-7. ISSN 1471-0064. PMID 30886348. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
- А. В. Сиволоб, К. С. Афанасьєва (2012). (PDF). К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 21. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 19 грудня 2019.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет