Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перська Радянська Соціалістична Республіка (широко відома як «Гілянська Радянська Республіка») — короткочасна радянська республіка в іранській провінції Гілян, яка існувала з червня 1920 року по вересень 1921. Створена ватажком Гілянського конституціоналістського руху Мірзою Кучак-ханом і його партизанами з руху Дженгелі (рух лісників) за сприяння РСЧА.
| جمهوری شوروی سوسیالیستی ایران Jomhuri-e Sosialisti-e Iran
| ||||
| Невизнана держава | ||||
| ||||
|
Прапор | ||||
 | ||||
| Столиця | Решт | |||
| Мови | ґілакі • перська | |||
| Форма правління | Соціалістична республіка | |||
| Президент | ||||
| - 1920–1921 | Мірза Кучак-хан | |||
| Історичний період | Міжвоєнний період | |||
| - Проголошено республіку | травень 1920 | |||
| - Російсько-перський договір (1921) | лютий 1921 | |||
| - Ліквідовано | вересень 1921 | |||
| ||||
Передісторія
Рух Дженгелі, почавшись 1914 року, посилився і набув розмаху після перемоги більшовиків у Росії. У травні 1920 радянська Каспійська флотилія на чолі з Федором Раскольниковим і в супроводі Серго Орджонікідзе увійшла в каспійський порт Анзалі. Оголошувалося, що її метою є тільки гонитва за російськими суднами і боєприпасами, переміщеними в Анзалі білогвардійським контрреволюційним генералом Денікіним, якому в тому місті надали притулок британські війська. Британський гарнізон в Анзалі без будь-якого опору незабаром евакуювався у місто .
Зіткнувшись із конфліктом між його рухом та об'єднаними британськими і центральними урядовими силами Кучак-хан розглядав кілька варіантів. Підтримки з боку більшовиків Мірза вже шукав раніше, коли за рік до того вирушив пішки в Лянкяран, щоб зустрітися з ними, але на час його прибуття в те місто червоні війська були змушені евакуюватися.
Серед дженгелійців було багато тих, хто вважав, що більшовики пропонували реальне розв'язання проблем, спільних для Росії та Персії, а саме: панування вищих класів та імператорського двору. Другий після Кучак-хана командир Ехсанулла-хан Дустдар на той час уже був комуністом і палким прихильником союзу з більшовиками. Хоча Кучак-хан ставився до цієї ідеї з обережністю і ваганням із релігійних і націоналістичних міркувань, він усе ж прийняв її, і дженгелійці уклали угоду з більшовиками.
Ця співпраця з радянськими революціонерами базувалася на деяких умовах: зокрема, проголошення перської Соціалістичної Радянської Республіки під його керівництвом і відсутність будь-якого прямого втручання Рад у внутрішні справи республіки. Радянська сторона погодилася підтримати Мірзу Кучак-хана боєприпасами і солдатами. Той запропонував заплатити за боєприпаси, але Радянська Росія відмовилась від будь-яких оплат.
Проголошення Республіки
У травні 1920 року з’явилася Гілянська Радянська Республіка, офіційно відома як Перська Радянська Соціалістична Республіка. Влада республіки не роздала землю бідним селянам, що більш радикальною частиною дженгелійців розцінювалося як консерватизм. Таким чином, незабаром виникла суперечність між Мірзою і його групою радників з одного боку та Радами й іранською комуністичною партією (в яку переросла заснована в Баку партія Едалат) — з другого.
9 червня 1920 р. Мірза Кучак-хан залишив Решт на знак протесту і для уникнення військового протистояння (якого він завжди уникав, навіть воюючи з центральними урядовими силами), тим самим відкривши шлях комуністичній (едалатській) партії до вчинення державного перевороту. Нова влада, формально під орудою Ехсанулли-хана Дустдара, а фактично під впливом радянського комісара Абукова, почала низку радикальних заходів, таких як антирелігійна пропаганда або вилучення грошей у багатих поміщиків. Консервативні елементи характеризували ці заходи як просто новітні риси довготривалого російського втручання в регіоні, а середній клас спротивився їм через рівень насильства, неповагу до власності та російські зв'язки дженгелійців. Республіка також втратила підтримку від населення внаслідок надзвичайно великої кількості воєнних біженців, які почали переповнювати міські центри, що спричинило значну економічну проблему.
Переворот
Намагання Мірзи вирішити криваві суперечки, направивши петицію через свого посланця до Леніна не привели до потрібного рішення. Під 1921 рік і особливо після досягнення угоди між Радянським Союзом та Великою Британією, радянська влада вирішила більше не надавати підтримки Гілянській Радянській Республіці. На користь такої позиції зіграв і підписаний 1921 року Російсько-перський договір, який забезпечив мирні відносини між двома країнами і спричинився до виведення радянських військ.
