Гутурама темнощока | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Chlorophonia cyanocephala (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Pipra cyanocephala Cyanophonia cyanocephala Euphonia cyanocephala | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гутура́ма темнощока (Chlorophonia cyanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 11-11,5 см, вага 14-16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і скроні чорні, тім'я, потилиця і шия з боків яскраво-блакитні. На лобі жовта пляма з чорними краями. Груди, живіт, боки, гузка і надхвістя золотисто-жовті, спина, крила і хвіст синювато-чорні. Самиці мають переважно оливково-зелене забарвлення, махові пера і хвіст у них чорні, верхня частина голови блакитна, на лобі охриста пляма. Спина, груди і обличчя мають рудувато-коричневий відтінок, живіт і гузка мають охристий відтінок. Очі темно-карі, дзьоб чорнуватий, лапи чорнувато-тілесного кольору.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- C. c. pelzelni (Sclater, PL, 1886) — Анди на півдні Колумбії і в Еквадорі (на південь до Чимборасо);
- C. c. insignis (Sclater, PL & Salvin, 1877) — східні схили Еквадорських Анд (Асуай, Лоха);
- C. c. cyanocephala (Vieillot, 1819) — від східної Колумбії через північну Венесуели до острова Тринідад, Гвіана, східні схили Анд в Перу, Болівії і Аргентині, південно-східна Бразилія, північно-західна Аргентина і схід Парагваю.
Поширення і екологія
Темнощокі гутурами мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у вологих атлантичних лісів, на узліссях, в рідколіссях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 2600 м над рівнем моря. Живляться ягодами і плодами. Віддають перевагу плодам фікусів і ягодам омели, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з грудня по травень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок, лишайників і рослинних волокон і внутрішної, встеленої м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 білуватих яєць, легко поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guturama temnoshoka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Organist Chlorophonia Vid Guturama temnoshoka Binomialna nazva Chlorophonia cyanocephala Vieillot 1818 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Pipra cyanocephala Cyanophonia cyanocephala Euphonia cyanocephala Posilannya Vikishovishe Chlorophonia cyanocephala Vikividi Chlorophonia cyanocephala ITIS 560016 MSOP 22722741 NCBI 555251 Gutura ma temnoshoka Chlorophonia cyanocephala vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 11 11 5 sm vaga 14 16 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv gorlo shoki i skroni chorni tim ya potilicya i shiya z bokiv yaskravo blakitni Na lobi zhovta plyama z chornimi krayami Grudi zhivit boki guzka i nadhvistya zolotisto zhovti spina krila i hvist sinyuvato chorni Samici mayut perevazhno olivkovo zelene zabarvlennya mahovi pera i hvist u nih chorni verhnya chastina golovi blakitna na lobi ohrista plyama Spina grudi i oblichchya mayut ruduvato korichnevij vidtinok zhivit i guzka mayut ohristij vidtinok Ochi temno kari dzob chornuvatij lapi chornuvato tilesnogo koloru PidvidiSamec temnoshokoyi guturami Vidilyayut tri pidvidi C c pelzelni Sclater PL 1886 Andi na pivdni Kolumbiyi i v Ekvadori na pivden do Chimboraso C c insignis Sclater PL amp Salvin 1877 shidni shili Ekvadorskih And Asuaj Loha C c cyanocephala Vieillot 1819 vid shidnoyi Kolumbiyi cherez pivnichnu Venesueli do ostrova Trinidad Gviana shidni shili And v Peru Boliviyi i Argentini pivdenno shidna Braziliya pivnichno zahidna Argentina i shid Paragvayu Poshirennya i ekologiyaTemnoshoki guturami meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Argentini Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani Braziliyi Paragvayi ta na Trinidadi i Tobago Voni zhivut u vologih girskih tropichnih lisah And u vologih atlantichnih lisiv na uzlissyah v ridkolissyah na plantaciyah i v sadah Zustrichayutsya parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami perevazhno na visoti do 2600 m nad rivnem morya Zhivlyatsya yagodami i plodami Viddayut perevagu plodam fikusiv i yagodam omeli dopovnyuyut svij racion dribnimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi Sezon rozmnozhennya trivaye z grudnya po traven Gnizdo kulepodibne buduyetsya samiceyu i samcem Vono skladayetsya z zovnishnoyi chastini spletenoyi z gilochok lishajnikiv i roslinnih volokon i vnutrishnoyi vstelenoyi m yakim materialom V kladci vid 2 do 5 biluvatih yayec legko pocyatkovanih ruduvato korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas Nasidzhuye lishe samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 10 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 10 chervnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi