Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гіпотеза ефекту третьої особи англ the third person effect hypothesis гіпотеза яка стверджує що люди схильні переоцінюва

Гіпотеза ефекту третьої особи

Гіпотеза ефекту третьої особи

Гіпотеза ефекту третьої особи (англ. the third-person effect hypothesis) — гіпотеза, яка стверджує, що люди схильні переоцінювати вплив масової комунікації на атитюди й поведінку інших і недооцінювати її вплив на себе. Ця різниця в оцінці також може спонукати їх до певних дій.

Ефект третьої особи включає в себе два компоненти: компонент сприйняття та компонент поведінки. Перший фокусується на різниці у оцінці ефектів медіа на себе та інших. Поведінковий компонент, в свою чергу, зосереджується на життєвих наслідках, що можуть бути спричинені цією різницею.

Ефект третьої особи (далі — ЕТО) є одним зі споріднених концептів, що поєднує соціологію та психологію, акцентуючи увагу на людському сприйнятті соціальної реальності та поведінкових наслідках цього сприйняття.

За популярністю серед досліджень масової комунікації в XXI столітті гіпотеза посіла п'яте місце.

Виникнення концепту

Гіпотезу ефекту третьої особи вперше описав В. Девісон, професор журналістики та соціології в Колумбійському університеті, в 1983 році у статті з назвою «Ефект третьої особи в комунікації». На думки про цей феномен «у 1949 чи 1950 рр.» його наштовхнула невелика бесіда з істориком Джетером Айзелі, у якій той зазначив, що під час Битви за Іодзіму серед військового підрозділу США було декілька загонів темношкірих, до яких були адресовані японські листівки з акцентом на тому, що Японія не має ніяких сварок власне з ними і що «це — війна між білими». І хоча наступного дня підрозділ було розгромлено, Айзелі стверджував, що він не знайшов жодного доказу, що пропаганда мала вплив на темношкірих. Проте, на його думку, вона мала велике значення для світлошкірих офіцерів з цього підрозділу.

За Девісоном, індивіди, які є членами аудиторії, що піддається дії спонукаючої комунікації (незалежно від того, чи комунікація є зумисно спонукаючої) будуть очікувати, що вона матиме сильніший вплив на інших людей, аніж на них самих. І незалежно від того, належать ці індивіди до цільової аудиторії чи ні, очікуваний ними вплив на інших може схиляти їх до певних дій. Цей феномен Девісон називає «ефектом третьої особи» через те, що третя особа є залученою з двох різних точок зору. На думку тих, хто намагається дати оцінку ефектам масової комунікації, найбільший вплив буде здійснено не на «мене» чи «тебе», але на «них» — третіх осіб.

Пізніше Девісон здійснив декілька неформальних опитувань з невеликою кількістю інформантів, яким не було відомо про тестування цієї гіпотези. Перше було здійснено в Колумбійському університеті в 1978 році із залученням 33 студентів з курсу масової комунікації. Опитник був поділений на дві частини: «питання про мешканців Нью-Йорку в цілому» та «декілька питань про ваш власний досвід». Обидві частини включали в себе питання про нещодавні вибори та страйк. Одне з питань у першій частині виглядало таким чином:

Як Ви знаєте, губернатор Кері декілька разів наполягав на тому, що б містер Дюрея [його оппонент з республіканської партії] оприлюднив свої податкові декларації, і, відповідно, використав неспроможність суперника це зробити як головну тему власної виборчої кампаніі. Наскільки, на Вашу думку, це вплинуло на вибір мешканців Нью-Йорка? Будь ласка, вкажіть відповідну позицію на шкалі, наведеній нижче.
Оригінальний текст (англ.)
As you probably know, Governor Carey repeatedly called on Mr. Duryea [the Republican challenger] to make his income tax returns public, and used Mr. Duryea's failure to do so as a major campaign theme. About how much influence do you think this had on the way New Yorkers voted in the gubernatorial election? Please indicate this by making a mark at the appropriate point on the scale below.

В кінці другої частини було наведене таке питання:

І як щодо акценту губернатора Кері на неспроможності містера Дюрея оприлюднити свої податкові декларації? Якщо ви виборець з Нью-Йорку (чи були виборцем з Нью-Йорку), наскільки це, на Вашу думку, могло б вплинути (чи вплинуло) на ваш голос під час виборів губернатора? Будь ласка, вкажіть відповідну позицію на шкалі, наведеній нижче.
Оригінальний текст (англ.)
And how about Governor Carey's emphasis on Mr. Duryea's failure to make his income tax returns public? If you had been a New York voter (or if you actually were a New York voter), how much influence do you think this would have had (or actually did have) on your vote in the gubernatorial election? Please indicate this by making a mark at the appropriate point on the scale below.

Для обох питань використовувалась шкала від 0 («Зовсім не вплинуло») до 7 («Дуже сильно вплинуло»).

Результати продемонстрували, що приблизно половина респондентів вважала, що на інших виборців було здійснено більше впливу, ніж на них, і дуже мало оцінило ефект як більш значущий для їхнього власного вибору. («Сильніший вплив на мешканців Нью-Йорку в цілому» — 48 %, «Сильніший вплив на себе» — 6 %, «Однаковий вплив» — 36 %, «Немає відповіді/думки» — 9 %).

Інший експеримент з підтвердження/спростування гіпотези ефекту третьої особи був проведений навесні 1981 року із залученням 25 студентів в межах дослідження мас-медіа та соціалізації. У респондентів запитали, чи перегляд телебачення вплинув на те, що вони просили у батьків речі, які б в іншому випадку не захотіли б. Іншим питанням було: «Чи перегляд телебачення спонукає дітей просити у батьків ті речі, які б вони в іншому випадку не захотіли б?». Згідно з результатами, гіпотеза знову підтвердилась.

Девісон двічі тестував гіпотезу із залученням 25-ти респондентів, що відвідували лекціі в Музеї радіомовлення у Нью-Йорку (наразі [en]) під час виборчої кампанії 1980 року та здійснив ще два експерименти восени 1981 та навесні 1982-го відповідно. Результати цих розвідок також підтвердили гіпотезу.

Подальші дослідження ЕТО

Велика кількість публікацій присвячена тестуванню гіпотези ефекту третьої особи. В експериментах загалом індивіди читають певне повідомлення й оцінюють його ефект на власне ставлення щодо теми та вплив, який воно могло б здійснити на інших. В опитуваннях, респондентам загалом пропронують оцінити міру, у якій певні типи медіа контенту впливатимуть на їхні власні атитюди чи атитюди інших.

Дослідник [en] у 1993 році здійснив огляд 14-ти досліджень 1983—1992 років, які тестували гіпотезу ефекту третьої особи та узагальнив їхні результати. Лише одне з них її не підтвердило, проте Перлофф стверджує, що у цій розвідці вчені скоріше досліджували сприйняту конформність, аніж сприйняття ефектів спонукаючих повідомлень.

У 1998 році результати розвідки продемонстрували, що, на думку громадян США, під час президентських виборів 1996 року, ЗМІ здійснювали сильніший вплв на погляди інших, аніж на власне їхні. Також гіпотеза ЕТО була підтверджена для новин про Проблему 2000 року та стан навколишнього середовища. В Ізраїлі, за результатами розвідки 2004 року, мешканці Тель-Авіву вважали, що новини про контроверсійний розвиток містечок здійснюють сильніший вплив на інших, аніж на них самих. Дослідження 2006 року продемонстрували, що більш суттєвий ефект опитувань громадської думки люди вбачають стосовно не себе, а інших.

Ефект третьої особи також виникає в судженнях про рекламу. Люди вважають, що особисто на них реклама товарів домашнього ужитку, лікеру, пива та цигарок впливає значно менше, аніж на інших. Для дітей гіпотеза ефекту третьої особи також підтвердилась. Учні молодших та середніх класів зазначили, що, на їхню думку, реклама цигарок здійснює значно сильніший вплив на інших, ніж власне на них.

Дослідження поведінкового компоненту

Результати досліджень ЕТО (особливо ранні) майже виключно демонструють зв'язок сприйняття та поведінки з приводу питань цензури. Згідно з ними, величина компоненту сприйняття є позитивним предиктором для її підтримки. Упередження сприйняття також було індентифіковано як значущий предиктор для підтримки медіа цензури в контексті, зокрема, порнографії, жорстоких текстів репу, насильства, що демонструється на телебаченні, та реклами азартних ігор. Щодо новин чи виборів, у дослідженнях зв'язок компоненту сприйняття та компоненту поведінки або надто слабкий, або ж зовсім відсутній.

Інтерпретації появи ЕТО

Існує декілька інтерпретацій виникнення ефекту третьої особи:

  1. Найчастіше ЕТО пояснюють універсальною людською схильністю до сприйняття себе як кращого за інших людей. Визнання власної вразливості до впливу медіа дорівнюється до визнання власного легковір'я чи навіть володіння соціально небажаними рисами, тож сприйняття себе як невразливого, на відміну від «наївних інших», дозволяє підтримувати позитивне самовідчуття та переконання у власній неперевершеності.
  2. Другою інтрепретацією є ствердження, що люди вмотивовані потребою в контролі непередбачуваних життєвих подій. Індивіди, припускаючи, що ЗМІ не мають на них великого впливу, здатні інтегрувати медіа в їхню повсякденність.
  3. Третє пояснення об'єднує попередні два через залучення проєкції. Згідно з ним, медіа дійсно впливають на людей, проте останні не здатні цього усвідомлювати через той факт, що визнання власної вразливості щодо ефектів ЗМІ загрожувало б ціннісному почуттю себе та знизило б почуття контролю над зовнішніми подіями. Тож люди проектують ефекти медіа на інших та дистанціюються від небажаних компонентів себе.
  4. В межах атрибуційного підходу Гантер припустив, що при оцінці впливу ЗМІ на себе люди враховуюють роль зовнішніх факторів, а при оцінці ефектів медіа на інших звертають більшу уваги на особистістні диспоцизій (наприклад: легковірність, наївність). Результати дослідження МакЛеода та його колег також продемонстрували, що люди загалом користуються різними критеріями при оцінці впливу ЗМІ на себе та на інших відповідно.
  5. П'ята інтерпретація акцентує увагу на різних когнітивних перспективах, що індивід використовує в судження про себе та про інших. Більш уважні до власних диспозицій люди вважають, що мають здатність вбачати шкідливий зміст в ЗМІ. Через нестачу цього знання про інших, вони припускають, що «треті особи» є більш вразливими.
  6. Згідно з шостим поясненням, люди володіють спрощеними схемами медіа ефектів. Ці схеми можуть включати переконання в тому, що медіа є точними та демонструють «реальне життя», що новини є скоріше цілісними, аніж фрагментованими, чи навпаки — впевненість в тому, що ЗМІ є упередженими. Вони активуються, коли індивідів просять оцінити вплив ЗМІ.
  7. Сьома інтепретація наголошує на важливості того, яким чином певне питання є висвітленим у медіа. Чим більше певне питання, на думку індивіда, є висвітленим, тим сильніший вплив воно матиме на гіпотетичних інших, а не власне на нього.
  8. Восьма інтерпретація акцентує увагу на тому, як люди сприймають себе в порівнянні з іншими. Членство в групі може бути підставою для категоризації інших та винесення судження щодо їхньої вразливості до медіа ефектів. Якщо, наприклад, на думку індивіда певне повідомлення відповідає цінностям певної групи, то її члени сприймуть його охоче. Це також стосується й індивіда, що здійснює оцінку впливу ЗМІ — у випадку збігу повідомлення з цінностями групи, до якої він вважає себе приналежним, він сприйматиме себе як більш вразливого. Цей феномен було названо «ефектом першої особи».
  9. Останнє пояснення зосереджується на тому, чому індивіди не усвідомлють вплив медіа ефектів на себе. Згідно з цим поглядом, людям не вистачає доступу до власних ментальних процесів або вони не мають деталізованої епізодичної пам'яті щодо поведінки в минулому, тому в судженнях про інших вони використовують протитипи аудиторії, а в судженнях про себе — автоматичне мислення.