Реза Шах Пахлаві, який за кілька днів перед тим зініціював успішний державний переворот із Сеїдом Зія-ед-Діном Табатабаї, почав тоді відновлювати владу центрального уряду над Гіляном і Мазендараном. Гілянська Радянська Республіка офіційно припинила існування у вересні 1921 року. Мірза усамітнився у Халхальських горах і помер від обмороження. Кажуть, що його тіло обезголовив один місцевий поміщик, а його голову виставили на показ у Решті як символ подолання центральною владою революції та революційних ідей.
Примітки
- Ervand Abrahamian (2008) «A history of modern Iran» Cambridge University Press, Page 59-61
- Mattair, Thomas (2008). . Praeger Security International. с. 7. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 18 червня 2017.
- Hunter, Shireen (2004). . Center for Strategic and International Studies. с. 317. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 18 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 18 червня 2017.
Література
- George Lenczowski (1968). Russia and the West in Iran. Greenwood Press. ISBN .
- Nasrollah Fatemi (1952). Diplomatic History of Persia. Russell F. Moore. LCCN 52011977. ASIN B0007DXLE2.
- Ebrahim Fakhrayi, Sardar-e Jangal (The Commander of the Jungle), Tehran: Javidan, 1983.
- Gregor Yaghikiyan, Shooravi and jonbesh-e jangal (The Soviet Union and the Jungle Movement), Editor: Borzouyeh Dehgan, Tehran: Novin, 1984.
- Cosroe Chaqueri (1994), , University of Pittsburgh Press, OCLC 831417921, архів оригіналу за 24 лютого 2021, процитовано 18 червня 2017
- В. Л. Генис. Красная Персия: Большевики в Гиляне. 1920—1921. Документальная хроника. М., 2000. 560 с.
Посилання
- Brief summary of history with flag [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Socialist Republic of Gilan: The First Offensive Move of the October Revolution
- A letter from the Revolutionary War Council of the Persian Red Army to Leon Trotsky [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perska Radyanska Socialistichna Respublika shiroko vidoma yak Gilyanska Radyanska Respublika korotkochasna radyanska respublika v iranskij provinciyi Gilyan yaka isnuvala z chervnya 1920 roku po veresen 1921 Stvorena vatazhkom Gilyanskogo konstitucionalistskogo ruhu Mirzoyu Kuchak hanom i jogo partizanami z ruhu Dzhengeli ruh lisnikiv za spriyannya RSChA جمهوری شوروی سوسیالیستی ایران Jomhuri e Sosialisti e Iran Gilyanska Radyanska Respublika Gilyanska Respublika جمهوری گیلان Jomhuri e Gilan Perska Radyanska Socialistichna Respublika Neviznana derzhava 1920 1921 Prapor Gilyanska Respublika istorichni kordoni na kartiPolozhennya Gilyana v Irani de bulo progolosheno Persku RSR Stolicya Resht Movi gilaki perska Forma pravlinnya Socialistichna respublika Prezident 1920 1921 Mirza Kuchak han Istorichnij period Mizhvoyennij period Progolosheno respubliku traven 1920 Rosijsko perskij dogovir 1921 lyutij 1921 Likvidovano veresen 1921 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gilyanska Radyanska Socialistichna RespublikaPeredistoriyaRuh Dzhengeli pochavshis 1914 roku posilivsya i nabuv rozmahu pislya peremogi bilshovikiv u Rosiyi U travni 1920 radyanska Kaspijska flotiliya na choli z Fedorom Raskolnikovim i v suprovodi Sergo Ordzhonikidze uvijshla v kaspijskij port Anzali Ogoloshuvalosya sho yiyi metoyu ye tilki gonitva za rosijskimi sudnami i boyepripasami peremishenimi v Anzali bilogvardijskim kontrrevolyucijnim generalom Denikinim yakomu v tomu misti nadali pritulok britanski vijska Britanskij garnizon v Anzali bez bud yakogo oporu nezabarom evakuyuvavsya u misto Zitknuvshis iz konfliktom mizh jogo ruhom ta ob yednanimi britanskimi i centralnimi uryadovimi silami Kuchak han rozglyadav kilka variantiv Pidtrimki z boku bilshovikiv Mirza vzhe shukav ranishe koli za rik do togo virushiv pishki v Lyankyaran shob zustritisya z nimi ale na chas jogo pributtya v te misto chervoni vijska buli zmusheni evakuyuvatisya Sered dzhengelijciv bulo bagato tih hto vvazhav sho bilshoviki proponuvali realne rozv yazannya problem spilnih dlya Rosiyi ta Persiyi a same panuvannya vishih klasiv ta imperatorskogo dvoru Drugij pislya Kuchak hana komandir Ehsanulla han Dustdar na toj chas uzhe buv komunistom i palkim prihilnikom soyuzu z bilshovikami Hocha Kuchak han stavivsya do ciyeyi ideyi z oberezhnistyu i vagannyam iz religijnih i nacionalistichnih mirkuvan vin use zh prijnyav yiyi i dzhengelijci