Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Німеччини не є ключовою галуззю німецької економіки, але відіграє важливу роль у самозабезпеченні країни сировиною. Найбільше значення має видобуток вугілля, калійної і кам. солей, видобувають також поліметалічні руди, нерудні і будівельні матеріали. Потреби ФРН в олові, бокситах, нікелі, вольфрамі і фосфатах, міді, нафті, зал. руді, свинцю, цинку покриваються г.ч. імпортом. Разом з тим, частка гірничої промисловості у ВВП становить всього 0,55 % (на 1998-99 рр.). У ній зайнято 127116 осіб з тенденцію до скорочення.
Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Німеччині, млн т*
| Вид мінеральної сировини | 2008 | 2009 | 2010 |
| Вугілля | 39,2 | 33,3 | 27,05 |
| Лігніт | 161,3 | 167,7 | 175,4 |
| Нафта | 2,7 | 3,1 | 3,4 |
| Природний газ, млн м³ | 21,2 | 20,1 | 20,3 |
| Первинні енергоносії, млн т | 485 | 486 | 494 |
| Поташ | 36,6 | 35,9 | 38,1 |
| Кам'яна сіль | 5,1 | 3,4 | 4,1 |
| Пісок і гравій | 383 | 355 | 319 |
| Кварц і кварцовий пісок | 36,7 | 36,6 | Н/д |
| Кварцит | 1,7 | 1,9 | Н/д |
| Вапняк | 20,7 | 19,4 | Н/д |
| Гіпс | 2,2 | 1,8 | Н/д |
| Польовий шпат, тис. т | 500,9 | 544 | Н/д |
| Пегматит, тис. т | 586,8 | 701 | Н/д |
| Каолін | 3,5 | 3,7 | Н/д |
| Бетоніт, тис. т | 477 | 465 | Н/д |
| Графіт, т | 3 891 | 3 414 | Н/д |
| Флюорит, тис. т | 66,1 | 76,9 | 65,9 |
| Барит, тис. т | 200 | 187 | 186 |
* Mining Annual Review 2002
Окремі підгалузі за видами корисних копалин
Нафтогазовий сектор
До другої половини 1950-х років нафтопереробна промисловість ФРН розміщувалася в приморській смузі, головним чином в районі Гамбурга. Потім нафтопереробні заводи були побудовані ближче до головних ринків збуту і стали обслуговуватися нафтопроводами, проведеними у другій половині 1950-х — першій половині 1960-х років з Роттердама, Вільгельмсгафена, Лавері (під Марселем), Ґенуї і Трієста. У Північній Німеччині ведеться видобуток власного природного газу. Однак на 77 % потреби країни в газі у 1994 р покривалися за рахунок імпорту, переважно з норвезького сектора Північного моря, що випередив Нідерланди як головний регіон, що постачає природний газ до ФРН. Крім того, є газопровід, прокланений з Росії через Україну, Чехію і Словаччину з відгалуженням на Берлін.
Видобуток нафти в 2001 становить 3.4 млн т (+10.3 % до 2000 р). Видобуток природного газу в 2001 р — 20.3 млрдм.куб (+1 % до 2000), але на 4.7 % менше від максимального видобутку в 1999. Вітчизняний видобуток покриває тільки 18 % потреб країни у природному газі. Фірма Schleswig-Holstein забезпечує 52 % видобутку нафти в Німеччині (2001). Компанії Нижньої Саксонії спільно видобувають 43.3 % нафти і дають основну частину видобутку газу — бл. 90 % [Mining Annual Review 2002].
Вугільна промисловість
За видобутком кам'яного вугілля ФРН займає 12-е місце серед країн світу (2001). Динаміка видобутку в останнє десятиліття негативна (в млн т.): 1990 — 77; 1994 — 57,6; 1998 — 45; 1999 — 45; 2000 — 43,8; 2001 — 37,4; 2003 — 26. Кількість робітників, зайнятих у цій галузі за період 1998—2003 зменшилася з 72 до 36 тис., обсяг інвестицій — з 5 до 2,7 млрд євро [Краків, Ежи Кіцкі, 2002; ФРН, Henning Peitsmeier, Frankfurter Allgemeine, Marz 2003, № 12].
Родовища кам'яного вугілля
Родовища кам'яного вугілля експлуатуються в Нижньорейнсько-Вестфальському (Рурському) — бл. 77 % видобутку (2001), Саарському басейнах та в районі Іббенбюрен. В Аахенському бас. видобуток припинено у 1998 р. Найперспективнішим був і залишається Рурський бас., в якому запаси жирного і коксівного вугілля становлять 65 %, запаси пісних, напівпісних та антрацитів — 15 %, інших — 20 %. Макс. рівень видобутку був досягнутий в 1956 (151,4 млн т). Експлуатація родов. ведеться підземним способом, сер. глибина розробки 900 м, відпрацьовуються пласти потужністю 0,7-4,5 м (в сер. 1,8 м), 99 % вугілля, що добувається отримують з пластів з кутом падіння до 36о. Шахтні поля розкриті г.ч. вертикальними стовбурами, а також похилими капітальними, погоризонтними або поверховими квершлаґами. Для підготовки проміжних горизонтів споруджуються ґезенки. Осн. спосіб підготовки шахтних полів поверховий. Система розробки в осн. суцільна і довгими стовпами за простяганням, рідше комбінована. Механізація виїмки практично завершена в 1970, механізація кріплення в 1980. Сер. довжина лави 251 м, сер. довжина виїмкового стовпа понад 1000 м. Видобуток проводиться комбайнами, стругами. Управління гірничим тиском в очисних вибоях г.ч. обваленням, застосовуються також пневматичне і самопливне закладення.