Наслідки компоненту сприйняття ЕТО

Компонент сприйняття, на думку дослідників, має два базові ефекти на погляди та поведінку людей: непокору та згоду. Ці ефекти є полярними, та функціонують через різні психологічні процеси. Непокора виникає внаслідок припущення індивідом, що неприємні для нього повідомлення впливають на третіх осіб, і це припущення мотивує його здійснювати певну, активний чи пасивний супротив. У випадку зі згодою, припущення про ефекти ЗМІ щодо інших впливає на сприйняття соціальної реальності, вмотивовуючи індивіда до погодження з поглядами гіпотетичних інших та зміни власних переконань задля відповідності зі сприйнятими соціальними нормами.

Критика

Критики зазначали, що формулювання питань «я/інші» у послідовному форматі може заохочувати респондентів давати контрастуючі відповіді. Перше запитання може слугувати якірем для другого, сприяючи інтерепретації останнього з оріентацією на перше. Наприклад, якщо питання про вплив на інших передує питанню про вплив на себе, то респонденти можуть оцінити його значення щодо інших як суттєвіше і знизити щодо себе задля збереження власної самооцінки. Такий контраст може й не виникати, якщо респонденти спочатку оцінюватимуть ефекти ЗМІ для себе, чи їм буде запропоновано оцінити або лише вплив на себе, або лише на інших.

Декілька досліджень було здійснено з метою виявлення, чи зникає ЕТО, якщо порядок питань є не збалансованим або експериментальним. Згідно з їхніми результатами, ефект спостерігається незалежно від порядку запитань в опитувальнику чи їнього формату.

У межах критики попередніх досліджень ЕТО також були зазначені такі негативні моменти:

  • використання занадто широкого, абстрактного погляду на ефекти ЗМІ.
  • застосування гомогенної концептуалізації «інших»
  • фокус на різниці у сприйнятті "себе" та «інших» та ігнорування ситуацій, в яких вони здійснюють спільний вплив.
  • виняткова увага до негативних ефектів медіа контенту, недобачення потенційно корисних зображень соціальних проблем в медіа.
  • аналіз обмежених наборів переконань у зв'язку з однією поведінкою, хоча, за сучасними теоріями, вони можуть спричинити безліч.

Зв'язок з іншими концепціями

Ефект першої особи

Дослідження виявили, що вплив медіаповідомлень може оцінюватись як більш значущий власне для індивіда, аніж для інших. Цей феномен, відомий як «ефект першої особи», є зворотним до ЕТО. Вперше був описаний Гантером та Торсоном у 1992 році, які стверджували, що він базується на соціальній бажаності.

Ефект другої особи

Ефект другої особи, на відміну від ЕТО та ефекту першої особи, які зосереджуються на різниці, акцентує увагу на переконаннях, що поділяються, соціальному консенсусі. Його вперше зафіксував сам Девісон у першому експерименті в 1978 році («Однаковий вплив» — 36 %), проте не звернув на це увагу. На думку дослідників, ефект другої особи може слугувати базою для формування понять «ми» та «нас», таким чином полегшуючи побудову соціальної реальності.

Спіраль мовчання

Результати дослідження Ларса Вілната, що було здійснене у 1993 році в Гонконзі під час дискусії (з приводу його демократизації), підтвердили наявність зв'язку між ЕТО та спіраллю мовчання. І хоча дослідник не виявив прямого впливу ЕТО на сприйняття громадської думки, проте у поєднанні з освітою та важливістю проблеми він мав суттєве значення. Тобто, люди, що були більш освічені та (або) більш занепокоєні пропозицією реформ Паттена, скоріше б вважали, що медіа впливають на інших (ЕТО), що, в свою чергу, може змінювати їхнє сприйняття думки громадськості та впливати на політичну відвертість.

Упереджений оптимізм

Деякі дослідники також пов'язують ЕТО з упередженим оптимізмом в судженнях щодо різниці між собою та іншими. Люди, загалом, вважають себе більш розумними та менш вразливими в контексті повідомлення з некорисною або ж з потенційно шкідливою для його аудиторії темою. Якщо ж тема, навпаки, є потенційно вигідною, то індивіди схильні давати однакову чи суттєвішу оцінку впливу на власне них. Тож, упереджений оптимізм також пов'язаний з ефектами першої та другої осіб відповідно.

Примітки

  1. Glynn, C. J., Ostman, R. E., & McDonald, D. G. (1995). Opinions, perception, and social reality. In T. L. Glasser & C. T. Salmon (Eds.), Public opinion and the communication of consent (pp. 249—277). New York: Guilford.
  2. Bryant, J., & Miron, D. (2004). Theory and research in mass communication. Journal of Communication, 54, 662—704.
  3. Davison, W. P. (1983). The third-person effect in communication. Public Opinion Quarterly,47, 1–15.
  4. GJ Golan, AG Day.(2008).The first-person effect and its behavioral consequences: A new trend in the twenty-five year history of third-person effect research. Mass Communication and Society 11 (4), 539—556
  5. Perloff, R.M. (1993). Third-person effect research 1983—1992: A review and synthesis. International Journal of Public Opinion Research, 5, 167—184.
  6. Salwen, M. B. (1998). Perceptions of media influence and support for censorship: The third- person effect in the 1996 presidential election. Communication Research, 25, 259—285
  7. Tewksbury, D., Moy, P., & Weis, D. S. (2004). Preparations for Y2K: Revisiting the behavioral component of the third-person effect. Journal of Communication, 54, 138—155., 2004
  8. Jensen, J. D., & Hurley, R. J. (2005). Third-person effects and the environment: Social distance, social desirability, and presumed behavior. Journal of Communication, 55, 242—256.
  9. Tsfati, Y., & Cohen, J. (2004). Object-subject distance and the third person perception. Media Psychology, 6, 335—361.
  10. Pan, Z., Abisaid, J. L., Paek, H-J., Sun, Y., & Houden, D. (2006). Exploring the perceptual gap in perceived effects of media reports of opinion polls. International Journal of Public Opinion Research, 18, 340—350.
  11. Gunther, A. C., & Thorson, E. (1992). Perceived persuasive effects of product commercials and public service announcements: Third-person effects in new domains. Communication Research, 19, 574—596.
  12. Shah, D. V., Faber, R. J., & Youn, S. (1999). Susceptibility and severity: Perceptual dimensions underlying the third-person effect. Communication Research, 26, 240—267.
  13. Henriksen, L., & Flora, J. A. (1999). Third-person perception and children: Perceived impact of pro- and anti-smoking ads. Communication Research, 26, 643—665
  14. Gunther, A. (1995). Overrating the X-rating: The third-person perception and support for cen- sorship of pornography. Journal of Communication, 45(1), 27–38.
  15. McLeod, D. M., Eveland, W. P., Jr., & Nathanson, A. I. (1997). Support for censorship of violent and misogynic rap lyrics: An analysis of the third-person effect. Communication Research, 24(2), 153—174
  16. Hoffner, C., & Buchanan, M. (2002). Parents’ responses to television violence: The third person perception, parental mediation and support for censorship. Media Psychology, 4, 231—252.
  17. Youn, S., Faber, R. J., & Shah, D. V. (2000). Restricting gambling advertising and the third-person effect. Psychology and Marketing, 17(7), 633—649.
  18. Perloff, R.M. (2009). Mass Media, Social Perception, and the Third-person Effect. In J. Bryant & M.B. Oliver (Eds.), Media Effects: Advances in Theory and Research (3rd ed., pp. 252—268). New York: Routledge.
  19. Gunther, A. C. (1991). What we think others think: Cause and consequence in the third-person effect. Communication Research, 18, 355—372.
  20. McLeod, D. M., Detenber, B. H., & Eveland, W. P., Jr., (2001). Behind the third-person effect: Differentiating perceptual processes for self and others. Journal of Communication, 51, 678—695
  21. Kosicki, G.M., Becker, L.B., & Fredin, E.S. (1994). Buses and ballots: The role of media images in a local election. Journalism Quarterly, 71(1), 76–89
  22. Eveland, W. P., Jr., Nathanson, A. I., Detenber, B. H., & McLeod, D. M. (1999). Rethinking the social distance corollary: Perceived likelihood of exposure and the third-person perception. Communication Research, 26, 275—302.
  23. Nisbett, R. E., & Wilson, T. D. (1977). Telling more than we can know: Verbal reports on mental processes. Psychological Review, 84, 231—259.
  24. Price, V., & Tewksbury, D. (1996). Measuring the third-person effect of news: The impact of question order, contrast and knowledge. International Journal of Public Opinion Research, 8, 120—141.
  25. Kurt Neuwirth & Edward Frederick (2002).Extending the Framework of Third-, First-, and Second-Person Effects, Mass Communication and Society, 5:2, 113—140
  26. Lars Willnat (1996). Mass Media and Political Outspokenness in Hong Kong: Linking the Third-Person Effect and the Spiral of Silence. The International Journal of Public Opinion Research, 8, 187—212.
  27. Gunther, A. C., & Mundy, P. (1993). Biased optimism and the third-person effect. Journalism Quarterly, 70(1), 58–67.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gipoteza efektu tretoyi osobi angl the third person effect hypothesis gipoteza yaka stverdzhuye sho lyudi shilni pereocinyuvati vpliv masovoyi komunikaciyi na atityudi j povedinku inshih i nedoocinyuvati yiyi vpliv na sebe Cya riznicya v ocinci takozh mozhe sponukati yih do pevnih dij Efekt tretoyi osobi vklyuchaye v sebe dva komponenti komponent sprijnyattya ta komponent povedinki Pershij fokusuyetsya na riznici u ocinci efektiv media na sebe ta inshih Povedinkovij komponent v svoyu chergu zoseredzhuyetsya na zhittyevih naslidkah sho mozhut buti sprichineni ciyeyu rizniceyu Efekt tretoyi osobi dali ETO ye odnim zi sporidnenih konceptiv sho poyednuye sociologiyu ta psihologiyu akcentuyuchi uvagu na lyudskomu sprijnyatti socialnoyi realnosti ta povedinkovih naslidkah cogo sprijnyattya Za populyarnistyu sered doslidzhen masovoyi komunikaciyi v XXI stolitti gipoteza posila p yate misce Viniknennya konceptuGipotezu efektu tretoyi osobi vpershe opisav V Devison profesor zhurnalistiki ta sociologiyi v Kolumbijskomu universiteti v 1983 roci u statti z nazvoyu Efekt tretoyi osobi v komunikaciyi Na dumki pro cej fenomen u 1949 chi 1950 rr jogo nashtovhnula nevelika besida z istorikom Dzheterom Ajzeli u yakij toj zaznachiv sho pid chas Bitvi za Iodzimu sered vijskovogo pidrozdilu SShA bulo dekilka zagoniv temnoshkirih do yakih buli adresovani yaponski listivki z akcentom na tomu sho Yaponiya ne maye niyakih svarok vlasne z nimi i sho ce vijna mizh bilimi I hocha nastupnogo dnya pidrozdil bulo rozgromleno Ajzeli stverdzhuvav sho vin ne znajshov zhodnogo dokazu sho propaganda mala vpliv na temnoshkirih Prote na jogo dumku vona mala velike znachennya dlya svitloshkirih oficeriv z cogo pidrozdilu Za Devisonom individi yaki ye chlenami auditoriyi sho piddayetsya diyi sponukayuchoyi komunikaciyi nezalezhno vid togo chi komunikaciya ye zumisno sponukayuchoyi budut ochikuvati sho vona matime silnishij vpliv na inshih lyudej anizh na nih samih I nezalezhno vid togo nalezhat ci individi do cilovoyi auditoriyi chi ni ochikuvanij nimi vpliv na inshih mozhe shilyati yih do pevnih dij Cej fenomen Devison nazivaye efektom tretoyi osobi cherez te sho tretya osoba ye zaluchenoyu z dvoh riznih tochok zoru Na dumku tih hto namagayetsya dati ocinku efektam masovoyi komunikaciyi najbilshij vpliv bude zdijsneno ne na mene chi tebe ale na nih tretih osib Piznishe Devison zdijsniv dekilka neformalnih opituvan z nevelikoyu kilkistyu informantiv yakim ne bulo vidomo pro testuvannya ciyeyi gipotezi Pershe bulo zdijsneno v Kolumbijskomu universiteti v 1978 roci iz zaluchennyam 33 studentiv z kursu masovoyi komunikaciyi Opitnik buv podilenij na dvi chastini pitannya pro meshkanciv Nyu Jorku v cilomu ta dekilka pitan pro vash vlasnij dosvid Obidvi chastini vklyuchali v sebe pitannya pro neshodavni vibori ta strajk Odne z pitan u pershij chastini viglyadalo takim chinom Yak Vi znayete gubernator Keri dekilka raziv napolyagav na tomu sho b mister Dyureya jogo opponent z respublikanskoyi partiyi oprilyudniv svoyi podatkovi deklaraciyi i vidpovidno vikoristav nespromozhnist supernika ce zrobiti yak golovnu temu vlasnoyi viborchoyi kampanii Naskilki na Vashu dumku ce vplinulo na vibir meshkanciv Nyu Jorka Bud laska vkazhit vidpovidnu poziciyu na shkali navedenij nizhche Originalnij tekst angl As you probably know Governor Carey repeatedly called on Mr Duryea the Republican challenger to make his income tax returns public and used Mr Duryea s failure to do so as a major campaign theme About how much influence do you think this had on the way New Yorkers voted in the gubernatorial election Please indicate this by making a mark at the appropriate point on the scale below V kinci drugoyi chastini bulo navedene take pitannya I yak shodo akcentu gubernatora Keri na nespromozhnosti mistera Dyureya oprilyudniti svoyi podatkovi deklaraciyi Yaksho vi viborec z Nyu Jorku chi buli viborcem z Nyu Jorku naskilki ce na Vashu dumku moglo b vplinuti chi vplinulo na vash golos pid chas viboriv gubernatora Bud laska vkazhit vidpovidnu poziciyu na shkali navedenij nizhche Originalnij tekst angl And how about Governor Carey s emphasis on Mr Duryea s failure to make his income tax returns public If you had been a New York voter or if you actually were a New York voter how much influence do you think this would have had or actually did have on your vote in the gubernatorial election Please indicate this by making a mark at the appropriate point on the scale below Dlya oboh pitan vikoristovuvalas shkala vid 0 Zovsim ne vplinulo do 7 Duzhe silno vplinulo Rezultati prodemonstruvali sho priblizno polovina respondentiv vvazhala sho na inshih viborciv bulo zdijsneno bilshe vplivu nizh na nih i duzhe malo ocinilo efekt yak bilsh znachushij dlya yihnogo vlasnogo viboru Silnishij vpliv na meshkanciv Nyu Jorku v cilomu 48 Silnishij vpliv na sebe 6 Odnakovij vpliv 36 Nemaye vidpovidi dumki 9 Inshij eksperiment z pidtverdzhennya sprostuvannya gipotezi efektu tretoyi osobi buv provedenij navesni 1981 roku iz zaluchennyam 25 studentiv v mezhah doslidzhennya mas media ta socializaciyi U respondentiv zapitali chi pereglyad telebachennya vplinuv na te sho voni prosili u batkiv rechi yaki b v inshomu vipadku ne zahotili b Inshim pitannyam bulo Chi pereglyad telebachennya sponukaye ditej prositi u batkiv ti rechi yaki b voni v inshomu vipadku ne zahotili b Zgidno z rezultatami gipoteza znovu pidtverdilas Devison dvichi testuvav gipotezu iz zaluchennyam 25 ti respondentiv sho vidviduvali lekcii v Muzeyi radiomovlennya u Nyu Jorku narazi en pid chas viborchoyi kampaniyi 1980 roku ta zdijsniv she dva eksperimenti voseni 1981 ta navesni 1982 go vidpovidno Rezultati cih rozvidok takozh pidtverdili gipotezu Podalshi doslidzhennya ETOVelika kilkist publikacij prisvyachena testuvannyu gipotezi efektu tretoyi osobi V eksperimentah zagalom individi chitayut pevne povidomlennya j ocinyuyut jogo efekt na vlasne stavlennya shodo temi ta vpliv yakij vono moglo b zdijsniti na inshih V opituvannyah respondentam zagalom propronuyut ociniti miru u yakij pevni tipi media kontentu vplivatimut na yihni vlasni atityudi chi atityudi inshih Doslidnik en u 1993 roci zdijsniv oglyad 14 ti doslidzhen 1983 1992 rokiv yaki testuvali gipotezu efektu tretoyi osobi ta uzagalniv yihni rezultati Lishe odne z nih yiyi ne pidtverdilo prote Perloff stverdzhuye sho u cij rozvidci vcheni skorishe doslidzhuvali sprijnyatu konformnist anizh sprijnyattya efektiv sponukayuchih povidomlen U 1998 roci rezultati rozvidki prodemonstruvali sho na dumku gromadyan SShA pid chas prezidentskih viboriv 1996 roku ZMI zdijsnyuvali silnishij vplv na poglyadi inshih anizh na vlasne yihni Takozh gipoteza ETO bula pidtverdzhena dlya novin pro Problemu 2000 roku ta stan navkolishnogo seredovisha V Izrayili za rezultatami rozvidki 2004 roku meshkanci Tel Avivu vvazhali sho novini pro kontroversijnij rozvitok mistechok zdijsnyuyut silnishij vpliv na inshih anizh na nih samih Doslidzhennya 2006 roku prodemonstruvali sho bilsh suttyevij efekt opituvan gromadskoyi dumki lyudi vbachayut stosovno ne sebe a inshih Efekt tretoyi osobi takozh vinikaye v sudzhennyah pro reklamu Lyudi vvazhayut sho osobisto na nih reklama tovariv domashnogo uzhitku likeru piva ta cigarok vplivaye znachno menshe anizh na inshih Dlya ditej gipoteza efektu tretoyi osobi takozh pidtverdilas Uchni molodshih ta serednih klasiv zaznachili sho na yihnyu dumku reklama cigarok zdijsnyuye znachno silnishij vpliv na inshih nizh vlasne na nih Doslidzhennya povedinkovogo komponentu Rezultati doslidzhen ETO osoblivo ranni majzhe viklyuchno demonstruyut zv yazok sprijnyattya ta povedinki z privodu pitan cenzuri Zgidno z nimi velichina komponentu sprijnyattya ye pozitivnim prediktorom dlya yiyi pidtrimki Uperedzhennya sprijnyattya takozh bulo indentifikovano yak znachushij prediktor dlya pidtrimki media cenzuri v konteksti zokrema pornografiyi zhorstokih tekstiv repu nasilstva sho demonstruyetsya na telebachenni ta reklami azartnih igor Shodo novin chi viboriv u doslidzhennyah zv yazok komponentu sprijnyattya ta komponentu povedinki abo nadto slabkij abo zh zovsim vidsutnij Interpretaciyi poyavi ETOIsnuye dekilka interpretacij viniknennya efektu tretoyi osobi Najchastishe ETO poyasnyuyut universalnoyu lyudskoyu shilnistyu do sprijnyattya sebe yak krashogo za inshih lyudej Viznannya vlasnoyi vrazlivosti do vplivu media dorivnyuyetsya do viznannya vlasnogo legkovir ya chi navit volodinnya socialno nebazhanimi risami tozh sprijnyattya sebe yak nevrazlivogo na vidminu vid nayivnih inshih dozvolyaye pidtrimuvati pozitivne samovidchuttya ta perekonannya u vlasnij neperevershenosti Drugoyu intrepretaciyeyu ye stverdzhennya sho lyudi vmotivovani potreboyu v kontroli neperedbachuvanih zhittyevih podij Individi pripuskayuchi sho ZMI ne mayut na nih velikogo vplivu zdatni integruvati media v yihnyu povsyakdennist Tretye poyasnennya ob yednuye poperedni dva cherez zaluchennya proyekciyi Zgidno z nim media dijsno vplivayut na lyudej prote ostanni ne zdatni cogo usvidomlyuvati cherez toj fakt sho viznannya vlasnoyi vrazlivosti shodo efektiv ZMI zagrozhuvalo b cinnisnomu pochuttyu sebe ta znizilo b pochuttya kontrolyu nad zovnishnimi podiyami Tozh lyudi proektuyut efekti media na inshih ta distanciyuyutsya vid nebazhanih komponentiv sebe V mezhah atribucijnogo pidhodu Ganter pripustiv sho pri ocinci vplivu ZMI na sebe lyudi vrahovuyuyut rol zovnishnih faktoriv a pri ocinci efektiv media na inshih zvertayut bilshu uvagi na osobististni dispocizij napriklad legkovirnist nayivnist Rezultati doslidzhennya MakLeoda ta jogo koleg takozh prodemonstruvali sho lyudi zagalom koristuyutsya riznimi kriteriyami pri ocinci vplivu ZMI na sebe ta na inshih vidpovidno P yata interpretaciya akcentuye uvagu na riznih kognitivnih perspektivah sho individ vikoristovuye v sudzhennya pro sebe ta pro inshih Bilsh uvazhni do vlasnih dispozicij lyudi vvazhayut sho mayut zdatnist vbachati shkidlivij zmist v ZMI Cherez nestachu cogo znannya pro inshih voni pripuskayut sho treti osobi ye bilsh vrazlivimi Zgidno z shostim poyasnennyam lyudi volodiyut sproshenimi shemami media efektiv Ci shemi mozhut