uklali ugodu z bilshovikami Cya spivpracya z radyanskimi revolyucionerami bazuvalasya na deyakih umovah zokrema progoloshennya perskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki pid jogo kerivnictvom i vidsutnist bud yakogo pryamogo vtruchannya Rad u vnutrishni spravi respubliki Radyanska storona pogodilasya pidtrimati Mirzu Kuchak hana boyepripasami i soldatami Toj zaproponuvav zaplatiti za boyepripasi ale Radyanska Rosiya vidmovilas vid bud yakih oplat Progoloshennya RespublikiU travni 1920 roku z yavilasya Gilyanska Radyanska Respublika oficijno vidoma yak Perska Radyanska Socialistichna Respublika Vlada respubliki ne rozdala zemlyu bidnim selyanam sho bilsh radikalnoyu chastinoyu dzhengelijciv rozcinyuvalosya yak konservatizm Takim chinom nezabarom vinikla superechnist mizh Mirzoyu i jogo grupoyu radnikiv z odnogo boku ta Radami j iranskoyu komunistichnoyu partiyeyu v yaku pererosla zasnovana v Baku partiya Edalat z drugogo Marka Iranskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1920 r 9 chervnya 1920 r Mirza Kuchak han zalishiv Resht na znak protestu i dlya uniknennya vijskovogo protistoyannya yakogo vin zavzhdi unikav navit voyuyuchi z centralnimi uryadovimi silami tim samim vidkrivshi shlyah komunistichnij edalatskij partiyi do vchinennya derzhavnogo perevorotu Nova vlada formalno pid orudoyu Ehsanulli hana Dustdara a faktichno pid vplivom radyanskogo komisara Abukova pochala nizku radikalnih zahodiv takih yak antireligijna propaganda abo viluchennya groshej u bagatih pomishikiv Konservativni elementi harakterizuvali ci zahodi yak prosto novitni risi dovgotrivalogo rosijskogo vtruchannya v regioni a serednij klas sprotivivsya yim cherez riven nasilstva nepovagu do vlasnosti ta rosijski zv yazki dzhengelijciv Respublika takozh vtratila pidtrimku vid naselennya vnaslidok nadzvichajno velikoyi kilkosti voyennih bizhenciv yaki pochali perepovnyuvati miski centri sho sprichinilo znachnu ekonomichnu problemu PerevorotNamagannya Mirzi virishiti krivavi superechki napravivshi peticiyu cherez svogo poslancya do Lenina ne priveli do potribnogo rishennya Pid 1921 rik i osoblivo pislya dosyagnennya ugodi mizh Radyanskim Soyuzom ta Velikoyu Britaniyeyu radyanska vlada virishila bilshe ne nadavati pidtrimki Gilyanskij Radyanskij Respublici Na korist takoyi poziciyi zigrav i pidpisanij 1921 roku Rosijsko perskij dogovir yakij zabezpechiv mirni vidnosini mizh dvoma krayinami i sprichinivsya do vivedennya radyanskih vijsk Reza Shah Pahlavi yakij za kilka dniv pered tim ziniciyuvav uspishnij derzhavnij perevorot iz Seyidom Ziya ed Dinom Tabatabayi pochav todi vidnovlyuvati vladu centralnogo uryadu nad Gilyanom i Mazendaranom Gilyanska Radyanska Respublika oficijno pripinila isnuvannya u veresni 1921 roku Mirza usamitnivsya u Halhalskih gorah i pomer vid obmorozhennya Kazhut sho jogo tilo obezgoloviv odin miscevij pomishik a jogo golovu vistavili na pokaz u Reshti yak simvol podolannya centralnoyu vladoyu revolyuciyi ta revolyucijnih idej PrimitkiErvand Abrahamian 2008 A history of modern Iran Cambridge University Press Page 59 61 Mattair Thomas 2008 Praeger Security International s 7 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2017 Hunter Shireen 2004 Center for Strategic and International Studies s 317 Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2017 Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 18 chervnya 2017 LiteraturaGeorge Lenczowski 1968 Russia and the West in Iran Greenwood Press ISBN 0 8371 0144 1 Nasrollah Fatemi 1952 Diplomatic History of Persia Russell F Moore LCCN 52011977 ASIN B0007DXLE2 Ebrahim Fakhrayi Sardar e Jangal The Commander of the Jungle Tehran Javidan 1983 Gregor Yaghikiyan Shooravi and jonbesh e jangal The Soviet Union and the Jungle Movement Editor Borzouyeh Dehgan Tehran Novin 1984 Cosroe Chaqueri 1994 University of Pittsburgh Press OCLC 831417921 arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 procitovano 18 chervnya 2017 V L Genis Krasnaya Persiya Bolsheviki v Gilyane 1920 1921 Dokumentalnaya hronika M 2000 560 s ISBN 5 89619 017 4PosilannyaBrief summary of history with flag 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Socialist Republic of Gilan The First Offensive Move of the October Revolution A letter from the Revolutionary War Council of the Persian Red Army to Leon Trotsky 11 bereznya 2007 u Wayback Machine