Гу́ти () — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 376 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кузьківська сільська рада.
село Гути | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Рада | Кузьківська сільська рада |
Облікова картка | Гути |
Основні дані | |
Населення | 376 |
Поштовий індекс | 41633 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°18′38″ пн. ш. 33°19′38″ сх. д. / 51.31056° пн. ш. 33.32722° сх. д.Координати: 51°18′38″ пн. ш. 33°19′38″ сх. д. / 51.31056° пн. ш. 33.32722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 128 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41632, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Кузьки, вул. Шевченка, 12 |
Сільський голова | Новіков Ігор Володимирович |
Карта | |
Гути | |
Гути | |
Мапа | |
Гути у Вікісховищі |
Географія
Село Гути знаходиться біля великого лісового масиву урочище Голобородська Дача (сосна) за 2,5 км від лівого берега річки Канава Нова Косова. На відстані в 1,5 км розташоване село Кузьки.
Історія
Село Гути виникло у XVII столітті.
Після визволення Лівобережної України від польсько-литовського панування, на її території починає розвиватися сільське господарство і промисловість. Промисли розвивалися головним чином за межами міста, біля відповідних джерел сировини. Особливого поширення набуло виробництво скла. На території села було і є багато будівельного піску та глини. Це й стало причиною перших промислів і поселень у цій місцевості. У спеціальних печах — гутах — випалювали посуд із білого та кольорового (блакитного) скла, що й дало назву селу — Гути. На промислах застосовувалася наймана праця. В останній чверті XVIII століття відбулося закріпачення селян Лівобережної України, у тому числі й селян села Гути. Власниками кріпаків були Граф Олексій Кирилович Розумовський, титулярні радники Йосип Єзучевський та Платон Колодчевський, а ще дрібний поміщик (7 сімей) Суденков.
Перебування Шевченка в селі
У серпні 1859 року, під час подорожі Україною Тарас Григорович Шевченко зробив зупинку в селі у титулярного радника Колодчевського, щоб перепочити, подорожуючи із села Гирявка до Кролевця. З ним разом їхали брати Лазаревські — Іван та Федір. Платон Григорович дуже зрадів гостям. Після обіду він показав їм прекрасний парк-сад із великим ставком і добре обладнаною купальнею. Шевченко захоплено дивився на плодові й декоративні дерева, на вихрясті кущі смородини, порічок, а особливо калини, на якій яскраво-червоними гронами звисали ягоди.
Коли підійшли до старого дуба, здивовано зупинився. «Боже, яка багата і яка загадкова наша матінка-природа!» — сказав поет. Дуб і справді вражав розмірами. Під ним, де завжди затінок, стояв стіл і дві довгі лави. Гостинний господар, який любив тут посидіти, запропонував почаювати. Коли пили чай, Шевченко продовжував поглядати на коренастого патріарха. І раптом на стовбурі з північного боку він побачив невелике дупло: «Як і всі ми — поступово вмирає», — подумав. А потім дістав дорожній зшиток, вирвав із нього чистий аркуш і написав невеликого листа нащадкам цього мальовничого краю. Згорнув учетверо й поклав у дупло. Як виїхали з Гут, через важку піщану дорогу коні ледве тягли тарантас, тому всі йшли пішки. Тарас Григорович милувався чудовим лісом, та ось він побачив дівчинку, котра вийшла з густого сосняка. В руках вона тримала кошик з грибами. Це була наймичка Колодчевського — Оксана. Дивлячись на її вродливе обличчя, Тарас згадав свою улюблену Оксану з рідної Кирилівки. Занило зранене тяжким життям серце. Він аж прискорив крок, аби швидше дістатися до Кролевця, де мали зупинитися на нічліг.
Не дійшло до нас поетове послання. Одного літа дістав його місцевий лісник і відтоді не відомо, де воно поділося. А сам дуб, свідок Шевченкової гостини, був спиляний у 1947 році нерозумними нащадками.
Будівництво храму
1898 року в селі розпочалося будівництво храму святого Миколая. Одночасно неподалік від храму почали будувати початкову школу. 1904 року у ній відбувся перший випуск: шість хлопчиків і одна дівчинка. У наступному навчальному році в школі вже навчалося 53 учні. Школа з 2014 року, на жаль, вже не працює, а храм діє донині.
Встановлення радянської окупації
Напередодні революції 1905–1907 років в Гутах діяла група підпільної революційної організації «Всероссийский крестьянский союз», яка об'єднувала селян під гаслом «Земля і воля». Колективізація в селі розпочалася у кінці 1920-х років. Комнезам забрав у заможних селян худобу та майно. У Гутах було створено два колгоспи — «Червоний пахар» і «Вільне життя».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923–1933 та 1946–1947 роках.
Відомі люди
- Філь Юхим Павлович — український літературознавець, етнолог.
- Саєнко Іван Іларіонович — маріупольський лікар.
- Хоменко Борис Васильович (1928–2011) — професор Вінницького педагогічного університету, дослідник комі літератури.
- К. І. Назаренко — учасник російсько-турецької війни (1877—1878), брав участь у боях на Шипці, за що був нагороджений Георгіївським хрестом і медаллю.
- Кича Володимир Іванович — радянський військовослужбовець, учасник афганської війни.
- В селі провів дитячі роки відомий письменник-перекладач Назаренко Юрій Іванович (1904–1991).
Посилання
- Села Конотопщини. Кузьки // Сайт «Конотопський район» [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu ti selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 376 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Kuzkivska silska rada selo Guti Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada Kuzkivska silska rada Oblikova kartka Guti Osnovni dani Naselennya 376 Poshtovij indeks 41633 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 18 38 pn sh 33 19 38 sh d 51 31056 pn sh 33 32722 sh d 51 31056 33 32722 Koordinati 51 18 38 pn sh 33 19 38 sh d 51 31056 pn sh 33 32722 sh d 51 31056 33 32722 Serednya visota nad rivnem morya 128 m Misceva vlada Adresa radi 41632 Sumska obl Konotopskij r n s Kuzki vul Shevchenka 12 Silskij golova Novikov Igor Volodimirovich Karta Guti Guti Mapa Guti u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guti GeografiyaSelo Guti znahoditsya bilya velikogo lisovogo masivu urochishe Goloborodska Dacha sosna za 2 5 km vid livogo berega richki Kanava Nova Kosova Na vidstani v 1 5 km roztashovane selo Kuzki IstoriyaSelo Guti viniklo u XVII stolitti Pislya vizvolennya Livoberezhnoyi Ukrayini vid polsko litovskogo panuvannya na yiyi teritoriyi pochinaye rozvivatisya silske gospodarstvo i promislovist Promisli rozvivalisya golovnim chinom za mezhami mista bilya vidpovidnih dzherel sirovini Osoblivogo poshirennya nabulo virobnictvo skla Na teritoriyi sela bulo i ye bagato budivelnogo pisku ta glini Ce j stalo prichinoyu pershih promisliv i poselen u cij miscevosti U specialnih pechah gutah vipalyuvali posud iz bilogo ta kolorovogo blakitnogo skla sho j dalo nazvu selu Guti Na promislah zastosovuvalasya najmana pracya V ostannij chverti XVIII stolittya vidbulosya zakripachennya selyan Livoberezhnoyi Ukrayini u tomu chisli j selyan sela Guti Vlasnikami kripakiv buli Graf Oleksij Kirilovich Rozumovskij titulyarni radniki Josip Yezuchevskij ta Platon Kolodchevskij a she dribnij pomishik 7 simej Sudenkov Perebuvannya Shevchenka v seliU serpni 1859 roku pid chas podorozhi Ukrayinoyu Taras Grigorovich Shevchenko zrobiv zupinku v seli u titulyarnogo radnika Kolodchevskogo shob perepochiti podorozhuyuchi iz sela Giryavka do Krolevcya Z nim razom yihali brati Lazarevski Ivan ta Fedir Platon Grigorovich duzhe zradiv gostyam Pislya obidu vin pokazav yim prekrasnij park sad iz velikim stavkom i dobre obladnanoyu kupalneyu Shevchenko zahopleno divivsya na plodovi j dekorativni dereva na vihryasti kushi smorodini porichok a osoblivo kalini na yakij yaskravo chervonimi gronami zvisali yagodi Koli pidijshli do starogo duba zdivovano zupinivsya Bozhe yaka bagata i yaka zagadkova nasha matinka priroda skazav poet Dub i spravdi vrazhav rozmirami Pid nim de zavzhdi zatinok stoyav stil i dvi dovgi lavi Gostinnij gospodar yakij lyubiv tut posiditi zaproponuvav pochayuvati Koli pili chaj Shevchenko prodovzhuvav poglyadati na korenastogo patriarha I raptom na stovburi z pivnichnogo boku vin pobachiv nevelike duplo Yak i vsi mi postupovo vmiraye podumav A potim distav dorozhnij zshitok virvav iz nogo chistij arkush i napisav nevelikogo lista nashadkam cogo malovnichogo krayu Zgornuv uchetvero j poklav u duplo Yak viyihali z Gut cherez vazhku pishanu dorogu koni ledve tyagli tarantas tomu vsi jshli pishki Taras Grigorovich miluvavsya chudovim lisom ta os vin pobachiv divchinku kotra vijshla z gustogo sosnyaka V rukah vona trimala koshik z gribami Ce bula najmichka Kolodchevskogo Oksana Divlyachis na yiyi vrodlive oblichchya Taras zgadav svoyu ulyublenu Oksanu z ridnoyi Kirilivki Zanilo zranene tyazhkim zhittyam serce Vin azh priskoriv krok abi shvidshe distatisya do Krolevcya de mali zupinitisya na nichlig Ne dijshlo do nas poetove poslannya Odnogo lita distav jogo miscevij lisnik i vidtodi ne vidomo de vono podilosya A sam dub svidok Shevchenkovoyi gostini buv spilyanij u 1947 roci nerozumnimi nashadkami Budivnictvo hramuMikolayivska cerkva 1898 roku v seli rozpochalosya budivnictvo hramu svyatogo Mikolaya Odnochasno nepodalik vid hramu pochali buduvati pochatkovu shkolu 1904 roku u nij vidbuvsya pershij vipusk shist hlopchikiv i odna divchinka U nastupnomu navchalnomu roci v shkoli vzhe navchalosya 53 uchni Shkola z 2014 roku na zhal vzhe ne pracyuye a hram diye donini Vstanovlennya radyanskoyi okupaciyiNaperedodni revolyuciyi 1905 1907 rokiv v Gutah diyala grupa pidpilnoyi revolyucijnoyi organizaciyi Vserossijskij krestyanskij soyuz yaka ob yednuvala selyan pid gaslom Zemlya i volya Kolektivizaciya v seli rozpochalasya u kinci 1920 h rokiv Komnezam zabrav u zamozhnih selyan hudobu ta majno U Gutah bulo stvoreno dva kolgospi Chervonij pahar i Vilne zhittya Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah Vidomi lyudiFil Yuhim Pavlovich ukrayinskij literaturoznavec etnolog Sayenko Ivan Ilarionovich mariupolskij likar Homenko Boris Vasilovich 1928 2011 profesor Vinnickogo pedagogichnogo universitetu doslidnik komi literaturi K I Nazarenko uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 brav uchast u boyah na Shipci za sho buv nagorodzhenij Georgiyivskim hrestom i medallyu Kicha Volodimir Ivanovich radyanskij vijskovosluzhbovec uchasnik afganskoyi vijni V seli proviv dityachi roki vidomij pismennik perekladach Nazarenko Yurij Ivanovich 1904 1991 PosilannyaSela Konotopshini Kuzki Sajt Konotopskij rajon 13 sichnya 2015 u Wayback Machine