vklyuchati perekonannya v tomu sho media ye tochnimi ta demonstruyut realne zhittya sho novini ye skorishe cilisnimi anizh fragmentovanimi chi navpaki vpevnenist v tomu sho ZMI ye uperedzhenimi Voni aktivuyutsya koli individiv prosyat ociniti vpliv ZMI Soma intepretaciya nagoloshuye na vazhlivosti togo yakim chinom pevne pitannya ye visvitlenim u media Chim bilshe pevne pitannya na dumku individa ye visvitlenim tim silnishij vpliv vono matime na gipotetichnih inshih a ne vlasne na nogo Vosma interpretaciya akcentuye uvagu na tomu yak lyudi sprijmayut sebe v porivnyanni z inshimi Chlenstvo v grupi mozhe buti pidstavoyu dlya kategorizaciyi inshih ta vinesennya sudzhennya shodo yihnoyi vrazlivosti do media efektiv Yaksho napriklad na dumku individa pevne povidomlennya vidpovidaye cinnostyam pevnoyi grupi to yiyi chleni sprijmut jogo ohoche Ce takozh stosuyetsya j individa sho zdijsnyuye ocinku vplivu ZMI u vipadku zbigu povidomlennya z cinnostyami grupi do yakoyi vin vvazhaye sebe prinalezhnim vin sprijmatime sebe yak bilsh vrazlivogo Cej fenomen bulo nazvano efektom pershoyi osobi Ostannye poyasnennya zoseredzhuyetsya na tomu chomu individi ne usvidomlyut vpliv media efektiv na sebe Zgidno z cim poglyadom lyudyam ne vistachaye dostupu do vlasnih mentalnih procesiv abo voni ne mayut detalizovanoyi epizodichnoyi pam yati shodo povedinki v minulomu tomu v sudzhennyah pro inshih voni vikoristovuyut protitipi auditoriyi a v sudzhennyah pro sebe avtomatichne mislennya Naslidki komponentu sprijnyattya ETOKomponent sprijnyattya na dumku doslidnikiv maye dva bazovi efekti na poglyadi ta povedinku lyudej nepokoru ta zgodu Ci efekti ye polyarnimi ta funkcionuyut cherez rizni psihologichni procesi Nepokora vinikaye vnaslidok pripushennya individom sho nepriyemni dlya nogo povidomlennya vplivayut na tretih osib i ce pripushennya motivuye jogo zdijsnyuvati pevnu aktivnij chi pasivnij suprotiv U vipadku zi zgodoyu pripushennya pro efekti ZMI shodo inshih vplivaye na sprijnyattya socialnoyi realnosti vmotivovuyuchi individa do pogodzhennya z poglyadami gipotetichnih inshih ta zmini vlasnih perekonan zadlya vidpovidnosti zi sprijnyatimi socialnimi normami KritikaKritiki zaznachali sho formulyuvannya pitan ya inshi u poslidovnomu formati mozhe zaohochuvati respondentiv davati kontrastuyuchi vidpovidi Pershe zapitannya mozhe sluguvati yakirem dlya drugogo spriyayuchi interepretaciyi ostannogo z orientaciyeyu na pershe Napriklad yaksho pitannya pro vpliv na inshih pereduye pitannyu pro vpliv na sebe to respondenti mozhut ociniti jogo znachennya shodo inshih yak suttyevishe i zniziti shodo sebe zadlya zberezhennya vlasnoyi samoocinki Takij kontrast mozhe j ne vinikati yaksho respondenti spochatku ocinyuvatimut efekti ZMI dlya sebe chi yim bude zaproponovano ociniti abo lishe vpliv na sebe abo lishe na inshih Dekilka doslidzhen bulo zdijsneno z metoyu viyavlennya chi znikaye ETO yaksho poryadok pitan ye ne zbalansovanim abo eksperimentalnim Zgidno z yihnimi rezultatami efekt sposterigayetsya nezalezhno vid poryadku zapitan v opituvalniku chi yinogo formatu U mezhah kritiki poperednih doslidzhen ETO takozh buli zaznacheni taki negativni momenti vikoristannya zanadto shirokogo abstraktnogo poglyadu na efekti ZMI zastosuvannya gomogennoyi konceptualizaciyi inshih fokus na riznici u sprijnyatti sebe ta inshih ta ignoruvannya situacij v yakih voni zdijsnyuyut spilnij vpliv vinyatkova uvaga do negativnih efektiv media kontentu nedobachennya potencijno korisnih zobrazhen socialnih problem v media analiz obmezhenih naboriv perekonan u zv yazku z odniyeyu povedinkoyu hocha za suchasnimi teoriyami voni mozhut sprichiniti bezlich Zv yazok z inshimi koncepciyamiEfekt pershoyi osobi Doslidzhennya viyavili sho vpliv mediapovidomlen mozhe ocinyuvatis yak bilsh znachushij vlasne dlya individa anizh dlya inshih Cej fenomen vidomij yak efekt pershoyi osobi ye zvorotnim do ETO Vpershe buv opisanij Ganterom ta Torsonom u 1992 roci yaki stverdzhuvali sho vin bazuyetsya na socialnij bazhanosti Efekt drugoyi osobi Efekt drugoyi osobi na vidminu vid ETO ta efektu pershoyi osobi yaki zoseredzhuyutsya na riznici akcentuye uvagu na perekonannyah sho podilyayutsya socialnomu konsensusi Jogo vpershe zafiksuvav sam Devison u pershomu eksperimenti v 1978 roci Odnakovij vpliv 36 prote ne zvernuv na ce uvagu Na dumku doslidnikiv efekt drugoyi osobi mozhe sluguvati bazoyu dlya formuvannya ponyat mi ta nas takim chinom polegshuyuchi pobudovu socialnoyi realnosti Spiral movchannya Rezultati doslidzhennya Larsa Vilnata sho bulo zdijsnene u 1993 roci v Gonkonzi pid chas diskusiyi z privodu jogo demokratizaciyi pidtverdili nayavnist zv yazku mizh ETO ta spirallyu movchannya I hocha doslidnik ne viyaviv pryamogo vplivu ETO na sprijnyattya gromadskoyi dumki prote u poyednanni z osvitoyu ta vazhlivistyu problemi vin mav suttyeve znachennya Tobto lyudi sho buli bilsh osvicheni ta abo bilsh zanepokoyeni propoziciyeyu reform Pattena skorishe b vvazhali sho media vplivayut