На початку XXI ст. німецький ринок кам'яного вугілля скорочувався. У 2001 р. його обсяг становив 65 млн т, що на 5,1 % менше, ніж у 2000 р. Осн. споживачі вугілля у ФРН — електростанції і коксохімічні заводи металургійних комбінатів. Уперше обсяг імпорту кам'яного вугілля перевищив його видобуток всередині країни. Збут вітчизняного кам'яного вугілля скоротився до 31,3 млн т у.п. Скорочення збуту вугілля сталося у всіх споживаючих галузях. На кінець 2001 р. число працюючих шахт становило 11. Видобуток вугілля знизився до 28 млн т.у.п. Внаслідок погіршання геологічних умов і технічні неполадки змінна продуктивність праці підземного робітника знизилася і становила 6244 кг товарного вугілля. Чисельність робітників і службовців скоротилася майже на 5000 чоловік і на кінець 2001 р. становила 46900 чоловік.
21 грудня 2018 року у Німеччині була закрита остання шахта з видобутку кам'яного вугілля — [de] у місті Боттроп у землі Північний Рейн — Вестфалія.
Особливістю Німеччини є широке використання бурого вугілля і лігніту. Незважаючи на низьку теплотворність бурого вугілля, його використання економічно вигідне. Головні буровугільні басейни розташовані на захід від Кельна (з кар'єрами глибиною до 400 м), в районі Галле — Лейпциг і в Нижньому Лаузіце, на півд.-сході від Берліна. Після об'єднання Німеччини біля третини східнонімецьких кар'єрів було закрито (в основному в межах Галле — Лейпцизького басейну) з екологічних міркувань.
Буре вугілля
За видобутком бурого вугілля ФРН у 1990-х роках займала провідне місце у світі. Видобуток бурого вугілля зростає в 1999 р. — 161 млн т, 2001 р. — 175,7 млн т, що є наслідком підвищеного попиту з боку електроенергетики. Бл. 161,3 млн т (92 %) видобутого вугілля було витрачено на виробництво електроенергії. Тим самим буровугільна галузь укріпила свою позицію найважливішого в країні постачальника сировини для отримання енергії [Brennstoffspiegel. — 2002. — № 2. — S. 6]. Розробка родов. бурого вугілля ведеться г.ч. відкритим способом в Нижньорейнському (94,349 млн т., 2001), Лаузіцькому (57,5 млн т), Середньонімецькому (19,2 млн т) басейнах, а також в Гельмштедтському (4,07 млн т), Гессенському (165 тис.т) та ін. басейнах. Сер. потужність пластів, що розробляються 40 м (макс. 60-90 м). Найбільший кар'єр в кінці XX ст. — «Фортуна-Берґгайм». Осн. обладнання — екскаватори безперервної дії, г.ч. роторні і стрічкові конвеєри. У 2001 р. кількість зайнятих у буровугільній підгалузі — 19941 чол. За період 1989—2001 рр. загальна кількість персоналу у буровугільній галузі скоротилася на 136,79 тис.чол. Найбільший продуцент лігніту в Німеччині — RWE Rheinbraun.
Бл. 92 % виробництва (лігніту 160.9 млн т) використовується для вироблення електроенергії. Встановлена потужність парку установок на бурому вугіллі на 2000 р. становить 19508 МВт. Реконструюються потужності на діючих пиловугільних ТЕС, вводяться нові потужності на ТЕС Schkopau, Schwarze Pumpe, Lippendorf, Niederaubem. Для координації наукових досліджень утворена дослідницька асоціація буровугільної індустрії FDBI [BWK: Brenst.- Warme- Kraft. — 2000. — 52, № 4. — S. 42-49].
Інші види паливно-енергетичної мінеральної сировини
У ФРН в невеликих обсягах добувають торф і уранові руди. Розробка торфових покладів ведеться ріжучими машинами, що видобувають грудковий торф (болота Дегем і Мертве), або фрезерним способом (Мертве болото). Видобуток уранових руд почався в 1961. Періодично розробляються 3 родов.: Менценшванд, Мюлленбах і Тіршенройт. Експлуатація ведеться підземним способом. Потреби країни в урановій сировині задовольняються г.ч. за рахунок імпорту з Канади, ПАР і Австралії.
Залізорудна промисловість
Видобуток зал. руд на тер. країни незначний. Експлуатуються рудні поклади підземним способом на глиб. до 1 км. Система розробки камерна і підповерхового обвалення. Відбійка буропідривним способом. З 1962 в ФРН відмічається постійне зниження рівня видобутку зал. руд, що пов'язано з можливістю отримання більш дешевих імпортних руд. Разом з тим, Німеччина займала в кінці XX ст. 5-е місце у світі з виробництва сталі, попри те що після досягнутого в 1973 максимального обсягу виробництва багато металургійних заводів були закриті. Головний район концентрації чорної металургії — захід Рурського кам'яновугільного басейну, куди імпортний залізняк надходить по Рейну з Роттердаму. Менш великі металургійні центри з невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцґіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді і інших центрах на периферії Рурського району. У 2001 німецька чорна металургія виробила 29,18 млн т чавунних болванок (–5,4 % до 2000) і 44,80 сирої сталі (–3,4 % до 2000).
Видобуток руд кольорових металів
Обсяги видобутку поліметалічних руд в зв'язку з обмеженістю ресурсів порівняно невеликі, хоч країна є провідним продуцентом кольорових металів у Зах. Європі. В останні десятиліття XX ст. розробляються 3 родов. (Раммельсберґ, Бад-Грунд і Мегген), на яких добувається бл. 1,7 млн т руди і одержують концентрати, що містять крім свинцю і цинку, також мідь, срібло і золото. Експлуатуються родов. підземним способом. Система розробки камерна із заставним і подальшим відроблянням ціликів. Висота поверху 40 м. Камери довж. 60 м і шир. 10 м нарізуються вкрест рудного тіла і відпрацьовуються знизу вгору. Відбійка буропідривним способом. Руди переробляють на заводах, розташованих поблизу рудників. Ґалій. ФРН є одним з світових спів-продуцентів ґалію. Фірма GEOOSC-GEO Gallium (США-Франція) на сировині ФРН випускає бл. 33 т/рік ґалію.
Гірничохімічна промисловість
З видобутку калійної і кам'яної солей ФРН в 1990-х рр. займала одне з провідних місць серед країн світу. Найбільші фірми виробники солей у XX ст. — «Kali und AG.» і "Kali-Chemie AG., на частку яких у 1990-х роках припадало бл. 50 % виробництва калійних солей в Зах. Європі. Видобуток солей здійснювався в основному на півночі і півдні від Гарца. Після об'єднання країни деякі зі східнонімецьких соляних шахт були закриті. Видобуток калійних солей здійснюється шахтами, в інтервалі глибин 300—1000 м. Розкриття покладів — вертикальними стовбурами глиб. до 1300 м. Системи розробки в осн. камерна і камерно-стовпова. Довжина камер до 300 м, ширина 14 м, ширина міжкамерних ціликів 13-22 м. Головні рудні мінерали — сильвін і карналіт. Середній вміст K2O 14 %.
За оцінкою Геологічної служби США в 1999, 2000, 2001 рр в ФРН видобуто відповідно 3,543; 3,4; 3,55 млн т калійних солей в перерахунку на K[2]О (4-е місце після Канади, Бєларусі, Росії), у світі за 2000 (1999) роки — 25,552(25,239) млн т. З інших видів гірничохім. сировини у ФРН видобувають барит і плавиковий шпат. Родов. бариту розробляють в землях Півн. Рейн-Вестфалія, Гессен і Баден-Вюртемберґ. Осн. центр видобутку в кінці XX ст. — поліметалічне родов. Мегген, де барит добувають попутно зі свинцево-цинковими рудами. На початку XXI ст. (2001) барит видобувають г.ч. на рудниках Wolkenhügel, Dreislar і Clara, рівень видобутку порівняно стабільний. Родовища плавикового шпату експлуатуються в Баварії. Видобуток флюориту у 2001 р склав 65 935 т (-14,2 % до 2000) і здійснюється на руднику Клара (Clara) [Mining Annual Review 2002]. З нерудної індустріальної сировини у ФРН видобувають бентоніт, гіпс, графіт, каолін, кварцовий пісок та ін. Родов. бентоніту (всього бл. 40) розробляють відкритим способом в районах Мосбурґ, Майнбурґ і Ландсгут. ФРН — поодинока країна Західної Європи, яка добуває і переробляє кристалічний графіт. Збагачення включає дроблення і флотацію. Концентрат містить 93 % графіту.
Крім того, а тер. країни ведеться видобуток глин, піску і гравію та ін. видів нерудних буд. матеріалів. Видобуток гравію і піску ведуть в долині р. Рейн понад 300 підприємств. При експлуатації підводних родов. використовують грейферні і землесосні снаряди. Розробка піщано-гравійних родов. на суші здійснюється з допомогою скреперів, навантажувачів і екскаваторів. Щебінь і пісок для доріг добувають в Баварії, Півн. Рейн-Вестфалії, Баден-Вюртемберзі, Гессені, землі Рейнланд-Пфальц, в Ниж. Саксонії та Саарі. Сировина переробляється на 380 дробильно-сортувальних ф-ках.
Вапняк для виробництва цементу в кінці XX ст. добували на 70 кар'єрах (80 % яких працюють сезонно) з висотою уступів 10-30 м. В основному видобуток ведуть буропідривним способом. Крім того, застосовують гідророзмив та екскаватори.
Щорічний видобуток облицювального і стінового каменя в сер. становить бл. 725 тис. т. Базальт добувається відкритим способом на землі Рейнланд-Пфальц, Майене, Андернахе, Нідермендіп. Родов. мармуру розробляються підземним способом (земля Гессен, Берґштрассе). Споживання мармуру в країні коливається на рівні 1-1,6 млн т т/рік при власному видобутку бл. 200 тис. т/рік. Як стіновий і облицювальний камінь використовується також травертин, який добувають відкритим способом на родов. в околицях оз. Лаагерзис, і туф (родов. Еттенгера і Вайтберна). Покрівельний сланець добувають підземним способом в Рейнських Сланцевих горах і в землі Баварія. Відходи, що утворюються при обробці сланцю, використовують у виробництві ґуми, цементу і при будівництві доріг. Видобуток піску, гравію і натурального каменя в Німеччині на початку XXI ст. меншає, знижується також збут продукції. Основною причиною цього є зменшення обсягу житлового будівництва.
Гірниче машинобудування
У ФРН належить до розвинених галузей промисловості. Виробляються роторні екскаватори, стрічкові конвеєри, стрічкові відвалоутворювачі, транспортно-відвальні мости, бурові верстати, вантажні і транспортні засоби, а також шахтні підіймальні машини, збагачувальне обладнання. Для підземних розробок виготовляють добувні і прохідницькі комбайни, засоби кріплення виробок, підіймальні, водовідливні, вентиляційні і компресорні установки тощо. У виробництві власне гірн. обладнання в ФРН в кінці XX ст. зайнято бл. 100 фірм, частина з яких входить в транснаціональні корпорації.
Німецька компанія Deutsche Bergbau Technik (DBT) — один з найбільших у світі виробників обладнання для підземної розробки вугільних та інших родовищ корисних копалин: гідравлічного щитового кріплення механізованих очисних вибоїв; ланцюгових конвеєрів, включаючи вибійні; добувних і прохідницьких комбайнів, включаючи струги і комбайни з регульованими по висоті барабанними робочими органами; електронних систем контролю і управління механізованим щитовим кріпленням очисних вибоїв; дробарок, транспортних систем і інш. [Coal Int. — 2001. — 249, № 4. — P. 164—166].
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Геологічні роботи всередині країни (зокрема, на шельфі) ведуть геол. служби окр. земель (Ниж. Саксонії, Півн. Рейн-Вестфалії, Гамбурга, Гессена, Шлезвіг-Гольштейна, Рейнланд-Пфальца, Баварії, Баден-Вюртемберґа і Саара), за рубежем — Федеральна геол. служба, створена в 1958. Науково-дослідні роботи в галузі геології і гірничої справи виконують інститути при Гейдельберґському (засн. в 1386), Кьольнському (в 1388), Ґеттінгенському (в 1737), Лейпцизькому (в 1409), Грайфсвальському (в 1456) університетах та у Фрайберзькій гірничій академії; дослідження в галузі морської геології — Інституті морської геології і біології «Зенкенберґ» (Institut für Meersgeologie und Meersbiologie «Senkenberg»), вивченням радіоактивної сировини займається спец. комісія федерального господарства. Підготовка кадрів в галузі геології і гірн. справи ведеться в Кільському (засн. в 1665) і Гамбургському (в 1919) університетах.
Основні публікації з геології і гірничої справи вміщують у журналах: «Yas-Erdgas» (видається з 1858), «Glückauf» (з 1865), «Die Industrie der Steine und Erden» (з 1890), «Neues Jahrbuch für Mineralogie» (з 1900), «Neues Jahrbuch für Geologie und Palaeontologie» (з 1900), «Braunkohle» (з 1902), «Nobel Hefte» (з 1926), «Glückauf-Forschungshefte» (з 1940), «Erdoel und Kohle, Erdgas, Petrochemie» (з 1948), «Erzmetall» (з 1948), «Bergbau» (з 1950), «Bergbautechnik» (з 1951), «Kali und Steinsalz» (з 1952) і «Naturstein-Industrie» (з 1965).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- . https://unian.ua. УНІАН. 21 грудня 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
