Гірнича промисловість РФ
Загальна інформація
На початку XXI ст. за російськими джерелами гірнича промисловість забезпечує бл. 50% ВВП і 70% експорту країни. За даними [Mining Annual Review 2002] ці цифри дещо інші і відповідно складають понад 33% і бл. 65%). Гірнича промисловість акумулює бл. 20% індустріального потенціалу країни, в ній працює понад 32% виробничого персоналу. З розвіданих родовищ к.к. у 2002 р. експлуатується 37% (понад 7200). За оцінками експертів, географічне розташування і геолог. будова родов. к.к. в Росії сильно утруднюють їх освоєння, так що на сучасному етапі доступні тільки бл. 20% розвіданих запасів. На противагу світовим тенденціям, за 1992-2002 рр. РФ суттєво знизила обсяги видобутку к.к.: газу, нікелю, цинку – на 6,7-16,2%; нафти, вугілля, міді, бокситів, золота, платиноїдів, калійних солей – на 20-36%; хромових руд, свинцю, олова, молібдену, сурми, срібла, апатитів – на 40-60%; вольфраму, титану, фосфоритів, плавикового шпату – в 3 рази і більше (табл. 3). Довгий час не освоюються раніше розвідані великі родов. кольорових і рідкісних металів, корінні родов. золота, в яких зосереджено бл. 80% металу. На 2000 р. виробничий потенціал гірничодобувної галузі на 50-70% РФ є вичерпаним. В цілому 80% гірничошахтного обладнання відпрацювали свій нормативний термін експлуатації і потребують заміни. Частка РФ у загальносвітовому обсязі споживання у 2001 р. відносно 1991 р. знизилася за товарними зал. рудами з 10 до 6,1%; алюмінієм – з 10,2 до 1,1%; міддю – з 5,8 до 0,7%; нікелем – з 18 до 1,6%; цинком – з 6,6 до 1,4%; свинцем – з 5,2 до 0,7%. На межі ХХ-XXI ст. у гірничій промисловості РФ спостерігається серйозний спад в обсязі НДПКР, направлених на вдосконалення і розробку нової техніки і технології [Горн. ж. - 2002. - № 6. - С. 16-23, 90].
Окремі галузі
Нафтогазовий комплекс
Див. також Нафта Росії
Нафтогазовий комплекс. Видобуток нафти в Росії з 1990 по 2000 р. знизився з 516 до 323 млн т, газу – з 641 до 583 млн м{3}. Росія не заповнює видобуток нафти за рахунок відкриття нових запасів. У 2000-2002 рр. країна видобула понад 1 млрд т нафти, а приріст запасів становив тільки 850 млн т. В 2002 р. видобуто 380 млн т, тоді як приріст запасів становив всього 260 млн т. Найбільші родовища із запасами нафти понад 100 млн т вироблені на 50% [Gulf News Online].
Найбільші обсяги вуглеводневої сировини за 2002 рік видобули "ОАО ЛУКОЙЛ" – 75,49 млн т, "ОАО НК ЮКОС" – 69,88 млн т, "ОАО Сургутнєфтєгаз" – 49,2 млн т, ВАТ "Тюменська нафтова компанія" – 37,5 млн т і "ОАО Сибнефть" – 26,32 млн т. Обсяг експортного постачання у 2002 р – 185 млн т нафти, з яких 152,8 млн т – далеке зарубіжжя. У 2003 р обсяг видобутку нафти планується до 390 млн т, а експорт до 191 млн т за рахунок нарощування експортного постачання в далеке зарубіжжя (до 159 мільйонів тонн). У 2005 р видобуток нафти в Росії може зрости до 424 млн т, а у 2010 р – до 510 млн т. У 2020 р в Росії планують добувати 420-460 млн т нафти.
Обсяг виробництва газу в Росії 2002 року зріс на 2,4 % в порівнянні з показником 2001 року і становив 595,3 млрд м3 [Інф. "ИА Финмаркет"]. Бл. 90% видобутку природного газу Росії здійснює ВАТ «Газпром». Динаміка газовидобутку: 1998 р. – 554 млрд куб.м, 2000 р. – 523 млрд куб.м, 2002 – 523,79 млрд куб.м. Близько 70% видобутку «Газпрому» припадає на: Ямбург (запаси на 1.01.2000 р. 4.5 трлн. куб.м), Уренгой (6.2 трлн. куб.м) і Ведмеже (0.68 трлн. куб.м). З 2002 р. в період зниження видобутку увійде і Ямбургське родов. Об'єми газу, що поставляється в європейські країни щорічно зростають (в 2000-2001 рр. на 3-5 млрд куб.м річно). Стабілізувати видобуток газу протягом наступних 5-7 років на рівні не менше за 523-530 млрд куб.м в рік «Газпрому» дозволить введення в експлуатацію нафтогазоконденсатного родовища Заполярне (запаси 3.5 трлн куб.м). Це найбільший проект з видобутку газу в Росії за останнє десятиріччя. З освоєнням Заполярного зв'язують реалізацію міжнародного проекту експорту російського газу в Туреччину («Блакитний потік»).
Експорт газу Росії в 2002 р. становив 167 млрд. 900 млн кубометрів проти 125 млрд кубометрів в 2001 р. В тому числі, експорт в далеке зарубіжжя становив 134,2 млрд кубометрів, в країни СНД - 33,4 млрд кубометрів (ИНТЕРТЭК).
Вугілля
Див. також Вугілля Росії
Вугілля. За видобутком кам’яного вугілля, – 169 млн т. у 2001 р., – РФ. займає 6-е місце у світі після Китаю, США, Індії, Австралії та ПАР. Видобуток всього вугілля (кам’яне і буре) у Росії з 1990 по 2000 р. знизився з 395 до 258 млн т, а у 2002 р. склав 253 млн т, що на 17 млн т нижче за рівень 2001 р, і продовжує знижуватися. Зниження видобутку у 2002 р спостерігалося в 5 з 7 економічних районів. Найзначніше падіння видобутку відмічається в Східному Сибіру – на 16 млн т. Приріст видобутку досягнуто тільки в Західному Сибіру і на Далекому Сході – по 1,5 млн тонн. В результаті реструктуризації вуг. промисл. РФ у 1991-99 рр. було закрито 160 підприємств, головним чином шахт, на які припадала 1/3 вуглевидобутку. Динаміка видобутку кам’яного вугілля за період 1990-2000 рр (млн т): 1990 – 260; 1994 – 177; 1998 – 149; 1999 – 153; 2000 – 152. За прогнозом розвитку видобутку вугілля в Росії до 2010 р. основна роль відведена сибірським басейнам. Їх питома вага з 1990 по 2000 р. зросла з 65,4 до 74,7%, в тому числі з 1998 по 2000 р. – з 71,2 до 74,7% [Уголь. - 2002. - № 1. - С. 37-38; Локер С., 2000, Лондон].
Постачання російського вугілля у 2002 р становило 234 млн т, що на 18 млн т менше ніж у 2001 р. Постачання вугілля скоротилося у всіх сегментах ринку, крім експорту в далеке зарубіжжя. Експорт вугілля з Росії у 2002 р досяг 51 млн т (+9 млн т до 2001 р). Імпорт вугілля в Росію зменшився на 5,8 млн т і становив 20,5 млн т. Всього (з урахуванням імпорту) російським споживачам в 2002 році поставлено 203 млн т вугілля проти 237 млн т у 2001 р. У Росії вугілля як енергоносій використовують у всіх 89 суб'єктах Федерації, а добувають тільки в 24. Повністю забезпечують потребу в ньому за рахунок власного видобутку лише шість утворень, а за рахунок завезення його з вугледобувних регіонів – 65. Між економічними регіонами перевозиться понад 48 млн т вугільної продукції. З вугледобувних регіонів найбільшими постачальниками вугілля є Західний Сибір (вивозить 30% ресурсів регіону) і Східний Сибір (20%). Видобуток і експорт вугілля за регіонами РФ у 2003 р (млн т): Печорський – 17,0 і 1,0; Сх. Донбас – 8,5 і 1,1; Кузбас – 137 і 45; Сх.Сибір – 72 і 2,5; Далекий Схід – 29,6 і 5,0.
За даними “Росинформуголь” у 2002 р. у найбільшому вугледобувному районі - Кузбасі видобуто 131 млн т вугілля (84% - коксівного); це установить 59% видобутку всієї Росії. До 2007 р. обсяг видобутку вугілля зросте до 160 млн т. Такого рівня видобутку планується досягнути за рахунок введення в експлуатацію десяти вугільних шахт, що будуються, і восьми розрізів сумарною виробничою потужністю 34 млн т (з них 5-6 - у 2003 р.). Крім того, за рахунок введення в експлуатацію до 2007 р. десяти збагачувальних фабрик і трьох збагачувальних установок планується збільшити переробку видобутого в Кузбасі вугілля до 48-50% (у 2002 р. лише 30% вугілля Кузбасу було перероблено в регіоні).
Загалом, у вугільній галузі відмічається зростання збитковості виробництва. Загальний річний обсяг збитків у 2002 р – понад 2,5 млрд рублів.
З 2000 по 2020 рік при загальному зростанні енергоспоживання на 25,4-38,4%, споживання природного газу зросте на 18,4-23,7%, нафтопродуктів – на 35,8-50,1%, вугілля – на 35,7-70,3%, а електроенергії, виробленої на АЕС, – в 2,2-2,5 рази. У результаті частка газу в структурі споживання первинних енергоресурсів знизиться з 49,5% у 2002 р до 46,9-44,8% в 2020 р, в тому числі у виробництві електроенергії – з 65,5% до 57,3-50,4%.
Гірничорудна галузь
Гірничорудна галузь. Підприємства гірничорудної галузі Р. у 2001 р. видобули 215,4 млн т. сирої зал. руди і виробили 82,5 млн т. товарного концентрату та аґлоруди, видобули понад 45 млн т. руд кольорових металів. У гірничорудній промисл. працює 190 тис. чол., в т.ч. в чорній металургії – 115 тис. чол. (2001). З надр РФ видобувається до 12% світового обсягу зал. руди, 22% нікелю і кобальту. Головну частину мінерально-сировинної бази нікелевої промисловості Росії складають сульфідні мідно-нікелеві родовища Норильського району. Основним об'єктом розробки в останні роки є багаті руди, середній вміст нікелю в яких дорівнює 3.12-3.65%. Передбачається, що у 2005 р. попит на зал. руду збільшиться на 5,5-7,5% до 2000 р. Але складні економіко-географічні умови розташування, складні гірничо-геолог. умови розробки, низька якість мінер. сировини обумовлюють низьку конкурентоспроможність гірничорудної галузі Р. Дефіцитними в Р. сьогодні є марганець, хром, титан, цирконій. Потреба Р. в рудах і концентратах марганцю, хрому, титану, алюмінію покривається за рахунок імпорту. При цьому є виявлені і ще не освоєні родовища титану, свинцю і цинку, а запасів марганцю, хрому, якісних бокситів не достатньо. Бл. 1/3 копалень кольорової металургії (28) забезпечені менше ніж на 10 років, менше ніж на 3 роки – 11 копалень. Виробничі потужності Р. з феросплавів становлять 550 тис.т. (2001) і зосереджені на Сєровському заводі та Челябінському МК. Бл. 60% алюмінію в Р. виробляють з імпортної сировини (бокситів та глинозему) – головним чином Казахстану та України. Свинцево-цинкова підгалузь Р. знаходиться на початку XXI ст. у важкому стані, що обумовлено недостатньою рудно-сировинною базою та малими інфестиціями у підприємства. В РФ 90% олова добувають на корінних родовищах (у світі тільки 25%). Невисока якість руд, складні гірничо-технічні умови розробки та географо-економічне розташування роблять видобуток руд неконкурентоспроможним. Це обумовило закриття ряду ГЗК, зокрема основних – Хрустальненського та Солнєчного. Проблема забезпечення Р. власною титановою і цирконієвою сировиною є гострою.
Титан
Титан. Виробництво титану в СРСР базувалося на кооперації підприємств України, РФ, Казахстану і Узбекистану. Зараз цей комплекс не існує. Р. залежить від імпорту титанової сировини (дефіцит становить бл. 50%).
Вольфрам і молібден
Вольфрам і молібден. В кінці XX ст. вольфрамово-молібденова промисловість Р. різко знизила обсяги видобутку руди і виробництва концентратів, що пов’язано, головним чином зі зниженням споживання молібдену і вольфраму, особливо оборонною промисловістю. У 2000 р. з 5-ти вольфрамодобувних підприємств працювало тільки 3.
Рідкісні та кольорові метали
Рідкісні та кольорові метали. Стан виробництва і споживання в Р. рідкісних металів характеризувався на початку XX ст. спадом платіжного попиту на тантал, ніобій, рідкісні землі. В 1990-і рр. закрито танталодобувний кар’єр на Орловському ГЗК, зупинено видобуток ніобію на Вишневському ГЗК. Єдиним виробником рідкіснометалічної та рідкісноземельної сировини в Р. є “Ловозерська гірнича компанія” (колишній “Сєврєдмєт”), яка розробляє комплексні лопаритові руди. У 2001 році з вітчизняної сировини в РФ вироблено бл. 100% свинцю і олова, 98% міді, 97% нікелю, 62% цинку. З вторинної сировини вироблено понад 96% свинцю, 15% міді, 10% алюмінію. Низький попит на внутрішньому ринку обумовили експорт 83% виробленого алюмінію, 72% міді, 68% нікелю, 54% цинку, 37% олова, 12,5% свинцю. Прогнозується збільшення внутрішнього попиту на кольорові метали (на 10-30%).
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Росії видобуто 520 (530) тис. т Cu в руді (7-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу), у світі – 13,082(12,6) млн т.
Алюмінієва сировина
Алюмінієва сировина. Однією з найважливіших проблем, що стоять перед алюмінієвою промисловістю Російської Федерації, є забезпечення алюмінієвих заводів глиноземом. Ця проблема є наслідком відсутності власної достатньої сировинної бази і ефективних технологій переробки вітчизняної сировини. В РФ розробляється 11 і готується до розробки 4 родовища бокситів, які покривають тільки 40% потреб глинозему. У найближчій перспективі частково покрити дефіцит в глиноземі дозволить розробка Тіманського родовища бокситів. Що стосується небокситових джерел алюмінієвої сировини, то виробництво глинозему з нефелінових і алунітових руд стає перспективним при підвищенні попиту на мінеральні добрива і продукцію хімічної промисловості і при збільшенні обсягів будівництва. Таким чином, найближчим часом імпорт бокситів і глинозему в РФ буде їх основним джерелом постачання в країну.
Ніобій
Ніобій. За питомим споживанням ніобію РФ відстає від промислово розвинених країн в 5-9 раз (в США 0.017 кг/чол., в Росії - 0.002 кг/чол.). У РФ виробництво ніобієвої продукції здійснюється з лопаритових конц-тів, які отримують з нефелінових сієнітів на Кольському п-ові. Єдине підприємство, що в кінці XX ст. добуває комплексні редкіснометалічні (Nb, Ta, TR) лопаритові руди в Росії – Ловозерський ГЗК. Рудники і збагачувальні фабрики – Карнасурт і Умбозеро. Якість руд і концентратів низька, експлуатаційні витрати порівняно великі, лопаритові концентрати не придатні для виробництва фероніобію і руди важкозбагачувані. Крім лопаритового концентрату, на збагачувальних фабриках отримують нефелін-полевошпатовий і егіриновий концентрати. Кінцевими продуктами переробки є чисті метали і технічні пентоксиди ніобію, танталу, індивідуальні оксиди і сполуки рідкісноземельних металів церієвої групи. З 1991 р. виробництво ніобієвої продукції в Росії зменшилося в ~10 раз. Очікувані потреби Росії в ніобієвій продукції (в перерахунку на ніобій): в 2005 р – 2.5 тис. т, 2010 – 4.3 тис. т, 2015 – 8 тис. т.
Розглядаються можливості розвитку виробництва ніобієвої продукції в РФ на основі відомих родов. пірохлору. Одним з найперспективніших для освоєння є Татарське родовище пірохлорових руд (Красноярський край). Вміст пентоксиду ніобію в рудах 0.66-1.5%. Запаси Головного рудного тіла: 5210 тис. т руди, 24155 т Nb2O5, 323 тис. т P2O5, 435 тис. т вермікуліту. Запаси пентоксиду ніобію категорій С1+С2 в легкозбагачуваних зернистих рудах 55 тис. т; прогнозні ресурси Р1+Р2 зернистих руд кір вивітрювання – 129.7 тис. т; прогнозні ресурси пентоксиду ніобію в первинних рудах – 700 тис. т при його вмісті 0.20%. Основним мінералом ніобію є пірохлор (89-92% запасів Nb). Основний фосфорний мінерал – апатит. Крім того, в рудах в промислових кількостях міститься вермікуліт. План освоєння Татарського родовища: 2000 р. – дослідно-промислове виробництво; 2003 – будівництво збагачувальної фабрики (135 тис. т руди на рік), де будуть отримувати щорічно 8.5 тис. т чорнового 4%-ного ніобієвого концентрату. Доведення чорнового концентрату до товарного із вмістом Nb2O5 65% (780 т на рік) планується на Вишневогорській фабриці на Уралі.
Для задоволення зростаючого російського попиту на ніобій крім освоєння Татарського родовища необхідна організація видобутку на Бєлозімінському і Большетагнінському родовищах в Іркутської області (проект «Зімінсько-Тагнінський ГЗК») і Буранної дільниці Томторського родовища в Якутії. Томторське родов. характеризується вмістом п’ятиоксиду ніобію 8,2%, оксидів лантану 15% і оксиду ітрію 0,8%. На цій базі перспективним є гірн.-хім. комбінат продуктивністю до 30-50 тис. т/рік.
Олово
Олово. У оловодобувній промисловості Росії на початку XXI ст. діють чотири компанії: АТ «Депутатськолово» (колишній Депутатський ГЗК), «Далекосхідна гірнича компанія» (колишній Солнєчний ГЗК), АТ «Гірничорудна компанія “Хрустальная"» (колишній Хрустальненський ГЗК) і АТ «Хінганолово» (колишній Хінганський ГЗК). Через нерентабельність виробництва в період 1992-1997 рр. припинили видобуток руди і виробництво олова в концентраті ВАТ «Дальполіметал», Іультинський і Шерловогорський ГЗК і рудник Валькумей Певекського ГЗК, законсервовані рудники Центральний і Ювілейний Хрустальненського ГЗК, рудники Придорожній і Солнєчний Солнєчного ГЗК. Розсипне олово видобуває тільки копальня Тірехтях. За 1990-1999 рр. сумарна потужність підприємств з видобутку руди знизилася більш ніж в 2.8 рази: з 4530 до 1595 тис. т, сумарна потужність збагачувальних фабрик – майже в 1.5 рази: з 5117 до 3440 тис. т. В результаті виникла істотна диспропорція добувних і переробних потужностей. У 1999 р. виробництво олова в концентраті становило 4.72 тис. т, або 26.6% від рівня 1990 р. З 1998 р. після періоду спаду (1990-1998 рр.) спостерігається стабілізація видобутку і навіть позитивна динаміка.
Уран
Уран. РФ у 2000 р займала 5-е місце у світі за виробництвом природного урану (2600 т). Потреба РФ в урані становить 6,5-8 тис.т. річно (з експортом 12 тис.т). Водночас російська гірн. промисловість до 2010 р. може досягти тільки видобутку в 4 тис.т. (бл. 50% від необхідного). Єдине в РФ діюче (в 2002 р.) уранодобувне підприємство – Приаргунське виробниче гірничо-хім. об’єднання. Крім того, дослідно-промислові роботи з підземного вилуговування урану ведуться в 2001 і 2002 рр. ЗАТ “Далур” на Далматівському родов. урану (в 2001 видобуто 40 т, 2002 – 100 т).
Золото
Золото. За результатами золотовидобутку РФ займає 6-е місце у світі (2001 р.) після ПАР, США, Австралії, Китаю і Канади. У 1991-2001 рр. російська золотодобувна промисловість докорінно змінилася. Великі державні підприємства “Главалмаззолота” розпалися на 600 дрібніших – приблизно стільки ж займалося видобутком золота в Росії 1914 року. До 1998 р. видобуток золота скоротився до 103 т/рік. Держава не фінансує і не інвестує видобуток золота. У 2000-2001 рр. Гохран РФ закупав у золотовидобувних підприємств щорічно 20-30 т золота. За 1999-2001 рр. видобуток золота збільшився приблизно на 40% і склав у 2001 р. 142 т. (світовий видобуток – 2,5 тис.т), у 2002 р. – 158 т. Змінилася і структура видобутку золота – у 2001 бл. 50% його видобуто з корінних родовищ (за інш. даними тільки 40%). Основний обсяг золотовидобутку (понад 75%) зосереджений на 50-60 підприємствах. Найбільше з них – компанія “Полюс”. За нинішнього обсягу видобутку запасів розсипних родовищ вистачить на 10-15 років. За 1992-2002 рр. РФ добула 1,4 тис. тонн золота. Основний видобуток золота зосередився в шести регіонах Росії – в Магаданській області (в 2002 р. 31,7 т золота), в Красноярському краї (30 т), Якутії (16,9 т), Хабаровському краї (16,2 т), Іркутській області (16 т) і на Амурі (12,8 т).
Срібло
Срібло. За обсягами видобутку срібла Росія займає 5-е місце у світі. Видобуток срібла в Росії в 2003 році в порівнянні з 2002 зріс в 2 рази і досяг 1,1 тис. т, а в 2004 році збільшиться ще на 200 т (прогноз групи ИСТ, в яку входить найбільший продуцент цього металу – МНПО «Полиметалл»). Для більшості золотодобувних підприємств срібло є попутним продуктом, і вони видобувають його в невеликих обсягах (бл. 1 т на рік). Запустивши в 2001 р. ГМК на родовищі Лунноє (до 120 т срібла на рік), «Полиметалл» відразу збільшив щорічне вироблення срібла в Росії на 30%. Початок розробки одного з найбільших у світі родовища Дукат (500 т на рік) ще подвоїло обсяги його виробництва. Рівень видобутку «Полиметалла» при цьому досяг розміру сукупного видобутку інших продуцентів срібла в країні (близько 600 т в 2002 р.). Приріст обсягів виробництва срібла у 2004 буде досягнутий за рахунок виходу на повну потужність рудника Дукат (на 100 т більше), а також Хаканджінського (близько 100 т на рік). У 2004 році частка «Поліметалла» в загальному обсязі видобутку срібла в Росії зросте до 60% (з 500, що прогнозуються т в 2003 р. до 700 т в 2004 р.).
У 1999-2001 рр. особливою активністю в галузі розвідки і освоєння родовищ з великими запасами срібла (як комплексних, так і переважно срібних) виділялося ВАТ «Міжрегіональне науково-виробниче об'єднання “Полиметалл"», зареєстроване в Санкт-Петербурзі. Найбільш великим проектом цього холдингу в сфері виробництва срібла є відновлення комплексу рудничного господарства і реконструкція збагачувальної фабрики на срібному родовищі Дукат Магаданської області. Ці роботи проводить дочірня компанія холдингу – ЗАТ «Серебро Магадана», яка відпрацьовує родовище. На Омсукчанській збагачувальній фабриці передбачається створення повного циклу переробки руди Дукатського родовища. Кінцевим продуктом будуть бути злитки срібла і сплаву Доре, які підуть на подальшу переробку на інші підприємства Магаданської області. По завершенні відновних робіт, починаючи з III кварталу 2002 р., рудник переробляє 750 тис. т руди і добуває 500 т срібла і 1 т золота на рік. Ще один срібний проект холдингу - підготовка до відробляння золото-срібних родовищ Лунноє і Арілах в Омсукчанському районі Магаданської області. В 2001 р. завершено будівництво гірничо-металургійного комплексу на родовищі Лунное. Починаючи з II кварталу 2001 р. на ньому щорічно добуватимуть 120 т срібла і 0.8 т золота. За 1997-2003 рр. «Поліметалл» придбав сім родовищ, два з яких продані за непотрібністю; в результаті його доведені запаси оцінюються в 22,4 тис. т срібла і 205 т золота; тепер компанія покладає всі надії на розвиток геологорозвідки. Станом на 2003 «Полиметалл» веде додаткову розвідку на 11 площах в п'яти регіонах Росії. Найперспективнішим в «Полиметалле» називають Охотський район, де знаходиться родовище Хаканджінське. Його запасів (59,63 т золота і 2,67 тис. т срібла) повинно вистачити на декілька десятків років. За 60 км від нього ведуться ГГР на родовищі Юр'ївське, яке повинне стати додатковою сировинною базою для Хаканджінського ГМК. У Охотському районі Хабаровського краю ОАО «Охотська гірничо-геологічна компанія», ще одне дочірнє підприємство ВАТ «МНПО “Полиметалл"», почала підготовку до промислового освоєння золото-срібних родовищ Хаканджа і Юр'ївське. Загальні запаси родовищ становлять 66.7 т золота і 2697 т срібла, прогнозні ресурси оцінені в 35 т золота і 564 т срібла. Першочерговим об'єктом освоєння є родовище Хаканджа. Термін початку видобутку - 2003 р. Передбачається, що тут щорічно добуватимуть 80-85 т срібла і 4 т золота. Дочірнє підприємство ВАТ «МНПО “Полиметалл"» - АТ «Золото Північного Уралу» на Воронцовському родовищі в Свердловській обл. з 2001 р. планує переробляти 600 тис. т окиснених руд і отримувати 2.8 т срібла і 2.6 т золота на рік. Здійснення сріблодобувних проектів холдингу «Поліметалл» дозволить більш ніж вдвічі збільшити виробництво срібла в Росії і протягом 15-20 років повністю забезпечувати потреби країни в цьому металі.
Метали платинової групи
Метали платинової групи. За видобутком і виробництвом металів платинової групи (МПГ) РФ є одним з визнаних світових лідерів. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в РФ видобуто 37(37) т Pt (2-е місце після ПАР), у світі – 161(168) т Pt. Внесок РФ у світову пропозицію МГП у 2000 р. склав 205 т (40,6% попиту) на суму 4,2 млрд дол. США. При цьому частка РФ на ринку паладію становить 65-67%. Росія і ПАР поставляють на світовий ринок 90% платиноїдів. Темпи збільшення поставок МПГ з РФ на межі тисячоліть перевищують світові у 1,5-2 рази. Разом з тим, ввід нових потужностей з видобутку МПГ в ПАР, Зімбабве і США може привести до часткового витіснення РФ з ринку МПГ.
Алмази
Алмази. На початку XXI ст. Росія – один з світових лідерів видобутку алмазів (разом з Ботсваною). Найбільша в РФ компанія, що займається розвідкою, видобутком, обробкою і реалізацією алмазів, і один з найбільших світових виробників алмазів – “АЛРОСА” (АК “АЛРОСА”). Створена у 1992 указом президента РФ "Про утворення акціонерної компанії "Алмази Росії - Саха". АК "АЛРОСА" – закрите акціонерне товариство, яке є наступником “Якуталмазу”, “Комдрагмета” Росії, “Алмазювелирэкспорта”, які увійшли до її складу. Акціонери компанії – Міністерство управління державним майном РФ (32% акцій), Міністерство управління державним майном Республіки Саха (32%), робітники підприємств (23%) та ін. "АЛРОСА" формує бюджет Республіки Саха на 80% (2000). Обсяг виробництва "АЛРОСА" становить майже 100% всіх алмазів, що добуваються в Росії, і бл. 20% світового видобутку. Компанія має близько 30 підрозділів різного профілю. Щорічно на 4-х рудних кар’єрах і 3-х копальнях добуває алмазів на 1,5 млрд дол. США. Чистий прибуток компанії «АЛРОСА» на межі ХХ-XXI ст. мав негативну динаміку і знизився з 371.5 млн дол. в 1999 р. до 340.5 млн у 2000 р [Rapaport TradeWire. 2001, July]. За цей же період компанія De Beers суттєво збільшила свої прибутки. «АЛРОСА» намагається слідувати прикладу De Beers, щоб підвищити ефективність своєї роботи. Так, вона почала маркетинг своїх діамантів під власною торговою маркою. Компанія планує до 2005 р. подвоїти продуктивність гранильного виробництва, довівши її до 200 млн дол./рік. До 2005 р. планується інвестувати у алмазодобувне виробництво понад 2,6 млрд дол. США. За оцінками геологів, при поточному рівні видобутку "АЛРОСА" диспонує запасами на 50 років. Разом з тим у Росії існує і загострюється проблема контрабанди як сирих алмазів, так і діамантів, і вона в останні роки стає, як свідчить статистика, все актуальнішою. Однак російські офіційні особи вважають, що вона торкається тільки каменів, видобутих в Росії, і не пов'язана з «алмазами конфлікту» в інш. країнах. Щоб виключити можливість попадання «конфліктних алмазів» на легальний російський ринок, президент РФ в 2000 р. підписав указ про заборону імпорту сирих алмазів зі Сьєрра-Леоне до того часу, поки Рада безпеки ООН не схвалить ефективну програму сертифікації алмазів, яка дозволить закуповувати в цій країні алмази, що видобуті і продаються під контролем законного уряду.
Калійні солі
Калійних солей за оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Росії видобуто 3,6 (4,2) млн т в перерахунку на K[2]О (3-є місце після Канади і Бєларусі), у світі за той же час – 25,552(25,239) млн т.
Виробництво нерудних буд. матеріалів
Виробництво нерудних буд. матеріалів у РФ у 2000 р здійснювало бл. 5 тис. добувних і переробних підприємств, у 2001 р. воно сумарно склало 200 млн м3. З 2000 р. в цій підгалузі спостерігається ріст виробництва: у 2000 р. – на 11%, 2001 – на 6,3%. При цьому за період 1991-2001 рр. загальна кількість діючих кар’єрів скоротилася до 1500, знос обладнання досяг 80%.Спостерігається яскраво виражена тенденція до залучення у розробку малих і середніх родовищ.
Барит
Барит. У 1997 р. створене ЗАТ «Хойлінський ГЗК», основними власниками акцій якого стали ВАТ «Полярноуралгеология» і ЗАТ «Ямалцентргазстрой» (структура «Газпрому»). У контурі Хойлінського баритового кар'єру запаси категорії В становлять 747 тис. т руди, категорії С1 - 1451 тис.т. Розробка Хойлінського родовища і реалізація бариту почалися в 1998 р.; продуктивність рудника на той час становила 20 тис. т бариту на рік. У 2001 р на базі заводу залізорудних концентратів в м. Воркута почато будівництво збагачувальної фабрики потужністю 100 тис. т баритових концентратів на рік. Забезпеченість рудника сировиною перевищує 20 років. Робота на кар'єрі носить сезонний характер: літом видобута руда складується на бортах кар'єру, а взимку тимчасовими автомобільними дорогами надходить на залізничну станцію Єлецкая. У 2001 р. кар'єр рудника за проектом виходить на проектну потужність 120 тис. т руди на рік, що збільшує виробництво баритового концентрату в Росії майже в два рази.
Гірничо-геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів
Геологорозвідувальні роботи на тер. РФ ведуться Міністерством геології, рядом профільних інститутів, а також геол. службами гірничих підприємств відповідних галузевих міністерств. Кадри в області геології і гірн. справи готують в 56 інститутах та університетах. Технікуми випускають фахівців з геології, пошуку і розвідки родовищ к.к., геофіз. методів пошуків і розвідки родов. к.к.; геології, гідрогеології і інж. геології, бурінню нафт. і газових свердловин, обладнанню нафт. і газових промислів, розробки торфових родов.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist RFZagalna informaciyaNa pochatku XXI st za rosijskimi dzherelami girnicha promislovist zabezpechuye bl 50 VVP i 70 eksportu krayini Za danimi Mining Annual Review 2002 ci cifri desho inshi i vidpovidno skladayut ponad 33 i bl 65 Girnicha promislovist akumulyuye bl 20 industrialnogo potencialu krayini v nij pracyuye ponad 32 virobnichogo personalu Z rozvidanih rodovish k k u 2002 r ekspluatuyetsya 37 ponad 7200 Za ocinkami ekspertiv geografichne roztashuvannya i geolog budova rodov k k v Rosiyi silno utrudnyuyut yih osvoyennya tak sho na suchasnomu etapi dostupni tilki bl 20 rozvidanih zapasiv Na protivagu svitovim tendenciyam za 1992 2002 rr RF suttyevo znizila obsyagi vidobutku k k gazu nikelyu cinku na 6 7 16 2 nafti vugillya midi boksitiv zolota platinoyidiv kalijnih solej na 20 36 hromovih rud svincyu olova molibdenu surmi sribla apatitiv na 40 60 volframu titanu fosforitiv plavikovogo shpatu v 3 razi i bilshe tabl 3 Dovgij chas ne osvoyuyutsya ranishe rozvidani veliki rodov kolorovih i ridkisnih metaliv korinni rodov zolota v yakih zoseredzheno bl 80 metalu Na 2000 r virobnichij potencial girnichodobuvnoyi galuzi na 50 70 RF ye vicherpanim V cilomu 80 girnichoshahtnogo obladnannya vidpracyuvali svij normativnij termin ekspluataciyi i potrebuyut zamini Chastka RF u zagalnosvitovomu obsyazi spozhivannya u 2001 r vidnosno 1991 r znizilasya za tovarnimi zal rudami z 10 do 6 1 alyuminiyem z 10 2 do 1 1 middyu z 5 8 do 0 7 nikelem z 18 do 1 6 cinkom z 6 6 do 1 4 svincem z 5 2 do 0 7 Na mezhi HH XXI st u girnichij promislovosti RF sposterigayetsya serjoznij spad v obsyazi NDPKR napravlenih na vdoskonalennya i rozrobku novoyi tehniki i tehnologiyi Gorn zh 2002 6 S 16 23 90 Okremi galuziNaftogazovij kompleks Div takozh Nafta Rosiyi Naftogazovij kompleks Vidobutok nafti v Rosiyi z 1990 po 2000 r znizivsya z 516 do 323 mln t gazu z 641 do 583 mln m 3 Rosiya ne zapovnyuye vidobutok nafti za rahunok vidkrittya novih zapasiv U 2000 2002 rr krayina vidobula ponad 1 mlrd t nafti a pririst zapasiv stanoviv tilki 850 mln t V 2002 r vidobuto 380 mln t todi yak pririst zapasiv stanoviv vsogo 260 mln t Najbilshi rodovisha iz zapasami nafti ponad 100 mln t virobleni na 50 Gulf News Online Najbilshi obsyagi vuglevodnevoyi sirovini za 2002 rik vidobuli OAO LUKOJL 75 49 mln t OAO NK YuKOS 69 88 mln t OAO Surgutnyeftyegaz 49 2 mln t VAT Tyumenska naftova kompaniya 37 5 mln t i OAO Sibneft 26 32 mln t Obsyag eksportnogo postachannya u 2002 r 185 mln t nafti z yakih 152 8 mln t daleke zarubizhzhya U 2003 r obsyag vidobutku nafti planuyetsya do 390 mln t a eksport do 191 mln t za rahunok naroshuvannya eksportnogo postachannya v daleke zarubizhzhya do 159 miljoniv tonn U 2005 r vidobutok nafti v Rosiyi mozhe zrosti do 424 mln t a u 2010 r do 510 mln t U 2020 r v Rosiyi planuyut dobuvati 420 460 mln t nafti Obsyag virobnictva gazu v Rosiyi 2002 roku zris na 2 4 v porivnyanni z pokaznikom 2001 roku i stanoviv 595 3 mlrd m3 Inf IA Finmarket Bl 90 vidobutku prirodnogo gazu Rosiyi zdijsnyuye VAT Gazprom Dinamika gazovidobutku 1998 r 554 mlrd kub m 2000 r 523 mlrd kub m 2002 523 79 mlrd kub m Blizko 70 vidobutku Gazpromu pripadaye na Yamburg zapasi na 1 01 2000 r 4 5 trln kub m Urengoj 6 2 trln kub m i Vedmezhe 0 68 trln kub m Z 2002 r v period znizhennya vidobutku uvijde i Yamburgske rodov Ob yemi gazu sho postavlyayetsya v yevropejski krayini shorichno zrostayut v 2000 2001 rr na 3 5 mlrd kub m richno Stabilizuvati vidobutok gazu protyagom nastupnih 5 7 rokiv na rivni ne menshe za 523 530 mlrd kub m v rik Gazpromu dozvolit vvedennya v ekspluataciyu naftogazokondensatnogo rodovisha Zapolyarne zapasi 3 5 trln kub m Ce najbilshij proekt z vidobutku gazu v Rosiyi za ostannye desyatirichchya Z osvoyennyam Zapolyarnogo zv yazuyut realizaciyu mizhnarodnogo proektu eksportu rosijskogo gazu v Turechchinu Blakitnij potik Eksport gazu Rosiyi v 2002 r stanoviv 167 mlrd 900 mln kubometriv proti 125 mlrd kubometriv v 2001 r V tomu chisli eksport v daleke zarubizhzhya stanoviv 134 2 mlrd kubometriv v krayini SND 33 4 mlrd kubometriv INTERTEK Vugillya Div takozh Vugillya Rosiyi Vugillya Za vidobutkom kam yanogo vugillya 169 mln t u 2001 r RF zajmaye 6 e misce u sviti pislya Kitayu SShA Indiyi Avstraliyi ta PAR Vidobutok vsogo vugillya kam yane i bure u Rosiyi z 1990 po 2000 r znizivsya z 395 do 258 mln t a u 2002 r sklav 253 mln t sho na 17 mln t nizhche za riven 2001 r i prodovzhuye znizhuvatisya Znizhennya vidobutku u 2002 r sposterigalosya v 5 z 7 ekonomichnih rajoniv Najznachnishe padinnya vidobutku vidmichayetsya v Shidnomu Sibiru na 16 mln t Pririst vidobutku dosyagnuto tilki v Zahidnomu Sibiru i na Dalekomu Shodi po 1 5 mln tonn V rezultati restrukturizaciyi vug promisl RF u 1991 99 rr bulo zakrito 160 pidpriyemstv golovnim chinom shaht na yaki pripadala 1 3 vuglevidobutku Dinamika vidobutku kam yanogo vugillya za period 1990 2000 rr mln t 1990 260 1994 177 1998 149 1999 153 2000 152 Za prognozom rozvitku vidobutku vugillya v Rosiyi do 2010 r osnovna rol vidvedena sibirskim basejnam Yih pitoma vaga z 1990 po 2000 r zrosla z 65 4 do 74 7 v tomu chisli z 1998 po 2000 r z 71 2 do 74 7 Ugol 2002 1 S 37 38 Loker S 2000 London Postachannya rosijskogo vugillya u 2002 r stanovilo 234 mln t sho na 18 mln t menshe nizh u 2001 r Postachannya vugillya skorotilosya u vsih segmentah rinku krim eksportu v daleke zarubizhzhya Eksport vugillya z Rosiyi u 2002 r dosyag 51 mln t 9 mln t do 2001 r Import vugillya v Rosiyu zmenshivsya na 5 8 mln t i stanoviv 20 5 mln t Vsogo z urahuvannyam importu rosijskim spozhivacham v 2002 roci postavleno 203 mln t vugillya proti 237 mln t u 2001 r U Rosiyi vugillya yak energonosij vikoristovuyut u vsih 89 sub yektah Federaciyi a dobuvayut tilki v 24 Povnistyu zabezpechuyut potrebu v nomu za rahunok vlasnogo vidobutku lishe shist utvoren a za rahunok zavezennya jogo z vugledobuvnih regioniv 65 Mizh ekonomichnimi regionami perevozitsya ponad 48 mln t vugilnoyi produkciyi Z vugledobuvnih regioniv najbilshimi postachalnikami vugillya ye Zahidnij Sibir vivozit 30 resursiv regionu i Shidnij Sibir 20 Vidobutok i eksport vugillya za regionami RF u 2003 r mln t Pechorskij 17 0 i 1 0 Sh Donbas 8 5 i 1 1 Kuzbas 137 i 45 Sh Sibir 72 i 2 5 Dalekij Shid 29 6 i 5 0 Za danimi Rosinformugol u 2002 r u najbilshomu vugledobuvnomu rajoni Kuzbasi vidobuto 131 mln t vugillya 84 koksivnogo ce ustanovit 59 vidobutku vsiyeyi Rosiyi Do 2007 r obsyag vidobutku vugillya zroste do 160 mln t Takogo rivnya vidobutku planuyetsya dosyagnuti za rahunok vvedennya v ekspluataciyu desyati vugilnih shaht sho buduyutsya i vosmi rozriziv sumarnoyu virobnichoyu potuzhnistyu 34 mln t z nih 5 6 u 2003 r Krim togo za rahunok vvedennya v ekspluataciyu do 2007 r desyati zbagachuvalnih fabrik i troh zbagachuvalnih ustanovok planuyetsya zbilshiti pererobku vidobutogo v Kuzbasi vugillya do 48 50 u 2002 r lishe 30 vugillya Kuzbasu bulo pererobleno v regioni Zagalom u vugilnij galuzi vidmichayetsya zrostannya zbitkovosti virobnictva Zagalnij richnij obsyag zbitkiv u 2002 r ponad 2 5 mlrd rubliv Z 2000 po 2020 rik pri zagalnomu zrostanni energospozhivannya na 25 4 38 4 spozhivannya prirodnogo gazu zroste na 18 4 23 7 naftoproduktiv na 35 8 50 1 vugillya na 35 7 70 3 a elektroenergiyi viroblenoyi na AES v 2 2 2 5 razi U rezultati chastka gazu v strukturi spozhivannya pervinnih energoresursiv znizitsya z 49 5 u 2002 r do 46 9 44 8 v 2020 r v tomu chisli u virobnictvi elektroenergiyi z 65 5 do 57 3 50 4 Girnichorudna galuz Girnichorudna galuz Pidpriyemstva girnichorudnoyi galuzi R u 2001 r vidobuli 215 4 mln t siroyi zal rudi i virobili 82 5 mln t tovarnogo koncentratu ta aglorudi vidobuli ponad 45 mln t rud kolorovih metaliv U girnichorudnij promisl pracyuye 190 tis chol v t ch v chornij metalurgiyi 115 tis chol 2001 Z nadr RF vidobuvayetsya do 12 svitovogo obsyagu zal rudi 22 nikelyu i kobaltu Golovnu chastinu mineralno sirovinnoyi bazi nikelevoyi promislovosti Rosiyi skladayut sulfidni midno nikelevi rodovisha Norilskogo rajonu Osnovnim ob yektom rozrobki v ostanni roki ye bagati rudi serednij vmist nikelyu v yakih dorivnyuye 3 12 3 65 Peredbachayetsya sho u 2005 r popit na zal rudu zbilshitsya na 5 5 7 5 do 2000 r Ale skladni ekonomiko geografichni umovi roztashuvannya skladni girnicho geolog umovi rozrobki nizka yakist miner sirovini obumovlyuyut nizku konkurentospromozhnist girnichorudnoyi galuzi R Deficitnimi v R sogodni ye marganec hrom titan cirkonij Potreba R v rudah i koncentratah margancyu hromu titanu alyuminiyu pokrivayetsya za rahunok importu Pri comu ye viyavleni i she ne osvoyeni rodovisha titanu svincyu i cinku a zapasiv margancyu hromu yakisnih boksitiv ne dostatno Bl 1 3 kopalen kolorovoyi metalurgiyi 28 zabezpecheni menshe nizh na 10 rokiv menshe nizh na 3 roki 11 kopalen Virobnichi potuzhnosti R z ferosplaviv stanovlyat 550 tis t 2001 i zoseredzheni na Syerovskomu zavodi ta Chelyabinskomu MK Bl 60 alyuminiyu v R viroblyayut z importnoyi sirovini boksitiv ta glinozemu golovnim chinom Kazahstanu ta Ukrayini Svincevo cinkova pidgaluz R znahoditsya na pochatku XXI st u vazhkomu stani sho obumovleno nedostatnoyu rudno sirovinnoyu bazoyu ta malimi infesticiyami u pidpriyemstva V RF 90 olova dobuvayut na korinnih rodovishah u sviti tilki 25 Nevisoka yakist rud skladni girnicho tehnichni umovi rozrobki ta geografo ekonomichne roztashuvannya roblyat vidobutok rud nekonkurentospromozhnim Ce obumovilo zakrittya ryadu GZK zokrema osnovnih Hrustalnenskogo ta Solnyechnogo Problema zabezpechennya R vlasnoyu titanovoyu i cirkoniyevoyu sirovinoyu ye gostroyu Titan Titan Virobnictvo titanu v SRSR bazuvalosya na kooperaciyi pidpriyemstv Ukrayini RF Kazahstanu i Uzbekistanu Zaraz cej kompleks ne isnuye R zalezhit vid importu titanovoyi sirovini deficit stanovit bl 50 Volfram i molibden Volfram i molibden V kinci XX st volframovo molibdenova promislovist R rizko znizila obsyagi vidobutku rudi i virobnictva koncentrativ sho pov yazano golovnim chinom zi znizhennyam spozhivannya molibdenu i volframu osoblivo oboronnoyu promislovistyu U 2000 r z 5 ti volframodobuvnih pidpriyemstv pracyuvalo tilki 3 Ridkisni ta kolorovi metali Ridkisni ta kolorovi metali Stan virobnictva i spozhivannya v R ridkisnih metaliv harakterizuvavsya na pochatku XX st spadom platizhnogo popitu na tantal niobij ridkisni zemli V 1990 i rr zakrito tantalodobuvnij kar yer na Orlovskomu GZK zupineno vidobutok niobiyu na Vishnevskomu GZK Yedinim virobnikom ridkisnometalichnoyi ta ridkisnozemelnoyi sirovini v R ye Lovozerska girnicha kompaniya kolishnij Syevryedmyet yaka rozroblyaye kompleksni loparitovi rudi U 2001 roci z vitchiznyanoyi sirovini v RF virobleno bl 100 svincyu i olova 98 midi 97 nikelyu 62 cinku Z vtorinnoyi sirovini virobleno ponad 96 svincyu 15 midi 10 alyuminiyu Nizkij popit na vnutrishnomu rinku obumovili eksport 83 viroblenogo alyuminiyu 72 midi 68 nikelyu 54 cinku 37 olova 12 5 svincyu Prognozuyetsya zbilshennya vnutrishnogo popitu na kolorovi metali na 10 30 Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Rosiyi vidobuto 520 530 tis t Cu v rudi 7 e misce pislya Chili SShA Indoneziyi Avstraliyi Kanadi Peru u sviti 13 082 12 6 mln t Alyuminiyeva sirovina Alyuminiyeva sirovina Odniyeyu z najvazhlivishih problem sho stoyat pered alyuminiyevoyu promislovistyu Rosijskoyi Federaciyi ye zabezpechennya alyuminiyevih zavodiv glinozemom Cya problema ye naslidkom vidsutnosti vlasnoyi dostatnoyi sirovinnoyi bazi i efektivnih tehnologij pererobki vitchiznyanoyi sirovini V RF rozroblyayetsya 11 i gotuyetsya do rozrobki 4 rodovisha boksitiv yaki pokrivayut tilki 40 potreb glinozemu U najblizhchij perspektivi chastkovo pokriti deficit v glinozemi dozvolit rozrobka Timanskogo rodovisha boksitiv Sho stosuyetsya neboksitovih dzherel alyuminiyevoyi sirovini to virobnictvo glinozemu z nefelinovih i alunitovih rud staye perspektivnim pri pidvishenni popitu na mineralni dobriva i produkciyu himichnoyi promislovosti i pri zbilshenni obsyagiv budivnictva Takim chinom najblizhchim chasom import boksitiv i glinozemu v RF bude yih osnovnim dzherelom postachannya v krayinu Niobij Niobij Za pitomim spozhivannyam niobiyu RF vidstaye vid promislovo rozvinenih krayin v 5 9 raz v SShA 0 017 kg chol v Rosiyi 0 002 kg chol U RF virobnictvo niobiyevoyi produkciyi zdijsnyuyetsya z loparitovih konc tiv yaki otrimuyut z nefelinovih siyenitiv na Kolskomu p ovi Yedine pidpriyemstvo sho v kinci XX st dobuvaye kompleksni redkisnometalichni Nb Ta TR loparitovi rudi v Rosiyi Lovozerskij GZK Rudniki i zbagachuvalni fabriki Karnasurt i Umbozero Yakist rud i koncentrativ nizka ekspluatacijni vitrati porivnyano veliki loparitovi koncentrati ne pridatni dlya virobnictva feroniobiyu i rudi vazhkozbagachuvani Krim loparitovogo koncentratu na zbagachuvalnih fabrikah otrimuyut nefelin polevoshpatovij i egirinovij koncentrati Kincevimi produktami pererobki ye chisti metali i tehnichni pentoksidi niobiyu tantalu individualni oksidi i spoluki ridkisnozemelnih metaliv ceriyevoyi grupi Z 1991 r virobnictvo niobiyevoyi produkciyi v Rosiyi zmenshilosya v 10 raz Ochikuvani potrebi Rosiyi v niobiyevij produkciyi v pererahunku na niobij v 2005 r 2 5 tis t 2010 4 3 tis t 2015 8 tis t Rozglyadayutsya mozhlivosti rozvitku virobnictva niobiyevoyi produkciyi v RF na osnovi vidomih rodov pirohloru Odnim z najperspektivnishih dlya osvoyennya ye Tatarske rodovishe pirohlorovih rud Krasnoyarskij kraj Vmist pentoksidu niobiyu v rudah 0 66 1 5 Zapasi Golovnogo rudnogo tila 5210 tis t rudi 24155 t Nb2O5 323 tis t P2O5 435 tis t vermikulitu Zapasi pentoksidu niobiyu kategorij S1 S2 v legkozbagachuvanih zernistih rudah 55 tis t prognozni resursi R1 R2 zernistih rud kir vivitryuvannya 129 7 tis t prognozni resursi pentoksidu niobiyu v pervinnih rudah 700 tis t pri jogo vmisti 0 20 Osnovnim mineralom niobiyu ye pirohlor 89 92 zapasiv Nb Osnovnij fosfornij mineral apatit Krim togo v rudah v promislovih kilkostyah mistitsya vermikulit Plan osvoyennya Tatarskogo rodovisha 2000 r doslidno promislove virobnictvo 2003 budivnictvo zbagachuvalnoyi fabriki 135 tis t rudi na rik de budut otrimuvati shorichno 8 5 tis t chornovogo 4 nogo niobiyevogo koncentratu Dovedennya chornovogo koncentratu do tovarnogo iz vmistom Nb2O5 65 780 t na rik planuyetsya na Vishnevogorskij fabrici na Urali Dlya zadovolennya zrostayuchogo rosijskogo popitu na niobij krim osvoyennya Tatarskogo rodovisha neobhidna organizaciya vidobutku na Byeloziminskomu i Bolshetagninskomu rodovishah v Irkutskoyi oblasti proekt Ziminsko Tagninskij GZK i Burannoyi dilnici Tomtorskogo rodovisha v Yakutiyi Tomtorske rodov harakterizuyetsya vmistom p yatioksidu niobiyu 8 2 oksidiv lantanu 15 i oksidu itriyu 0 8 Na cij bazi perspektivnim ye girn him kombinat produktivnistyu do 30 50 tis t rik Olovo Olovo U olovodobuvnij promislovosti Rosiyi na pochatku XXI st diyut chotiri kompaniyi AT Deputatskolovo kolishnij Deputatskij GZK Dalekoshidna girnicha kompaniya kolishnij Solnyechnij GZK AT Girnichorudna kompaniya Hrustalnaya kolishnij Hrustalnenskij GZK i AT Hinganolovo kolishnij Hinganskij GZK Cherez nerentabelnist virobnictva v period 1992 1997 rr pripinili vidobutok rudi i virobnictvo olova v koncentrati VAT Dalpolimetal Iultinskij i Sherlovogorskij GZK i rudnik Valkumej Pevekskogo GZK zakonservovani rudniki Centralnij i Yuvilejnij Hrustalnenskogo GZK rudniki Pridorozhnij i Solnyechnij Solnyechnogo GZK Rozsipne olovo vidobuvaye tilki kopalnya Tirehtyah Za 1990 1999 rr sumarna potuzhnist pidpriyemstv z vidobutku rudi znizilasya bilsh nizh v 2 8 razi z 4530 do 1595 tis t sumarna potuzhnist zbagachuvalnih fabrik majzhe v 1 5 razi z 5117 do 3440 tis t V rezultati vinikla istotna disproporciya dobuvnih i pererobnih potuzhnostej U 1999 r virobnictvo olova v koncentrati stanovilo 4 72 tis t abo 26 6 vid rivnya 1990 r Z 1998 r pislya periodu spadu 1990 1998 rr sposterigayetsya stabilizaciya vidobutku i navit pozitivna dinamika Uran Uran RF u 2000 r zajmala 5 e misce u sviti za virobnictvom prirodnogo uranu 2600 t Potreba RF v urani stanovit 6 5 8 tis t richno z eksportom 12 tis t Vodnochas rosijska girn promislovist do 2010 r mozhe dosyagti tilki vidobutku v 4 tis t bl 50 vid neobhidnogo Yedine v RF diyuche v 2002 r uranodobuvne pidpriyemstvo Priargunske virobniche girnicho him ob yednannya Krim togo doslidno promislovi roboti z pidzemnogo vilugovuvannya uranu vedutsya v 2001 i 2002 rr ZAT Dalur na Dalmativskomu rodov uranu v 2001 vidobuto 40 t 2002 100 t Zoloto Zoloto Za rezultatami zolotovidobutku RF zajmaye 6 e misce u sviti 2001 r pislya PAR SShA Avstraliyi Kitayu i Kanadi U 1991 2001 rr rosijska zolotodobuvna promislovist dokorinno zminilasya Veliki derzhavni pidpriyemstva Glavalmazzolota rozpalisya na 600 dribnishih priblizno stilki zh zajmalosya vidobutkom zolota v Rosiyi 1914 roku Do 1998 r vidobutok zolota skorotivsya do 103 t rik Derzhava ne finansuye i ne investuye vidobutok zolota U 2000 2001 rr Gohran RF zakupav u zolotovidobuvnih pidpriyemstv shorichno 20 30 t zolota Za 1999 2001 rr vidobutok zolota zbilshivsya priblizno na 40 i sklav u 2001 r 142 t svitovij vidobutok 2 5 tis t u 2002 r 158 t Zminilasya i struktura vidobutku zolota u 2001 bl 50 jogo vidobuto z korinnih rodovish za insh danimi tilki 40 Osnovnij obsyag zolotovidobutku ponad 75 zoseredzhenij na 50 60 pidpriyemstvah Najbilshe z nih kompaniya Polyus Za ninishnogo obsyagu vidobutku zapasiv rozsipnih rodovish vistachit na 10 15 rokiv Za 1992 2002 rr RF dobula 1 4 tis tonn zolota Osnovnij vidobutok zolota zoseredivsya v shesti regionah Rosiyi v Magadanskij oblasti v 2002 r 31 7 t zolota v Krasnoyarskomu krayi 30 t Yakutiyi 16 9 t Habarovskomu krayi 16 2 t Irkutskij oblasti 16 t i na Amuri 12 8 t Sriblo Sriblo Za obsyagami vidobutku sribla Rosiya zajmaye 5 e misce u sviti Vidobutok sribla v Rosiyi v 2003 roci v porivnyanni z 2002 zris v 2 razi i dosyag 1 1 tis t a v 2004 roci zbilshitsya she na 200 t prognoz grupi IST v yaku vhodit najbilshij producent cogo metalu MNPO Polimetall Dlya bilshosti zolotodobuvnih pidpriyemstv sriblo ye poputnim produktom i voni vidobuvayut jogo v nevelikih obsyagah bl 1 t na rik Zapustivshi v 2001 r GMK na rodovishi Lunnoye do 120 t sribla na rik Polimetall vidrazu zbilshiv shorichne viroblennya sribla v Rosiyi na 30 Pochatok rozrobki odnogo z najbilshih u sviti rodovisha Dukat 500 t na rik she podvoyilo obsyagi jogo virobnictva Riven vidobutku Polimetalla pri comu dosyag rozmiru sukupnogo vidobutku inshih producentiv sribla v krayini blizko 600 t v 2002 r Pririst obsyagiv virobnictva sribla u 2004 bude dosyagnutij za rahunok vihodu na povnu potuzhnist rudnika Dukat na 100 t bilshe a takozh Hakandzhinskogo blizko 100 t na rik U 2004 roci chastka Polimetalla v zagalnomu obsyazi vidobutku sribla v Rosiyi zroste do 60 z 500 sho prognozuyutsya t v 2003 r do 700 t v 2004 r U 1999 2001 rr osoblivoyu aktivnistyu v galuzi rozvidki i osvoyennya rodovish z velikimi zapasami sribla yak kompleksnih tak i perevazhno sribnih vidilyalosya VAT Mizhregionalne naukovo virobniche ob yednannya Polimetall zareyestrovane v Sankt Peterburzi Najbilsh velikim proektom cogo holdingu v sferi virobnictva sribla ye vidnovlennya kompleksu rudnichnogo gospodarstva i rekonstrukciya zbagachuvalnoyi fabriki na sribnomu rodovishi Dukat Magadanskoyi oblasti Ci roboti provodit dochirnya kompaniya holdingu ZAT Serebro Magadana yaka vidpracovuye rodovishe Na Omsukchanskij zbagachuvalnij fabrici peredbachayetsya stvorennya povnogo ciklu pererobki rudi Dukatskogo rodovisha Kincevim produktom budut buti zlitki sribla i splavu Dore yaki pidut na podalshu pererobku na inshi pidpriyemstva Magadanskoyi oblasti Po zavershenni vidnovnih robit pochinayuchi z III kvartalu 2002 r rudnik pereroblyaye 750 tis t rudi i dobuvaye 500 t sribla i 1 t zolota na rik She odin sribnij proekt holdingu pidgotovka do vidroblyannya zoloto sribnih rodovish Lunnoye i Arilah v Omsukchanskomu rajoni Magadanskoyi oblasti V 2001 r zaversheno budivnictvo girnicho metalurgijnogo kompleksu na rodovishi Lunnoe Pochinayuchi z II kvartalu 2001 r na nomu shorichno dobuvatimut 120 t sribla i 0 8 t zolota Za 1997 2003 rr Polimetall pridbav sim rodovish dva z yakih prodani za nepotribnistyu v rezultati jogo dovedeni zapasi ocinyuyutsya v 22 4 tis t sribla i 205 t zolota teper kompaniya pokladaye vsi nadiyi na rozvitok geologorozvidki Stanom na 2003 Polimetall vede dodatkovu rozvidku na 11 ploshah v p yati regionah Rosiyi Najperspektivnishim v Polimetalle nazivayut Ohotskij rajon de znahoditsya rodovishe Hakandzhinske Jogo zapasiv 59 63 t zolota i 2 67 tis t sribla povinno vistachiti na dekilka desyatkiv rokiv Za 60 km vid nogo vedutsya GGR na rodovishi Yur yivske yake povinne stati dodatkovoyu sirovinnoyu bazoyu dlya Hakandzhinskogo GMK U Ohotskomu rajoni Habarovskogo krayu OAO Ohotska girnicho geologichna kompaniya she odne dochirnye pidpriyemstvo VAT MNPO Polimetall pochala pidgotovku do promislovogo osvoyennya zoloto sribnih rodovish Hakandzha i Yur yivske Zagalni zapasi rodovish stanovlyat 66 7 t zolota i 2697 t sribla prognozni resursi ocineni v 35 t zolota i 564 t sribla Pershochergovim ob yektom osvoyennya ye rodovishe Hakandzha Termin pochatku vidobutku 2003 r Peredbachayetsya sho tut shorichno dobuvatimut 80 85 t sribla i 4 t zolota Dochirnye pidpriyemstvo VAT MNPO Polimetall AT Zoloto Pivnichnogo Uralu na Voroncovskomu rodovishi v Sverdlovskij obl z 2001 r planuye pereroblyati 600 tis t okisnenih rud i otrimuvati 2 8 t sribla i 2 6 t zolota na rik Zdijsnennya sriblodobuvnih proektiv holdingu Polimetall dozvolit bilsh nizh vdvichi zbilshiti virobnictvo sribla v Rosiyi i protyagom 15 20 rokiv povnistyu zabezpechuvati potrebi krayini v comu metali Metali platinovoyi grupi Metali platinovoyi grupi Za vidobutkom i virobnictvom metaliv platinovoyi grupi MPG RF ye odnim z viznanih svitovih lideriv Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v RF vidobuto 37 37 t Pt 2 e misce pislya PAR u sviti 161 168 t Pt Vnesok RF u svitovu propoziciyu MGP u 2000 r sklav 205 t 40 6 popitu na sumu 4 2 mlrd dol SShA Pri comu chastka RF na rinku paladiyu stanovit 65 67 Rosiya i PAR postavlyayut na svitovij rinok 90 platinoyidiv Tempi zbilshennya postavok MPG z RF na mezhi tisyacholit perevishuyut svitovi u 1 5 2 razi Razom z tim vvid novih potuzhnostej z vidobutku MPG v PAR Zimbabve i SShA mozhe privesti do chastkovogo vitisnennya RF z rinku MPG Almazi Almazi Na pochatku XXI st Rosiya odin z svitovih lideriv vidobutku almaziv razom z Botsvanoyu Najbilsha v RF kompaniya sho zajmayetsya rozvidkoyu vidobutkom obrobkoyu i realizaciyeyu almaziv i odin z najbilshih svitovih virobnikiv almaziv ALROSA AK ALROSA Stvorena u 1992 ukazom prezidenta RF Pro utvorennya akcionernoyi kompaniyi Almazi Rosiyi Saha AK ALROSA zakrite akcionerne tovaristvo yake ye nastupnikom Yakutalmazu Komdragmeta Rosiyi Almazyuvelireksporta yaki uvijshli do yiyi skladu Akcioneri kompaniyi Ministerstvo upravlinnya derzhavnim majnom RF 32 akcij Ministerstvo upravlinnya derzhavnim majnom Respubliki Saha 32 robitniki pidpriyemstv 23 ta in ALROSA formuye byudzhet Respubliki Saha na 80 2000 Obsyag virobnictva ALROSA stanovit majzhe 100 vsih almaziv sho dobuvayutsya v Rosiyi i bl 20 svitovogo vidobutku Kompaniya maye blizko 30 pidrozdiliv riznogo profilyu Shorichno na 4 h rudnih kar yerah i 3 h kopalnyah dobuvaye almaziv na 1 5 mlrd dol SShA Chistij pributok kompaniyi ALROSA na mezhi HH XXI st mav negativnu dinamiku i znizivsya z 371 5 mln dol v 1999 r do 340 5 mln u 2000 r Rapaport TradeWire 2001 July Za cej zhe period kompaniya De Beers suttyevo zbilshila svoyi pributki ALROSA namagayetsya sliduvati prikladu De Beers shob pidvishiti efektivnist svoyeyi roboti Tak vona pochala marketing svoyih diamantiv pid vlasnoyu torgovoyu markoyu Kompaniya planuye do 2005 r podvoyiti produktivnist granilnogo virobnictva dovivshi yiyi do 200 mln dol rik Do 2005 r planuyetsya investuvati u almazodobuvne virobnictvo ponad 2 6 mlrd dol SShA Za ocinkami geologiv pri potochnomu rivni vidobutku ALROSA disponuye zapasami na 50 rokiv Razom z tim u Rosiyi isnuye i zagostryuyetsya problema kontrabandi yak sirih almaziv tak i diamantiv i vona v ostanni roki staye yak svidchit statistika vse aktualnishoyu Odnak rosijski oficijni osobi vvazhayut sho vona torkayetsya tilki kameniv vidobutih v Rosiyi i ne pov yazana z almazami konfliktu v insh krayinah Shob viklyuchiti mozhlivist popadannya konfliktnih almaziv na legalnij rosijskij rinok prezident RF v 2000 r pidpisav ukaz pro zaboronu importu sirih almaziv zi Syerra Leone do togo chasu poki Rada bezpeki OON ne shvalit efektivnu programu sertifikaciyi almaziv yaka dozvolit zakupovuvati v cij krayini almazi sho vidobuti i prodayutsya pid kontrolem zakonnogo uryadu Kalijni soli Kalijnih solej za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Rosiyi vidobuto 3 6 4 2 mln t v pererahunku na K 2 O 3 ye misce pislya Kanadi i Byelarusi u sviti za toj zhe chas 25 552 25 239 mln t Virobnictvo nerudnih bud materialiv Virobnictvo nerudnih bud materialiv u RF u 2000 r zdijsnyuvalo bl 5 tis dobuvnih i pererobnih pidpriyemstv u 2001 r vono sumarno sklalo 200 mln m3 Z 2000 r v cij pidgaluzi sposterigayetsya rist virobnictva u 2000 r na 11 2001 na 6 3 Pri comu za period 1991 2001 rr zagalna kilkist diyuchih kar yeriv skorotilasya do 1500 znos obladnannya dosyag 80 Sposterigayetsya yaskravo virazhena tendenciya do zaluchennya u rozrobku malih i serednih rodovish Barit Barit U 1997 r stvorene ZAT Hojlinskij GZK osnovnimi vlasnikami akcij yakogo stali VAT Polyarnouralgeologiya i ZAT Yamalcentrgazstroj struktura Gazpromu U konturi Hojlinskogo baritovogo kar yeru zapasi kategoriyi V stanovlyat 747 tis t rudi kategoriyi S1 1451 tis t Rozrobka Hojlinskogo rodovisha i realizaciya baritu pochalisya v 1998 r produktivnist rudnika na toj chas stanovila 20 tis t baritu na rik U 2001 r na bazi zavodu zalizorudnih koncentrativ v m Vorkuta pochato budivnictvo zbagachuvalnoyi fabriki potuzhnistyu 100 tis t baritovih koncentrativ na rik Zabezpechenist rudnika sirovinoyu perevishuye 20 rokiv Robota na kar yeri nosit sezonnij harakter litom vidobuta ruda skladuyetsya na bortah kar yeru a vzimku timchasovimi avtomobilnimi dorogami nadhodit na zaliznichnu stanciyu Yeleckaya U 2001 r kar yer rudnika za proektom vihodit na proektnu potuzhnist 120 tis t rudi na rik sho zbilshuye virobnictvo baritovogo koncentratu v Rosiyi majzhe v dva razi Girnicho geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadrivGeologorozviduvalni roboti na ter RF vedutsya Ministerstvom geologiyi ryadom profilnih institutiv a takozh geol sluzhbami girnichih pidpriyemstv vidpovidnih galuzevih ministerstv Kadri v oblasti geologiyi i girn spravi gotuyut v 56 institutah ta universitetah Tehnikumi vipuskayut fahivciv z geologiyi poshuku i rozvidki rodovish k k geofiz metodiv poshukiv i rozvidki rodov k k geologiyi gidrogeologiyi i inzh geologiyi burinnyu naft i gazovih sverdlovin obladnannyu naft i gazovih promisliv rozrobki torfovih rodov Div takozhEkonomichni rajoni Rosiyi Geologiya Rosiyi Gidrogeologiya Rosiyi Korisni kopalini Rosiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rosiyi Ekonomika RosiyiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s