Гіркий корінь звичайний, сосюрея гірка (Saussurea amara) — вид квіткових рослин з родини айстрових, роду гіркий корінь.
Гіркий корінь звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Гіркий корінь (Saussurea) |
Вид: | Гіркий корінь звичайний (S. amara) |
Біноміальна назва | |
Saussurea amara | |
Синоніми | |
Saussurea glomerata Poir. |
Опис
Багаторічні трав'янисті рослини 9-70 см заввишки. Стебло одиночне, 3-7 мм в діаметрі, прямостояче, гіллясте, зазвичай безкриле. Нижні стеблові листки черешкові; листова пластинка вузькоеліптична, довгаста або вузькояйцеподібна, 4-20 × 0,7-6 см, обидві поверхні зелені, рідко опушені або голі, із залозистими крапками, основа клиноподібно-звужена, край цілокраїй або туповигнуто-зубчастий, верхівка загострена до тупої. Середні та верхні листки стебла коротко черешкові або сидячі, від еліптичних до вузькояйцеподібних, поступово зменшуються догори на стеблі, при основі клиноподібні та рідко вушкоподібні. Головка численна, у щиткоподібному або волотистему суцвітті, ніжкоподібна. Обгортка від вузьдзвоникової до вузькоконічної, 0,8-1,2 см у діаметрі. Листочки в 4-6 рядів, слабоопушені, іноді залозисто-крапчасті; зовнішні [en] яйцеподібні або вузькояйцеподібні, 3-5 × 1-1,5 мм, верхівка чорнувата і загострена або тристулкова; середні та внутрішні філярії від вузькоеліптичних до лінійних, 5-14 × 1-1,5 мм, відросток пурпуровий, округлий, 0,5-1,5 мм завширшки, перетинчастий або зрідка придаток відсутній. Розмір щетинок 8-10 мм. Віночок блідо-фіолетовий, рідко білий, 1,3-1,8 см, залозисто-крапчастий, трубка 8-10 мм, відгин 5-7 мм, частки 3-5 мм. Сім'янка бура, циліндрична, 3-3,5 мм, 4-ребриста. Папус брудно-білий; зовнішня щетина 1-5 мм; внутрішня щетина 1,2-1,7 см. 2n = 26.
Екологія
Цвіте і плодоносить у липні—жовтні. Зростає на пустирях, стежках, у лісостепу, степу, на солончакових та лужних ґрунтах, по берегах струмків, річок та озер, на дюнах, на піщаних ґрунтах на висоті 500-3200 метрів над рівнем моря.
Поширення
Зростає в Китаї у провінціях Ганьсу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Цинхай, Шеньсі, Шаньсі, в Нінся-Хуейському та Сіньцзян-Уйгурському автономних районах, а також в Казахстані, Киргизстані, Монголії, Росії, Таджикистані, Узбекистані та у Східній Європі.
В Україні входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області.
Див. також
Примітки
- Annales du Museum National d'Histoire Naturelle. 16: 200. (1810). Paris.
- Saussurea amara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. . Архів оригіналу за 29.10.2013. Процитовано 18.09.2022.
Джерела
- Saussurea amara (L.) DC. 草地风毛菊. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 18.09.2022.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гіркий корінь звичайний |
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girkij korin zvichajnij sosyureya girka Saussurea amara vid kvitkovih roslin z rodini ajstrovih rodu girkij korin Girkij korin zvichajnij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Girkij korin Saussurea Vid Girkij korin zvichajnij S amara Binomialna nazva Saussurea amara L DC 1810 Sinonimi Saussurea glomerataPoir Saussurea tenuicaulis Serratula amaraL Theodorea glomerata Poir SojakOpisKviti girkogo korenyu zvichajnogo Bagatorichni trav yanisti roslini 9 70 sm zavvishki Steblo odinochne 3 7 mm v diametri pryamostoyache gillyaste zazvichaj bezkrile Nizhni steblovi listki chereshkovi listova plastinka vuzkoeliptichna dovgasta abo vuzkoyajcepodibna 4 20 0 7 6 sm obidvi poverhni zeleni ridko opusheni abo goli iz zalozistimi krapkami osnova klinopodibno zvuzhena kraj cilokrayij abo tupovignuto zubchastij verhivka zagostrena do tupoyi Seredni ta verhni listki stebla korotko chereshkovi abo sidyachi vid eliptichnih do vuzkoyajcepodibnih postupovo zmenshuyutsya dogori na stebli pri osnovi klinopodibni ta ridko vushkopodibni Golovka chislenna u shitkopodibnomu abo volotistemu sucvitti nizhkopodibna Obgortka vid vuzdzvonikovoyi do vuzkokonichnoyi 0 8 1 2 sm u diametri Listochki v 4 6 ryadiv slaboopusheni inodi zalozisto krapchasti zovnishni en yajcepodibni abo vuzkoyajcepodibni 3 5 1 1 5 mm verhivka chornuvata i zagostrena abo tristulkova seredni ta vnutrishni filyariyi vid vuzkoeliptichnih do linijnih 5 14 1 1 5 mm vidrostok purpurovij okruglij 0 5 1 5 mm zavshirshki peretinchastij abo zridka pridatok vidsutnij Rozmir shetinok 8 10 mm Vinochok blido fioletovij ridko bilij 1 3 1 8 sm zalozisto krapchastij trubka 8 10 mm vidgin 5 7 mm chastki 3 5 mm Sim yanka bura cilindrichna 3 3 5 mm 4 rebrista Papus brudno bilij zovnishnya shetina 1 5 mm vnutrishnya shetina 1 2 1 7 sm 2n 26 EkologiyaCvite i plodonosit u lipni zhovtni Zrostaye na pustiryah stezhkah u lisostepu stepu na solonchakovih ta luzhnih gruntah po beregah strumkiv richok ta ozer na dyunah na pishanih gruntah na visoti 500 3200 metriv nad rivnem morya PoshirennyaZrostaye v Kitayi u provinciyah Gansu Hebej Hejlunczyan Henan Czilin Lyaonin Vnutrishnya Mongoliya Cinhaj Shensi Shansi v Ninsya Huejskomu ta Sinczyan Ujgurskomu avtonomnih rajonah a takozh v Kazahstani Kirgizstani Mongoliyi Rosiyi Tadzhikistani Uzbekistani ta u Shidnij Yevropi V Ukrayini vhodit do Oficijnogo pereliku regionalno ridkisnih roslin Dnipropetrovskoyi oblasti Div takozhSpisok vidiv rodu girkij korinPrimitkiAnnales du Museum National d Histoire Naturelle 16 200 1810 Paris Saussurea amara Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Ukladachi dokt biol nauk prof T L Andriyenko kand biol nauk M M Peregrim Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Arhiv originalu za 29 10 2013 Procitovano 18 09 2022 DzherelaSaussurea amara L DC 草地风毛菊 eFloras org angl Harvard University Procitovano 18 09 2022 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Girkij korin zvichajnij Ce nezavershena stattya pro ajstrovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi