Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Швеції
Загальна інформація
Основа гірничодобувної промисловості Ш. — видобуток металічних к.к. Ш. — один з великих продуцентів зал. руди і руд кольорових металів (міді, свинцю, цинку, срібла) в Європі. У країні діє понад 100 гірничодобувних підприємств, які відрізняються високим рівнем технології, застосуванням сучасного гірничошахтного обладнання, використанням комп'ютерів, автоматизацією виробництва. Разом з тим, частка рудної промисловості Швеції в загальному обсязі промислового виробництва становить 1,1 % і у валовому внутрішньому продукті 0,3 %. За 1998—2000 рр Швеція стала найактивнішим місцем в Європі, де ведеться розвідка корисних копалин. Якщо у 1996 р тут насамперед вели пошук золота, то зараз на перше місце вийшли розвідка міді, цинку і алмазів. Територія, на якій ведеться розвідка корисних копалин на початку XXI ст., становить 1,5 млн га [Mining J. — 2000. — 334, 8567. — Р. 56]. Виробництво продукції гірничої промисловості країни наприкінці XX ст. (1998 р, в дужках за 1997 р.) становило (в тис. т): первинної товарної залізорудної продукції 20930 (21893); збагачених сульфідних руд 24182 (23895); Cu — конц-тів 270 (315); Pb — конц-тів 155 (146); Zn — конц-тів 297 (284); вапна і вапняку 8600 (8000); цементу 2250 (2320); тальку і мильного каменя 24 (25); графітових конц-тів 3,2 (2,0); Au в конц-тах 5,9 (6,7) т, асигнування на геологорозвідувальні роботи становили 245 (215) млн шведських крон, спостерігалося збільшення ліцензійних площ від 6199 до 8278 км². Почато розвідку алмазів на площі 26,2 тис. км² [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 48]. В табл. 2 наведено дані видобутку руд і мінералів у Швеції в 1999—2001 рр.
Видобуток руд і мінералів у Швеції, тис.т
| Руди та мінерали | 1999 | 2000 | 2001 |
| Продукти залізної руди | 18 853 | 20 557 | 19 484 |
| Оброблені сульфідні руди | 23 526 | 23 608 | 22 695 |
| Мідний концентрат | 262 | 252 | 268 |
| Свинцевий концентрат | 157 | 147 | 123 |
| Цинковий концентрат | 316 | 320 | 285 |
| Золотий концентрат, т | 1,7 | 0,2 | 1,3 |
| Вапно та вапняк | 6 604 | 8 351 | 8 888 |
| Цемент | 2 300 | 2 600 | 2 600 |
| Тальк/стеатит | 19 | 20 | 15 |
5,5 | 5,6 | 1,0 |
Окремі галузі
Залізо. У 1995 Швеція була одним з провідних світових постачальників залізняку, видобуток якого становив 13 млн т, що було на 33 % менше досягнутих раніше рекордних річних рівнів. До останньої чверті 19 ст. в основному розроблялися великі залізорудні родовища Берґслаґена, однак в наш час експлуатується багате родовище Кіруна і менше Елліваре, розташоване в північній частині Норрланду. Ці родовища, що характеризуються високим вмістом фосфору в руді, привернули увагу тільки після винаходу в 1878 С.Дж. Томасом методу переділу рідкого фосфористого чавуну в сталь. У Берґслаґені все ще ведеться видобуток залізняку, в деяких шахтах на глибині понад 610 м. Ці руди виключно чисті, із вмістом фосфору менше 0,3 %. Берґслаґен постачає більшу частину сировини для металургії Швеції. З самого багатого родовища в Ґренґесберзі руду постачають на металургійний комбінат в Укселесунді на березі Балтійського моря. На межі ХХ-XXI ст. у Швеції базою залізорудної промисловості є родовища магматогенних апатит-магнетитових руд. Середній вміст заліза в рудах — 51 %. Руди середньої збагачуваності. Видобуток ведеться підземним способом. У 1998 р загальне виробництво первинної товарної залізорудної продукції в Швеції становило 20,9 млн т, 21,9 млн т в 1997 р [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 48]. У 2001 р. (в дужках за 2000 р.) видобуток Fe — руд у Швеції склав (в млн т): 19,5 (20,6); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].
Мідь та дорогоцінні метали. Швеція — значний постачальник міді. В 1995 видобуто 83,6 тис. т міді. Основні центри видобутку міді — Крістінеберґ, Буліден і Адак, менше добувається в Берґслаґені. Швеція в кінці XX ст. займає 1-е місце за постачанням цинку на світовий ринок (168 тис. т в 1995). У басейні річки Шеллефтеельвен експлуатуються родовища нікелю, свинцю, срібла і золота. Переробка руд кольорових і дорогоцінних металів Швеції в кінці XX ст. (1998): компанія Boliden Mineral AB експлуатувала 11 гірничозбагачувальних підприємств із загальним видобутком руди 22,4 млн т (21,2 млн т за 1997). На підприємстві з видобутку і переробки Cu-руд Aitik видобуток руди становив 17,9 млн т, свинцево-цинковому Laisvall 1,9, на підприємствах площі Боліден золото-мідно-цинкових руд 1,6, поліметалічних Garpenberg і Garpenberg Norra 0,9 млн т. На підприємстві Bjorkdal компанії Terra Mining видобуток руди скоротилася від 1,8 до 1,3 млн т з вилученням за 1998 р. 2093 кг Au. Видобуток Zn-руд компанією Zinkgruvan Mining в 1998 р. становила 691 тис. т. Компанія Boliden в середині 2000 р. завершила реконструкцію мідного металургійного і рафінувального заводу Ronnskar із збільшенням продуктивності від 140 до 240 тис. т катодної Cu на рік. У 2001 компанія Boliden Mineral AB зберігала своє монопольне положення у гірничодобувній галузі країни.
Осн. статті експорту Ш.: залізорудна сировина, мідний концентрат і рафінована мідь, цинкові і свинцеві концентрати, фосфати, пірит, тальк, буд. матеріали. Гол. ринок збуту — країни Західної Європи.
Крім того, у Ш. видобувають нафту (о. Ґотланд), вугілля (в невеликих кількостях), вольфрамові, свинцево-цинково-срібні руди. Рядом фірм Ш. випускається гірничо-транспортне, бурове та видобувне обладнання.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Геологорозвідувальні роботи в країні контролюються Держ. геол. службою Ш., заснованою в 1858. Прикладні науково-дослідні роботи в галузі геології контролюються міністерством промисловості. Розвиток фундаментальних геол. досліджень курує Рада з природничих наук, засн. у 1977 у Стокгольмі. Науковими і практичними дослідженнями в галузі гірн. справи керує Управління техн. розвитку. Гол. наук. установа країни — Королівська шведська академія наук (засн. у 1739 у Стокгольмі) — має відділення мінералогії, геології і фіз. географії, відділення геофізики, техн. наук. Геол. дослідження в країні здійснюються також Геол. товариством (засн. у 1871 в м. Упсала; 900 чл.); Шведським геофіз. товариством (засн. у 1920 в м. Норчопінґ; 210 чл.); Шведським товариством охорони природи (засн. у 1909 в Стокгольмі; бл. 100 тис. чл.). Підготовка фахівців в галузі геології і гірн. справи зосереджена г.ч. в університетах. У Держ. університеті м. Лулео (засн. в 1971) готують геологів та гірн. інженерів. При Королівському технол. інституті в Стокгольмі (засн. в 1827) є Школа технології металів і матеріалів, в якій вивчають гірничі технології.
Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: «Geologiska föreningens і Stockholm förhandlingar» (з 1872); «Tellus» (з 1949); «Sveriges natur» (з 1910); «Research reports» і «Technical reports»; «Zunds universitet meddelar» (з 1968); «Sveriges geologiska undersöknning. Serie С (Memoirs and notices)» (з 1868); "Kiruna Geophysical Data (з 1959) і «Kiruna geophysical institute. Reports» (з 1969); «Ambio» (з 1972).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist ShveciyiZagalna informaciyaOsnova girnichodobuvnoyi promislovosti Sh vidobutok metalichnih k k Sh odin z velikih producentiv zal rudi i rud kolorovih metaliv midi svincyu cinku sribla v Yevropi U krayini diye ponad 100 girnichodobuvnih pidpriyemstv yaki vidriznyayutsya visokim rivnem tehnologiyi zastosuvannyam suchasnogo girnichoshahtnogo obladnannya vikoristannyam komp yuteriv avtomatizaciyeyu virobnictva Razom z tim chastka rudnoyi promislovosti Shveciyi v zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva stanovit 1 1 i u valovomu vnutrishnomu produkti 0 3 Za 1998 2000 rr Shveciya stala najaktivnishim miscem v Yevropi de vedetsya rozvidka korisnih kopalin Yaksho u 1996 r tut nasampered veli poshuk zolota to zaraz na pershe misce vijshli rozvidka midi cinku i almaziv Teritoriya na yakij vedetsya rozvidka korisnih kopalin na pochatku XXI st stanovit 1 5 mln ga Mining J 2000 334 8567 R 56 Virobnictvo produkciyi girnichoyi promislovosti krayini naprikinci XX st 1998 r v duzhkah za 1997 r stanovilo v tis t pervinnoyi tovarnoyi zalizorudnoyi produkciyi 20930 21893 zbagachenih sulfidnih rud 24182 23895 Cu konc tiv 270 315 Pb konc tiv 155 146 Zn konc tiv 297 284 vapna i vapnyaku 8600 8000 cementu 2250 2320 talku i milnogo kamenya 24 25 grafitovih konc tiv 3 2 2 0 Au v konc tah 5 9 6 7 t asignuvannya na geologorozviduvalni roboti stanovili 245 215 mln shvedskih kron sposterigalosya zbilshennya licenzijnih plosh vid 6199 do 8278 km Pochato rozvidku almaziv na ploshi 26 2 tis km Mining J 1999 Annual Rev R 48 V tabl 2 navedeno dani vidobutku rud i mineraliv u Shveciyi v 1999 2001 rr Vidobutok rud i mineraliv u Shveciyi tis tRudi ta minerali 1999 2000 2001 Produkti zaliznoyi rudi 18 853 20 557 19 484 Obrobleni sulfidni rudi 23 526 23 608 22 695 Midnij koncentrat 262 252 268 Svincevij koncentrat 157 147 123 Cinkovij koncentrat 316 320 285 Zolotij koncentrat t 1 7 0 2 1 3 Vapno ta vapnyak 6 604 8 351 8 888 Cement 2 300 2 600 2 600 Talk steatit 19 20 15 5 5 5 6 1 0Okremi galuziZalizo U 1995 Shveciya bula odnim z providnih svitovih postachalnikiv zaliznyaku vidobutok yakogo stanoviv 13 mln t sho bulo na 33 menshe dosyagnutih ranishe rekordnih richnih rivniv Do ostannoyi chverti 19 st v osnovnomu rozroblyalisya veliki zalizorudni rodovisha Bergslagena odnak v nash chas ekspluatuyetsya bagate rodovishe Kiruna i menshe Ellivare roztashovane v pivnichnij chastini Norrlandu Ci rodovisha sho harakterizuyutsya visokim vmistom fosforu v rudi privernuli uvagu tilki pislya vinahodu v 1878 S Dzh Tomasom metodu peredilu ridkogo fosforistogo chavunu v stal U Bergslageni vse she vedetsya vidobutok zaliznyaku v deyakih shahtah na glibini ponad 610 m Ci rudi viklyuchno chisti iz vmistom fosforu menshe 0 3 Bergslagen postachaye bilshu chastinu sirovini dlya metalurgiyi Shveciyi Z samogo bagatogo rodovisha v Grengesberzi rudu postachayut na metalurgijnij kombinat v Ukselesundi na berezi Baltijskogo morya Na mezhi HH XXI st u Shveciyi bazoyu zalizorudnoyi promislovosti ye rodovisha magmatogennih apatit magnetitovih rud Serednij vmist zaliza v rudah 51 Rudi serednoyi zbagachuvanosti Vidobutok vedetsya pidzemnim sposobom U 1998 r zagalne virobnictvo pervinnoyi tovarnoyi zalizorudnoyi produkciyi v Shveciyi stanovilo 20 9 mln t 21 9 mln t v 1997 r Mining J 1999 Annual Rev R 48 U 2001 r v duzhkah za 2000 r vidobutok Fe rud u Shveciyi sklav v mln t 19 5 20 6 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Mid ta dorogocinni metali Shveciya znachnij postachalnik midi V 1995 vidobuto 83 6 tis t midi Osnovni centri vidobutku midi Kristineberg Buliden i Adak menshe dobuvayetsya v Bergslageni Shveciya v kinci XX st zajmaye 1 e misce za postachannyam cinku na svitovij rinok 168 tis t v 1995 U basejni richki Shellefteelven ekspluatuyutsya rodovisha nikelyu svincyu sribla i zolota Pererobka rud kolorovih i dorogocinnih metaliv Shveciyi v kinci XX st 1998 kompaniya Boliden Mineral AB ekspluatuvala 11 girnichozbagachuvalnih pidpriyemstv iz zagalnim vidobutkom rudi 22 4 mln t 21 2 mln t za 1997 Na pidpriyemstvi z vidobutku i pererobki Cu rud Aitik vidobutok rudi stanoviv 17 9 mln t svincevo cinkovomu Laisvall 1 9 na pidpriyemstvah ploshi Boliden zoloto midno cinkovih rud 1 6 polimetalichnih Garpenberg i Garpenberg Norra 0 9 mln t Na pidpriyemstvi Bjorkdal kompaniyi Terra Mining vidobutok rudi skorotilasya vid 1 8 do 1 3 mln t z viluchennyam za 1998 r 2093 kg Au Vidobutok Zn rud kompaniyeyu Zinkgruvan Mining v 1998 r stanovila 691 tis t Kompaniya Boliden v seredini 2000 r zavershila rekonstrukciyu midnogo metalurgijnogo i rafinuvalnogo zavodu Ronnskar iz zbilshennyam produktivnosti vid 140 do 240 tis t katodnoyi Cu na rik U 2001 kompaniya Boliden Mineral AB zberigala svoye monopolne polozhennya u girnichodobuvnij galuzi krayini Osn statti eksportu Sh zalizorudna sirovina midnij koncentrat i rafinovana mid cinkovi i svincevi koncentrati fosfati pirit talk bud materiali Gol rinok zbutu krayini Zahidnoyi Yevropi Krim togo u Sh vidobuvayut naftu o Gotland vugillya v nevelikih kilkostyah volframovi svincevo cinkovo sribni rudi Ryadom firm Sh vipuskayetsya girnicho transportne burove ta vidobuvne obladnannya Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukGeologorozviduvalni roboti v krayini kontrolyuyutsya Derzh geol sluzhboyu Sh zasnovanoyu v 1858 Prikladni naukovo doslidni roboti v galuzi geologiyi kontrolyuyutsya ministerstvom promislovosti Rozvitok fundamentalnih geol doslidzhen kuruye Rada z prirodnichih nauk zasn u 1977 u Stokgolmi Naukovimi i praktichnimi doslidzhennyami v galuzi girn spravi keruye Upravlinnya tehn rozvitku Gol nauk ustanova krayini Korolivska shvedska akademiya nauk zasn u 1739 u Stokgolmi maye viddilennya mineralogiyi geologiyi i fiz geografiyi viddilennya geofiziki tehn nauk Geol doslidzhennya v krayini zdijsnyuyutsya takozh Geol tovaristvom zasn u 1871 v m Upsala 900 chl Shvedskim geofiz tovaristvom zasn u 1920 v m Norchoping 210 chl Shvedskim tovaristvom ohoroni prirodi zasn u 1909 v Stokgolmi bl 100 tis chl Pidgotovka fahivciv v galuzi geologiyi i girn spravi zoseredzhena g ch v universitetah U Derzh universiteti m Luleo zasn v 1971 gotuyut geologiv ta girn inzheneriv Pri Korolivskomu tehnol instituti v Stokgolmi zasn v 1827 ye Shkola tehnologiyi metaliv i materialiv v yakij vivchayut girnichi tehnologiyi Osn periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girn spravi Geologiska foreningens i Stockholm forhandlingar z 1872 Tellus z 1949 Sveriges natur z 1910 Research reports i Technical reports Zunds universitet meddelar z 1968 Sveriges geologiska undersoknning Serie S Memoirs and notices z 1868 Kiruna Geophysical Data z 1959 i Kiruna geophysical institute Reports z 1969 Ambio z 1972 Div takozhPromislovist Shveciyi Ekonomika Shveciyi Geologiya Shveciyi Geografiya Shveciyi Korisni kopalini ShveciyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s