na inshih ETO sho v svoyu chergu mozhe zminyuvati yihnye sprijnyattya dumki gromadskosti ta vplivati na politichnu vidvertist Uperedzhenij optimizm Deyaki doslidniki takozh pov yazuyut ETO z uperedzhenim optimizmom v sudzhennyah shodo riznici mizh soboyu ta inshimi Lyudi zagalom vvazhayut sebe bilsh rozumnimi ta mensh vrazlivimi v konteksti povidomlennya z nekorisnoyu abo zh z potencijno shkidlivoyu dlya jogo auditoriyi temoyu Yaksho zh tema navpaki ye potencijno vigidnoyu to individi shilni davati odnakovu chi suttyevishu ocinku vplivu na vlasne nih Tozh uperedzhenij optimizm takozh pov yazanij z efektami pershoyi ta drugoyi osib vidpovidno PrimitkiGlynn C J Ostman R E amp McDonald D G 1995 Opinions perception and social reality In T L Glasser amp C T Salmon Eds Public opinion and the communication of consent pp 249 277 New York Guilford Bryant J amp Miron D 2004 Theory and research in mass communication Journal of Communication 54 662 704 Davison W P 1983 The third person effect in communication Public Opinion Quarterly 47 1 15 GJ Golan AG Day 2008 The first person effect and its behavioral consequences A new trend in the twenty five year history of third person effect research Mass Communication and Society 11 4 539 556 Perloff R M 1993 Third person effect research 1983 1992 A review and synthesis International Journal of Public Opinion Research 5 167 184 Salwen M B 1998 Perceptions of media influence and support for censorship The third person effect in the 1996 presidential election Communication Research 25 259 285 Tewksbury D Moy P amp Weis D S 2004 Preparations for Y2K Revisiting the behavioral component of the third person effect Journal of Communication 54 138 155 2004 Jensen J D amp Hurley R J 2005 Third person effects and the environment Social distance social desirability and presumed behavior Journal of Communication 55 242 256 Tsfati Y amp Cohen J 2004 Object subject distance and the third person perception Media Psychology 6 335 361 Pan Z Abisaid J L Paek H J Sun Y amp Houden D 2006 Exploring the perceptual gap in perceived effects of media reports of opinion polls International Journal of Public Opinion Research 18 340 350 Gunther A C amp Thorson E 1992 Perceived persuasive effects of product commercials and public service announcements Third person effects in new domains Communication Research 19 574 596 Shah D V Faber R J amp Youn S 1999 Susceptibility and severity Perceptual dimensions underlying the third person effect Communication Research 26 240 267 Henriksen L amp Flora J A 1999 Third person perception and children Perceived impact of pro and anti smoking ads Communication Research 26 643 665 Gunther A 1995 Overrating the X rating The third person perception and support for cen sorship of pornography Journal of Communication 45 1 27 38 McLeod D M Eveland W P Jr amp Nathanson A I 1997 Support for censorship of violent and misogynic rap lyrics An analysis of the third person effect Communication Research 24 2 153 174 Hoffner C amp Buchanan M 2002 Parents responses to television violence The third person perception parental mediation and support for censorship Media Psychology 4 231 252 Youn S Faber R J amp Shah D V 2000 Restricting gambling advertising and the third person effect Psychology and Marketing 17 7 633 649 Perloff R M 2009 Mass Media Social Perception and the Third person Effect In J Bryant amp M B Oliver Eds Media Effects Advances in Theory and Research 3rd ed pp 252 268 New York Routledge Gunther A C 1991 What we think others think Cause and consequence in the third person effect Communication Research 18 355 372 McLeod D M Detenber B H amp Eveland W P Jr 2001 Behind the third person effect Differentiating perceptual processes for self and others Journal of Communication 51 678 695 Kosicki G M Becker L B amp Fredin E S 1994 Buses and ballots The role of media images in a local election Journalism Quarterly 71 1 76 89 Eveland W P Jr Nathanson A I Detenber B H amp McLeod D M 1999 Rethinking the social distance corollary Perceived likelihood of exposure and the third person perception Communication Research 26 275 302 Nisbett R E amp Wilson T D 1977 Telling more than we can know Verbal reports on mental processes Psychological Review 84 231 259 Price V amp Tewksbury D 1996 Measuring the third person effect of news The impact of question order contrast and knowledge International Journal of Public Opinion Research 8 120 141 Kurt Neuwirth amp Edward Frederick 2002 Extending the Framework of Third First and Second Person Effects Mass Communication and Society 5 2 113 140 Lars Willnat 1996 Mass Media and Political Outspokenness in Hong Kong Linking the Third Person Effect and the Spiral of Silence The International Journal of Public Opinion Research 8 187 212 Gunther A C amp Mundy P 1993 Biased optimism and the third person effect Journalism Quarterly 70 1 58 67 Div takozhEfekti masovoyi komunikaciyi Zasobi masovoyi informaciyi Spiral movchannya

Дата публікації:
Топ