- В Германии закрылась последняя угольная шахта. Цензор.нет. 21 грудня 2018. оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 31 травня 2021. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Nimechchini ne ye klyuchovoyu galuzzyu nimeckoyi ekonomiki ale vidigraye vazhlivu rol u samozabezpechenni krayini sirovinoyu Najbilshe znachennya maye vidobutok vugillya kalijnoyi i kam solej vidobuvayut takozh polimetalichni rudi nerudni i budivelni materiali Potrebi FRN v olovi boksitah nikeli volframi i fosfatah midi nafti zal rudi svincyu cinku pokrivayutsya g ch importom Razom z tim chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit vsogo 0 55 na 1998 99 rr U nij zajnyato 127116 osib z tendenciyu do skorochennya Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini v Nimechchini mln t Vid mineralnoyi sirovini 2008 2009 2010Palivno energetichni mineralni resursiVugillya 39 2 33 3 27 05Lignit 161 3 167 7 175 4Nafta 2 7 3 1 3 4Prirodnij gaz mln m 21 2 20 1 20 3Pervinni energonosiyi mln t 485 486 494Inshi korisni kopaliniPotash 36 6 35 9 38 1Kam yana sil 5 1 3 4 4 1Pisok i gravij 383 355 319Kvarc i kvarcovij pisok 36 7 36 6 N dKvarcit 1 7 1 9 N dVapnyak 20 7 19 4 N dGips 2 2 1 8 N dPolovij shpat tis t 500 9 544 N dPegmatit tis t 586 8 701 N dKaolin 3 5 3 7 N dBetonit tis t 477 465 N dGrafit t 3 891 3 414 N dFlyuorit tis t 66 1 76 9 65 9Barit tis t 200 187 186 Mining Annual Review 2002Okremi pidgaluzi za vidami korisnih kopalinNaftogazovij sektor Do drugoyi polovini 1950 h rokiv naftopererobna promislovist FRN rozmishuvalasya v primorskij smuzi golovnim chinom v rajoni Gamburga Potim naftopererobni zavodi buli pobudovani blizhche do golovnih rinkiv zbutu i stali obslugovuvatisya naftoprovodami provedenimi u drugij polovini 1950 h pershij polovini 1960 h rokiv z Rotterdama Vilgelmsgafena Laveri pid Marselem Genuyi i Triyesta U Pivnichnij Nimechchini vedetsya vidobutok vlasnogo prirodnogo gazu Odnak na 77 potrebi krayini v gazi u 1994 r pokrivalisya za rahunok importu perevazhno z norvezkogo sektora Pivnichnogo morya sho viperediv Niderlandi yak golovnij region sho postachaye prirodnij gaz do FRN Krim togo ye gazoprovid proklanenij z Rosiyi cherez Ukrayinu Chehiyu i Slovachchinu z vidgaluzhennyam na Berlin Vidobutok nafti v 2001 stanovit 3 4 mln t 10 3 do 2000 r Vidobutok prirodnogo gazu v 2001 r 20 3 mlrdm kub 1 do 2000 ale na 4 7 menshe vid maksimalnogo vidobutku v 1999 Vitchiznyanij vidobutok pokrivaye tilki 18 potreb krayini u prirodnomu gazi Firma Schleswig Holstein zabezpechuye 52 vidobutku nafti v Nimechchini 2001 Kompaniyi Nizhnoyi Saksoniyi spilno vidobuvayut 43 3 nafti i dayut osnovnu chastinu vidobutku gazu bl 90 Mining Annual Review 2002 Vugilna promislovist Za vidobutkom kam yanogo vugillya FRN zajmaye 12 e misce sered krayin svitu 2001 Dinamika vidobutku v ostannye desyatilittya negativna v mln t 1990 77 1994 57 6 1998 45 1999 45 2000 43 8 2001 37 4 2003 26 Kilkist robitnikiv zajnyatih u cij galuzi za period 1998 2003 zmenshilasya z 72 do 36 tis obsyag investicij z 5 do 2 7 mlrd yevro Krakiv Ezhi Kicki 2002 FRN Henning Peitsmeier Frankfurter Allgemeine Marz 2003 12 Rodovisha kam yanogo vugillya Rodovisha kam yanogo vugillya ekspluatuyutsya v Nizhnorejnsko Vestfalskomu Rurskomu bl 77 vidobutku 2001 Saarskomu basejnah ta v rajoni Ibbenbyuren V Aahenskomu bas vidobutok pripineno u 1998 r Najperspektivnishim buv i zalishayetsya Rurskij bas v yakomu zapasi zhirnogo i koksivnogo vugillya stanovlyat 65 zapasi pisnih napivpisnih ta antracitiv 15 inshih 20 Maks riven vidobutku buv dosyagnutij v 1956 151 4 mln t Ekspluataciya rodov vedetsya pidzemnim sposobom ser glibina rozrobki 900 m vidpracovuyutsya plasti potuzhnistyu 0 7 4 5 m v ser 1 8 m 99 vugillya sho dobuvayetsya otrimuyut z plastiv z kutom padinnya do 36o Shahtni polya rozkriti g ch vertikalnimi stovburami a takozh pohilimi kapitalnimi pogorizontnimi abo poverhovimi kvershlagami Dlya pidgotovki promizhnih gorizontiv sporudzhuyutsya gezenki Osn sposib pidgotovki shahtnih poliv poverhovij Sistema rozrobki v osn sucilna i dovgimi stovpami za prostyagannyam ridshe kombinovana Mehanizaciya viyimki praktichno zavershena v 1970 mehanizaciya kriplennya v 1980 Ser dovzhina lavi 251 m ser dovzhina viyimkovogo stovpa ponad 1000 m Vidobutok provoditsya kombajnami strugami Upravlinnya girnichim tiskom v ochisnih viboyah g ch obvalennyam zastosovuyutsya takozh pnevmatichne i samoplivne zakladennya Na pochatku XXI st nimeckij rinok kam yanogo vugillya skorochuvavsya U 2001 r jogo obsyag stanoviv 65 mln t sho na 5 1 menshe nizh u 2000 r Osn spozhivachi vugillya u FRN elektrostanciyi i koksohimichni zavodi metalurgijnih kombinativ Upershe obsyag importu kam yanogo vugillya perevishiv jogo vidobutok vseredini krayini Zbut vitchiznyanogo kam yanogo vugillya skorotivsya do 31 3 mln t u p Skorochennya zbutu vugillya stalosya u vsih spozhivayuchih galuzyah Na kinec 2001 r chislo pracyuyuchih shaht stanovilo 11 Vidobutok vugillya znizivsya do 28 mln t u p Vnaslidok pogirshannya geologichnih umov i tehnichni nepoladki zminna produktivnist praci pidzemnogo robitnika znizilasya i stanovila 6244 kg tovarnogo vugillya Chiselnist robitnikiv i sluzhbovciv skorotilasya majzhe na 5000 cholovik i na kinec 2001 r stanovila 46900 cholovik 21 grudnya 2018 roku u Nimechchini bula zakrita ostannya shahta z vidobutku kam yanogo vugillya de u misti Bottrop u zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Osoblivistyu Nimechchini ye shiroke vikoristannya burogo vugillya i lignitu Nezvazhayuchi na nizku teplotvornist burogo vugillya jogo vikoristannya ekonomichno vigidne Golovni burovugilni basejni roztashovani na zahid vid Kelna z kar yerami glibinoyu do 400 m v rajoni Galle Lejpcig i v Nizhnomu Lauzice na pivd shodi vid Berlina Pislya ob yednannya Nimechchini bilya tretini shidnonimeckih kar yeriv bulo zakrito v osnovnomu v mezhah Galle Lejpcizkogo basejnu z ekologichnih mirkuvan Vidobutok ta import vugillya u krayinah YevropiBure vugillya Za vidobutkom burogo vugillya FRN u 1990 h rokah zajmala providne misce u sviti Vidobutok burogo vugillya zrostaye v 1999 r 161 mln t 2001 r 175 7 mln t sho ye naslidkom pidvishenogo popitu z boku elektroenergetiki Bl 161 3 mln t 92 vidobutogo vugillya bulo vitracheno na virobnictvo elektroenergiyi Tim samim burovugilna galuz ukripila svoyu poziciyu najvazhlivishogo v krayini postachalnika sirovini dlya otrimannya energiyi Brennstoffspiegel 2002 2 S 6 Rozrobka rodov burogo vugillya vedetsya g ch vidkritim sposobom v Nizhnorejnskomu 94 349 mln t 2001 Lauzickomu 57 5 mln t Serednonimeckomu 19 2 mln t basejnah a takozh v Gelmshtedtskomu 4 07 mln t Gessenskomu 165 tis t ta in basejnah Ser potuzhnist plastiv sho rozroblyayutsya 40 m maks 60 90 m Najbilshij kar yer v kinci XX st Fortuna Berggajm Osn obladnannya ekskavatori bezperervnoyi diyi g ch rotorni i strichkovi konveyeri U 2001 r kilkist zajnyatih u burovugilnij pidgaluzi 19941 chol Za period 1989 2001 rr zagalna kilkist personalu u burovugilnij galuzi skorotilasya na 136 79 tis chol Najbilshij producent lignitu v Nimechchini RWE Rheinbraun Bl 92 virobnictva lignitu 160 9 mln t vikoristovuyetsya dlya viroblennya elektroenergiyi Vstanovlena potuzhnist parku ustanovok na buromu vugilli na 2000 r stanovit 19508 MVt Rekonstruyuyutsya potuzhnosti na diyuchih pilovugilnih TES vvodyatsya novi potuzhnosti na TES Schkopau Schwarze Pumpe Lippendorf Niederaubem Dlya koordinaciyi naukovih doslidzhen utvorena doslidnicka asociaciya burovugilnoyi industriyi FDBI BWK Brenst Warme Kraft 2000 52 4 S 42 49 Inshi vidi palivno energetichnoyi mineralnoyi sirovini U FRN v nevelikih obsyagah dobuvayut torf i uranovi rudi Rozrobka torfovih pokladiv vedetsya rizhuchimi mashinami sho vidobuvayut grudkovij torf bolota Degem i Mertve abo frezernim sposobom Mertve boloto Vidobutok uranovih rud pochavsya v 1961 Periodichno rozroblyayutsya 3 rodov Mencenshvand Myullenbah i Tirshenrojt Ekspluataciya vedetsya pidzemnim sposobom Potrebi krayini v uranovij sirovini zadovolnyayutsya g ch za rahunok importu z Kanadi PAR i Avstraliyi Zalizorudna promislovist Vidobutok zal rud na ter krayini neznachnij Ekspluatuyutsya rudni pokladi pidzemnim sposobom na glib do 1 km Sistema rozrobki kamerna i pidpoverhovogo obvalennya Vidbijka buropidrivnim sposobom Z 1962 v FRN vidmichayetsya postijne znizhennya rivnya vidobutku zal rud sho pov yazano z mozhlivistyu otrimannya bilsh deshevih importnih rud Razom z tim Nimechchina zajmala v kinci XX st 5 e misce u sviti z virobnictva stali popri te sho pislya dosyagnutogo v 1973 maksimalnogo obsyagu virobnictva bagato metalurgijnih zavodiv buli zakriti Golovnij rajon koncentraciyi chornoyi metalurgiyi zahid Rurskogo kam yanovugilnogo basejnu kudi importnij zaliznyak nadhodit po Rejnu z Rotterdamu Mensh veliki metalurgijni centri z neviznachenimi perspektivami rozvitku roztashovani v Saari i v Nizhnij Saksoniyi Zalcgitter Virobnictvo visokoyakisnih legovanih stalej zoseredzhene v Krefeldi i inshih centrah na periferiyi Rurskogo rajonu U 2001 nimecka chorna metalurgiya virobila 29 18 mln t chavunnih bolvanok 5 4 do 2000 i 44 80 siroyi stali 3 4 do 2000 Vidobutok rud kolorovih metaliv Obsyagi vidobutku polimetalichnih rud v zv yazku z obmezhenistyu resursiv porivnyano neveliki hoch krayina ye providnim producentom kolorovih metaliv u Zah Yevropi V ostanni desyatilittya XX st rozroblyayutsya 3 rodov Rammelsberg Bad Grund i Meggen na yakih dobuvayetsya bl 1 7 mln t rudi i oderzhuyut koncentrati sho mistyat krim svincyu i cinku takozh mid sriblo i zoloto Ekspluatuyutsya rodov pidzemnim sposobom Sistema rozrobki kamerna iz zastavnim i podalshim vidroblyannyam cilikiv Visota poverhu 40 m Kameri dovzh 60 m i shir 10 m narizuyutsya vkrest rudnogo tila i vidpracovuyutsya znizu vgoru Vidbijka buropidrivnim sposobom Rudi pereroblyayut na zavodah roztashovanih poblizu rudnikiv Galij FRN ye odnim z svitovih spiv producentiv galiyu Firma GEOOSC GEO Gallium SShA Franciya na sirovini FRN vipuskaye bl 33 t rik galiyu Girnichohimichna promislovist Z vidobutku kalijnoyi i kam yanoyi solej FRN v 1990 h rr zajmala odne z providnih misc sered krayin svitu Najbilshi firmi virobniki solej u XX st Kali und AG i Kali Chemie AG na chastku yakih u 1990 h rokah pripadalo bl 50 virobnictva kalijnih solej v Zah Yevropi Vidobutok solej zdijsnyuvavsya v osnovnomu na pivnochi i pivdni vid Garca Pislya ob yednannya krayini deyaki zi shidnonimeckih solyanih shaht buli zakriti Vidobutok kalijnih solej zdijsnyuyetsya shahtami v intervali glibin 300 1000 m Rozkrittya pokladiv vertikalnimi stovburami glib do 1300 m Sistemi rozrobki v osn kamerna i kamerno stovpova Dovzhina kamer do 300 m shirina 14 m shirina mizhkamernih cilikiv 13 22 m Golovni rudni minerali silvin i karnalit Serednij vmist K2O 14 Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 1999 2000 2001 rr v FRN vidobuto vidpovidno 3 543 3 4 3 55 mln t kalijnih solej v pererahunku na K 2 O 4 e misce pislya Kanadi Byelarusi Rosiyi u sviti za 2000 1999 roki 25 552 25 239 mln t Z inshih vidiv girnichohim sirovini u FRN vidobuvayut barit i plavikovij shpat Rodov baritu rozroblyayut v zemlyah Pivn Rejn Vestfaliya Gessen i Baden Vyurtemberg Osn centr vidobutku v kinci XX st polimetalichne rodov Meggen de barit dobuvayut poputno zi svincevo cinkovimi rudami Na pochatku XXI st 2001 barit vidobuvayut g ch na rudnikah Wolkenhugel Dreislar i Clara riven vidobutku porivnyano stabilnij Rodovisha plavikovogo shpatu ekspluatuyutsya v Bavariyi Vidobutok flyuoritu u 2001 r sklav 65 935 t 14 2 do 2000 i zdijsnyuyetsya na rudniku Klara Clara Mining Annual Review 2002 Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini u FRN vidobuvayut bentonit gips grafit kaolin kvarcovij pisok ta in Rodov bentonitu vsogo bl 40 rozroblyayut vidkritim sposobom v rajonah Mosburg Majnburg i Landsgut FRN poodinoka krayina Zahidnoyi Yevropi yaka dobuvaye i pereroblyaye kristalichnij grafit Zbagachennya vklyuchaye droblennya i flotaciyu Koncentrat mistit 93 grafitu Krim togo a ter krayini vedetsya vidobutok glin pisku i graviyu ta in vidiv nerudnih bud materialiv Vidobutok graviyu i pisku vedut v dolini r Rejn ponad 300 pidpriyemstv Pri ekspluataciyi pidvodnih rodov vikoristovuyut grejferni i zemlesosni snaryadi Rozrobka pishano gravijnih rodov na sushi zdijsnyuyetsya z dopomogoyu skreperiv navantazhuvachiv i ekskavatoriv Shebin i pisok dlya dorig dobuvayut v Bavariyi Pivn Rejn Vestfaliyi Baden Vyurtemberzi Gesseni zemli Rejnland Pfalc v Nizh Saksoniyi ta Saari Sirovina pereroblyayetsya na 380 drobilno sortuvalnih f kah Vapnyak dlya virobnictva cementu v kinci XX st dobuvali na 70 kar yerah 80 yakih pracyuyut sezonno z visotoyu ustupiv 10 30 m V osnovnomu vidobutok vedut buropidrivnim sposobom Krim togo zastosovuyut gidrorozmiv ta ekskavatori Shorichnij vidobutok oblicyuvalnogo i stinovogo kamenya v ser stanovit bl 725 tis t Bazalt dobuvayetsya vidkritim sposobom na zemli Rejnland Pfalc Majene Andernahe Nidermendip Rodov marmuru rozroblyayutsya pidzemnim sposobom zemlya Gessen Bergshtrasse Spozhivannya marmuru v krayini kolivayetsya na rivni 1 1 6 mln t t rik pri vlasnomu vidobutku bl 200 tis t rik Yak stinovij i oblicyuvalnij kamin vikoristovuyetsya takozh travertin yakij dobuvayut vidkritim sposobom na rodov v okolicyah oz Laagerzis i tuf rodov Ettengera i Vajtberna Pokrivelnij slanec dobuvayut pidzemnim sposobom v Rejnskih Slancevih gorah i v zemli Bavariya Vidhodi sho utvoryuyutsya pri obrobci slancyu vikoristovuyut u virobnictvi gumi cementu i pri budivnictvi dorig Vidobutok pisku graviyu i naturalnogo kamenya v Nimechchini na pochatku XXI st menshaye znizhuyetsya takozh zbut produkciyi Osnovnoyu prichinoyu cogo ye zmenshennya obsyagu zhitlovogo budivnictva Girniche mashinobuduvannyaDokladnishe Girnichomashinobudivni kompaniyi Nimechchini U FRN nalezhit do rozvinenih galuzej promislovosti Viroblyayutsya rotorni ekskavatori strichkovi konveyeri strichkovi vidvaloutvoryuvachi transportno vidvalni mosti burovi verstati vantazhni i transportni zasobi a takozh shahtni pidijmalni mashini zbagachuvalne obladnannya Dlya pidzemnih rozrobok vigotovlyayut dobuvni i prohidnicki kombajni zasobi kriplennya virobok pidijmalni vodovidlivni ventilyacijni i kompresorni ustanovki tosho U virobnictvi vlasne girn obladnannya v FRN v kinci XX st zajnyato bl 100 firm chastina z yakih vhodit v transnacionalni korporaciyi Nimecka kompaniya Deutsche Bergbau Technik DBT odin z najbilshih u sviti virobnikiv obladnannya dlya pidzemnoyi rozrobki vugilnih ta inshih rodovish korisnih kopalin gidravlichnogo shitovogo kriplennya mehanizovanih ochisnih viboyiv lancyugovih konveyeriv vklyuchayuchi vibijni dobuvnih i prohidnickih kombajniv vklyuchayuchi strugi i kombajni z regulovanimi po visoti barabannimi robochimi organami elektronnih sistem kontrolyu i upravlinnya mehanizovanim shitovim kriplennyam ochisnih viboyiv drobarok transportnih sistem i insh Coal Int 2001 249 4 P 164 166 Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukGeologichni roboti vseredini krayini zokrema na shelfi vedut geol sluzhbi okr zemel Nizh Saksoniyi Pivn Rejn Vestfaliyi Gamburga Gessena Shlezvig Golshtejna Rejnland Pfalca Bavariyi Baden Vyurtemberga i Saara za rubezhem Federalna geol sluzhba stvorena v 1958 Naukovo doslidni roboti v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi vikonuyut instituti pri Gejdelbergskomu zasn v 1386 Kolnskomu v 1388 Gettingenskomu v 1737 Lejpcizkomu v 1409 Grajfsvalskomu v 1456 universitetah ta u Frajberzkij girnichij akademiyi doslidzhennya v galuzi morskoyi geologiyi Instituti morskoyi geologiyi i biologiyi Zenkenberg Institut fur Meersgeologie und Meersbiologie Senkenberg vivchennyam radioaktivnoyi sirovini zajmayetsya spec komisiya federalnogo gospodarstva Pidgotovka kadriv v galuzi geologiyi i girn spravi vedetsya v Kilskomu zasn v 1665 i Gamburgskomu v 1919 universitetah Osnovni publikaciyi z geologiyi i girnichoyi spravi vmishuyut u zhurnalah Yas Erdgas vidayetsya z 1858 Gluckauf z 1865 Die Industrie der Steine und Erden z 1890 Neues Jahrbuch fur Mineralogie z 1900 Neues Jahrbuch fur Geologie und Palaeontologie z 1900 Braunkohle z 1902 Nobel Hefte z 1926 Gluckauf Forschungshefte z 1940 Erdoel und Kohle Erdgas Petrochemie z 1948 Erzmetall z 1948 Bergbau z 1950 Bergbautechnik z 1951 Kali und Steinsalz z 1952 i Naturstein Industrie z 1965 Div takozhKorisni kopalini Nimechchini Istoriya osvoyennya prirodnih resursiv Nimechchini Geologiya NimechchiniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Posilannya https unian ua UNIAN 21 grudnya 2018 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 V Germanii zakrylas poslednyaya ugolnaya shahta Cenzor net 21 grudnya 2018 originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 31 travnya 2021 ros