Гутурама темнощока Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Гутурама темнощока

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	В'юркові (Fringillidae)
Рід:	Органіст (Chlorophonia)
Вид:	Гутурама темнощока

Біноміальна назва

Chlorophonia cyanocephala
(Vieillot, 1818)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Pipra cyanocephala
Cyanophonia cyanocephala
Euphonia cyanocephala

Посилання

Вікісховище:	Chlorophonia cyanocephala
Віківиди:	Chlorophonia cyanocephala
ITIS:	560016
МСОП:	22722741
NCBI:	555251

Гутура́ма темнощока (Chlorophonia cyanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 11-11,5 см, вага 14-16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і скроні чорні, тім'я, потилиця і шия з боків яскраво-блакитні. На лобі жовта пляма з чорними краями. Груди, живіт, боки, гузка і надхвістя золотисто-жовті, спина, крила і хвіст синювато-чорні. Самиці мають переважно оливково-зелене забарвлення, махові пера і хвіст у них чорні, верхня частина голови блакитна, на лобі охриста пляма. Спина, груди і обличчя мають рудувато-коричневий відтінок, живіт і гузка мають охристий відтінок. Очі темно-карі, дзьоб чорнуватий, лапи чорнувато-тілесного кольору.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. c. pelzelni (Sclater, PL, 1886) — Анди на півдні Колумбії і в Еквадорі (на південь до Чимборасо);
C. c. insignis (Sclater, PL & Salvin, 1877) — східні схили Еквадорських Анд (Асуай, Лоха);
C. c. cyanocephala (Vieillot, 1819) — від східної Колумбії через північну Венесуели до острова Тринідад, Гвіана, східні схили Анд в Перу, Болівії і Аргентині, південно-східна Бразилія, північно-західна Аргентина і схід Парагваю.

Поширення і екологія

Темнощокі гутурами мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у вологих атлантичних лісів, на узліссях, в рідколіссях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 2600 м над рівнем моря. Живляться ягодами і плодами. Віддають перевагу плодам фікусів і ягодам омели, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з грудня по травень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок, лишайників і рослинних волокон і внутрішної, встеленої м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 білуватих яєць, легко поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.