Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гінцівська стоянка — пізньопалеолітична стоянка в селі Гінці Лубенського району Полтавського області України, на берегах річки Удай.
Занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928. Датована приблизно 13 000—15 000 роками тому.
Історія археологічних досліджень
1871 року під час господарських робіт на території маєтку Кир'якова Григорія Степановича у с. Гінці виявлено кістки мамонта та розщеплені кремені. За його сприяння вивчення стоянки 1873 року проводили археолог Ф. Камінський та геолог К. Феофілактов. Федір Камінський встановив існування палеоліту на Подніпров'ї, спростувавши пануючу на той час думку данського археолога Й. Ворсо (дан. Jens Jacob Asmussen Worsaae) про неможливість заселення європейської частини території Російської імперії палеолітичними людьми. Костянтин Феофілактов виконав геологічний опис стоянки. Це була перша відкрита пізньопалеологічна стоянка у Східній Європі.
На початку XX століття М. І. Криштафович провів геологічні дослідження стоянки. У 1904—1906 внаслідок безсистемного розкопування значної частини стоянки, її було фактично знищено.
У 1914—1915 археолог Щербаківський Вадим Михайлович організував масштабні і по-справжньому науково-комплексні дослідження стоянки. Під час досліджень він знайшов унікальний археологічний об'єкт — житло з кісток мамонта. Після вивчення житло було засипане землею. У розкопках Щербаківському допомагав археолог Городцов Василь Олексійович. Гінцівську стоянку під час цих досліджень відвідували геологи — академіки Вернадський В. І., Павлов О. П., професор Мірчник Г. Ф., палеонтолог, академік Павлова М. В.. У своїх дослідженнях Вовк Ф. К. використовував матеріали розкопок.
Деякі дослідження проводилися у 1919.
Нові комплексні розкопки були проведені 1935 під керівництвом Левицького І. Ф., участь брали також Брюсов А. Я. і Підоплічко І. Г.. Дослідження мало на меті пошук і реконструкцію житлових комплексів. Було розкрите, виміряне, замальоване та знову засипане житло знайдене Щербаківським В. М. У результаті розкопок було виявлено 5 культурних шарів і запропонована теорія про знаходження багатьох різночасових стоянок.
У 1952 під час невеликих розкопок, що проводилися співробітниками Лубенського музею, були виявлені кістки мамонта.
Протягом 1977—1980 на стоянці проводили розкопки московські археологи під керівництвом Сергіна В. Я. Було розібрано житло та ями з кістками мамонта та інших тварин, складені плани кісткових залишків житла. Також виявлено дві нові концентрації культурних залишків.
Чергові розкопки проводяться з 1992 під керівництвом Яковлевої Л. А. з метою уточнення її датування, вивчення детальної стратиграфії стоянки. У 1993—1994 брали участь у дослідженнях французькі вчені Ф. Джінджан, Е. Дескро, В. Дюжарден. Було знайдено залишки найбільшого житла з черепів та кісток мамонтів різного віку діаметром сім метрів.
Розкопки мають закритий тип, проводяться під надійним захистом першого в Україні переносного ангару, конструкція якого відповідає всім міжнародним нормам і широко використовується при сучасних розкопках в Західній Європі.
Координати — 50.15126, 32.75326
Знахідки
Серед цікавих знахідок, було знайдено фрагмент кістки мамонта, із нанесеними різьбленими відмітками. Фрагмент не зберігся, але був задокументований і зберігся замальований ескіз, виконаний В. Щербаківським. В центрі фрагмента існує тонка вигнута лінія, від якої відходять насічки різної довжини, всього 32 довгих і 78 коротких ліній. Після ретельного вивчення було висунуто припущення, що ці насічки є таблицею спостереження за циклами Місяця. Фрагмент кістки з подібним на цей візерунок були знайдені також у Києво-Кирилівській стоянці археологом В. Хвойкою.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
- Вєтров Д. О. Нарис історії дослідження пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я // Проблеми археології Середнього Подніпров'я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею.— Київ; Фастів, 2005.— С. 19—30.
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
- «Українське небо: Студії над історією астрономії в Україні» [ 12 січня 2018 у Wayback Machine.], Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, ред. О. Петрука, Львів 2014.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гінцівська стоянка |
- Історія Полтави [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с
- Вєтров Д. О. Нарис історії дослідження пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я // Проблеми археології Середнього Подніпров'я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею. — Київ; Фастів, 2005. — С. 19—30.
- Супруненко О. Б. // Сумська старовина. №XL. 2013 — С.109 — 114
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gincivska stoyanka piznopaleolitichna stoyanka v seli Ginci Lubenskogo rajonu Poltavskogo oblasti Ukrayini na beregah richki Udaj Gincivska stoyanka Zanesena do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 09 2009 928 Datovana priblizno 13 000 15 000 rokami tomu Istoriya arheologichnih doslidzhen1871 roku pid chas gospodarskih robit na teritoriyi mayetku Kir yakova Grigoriya Stepanovicha u s Ginci viyavleno kistki mamonta ta rozshepleni kremeni Za jogo spriyannya vivchennya stoyanki 1873 roku provodili arheolog F Kaminskij ta geolog K Feofilaktov Fedir Kaminskij vstanoviv isnuvannya paleolitu na Podniprov yi sprostuvavshi panuyuchu na toj chas dumku danskogo arheologa J Vorso dan Jens Jacob Asmussen Worsaae pro nemozhlivist zaselennya yevropejskoyi chastini teritoriyi Rosijskoyi imperiyi paleolitichnimi lyudmi Kostyantin Feofilaktov vikonav geologichnij opis stoyanki Ce bula persha vidkrita piznopaleologichna stoyanka u Shidnij Yevropi Na pochatku XX stolittya M I Krishtafovich proviv geologichni doslidzhennya stoyanki U 1904 1906 vnaslidok bezsistemnogo rozkopuvannya znachnoyi chastini stoyanki yiyi bulo faktichno znisheno U 1914 1915 arheolog Sherbakivskij Vadim Mihajlovich organizuvav masshtabni i po spravzhnomu naukovo kompleksni doslidzhennya stoyanki Pid chas doslidzhen vin znajshov unikalnij arheologichnij ob yekt zhitlo z kistok mamonta Pislya vivchennya zhitlo bulo zasipane zemleyu U rozkopkah Sherbakivskomu dopomagav arheolog Gorodcov Vasil Oleksijovich Gincivsku stoyanku pid chas cih doslidzhen vidviduvali geologi akademiki Vernadskij V I Pavlov O P profesor Mirchnik G F paleontolog akademik Pavlova M V U svoyih doslidzhennyah Vovk F K vikoristovuvav materiali rozkopok Deyaki doslidzhennya provodilisya u 1919 Novi kompleksni rozkopki buli provedeni 1935 pid kerivnictvom Levickogo I F uchast brali takozh Bryusov A Ya i Pidoplichko I G Doslidzhennya malo na meti poshuk i rekonstrukciyu zhitlovih kompleksiv Bulo rozkrite vimiryane zamalovane ta znovu zasipane zhitlo znajdene Sherbakivskim V M U rezultati rozkopok bulo viyavleno 5 kulturnih shariv i zaproponovana teoriya pro znahodzhennya bagatoh riznochasovih stoyanok U 1952 pid chas nevelikih rozkopok sho provodilisya spivrobitnikami Lubenskogo muzeyu buli viyavleni kistki mamonta Protyagom 1977 1980 na stoyanci provodili rozkopki moskovski arheologi pid kerivnictvom Sergina V Ya Bulo rozibrano zhitlo ta yami z kistkami mamonta ta inshih tvarin skladeni plani kistkovih zalishkiv zhitla Takozh viyavleno dvi novi koncentraciyi kulturnih zalishkiv Chergovi rozkopki provodyatsya z 1992 pid kerivnictvom Yakovlevoyi L A z metoyu utochnennya yiyi datuvannya vivchennya detalnoyi stratigrafiyi stoyanki U 1993 1994 brali uchast u doslidzhennyah francuzki vcheni F Dzhindzhan E Deskro V Dyuzharden Bulo znajdeno zalishki najbilshogo zhitla z cherepiv ta kistok mamontiv riznogo viku diametrom sim metriv Rozkopki mayut zakritij tip provodyatsya pid nadijnim zahistom pershogo v Ukrayini perenosnogo angaru konstrukciya yakogo vidpovidaye vsim mizhnarodnim normam i shiroko vikoristovuyetsya pri suchasnih rozkopkah v Zahidnij Yevropi Koordinati 50 15126 32 75326ZnahidkiSered cikavih znahidok bulo znajdeno fragment kistki mamonta iz nanesenimi rizblenimi vidmitkami Fragment ne zberigsya ale buv zadokumentovanij i zberigsya zamalovanij eskiz vikonanij V Sherbakivskim V centri fragmenta isnuye tonka vignuta liniya vid yakoyi vidhodyat nasichki riznoyi dovzhini vsogo 32 dovgih i 78 korotkih linij Pislya retelnogo vivchennya bulo visunuto pripushennya sho ci nasichki ye tabliceyu sposterezhennya za ciklami Misyacya Fragment kistki z podibnim na cej vizerunok buli znajdeni takozh u Kiyevo Kirilivskij stoyanci arheologom V Hvojkoyu Primitki Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 4 listopada 2014 Vyetrov D O Naris istoriyi doslidzhennya piznogo paleolitu Serednogo Podniprov ya Problemi arheologiyi Serednogo Podniprov ya Do 15 richchya zasnuvannya Fastivskogo derzhavnogo krayeznavchogo muzeyu Kiyiv Fastiv 2005 S 19 30 Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 28 listopada 2019 Ukrayinske nebo Studiyi nad istoriyeyu astronomiyi v Ukrayini 12 sichnya 2018 u Wayback Machine Institut prikladnih problem mehaniki i matematiki im Ya S Pidstrigacha NAN Ukrayini red O Petruka Lviv 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gincivska stoyanka Istoriya Poltavi 4 listopada 2014 u Wayback Machine DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Vyetrov D O Naris istoriyi doslidzhennya piznogo paleolitu Serednogo Podniprov ya Problemi arheologiyi Serednogo Podniprov ya Do 15 richchya zasnuvannya Fastivskogo derzhavnogo krayeznavchogo muzeyu Kiyiv Fastiv 2005 S 19 30 Suprunenko O B Sumska starovina XL 2013 S 109 114