Гунько Андрій Степанович

Андрій Степанович Гунько́ (нар. 12 листопада 1927, Краснокутський район — пом. 2 червня 1986, Харків) — український радянський самодіяльний живописець.

Гунько Андрій Степанович
Народження	12 листопада 1927(1927-11-12) Краснокутський район, Харківська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 червня 1986(1986-06-02) (58 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	портрет
Діяльність	художник
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гунько.

Творчість

Автор картин:

• «Червоне козацтво» (1972, полотно, олія);
• «Полудень» (1975, полотно, олія);
• «Жнива» (1976);
• «Кольорові квіти» (1976);
• «Бузок» (1976);
• «Переправа» (1977);
• «Ковпак на марші» (1979);
• «Тривожна молодість» (1980);
• «Свято врожаю» (1981);
• «Перший трактор у Казахстані» (1973);
• «Свято першого покосу» (1979);
• «Півонії» (1979);
• «Український мільярд» (1982);
• «Пасіка» (1984, полотно, олія);

портрети

• «Студентка» (1973);
• «Дочка» (1973);
• «Син» (1973);
• «Є. Кизим» (1973);

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках народного мистецтва.

Окремі полотна зберігаються в у Харкові.

Відзнаки

• Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1983 року;
• Лауреат 1-го Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості;
• Золота медаль та диплом І ступеня республіканського оргкомітету за картину «Червоне козацтво».

Література

• Гунько Андрій Степанович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 195. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• О. С. Вакуленко. Гунько Андрій Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .